Постанова № 31720389, 06.06.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2013 р.Справа № 915/387/13-гОдеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Колоколова С.І,

Петрова М.С.

при секретарі судового засідання Соколовій Ю.М.

за участю представників сторін:

від позивача - Приземного С.С., довіреність № 37/9/10-007 від 14.01.13р.;

від відповідача -Лях Н.В., довіреність № б/н від 25.12.12р..

(третя особа не використала законного права на участь у судовому засіданні, хоча про час та місце його проведення повідомлена 20.05.13р. належним чином (див. -рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 14.05.13р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Миколаївський домобудівельний комбінат"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 18.04.2013 року

по справі № 915/387/13-г

за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби

до скаржника

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Миколаївська Теплоелектроцентраль"

про стягнення 102 728 грн. 64 коп.,

встановив:

У березні 2013р. Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі по тексту -ДПІ, позивач) звернулася до господарського суду Миколаївської області з позовом до Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ, відповідач, скаржник) "Миколаївський домобудівельний комбінат" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в гарячій воді у сумі 102 728 грн. 64 коп.. Також позивач просив судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги з посиланням на приписи ст.ст. 275-277 ГК України, мотивовані тим, що в порушення укладеного між сторонами договору № 4 від 9.01.2007р. відповідач, як субспоживач, не здійснив відшкодування вартості спожитих ним послуг в гарячій воді.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 18.04.2013р. (суддя Фролов В.Д.) позов задоволено у повному обсязі з підстав обґрунтованості.

Не погоджуючись з вказаним вище рішенням місцевого господарського суду,

ПАТ "Миколаївський домобудівельний комбінат" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 18.04.2013р. та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що місцевим господарським судом, на його думку, порушено норми матеріального та процесуального права; неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи; визнано встановленими обставини, які не доведені, з огляду на наступне:

- суд не врахував, що фактичне споживання відповідачем теплової енергії не підтверджується документами первинного обліку, оскільки рахунки не є такими документами відповідно до листів Міністерства фінансів України № 31-34000-20/23-4579/4800 від 09.07.2007р. та № 31-08410-07-27/13794 від 30.05.2011р. та прийняв рішення на підставі недопустимих доказів, що є порушенням ст. 34 ГПК України.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, але в судовому засіданні представник позивача спростовував доводи скаржника та просив залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом, 01.11.2005р. між ДПІ (Споживач) та ВАТ „Миколаївська ТЕЦ" (Енергопостачальна організація) укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 2456 з додатком (а.с.7-11), за умовами якого Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно із умовами п.п.6.3, 6.4 договору сторони узгодили, що споживач за 20 днів до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальної організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Якщо Споживач розраховується за показниками приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується Споживачем не пізніше 25 - го числа поточного місяця;

- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

14.11.2007 р. між ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва (правонаступник Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Миколаєві) та ВАТ "Миколаївська ТЕЦ" була укладена додаткова угода № б/н /а.с.13/, в якій сторонами доповнено п. 3.2.7 Договору та передбачено, що вартість нормативних витрат мережної води становить 9,18 грн. (без ПДВ) за одну тону.

В подальшому ВАТ „Миколаївська ТЕЦ" повідомленнями від 27.10.10 № 767-Ю, від 19.04.11р. № 315-Ю, від 10.10.11р. № 696-Ю /а.с.14-15/, які є невід'ємною частиною Договору № 2456, встановлено наступні тарифи:

- з 22.10.10р. - вартість однієї тони хімічно очищеної води становить 31,26 грн. ( з ПДВ);

- з 14.04.11р. - вартість однієї тони хімічно очищеної води становить 33,04 грн. (з ПДВ);

- з 01.10.11р. - вартість однієї тони хімічно очищеної води становить 35, 46 грн. (з ПДВ), однієї Гкалорії - 862, 8 грн. ( з ПДВ);

Додатком № 1 до Договору № 2456 сторони узгодили, що об'єктом теплоспоживання є будівля ДПІ у м. Миколаєві, яка знаходиться за адресою: вул. Гмирьова, 1, корп. 1. /а.с.12/.

Оскільки відповідач володіє приміщеннями загальної площі 486,2 кв.м., розміщеними на 2,3 поверхах означеної будівлі і його мережа теплопостачання приєднана до теплової мережі ДПІ, 09.01.200 р. між ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва (споживач) та правопопередником відповідача (субспоживач) укладено договір № 4 „Про відшкодування витрат Споживача комунальних послуг Субспоживачу" /а.с.22-23/, за умовами якого останній відшкодовує ДПІ вартість спожитих ним послуг по постачанню теплової енергії в гарячій воді, які надаються постачаючими організаціями споживачу. /п.1.1/

Пунктами 2.1.1, 3.1, 3.2 Договору № 4 передбачено, що споживач зобов'язується виставляти рахунки за фактично спожиті субспоживачем послуги по постачанню теплової енергії в гарячій воді, а також рахунки за послуги по технічному обслуговуванню та іспити системи водяного опалювання і приладів обліку теплової енергії перед початком опалювального сезону. Сума відшкодування Субспоживачем витрат Споживача визначається на підставі виставлених рахунків Споживачем за користування послугами теплової енергії, а також рахунків за послуги по технічному обслуговуванню та іспити системи водяного опалювання і приладів обліку теплової енергії перед початком опалювального сезону. Суспоживач проводить розрахунки з Споживачем на протязі 5 днів після отримання рахунків за спожиті послуги. /а.с.22/.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивачем за спожиту енергію за період з грудня 2010 р. по січень 2011 р. був виставлений рахунок № Ф3-02 від 07.02.2012 р. (який отримано відповідачем 09.02.2012 р. за вх. № 36,) на суму 86849 грн. 60 коп. з терміном оплати до 14.02.2012 р. /а.с.42/, за період з лютого 2012 р. по квітень 2012 р.- № Ф3-03 від 29.05.2012 р. (який отриманий відповідачем 30.05.2012 р. за вх. № 173) на суму 15879 грн. 04 коп. с терміном оплати до 06.06.2012 р. /а.с.45/. Вартість спожитих відповідачем послуг позивач визначив на підставі рахунків третьої особи за спірний період розподіливши оплату пропорційно займаній сторонами площі будинку /а.с.25-48/, що колегія вважає цілком обгрунтованим. Зазначені рахунки всупереч вимогам Договору № 4 відповідачем оплачені не були.

09.07.2012р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 4173/8/05-017 про сплату заборгованості за спожиті ним послуги по постачанню теплової енергії в гарячій воді /а.с.49-50/, яка отримана відповідачем 9.07.12р., що підтверджується штампом відповідача /вхід. № 239-а.с.49/, та залишена останнім без відповіді.

Таким чином, станом на 01.12.2012 р. заборгованість відповідача по Договору № 4 від 09.01.2007р. становить 102728 грн. 64 коп. і місцевий господарський суд правомірно і у відповідності із умовами договору та вимогами ст.ст.526, 629 ЦК України, ч.1 ст.193 ГПК України стягнув її з відповідача.

Твердження апелянта про необхідність складання інших документів первинного обліку, колегією до уваги не приймаються, оскільки умовами договору сторін № 4 від 09.01.2007р. визначено, що сума відшкодування Субспоживачем витрат Споживача визначається на підставі виставлених рахунків Споживачем за користування послугами теплової енергії, а також рахунків за послуги по технічному обслуговуванню та іспити системи водяного опалювання і приладів обліку теплової енергії перед початком опалювального сезону. Означене є обов'язковим для відповідача, позаяк договір ним не оспорювався.

За таких обставин, суд першої інстанції в повному обсязі дослідив фактичні обставини справи та надав вірну юридичну оцінку правовідносинам сторін та наявним в справі доказам, не порушив норми матеріального та процесуального права та прийняв обґрунтоване рішення. Отже, апеляційну скаргу ПАТ "Миколаївський домобудівельний комбінат" слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 18.04.2013 року по даній справі без змін.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 49, 99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 18.04.2013 року

по справі № 915/387/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Миколаївський домобудівельний комбінат" - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 7.06.2013р.

Головуючий суддя Г.П.Разюк

Суддя С.І.Колоколов

Суддя М.С. Петров