Постанова № 31720391, 04.06.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2013 р.Справа № 5016/268/2012(12/7)Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Будішевської Л.О.,

Суддів: Бєляновського В.В., Мишкіної М.А.,

(Склад судової колегії сформований розпорядженням голови суду №372 від 01.06.2013 року).

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від позивача - Смислов О.В., директор, Шевчук В.Л., за довіреністю,

від відповідача - Бичковський О.Г., за довіреністю,

від третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк" в особі Миколаївської філії ПАТ „Кредитпромбанк"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 08 лютого 2013 року

у справі №5016/268/2012 (12/7)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Экспониколаев"

до Публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк" в особі Миколаївської філії ПАТ „Кредитпромбанк"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_4

про припинення правовідносин майнового поручителя за іпотечним договором від 23.05.2008 року та визнання припиненим іпотечного договору від 23.05.2008 року

встановив:

У лютому 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) „Экспониколаев", яке є правонаступником акціонерного товариства закритого типу „Экспониколаев (далі-позивач), звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до публічного акціонерного товариства (ПАТ) „Кредитпромбанк" в особі Миколаївської філії (далі-відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_4 (далі-третя особа) про припинення правовідносин майнового поручителя за іпотечним договором шляхом визнання припиненим іпотечного договору, укладеного між ВАТ „Кредитпромбанк" та АТЗТ „Экспониколаев" від 23 травня 2008 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що банком (відповідачем) та позичальником (третьою особою) без годи майнового поручителя (позивача) було змінено графік повернення кредиту, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності майнового поручителя, що у відповідності до ст.559 Цивільного кодексу (ЦК) України є підставою для припинення іпотеки.

21 травня 2012 року до господарського суду Одеської області від позивача надійшли уточнення до позовної заяви, в яких позивач просив суд: визнати припиненим з 09 січня 2009 року іпотечний договір від 23.05.2008р., укладений між відкритим акціонерним товариством „Кредитпромбанк" та акціонерним товариством закритого типу „Экспониколаев", який посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (зареєстровано в реєстрі за №2712) та стягнути з ПАТ „Кредитпромбанк" в особі Миколаївської філії ПАТ „Кредитпромбанк" на користь ТОВ „Экспониколаев" судовий збір у розмірі 1073,00 грн.

Вказана заява є заявою про зміну предмету позову та була прийнята судом до розгляду, а тому судом першої інстанції розглядались позовні вимоги з урахуванням цієї заяви.

У відзиві на позовну заяву відповідач її не визнав та просив суд відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.

Представник третьої особи у відзиві на позовну заяву повністю підтримав доводи, викладені в позовній заяві.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 08 лютого 2013 року (суддя Фролов В.Д.) позовні вимоги задоволено, а саме: припинено з 09.01.2009р. іпотеку згідно договору від 23.05.2008р. за реєстраційним номером 2712, укладеного між відкритим акціонерним товариством „Кредитпромбанк" та акціонерним товариством закритого типу „Экспониколаев", який посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та стягнено з публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк" в особі Миколаївської філії ПАТ „Кредитпромбанк" на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Экспониколаев" судовий збір у розмірі 1073 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 08.02.2013р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ „Экспониколаев" про припинення правовідносин майнового поручителя за іпотечним договором від 23.05.2008р. та визнання припиненим іпотечного договору від 23.05.2008р.

Апеляційна скарга мотивована тим, що задовольняючи позовні вимоги про припинення іпотеки на підставі ст.559 ЦК України, судом першої інстанції неправильно застосовано вказану норму матеріального права, порушені вимоги ст.111-28 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України щодо обов'язковості правових позицій Верховного Суду України та не взята до уваги позиція Вищого господарського суду України щодо правовідносин між тими ж сторонами з приводу виконання тих самих договорів, яка викладена у постанові Вищого господарського суду України у справі №5016/1786/2011 (12/75) від 19.04.2012р.

Відповідачем при розгляді справи в суді першої інстанції надавались документи на підтвердження своїх заперечень проти позову, але господарський суд залишив їх без уваги.

Оскільки місцевим судом при прийнятті рішення невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, вказане рішення підлягає скасуванню.

Позивач не скористався своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу, але в судовому засіданні представники позивача заперечували проти її задоволення, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

ОСОБА_4 не надав відзиву на апеляційну скаргу, не направив свого представника в засідання суду апеляційної інстанції та не сповістив суд про причину неявки, хоча про час та місце розгляду повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав в повному обсязі доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 21 травня 2008 року між відкритим акціонерним товариством „Кредитпромбанк" (банк) та ОСОБА_4 (позичальник) було укладено кредитний договір №03.1/099/08-Z, згідно з умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит на споживчі цілі у розмірі 15000000,00 грн. з кінцевим строком повернення кредиту - 20 травня 2023 р. включно.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що відсотки за користування кредитом у розмірі 18% річних мали сплачуватись до 10 числа кожного календарного місяця включно, починаючи з першого місяця, наступним за місяцем отримання кредиту або у день повного дострокового погашення кредиту.

Умовами п.3.1 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язався починаючи з 7-го місяця, щомісячно до 10 числа кожного календарного місяця, погашати заборгованість за кредитом частинами у розмірі 86206,90 грн., при цьому за графіком, викладеним у зазначеному п.3.1 кредитного договору, 18% річних на суму 15000000,00 грн. мали нараховуватись лише на протязі перших повних шести місяців (у подальшому 18% річних мали нараховуватись на суму, яка щомісячно зменшується на 86206,90 грн.).

У забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором, між ВАТ „Кредитпромбанк", як кредитором за основним кредитним договором, та АТЗТ „Экспониколаев", як майновим поручителем, 23.05.2008р.було укладено окремий іпотечний договір, відповідно до якого в іпотеку банку було надано належне АТЗТ „Экспониколаев" нерухоме майно-нежитлові приміщення виставкового центру, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 2338,8 кв.м.

Як вже було зазначено вище, 09.01.2009р. між банком та ОСОБА_4, без згоди майнового поручителя - АТЗТ „Экспониколаев" укладено додаткову угоду №2 до кредитного договору №03.1/099/08-Z, пунктом 1 якої умови пункту 3.1 кредитного договору від 21.05.2008р. було викладено в новій редакції, а саме: розмір щомісячних платежів позичальника щодо погашення кредиту з суми 86206,90 грн., передбаченої кредитним договором від 21.05.2008р. було збільшено до 87728,19 грн. Крім того, сторонами було узгоджено новий графік погашення кредиту, відповідно з яким були збільшені суми залишку кредиту на певні дати, на які банком у подальшому будуть нараховуватись 18% річних як плата за кредит.

Після укладання додаткової угоди до кредитного договору відповідні зміни до іпотечного договору від 23.05.2008р. щодо забезпечення іпотекою нового розміру щомісячних платежів позичальника - 87728,19 грн., сторонами договору шляхом укладання відповідної додаткової угоди до іпотечного договору не були внесені.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги щодо припинення правовідносин майнового поручителя та припинення дії іпотечного договору, застосував норми статей 553, 559 ЦК України, згідно з якими майновий поручитель своїм майном відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником, при цьому законодавством передбачено припинення правовідносин поруки у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку і відповідає пере ним за порушення зобов'язання боржником.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо застосування до спірних правовідносин ст.559 ЦК України, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України „Про іпотеку" встановлено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання, одержати задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Цією ж статтею Закону встановлено, що майновим поручителем є особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника за основним зобов'язанням, яке виникає за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Суд першої інстанції помилково вказав в оскарженому рішенні, що іпотечний договір від 23.05.2008р. одночасно має ознаки договору поруки та застави (іпотеки), оскільки іпотека та порука є різними видами забезпечення зобов'язання, а тому підстави, встановлені ЦК України для припинення поруки в зв'язку зі збільшенням обсягу відповідальності майнового поручителя, не можуть застосовуватися до правовідносин іпотеки.

На відносини з права застави не поширюються норми ст.559 ЦК України щодо припинення поруки, оскільки іпотека за правовою природою є заставою та регулюється нормами статей 572-593 глави 49 ЦК України та спеціальним законом.

Статтею 575 ЦК України встановлено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

В ст.17 Закону України „Про іпотеку" встановлені підстави для припинення іпотеки, а саме:

- припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

- реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

- набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

- визнання іпотечного договору недійсним;

- знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

- з інших підстав, передбачених цим Законом.

Зміна графіку повернення кредиту, відповідно з яким були збільшені суми залишку кредиту, не являється підставою, передбаченою вказаним вище Законом для припинення іпотеки.

Таку ж позицію висловив Верховний Суд України у своїх постановах від 16 жовтня 2012 року (справи №3-43гс12 та №3-44гс12). Відповідно до ст.111-28 ГПК України ці рішення є обов'язковими для всіх судів України.

Крім того, господарським судом помилково не взято до уваги рішення господарського суду Миколаївської області від 18 жовтня 2011 року у справі №5016/1786/2011 (12/75), яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 19 квітня 2012 року, про задоволення позову ПАТ „Кредитпромбанк" в особі Миколаївської філії до ТОВ „Экспониколаев", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №03.1/099/08-Z від 21.05.2008р., тобто по договору, за яким позивач (ТОВ „Экспониколаев") у справі №5016/268/2012 (12/7) просить визнати правовідносини припиненими.

Вказаними судовими рішеннями встановлено, що правовідносини іпотеки не припинилися, спірний договір іпотеки є діючим.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржене рішення щодо задоволення позову, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не надав належної юридичної оцінки фактичним обставинам справи та неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, у зв'язку з чим дане рішення підлягає скасуванню.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу колегії суддів як обґрунтовані, а тому останні підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд справи покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд

постановив :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 08 лютого 2013 року у справі №5016/268/2012 (12/7) скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ТОВ „Экспониколаев" на користь ПАТ „Кредитпромбанк" в особі Миколаївської філії ПАТ „Кредитпромбанк" 573,50 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 10.06.2013 року.

Головуючий суддя Будішевська Л.О.

Судді Бєляновський В.В.

Мишкіна М.А.