Ухвала суду № 31718328, 04.06.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року Справа № 31065/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Онишкевича Т.В., Клюби В.В.

за участю секретаря судового засідання Дяківнич Г.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Трускавець на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2010 року у справі за позовом Комунального підприємства «Будинок торгівлі» до Державної податкової інспекції у м. Трускавець про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2007 року позивач - Комунальне підприємство «Будинок торгівлі» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Трускавець, в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення відповідача №0000072301/0 від 02.02.2006 року, яким Комунальному підприємству «Будинок торгівлі» було донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 98 688,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 65 792,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 32 896,00 грн.).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ТОВ «Гарант-СВ» придбало не будівлю, а КП «Будинок торгівлі» як цілісний майновий комплекс шляхом приватизації разом з усім майном, кредиторською та дебіторською заборгованістю і товарами, і тому, окремо від операції купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, не відбувалося реалізації товарних запасів на суму 328 959,54 грн., з якого слід сплатити 65 792,00 грн. податку на додану вартість. Тому оспорюване податкове повідомлення-рішення відповідача слід скасувати.

Постановою господарського суду Львівської області від 05.05.2008 року, залишеної без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2009 року позовні вимоги задоволено та визнано недійсним вищезгадане податкове повідомлення-рішення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 14.10.2009 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Трускавець задоволено частково, постанову господарського суду Львівської області від 05.05.2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2009 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2010 року позов задоволено повністю.

Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000072301/0 від 02.02.2006 року, прийняте Державною податковою інспекцією в м. Трускавець.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що згідно поданих на вимогу суду документів встановлено, що, відповідно до акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу КП «Будинок торгівлі», розташованого в м. Трускавець по вул. Суховоля, 12, складеного 07.06.2005 року, відповідних актів інвентаризації, складених станом на 01.06.2005 року та звіту про оцінку майна - цілісного майнового комплексу, в складі цілісного майнового комплексу було передано основні засоби груп І, II, III, IV на суму 336 668,15 грн., нематеріальні активи на суму 1449,00 грн., малоцінні необоротні активи на суму 13515,09 грн., товари на суму 342 562,70 грн., грошові кошти на суму 8028,87 грн., кредиторська заборгованість на суму 314711,00 грн., дебіторська заборгованість на суму 2620,00 грн.

Подані документи підтверджують обгрунтованість позовних вимог позивача та спростовують заперечення відповідача.

Дані докази підтверджують доводи позивача про відсутність у нього матеріально-товарних цінностей після передачі таких покупцеві за договором купівлі-продажу, і, як наслідок, відсутність будь-яких операцій з продажу товарних цінностей після підписання такого акту.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що твердження відповідача про реалізацію в червні 2005 року залишків товару. не відповідають дійсності, не доведені належними та допустимим доказами.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Державна податкова інспекція у м. Трускавець оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2010 року та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що так як подія зарахування коштів за об'єкт продажу на рахунок власника майна - відділу приватизації та управління майном Трускавецької міської Ради зареєстрована першою, ніж дата акта передачі цілісного майнового комплексу, яка відповідає даті переходу права власності як на об'єкт продажу - нерухоме майно, так і на товари, тому виникає податкове зобов'язання по ПДВ в сумі 65 792,00 грн. від балансової вартості реалізованих товарних запасів на суму 328 958,54 грн.

Апелянт зазначає, що згідно умов договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу КП «Будинок торгівлі» від 08.10.2004 року №3897 предметом договору є діючий цілісний майновий комплекс, а об'єктом продажу - нежитлова 3-ох поверхова будівля загальною площею 2155,4 кв.м, де в п.1.3 зазначена загальна вартість саме нерухомого майна в сумі 1 790 376,00 грн., а згідно даних реєстру прав власності на нерухоме майно відомості про вартість товарних запасів, самостійно придбаного торгового обладнання під час здійснення фінансово-господарської діяльності та про грошові кошти, дебіторську і кредиторську заборгованості відсутні.

Апелянт вказує, що позивач зобов'язаний був провести коригування податкового кредиту по ПДВ відповідно до вимог п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» і ним порушено пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки у ліквідаційній декларації з податку на прибуток не включено до складу валового доходу реалізований залишок товарних запасів в сумі 329 000,00 грн., який відображений в бухгалтерському обліку, а не відображений в податковому. Крім цього, не спростовані і доводи щодо факту здійснення позивачем фінансово-господарської діяльності після укладення договору купівлі-продажу.

Вказує на те, шо податок на додану вартість від залишку товарів на суму 329 00,00 грн. становить 65 792,00 грн. і ніяких підтверджуючих документів про сплату під час проведення перевірки представлено не було, а тому така сума разом з фінансовими санкціями підлягає сплаті в дохід бюджету.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією у м. Трускавець було проведено комплексну позапланову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Будинок торгівлі» з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2005 року по 22.09.2005 року, за результатами якої складено акт №7/23- 0/13833345 від 24.01.2006 року.

Проведеною перевіркою встановлено, що позивачем порушено вимоги п.п.3.1.1 п.3.1, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (з наступними змінами та доповненнями), в результаті чого КП «Будинок торгівлі» занижено податок на додану вартість за 2005 рік на суму 65 792,00 грн., в тому числі за червень 2005 року на суму 65 792,00 грн.

За результатами перевірки ДПІ було прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення №0000072301/0 від 02.02.2006 року, відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 98 688,00 грн. ( в тому числі за основним платежем - 65792,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 32 896,00 грн.)

Судом встановлено, що Трускавецькою міською радою укладено договір купівлі-продажу майнового комплексу з ТОВ «Гарант-СВ» №3897 від 08.10.2004 року, згідно якого предметом договору є діючий цілісний майновий комплекс, а об'єктом продажу - нежитлова трьохповерхова будівля загальною площею 2155,4 кв. м, розташована по вул. Суховоля, 12 в м. Трускавці, загальною вартістю 1790 376,00 грн., згідно даних реєстру прав власності на нерухоме майно. Ціна об'єкту продажу за договором становить 2000 000 грн. Згідно п. 1.4 договору, покупець є правонаступником майнових та немайнових прав та обов'язків об'єкта продажу.

Загальна сума основних фондів II, III, IV груп, нематеріальних активів, малоцінних необоротних активів, товарів, грошових коштів, дебіторської, кредиторської заборгованості у позивача становить 712787,4 грн., у зв'язку з чим відповідачем зроблено висновок, що загальна вартість цілісного майнового комплексу має становити 2503 163,40 грн.

Згідно із ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації). Тобто відбувається передача валових активів однієї юридичної особи іншій юридичній особі. Компенсацією при такій передачі є набуття юридичною особою, що отримала такі активи, обов'язків юридичної особи, що їх передала.

Відповідно до п.п.3.2.8 п.3.2 ст.З Закону № 168, операції з поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвілу) іншому платнику податку не є об'єктом оподаткування.

Під поставкою сукупних валових активів слід розуміти поставку підприємства як окремого об'єкта підприємництва або включення валових активів підприємства чи його частини до складу активів іншого підприємства. При цьому підприємство-покупець набуває прав і обов'язків (є правонаступником) підприємства, що продає такі активи.

Як передбачено п.п.3.1.1 п.3.1 ст.З Закону № 168, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця.

Згідно п.п.7.4.1 ст.7.4 ст.7 Закону № 168, (у редакції яка діяла до 25.03.2005 року), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

У разі, коли платник податку здійснює операції з поставки товарів, що звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування згідно з статтями 3 та 5 цього Закону, суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відносить до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, відносяться відповідно до складу валових витрат виробництва (обігу) та на збільшення вартості основних фондів і нематеріальних активів і до податкового кредиту не включаються (п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону № 168).

За умовами договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу КП «Будинок торгівлі» від 08.10.2004 року №3897 його предметом є діючий цілісний майновий комплекс, а об'єктом продажу - нежитлова 3-ох поверхова будівля загальною площею 2155, 4 кв.м. Пунктом 1.2 договору передбачено, що право власності на об'єкт продажу переходить до покупця з моменту повного розрахунку та державної реєстрації.

07.06.2005 року між Трускавецькою міською радою та ТОВ «Гарант-СВ» складено акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу КП «Будинок торгівлі», згідно якого покупцю передано товарні запаси на загальну суму 342 562,70 грн.

14.09.2005 року КП «Будинок торгівлі» подано заяву про ліквідацію підприємства, а 22.09.2005 року декларацію з податку на прибуток підприємства у зв'язку з його ліквідацією, згідно якої балансова вартість товарних запасів в роздрібній торгівлі на кінець звітного періоду зареєстрована в сумі 329 000,00 грн.

На думку апеляційного суду, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що продаж цілісного майнового комплексу є операцією по постачанню сукупних валових активів і не є об'єктом оподаткування ПДВ, в тому числі і по переданих товарах, які є невідємною частиною цих сукупних валових активів, як об'єкт продажу згідно п.3.1 договору купівлі-продажу. Згідно п.п.5.1.19 п.5.1 ст.5 Закону № 168 ( в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) звільняються від оподаткування операції з приватизації цілісних майнових комплексів.

Відповідно до акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу КП «Будинок торгівлі», розташованого в м. Трускавець по вул. Суховоля, 12, складеного 07.06.2005 року, відповідних актів інвентаризації, складених станом на 01.06.2005 року та звіту про оцінку майна - цілісного майнового комплексу, в складі цілісного майнового комплексу було передано основні засоби груп І, II, III, IV на суму 336 668,15 грн., нематеріальні активи на суму 1449,00 грн., малоцінні необоротні активи на суму 13515,09 грн., товари на суму 342 562,70 грн. грошові кошти на суму 8028,87 грн., кредиторська заборгованість на суму 114 711,00 грн., дебіторська заборгованість на суму 2620,00 грн. Тобто, після передачі товарно-матеріальних цінностей покупцеві за договором купівлі-продажу позивач не проводив будь-яких операцій з продажу товарних цінностей.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги КП «Будинок торгівлі» до Державної податкової інспекції у м. Трускавець про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, а доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Трускавець залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2010 року у справі №2а-6971/09/1370 за позовом Комунального підприємства «Будинок торгівлі» до Державної податкової інспекції у м. Трускавець про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Т.В. Онишкевич

В.В. Клюба

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 06.06.2013 року.