Ухвала суду № 31718370, 04.06.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 р. Справа № 5106/13/876

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Каралюса В.М.

за участю секретаря судового засідання: Дутки І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу ДПІ у Сихівському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.02.2013 року у справі за позовом ТзОВ «Будівельна компанія «Білдерпоінт» до ДПІ у Сихівському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановила:

У жовтні 2012 року ТзОВ «Будівельна компанія «Білдерпоінт» звернулося з позовом до ДПІ у Сихівському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач вказував, що за результатами проведеної податковим органом перевірки 10.10.2012 року ДПІ у Сихівському районі м. Львова винесло податкове повідомлення-рішення №0003292321, яким ТзОВ «Будівельна компанія «Білдерпоінт» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 537 009,00 грн основного платежу та 268 504,50 грн штрафних санкцій та №0003302321, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за вересень 2011 року у розмірі 61 371,00 грн.

Підставою прийняття даного податкового повідомлення-рішення стали висновки податного органу про нереальність та безтоварність господарських операцій позивача та його контрагента.

Вважаючи такі висновки відповідача безпідставними, а прийняте податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду та просив його скасувати.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.02.2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 04.04.2012 року №0003292321 та №0003302321. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи доводи апеляційної скарги, вважає, що така задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «БК «Білдерпоінт» з питань достовірності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків з ТзОВ «БТК «Євробуд» за вересень 2011 року, ДПІ у Сихівському районі м.Львова Державної податкової служби складено акт від 24.09.2012 року за №1814/22-20/35943421.

На підставі даного акуту відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 10.10.2012 року №0003292321, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 805013 грн. 50 коп., в тому числі, за основним платежем - 537009 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 268504 грн. 50 коп. та №0003802321, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 61371 грн. 00 коп.

Перевіркою встановлено порушення п.198.3, п.198.4 ст.198 ПК України, внаслідок чого ТзОВ «БК «Білдерпоінт» занижено податок на додану вартість на загальну суму 537009 грн. 00 коп. в тому числі за вересень 2011 року в сумі 537009 грн. 00 коп. та встановлено заниження значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за вересень 2011 року в сумі 29344 грн. 00 коп. встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за вересень 2011 року в сумі 32027 грн. 00 коп.

Встановлено, що між ТзОВ «БТК «Євробуд» (продавець) та ТзОВ «Будівельна компанія «Білдерпоінт» (покупець) 02.08.2011 року укладено договір купівлі-продажу за №02-08/11-1 згідно з умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю товар, що узгоджено в заявці, яка може бути подана або в усній або в письмовій формі, а покупець зобов'язується прийняти у власність товар і сплатити за нього продавцю грошову суму, встановлену договором.

Вищенаведені господарські операції були відображені в податковому та бухгалтерському обліках платника податків.

Як передбачено п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.4 цієї ж статті, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Не відносяться до податкового кредиту, у відповідності до вимог абзац.1 п.198.6 ст.198 ПК України, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна, як передбачено п.201 цієї ж статті, складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV, з наступними змінами та доповненнями визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В акті перевірки орган державної податкової служби посилається на обставини, викладені в акті ДПІ у Печерському районі м.Києва від 07.08.2012 року за №2957/22-10/33499358 «Про неможливість проведення перевірки контрагента ТзОВ «БТК «Євробуд» з питань підтвердження отриманих від платника податків ТзОВ БК «Білдерпоінт» відомостей». В ході перевірки встановлено, що місцезнаходження ТзОВ «БТК «Євробуд» не встановлено, про що складено акти обстеження юридичної та фактичної адреси від 07.08.2012 року за №872/22-10/33499358, які скеровано до ГВПМ у Печерському районі м.Києва від 07.08.2012 за №699/9/22-10 щодо проведення розшукових заходів посадових осіб підприємства. Згідно Бази АІС РПП підприємство має стан 14 - визнано банкрутом. (ліквідаційна процедура розпочата від 17.01.2012 року за №5009/79/12).

В свою чергу, позивачем було надано договір купівлі-продажу, оборотно-сальдові відомості, реєстр отриманих податкових накладних, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення.

Обставини подальшого використання у своїй господарській діяльності отриманих від ТзОВ «БТК «Євробуд» будівельних матеріалів підтверджуються наявними в матеріалах справи договорами купівлі-продажу, підряду, субпідряду, укладеними між позивачем (підрядник) та його контрагентами - КП «Комунальник», КП «Комунгосп» Долинської міської ради, ТзОВ «Ндор», Рава-Руською міською радою, Корналовицькою міською радою, ДП «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», Львівською обласною клінічною лікарнею.

Виконання вищенаведених договорів підтверджується погодженнями договірної ціни, розрахунками витрат, локальними кошторисами, відомостями ресурсів до локального кошторису, дефектними актами, зведеними кошторисними розрахунками вартості будівництва, тощо.

Як вбачається з показань директора ТзОВ «БК «Білдерпоінт» ОСОБА_2, інформацію про контрагента дізнався з інтернету, транспортування будівельних товарів здійснювалось з об'єктів, які були вказані постачальником, часткового транспортними засобами субпідрядників, а часткового транспортом автотранспортного підприємства, вартість послуг якого включалась додавалась до вартості товар. Специфікація товару уточнялась по телефону, кількість та якість товару контролювалась субпідрядниками, які отримували товар. В матеріалах справи наявний витяг з інтернету, де міститься рекламна сторінка з посиланнями на контакти з ТзОВ «БТК «Євробуд».

Окрім того, в підтвердження факту транспортування та отримання будівельних матеріалів від ТзОВ «БТК «Євробуд», позивачем надано договір надання транспортних послуг №01-06/10-1, товарно-транспортні накладні, акти приймання-приймання передачі матеріалів. При цьому, транспортування товарно-матеріальних цінностей субпідрядниками підтверджується наявними в матеріалах справи підсумковими відомостями ресурсів.

На фактичність виконання господарських договорів вказує й те, що на момент здійснення господарських операцій контрагент позивача був зареєстрований в установленому порядку як платник податку на додану вартість, що підтверджується наявним в матеріалах справи Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Суд звертає увагу й на те, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Наявні в матеріалах справи докази повністю підтверджують обставини реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а тому висновки про неправомірність формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами таких господарських операцій є безпідставними та необгрунтованими.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними і необґрунтованими та не спростовують, висновків суду першої інстанції, а тому оскаржену постанову слід залишити в силі.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ДПІ у Сихівському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.02.2013 року у справі № 2а-8910/12/1370 - без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.Улицький

Судді: В.Каралюс

Р.Гулид

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 05.06.2013 року