Ухвала суду № 31718256, 04.06.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 р. Справа № 5165/13/876

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Каралюса В.М.

при секретарі: Дутка І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу прокурора м. Тернополя на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.02.2013 року у справі за позовом прокурора Заліщинського району Тернопільської області в інтересах держави в особі Борщівської МДПІ до підприємства споживчої кооперації торгово-роздрібного об'єднання Теко Заліщичького РайСТ про стягнення 15 797,85 грн.,-

встановила:

У січні 2013 року прокурор Заліщинського району Тернопільської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Борщівської МДПІ до підприємства споживчої кооперації торгово-роздрібного об'єднання Теко Заліщичького РайСТ про стягнення 15 797,85 грн.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.02.2013 року позовну заяву залишено без розгляду.

Ухвалу суду оскаржив прокурор м. Тернополя. Вважає оскаржену ухвалу незаконною і протиправною та просить її скасувати з підстав викладених у апеляційній скарзі. Зокрема апелянт вказує, що судом безпідставно залишено позовну заяву без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду, оскільки про порушення відповідачем інтересів держави у сфері оподаткування прокуратура дізналася 09.01.2013 року, а з позовом до суду звернулася 29.01.2013 року, з дотримання строку звернення до суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що за результатами перевірки відповідача Борщівською МДПІ встановлено порушення п.13 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та застосовано до відповідача штрафні санкції, що підтверджується рішеннями про застосування штрафних санкцій №0006582900, №0006572900, №0006592900 від 21.11.2007р.

У 2007 році підприємство споживчої кооперації торгово-роздрібного об'єднання ТЕКО Заліщинського РайСТ звернулось з позовом про визнання нечинними та скасування рішення Борщівської МДПІ №0006572900 від 21.11.2007р. про застосування штрафних санкцій у сумі 15542,25 грн., рішення №0006582900 від 21.11.2007р. про застосування штрафних санкцій в сумі 340,00 грн. та рішення №0006592900 від 21.11.2007р. про застосування фінансових санкцій у сумі 1000,00 грн.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 31.08.2008р. позов задоволено, визнано недійсними та скасовано рішення №0006572900, №0006582900, №0006592900 від 21.11.2007р.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2009р. було скасовано постанову господарського суду Тернопільської області від 31.01.2008р., позов задоволено частково, визнано недійсним та скасовано рішення №0006592900 від 21.11.2007р., а в задоволенні позовних вимог щодо скасування рішень №0006572900, №0006582900 від 21.11.2007р. відмовлено.

Проте, суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами господарювання до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій. З наведеного слідує, що право податкового органу на звернення до суду із позовом про стягнення штрафних (фінансових) санкцій виникло 02.12.2007 року.

Встановлено, що прокурор Заліщинського району Тернопільської області 29.01.2013 року звернувся з позовом в інтересах держави в особі Борщівської МДПІ до підприємства споживчої кооперації торгово-роздрібного об'єднання Теко Заліщичького РайСТ про стягнення 15 797,85 грн.

Частиною 2 ст. 5 КАС України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції чинній на час виникнення спірних равовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 3 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Згідно із ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 КАС України повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа.

Представництво прокурором інтересів в суді є одним із видів представництва в суді.

На думку суду апеляційної інстанції, прокурор здійснюючи свої повноваження як законний представник позивачів, наділений правами наданими позивачам.

Тобто прокурор, діючи як представник, подає позовну заяву в межах строку звернення до суду, який обчислюється з дня коли особа на захист якої подано позовну заяву дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Такий висновок суду апеляційної інстанції підтверджується Верховним Судом України у постанові від 06 березня 2012 року (ЄДРСР № 22204814), яка відповідно до ст. 244-2 КАС України є обов'язковою.

Відповідно до частини третьої статті 162 КАС України якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.

Жодних заяв чи клопотань про поновлення стоку звернення до адміністративного суду не подавалось, ні прокурор, ні представник податкового органу не надавали. Натомість, на застосуванні наслідків спливу такого строку наполягає відповідач. Покликання прокуратури на те, що про порушення відповідачем інтересів держави у сфері оподаткування прокуратура дізналася тільки 09.01.2013 року, а з позовом до суду звернулася 29.01.2013 року, з дотримання строку звернення до суду є безпідставними, оскільки прокуратура в даному випадку не є позивачем по справі, а являється представником Борщівської МДПІ.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до переконання, що податковий орган знав про не сплачену відповідачем заборгованість за штрафними (фінансовими) санкціями і мав право звернутися з позовом до суду починаючи з 02.12.2007 року про стягнення такого, проте цього не зробив. Прокуратурою Заліщинського району Тернопільської області, як представником Борщівської МДПІ позов про стягнення заборгованості у розмірі 15 797,85 грн. поданий 29.01.2013 року з пропуском річного строку звернення до суду, який слід обчислювати з 02.12.2007 року.

Оцінивши зібрані докази у сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними і необгрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст.160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу прокурора м. Тернополя залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.02.2013 року у справі №819/201/13-а - без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.Улицький

Судді: В.Каралюс

Р.Гулид

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 05.06.2013 року