Рішення № 31717862, 04.06.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2013 р. Справа № 909/547/13 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І., при секретарі судового засідання Максимів Н.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Долинського міжрайонного прокурора,

вул.Котляревського, 2, м.Долина, Івано-Франківська обл., 77500,

в інтересах держави в особі Долинського виправного центру управління

Державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській

області № 118, с.Тростянець, Долинський район,

Івано-Франківська область, 77512

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

АДРЕСА_1

про стягнення боргу за договором №Г-50 на використання праці засуджених для виконання робіт і послуг від 28.02.2012 року у розмірі 49 036,67 грн.

за участю представників сторін.

від прокуратури: Гарасимик Т.О.- прокурор відділу, (посвідчення № 011571 від 26.10.12)

від позивача: Кощинець Н.М., (довіреність № 1/3-1805 від 03.06.13)

від відповідача: не з'явилися.

встановив: Долинський міжрайонний прокурор, в інтересах держави в особі Долинського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області № 118 звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором №Г-50 на використання праці засуджених для виконання робіт і послуг від 28.02.2012 року у розмірі 58 569,48грн.

Прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримують, просять суд позов задоволити, свої обгрунтування виклали у позовній заяві. Крім цього, позивач, надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог (№9434/13 від 04.06.13) в якій, у зв"язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості в сумі 9 532,81грн., просить суд стягнути з відповідача борг в сумі 49 036,67 грн. Прокурор підтримав заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Суд вважає за правильне прийняти заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог. Судом встановлено, що у разі зменшення позовних вимог має місце нова ціна позову, виходячи з якої й буде вирішуватися спір.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи ухвалою суду від 07.05.13р. (вих.№6122-125 від 08.05.13р.), що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (вх.№3860/13 від 15.05.13р.).

Згідно з пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зі змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 від 23.03.2012, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час, дату і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Між Долинським виправним центром № 118 (виконавець/позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (замовник/відповідач) укладено Договір на використання праці засуджених для виконання робіт і послуг №Г-50 від 28.02.2012р.

Відповідно до п.1.2 вказаного вище договору, виконавець надає в розпорядження замовника, згідно з його розрахунком, робочу силу з числа засуджених не менше 15 осіб для проведення навантажувально-розвантажувальних робіт на об"єкті замовника, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. відносно якого складено "Акт про можливість працевикористання засуджених Долинського ВЦ №118 на контрагенському об"єкті ФОП "ОСОБА_2.".

На виконання умов договору позивач надав в розпорядження відповідача, робочу силу з числа засуджених, а останні, провели навантажувально-розвантажувальніі роботи на об"єкті відповідача. Даний факт підтверджують належним чином оформлені підписані та скріплені печатками сторін акти приймання виконаих підрядних робіт №24 за березень 2012р., №31 за квітень 2012р., №53 за травень 2012р., №68 за червень 2012р., №80 за липень 2012р., №95 за серпень 2012р., №112 за вересень 2012р., №128 за жовтень 2012р., №147 за листопад 2012р., №155 за грудень 2012р., на загальну суму 69 069,48грн.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що розрахунки за виконані засудженими роботи проводяться два рази на місяць (до 15-го числа поточного місяця - аванс в розмірі 50% від розрахункової суми платежу відповідно до рахунку виконавця та до 10-го числа наступного місяця - остаточний розрахунок з врахуванням вартості харчування).

Прокурор та представник позивача в засіданні суду зазначили, що відповідач взяті на себе договірні зобов"язання, в частині здійснення розрахунків за виконані засудженими роботи, обумовлені договором, належним чином не виконав і як наслідок у відповідача виникла заборгованість у розмірі 58 569 48грн. При цьому, позивачем надано суду банківські виписки в підвердження часткової оплати відповідачем 10 500,00грн.

На адресу відповідача 04.03.13р., 12.04.13р. позивач надіслав лист - прохання, лист-попередження з вимогою погасити існуючу заборгованість. Відповідач відповіді не надав, борг не сплатив.

Проте, в судовому засіданні 04.06.13р. представник позивача подали заяву про зменшення розміру позовних вимог (№9434/13), в якій зазначив, що відповідачем частково погашено заборгованості в сумі 9 532,81грн. Станом на 04.06.13р. борг відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 49 036,67 грн.

Беручи до уваги викладене вище суд вважає за правильне позов задоволити та виходить з наступних підстав.

Згідно з положеннями статті 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Приписами ст.29 Господарського процесуального кодексу України, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», прокурор та його заступник має право подавати позови до господарського суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах. При цьому, у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1, 2 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Виходячи зі характеру договірних правовідносин сторін, суд вважає за правильне до даних спірних правовідносин застосувати загальні положення про підряд та послуги, врегульовані главами 61, 63 Цивільного кодексу України.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу ( ст.837 Цивільного кодексу України).

В силу ч.1 ст. 901, ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1, ч.2, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Позивачем відзначено, що у відповідача за невиконання умов договору виникла заборгованість у розмірі 49 036,67 грн. Відповідачем заборгованість не спростована, а доказів, які б підтверджували протилежне, суду не подано.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України). Позивачем доведено обставини, на які він посилався. Відповідачем позовні вимоги доказами не спростовано.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання з оплати коштів за виконані роботи, обумовлені договором. Факт наявності заборгованості належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку чим суд вважає за правильне позов задоволити.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст.11, 525, 526, 530, 626, 628, 629, 837, 901,903 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 29, 33, 34, 43, 49, 55, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Долинського міжрайонного прокурора, в інтересах держави в особі Долинського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області № 118 до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 49 036,67 грн. - задоволити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1) на користь Долинського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області № 118, с.Тростянець, Долинський район, Івано-Франківська область, 77512 (код ЄДРПОУ 14316927 р/р 31258273210376 УДКСУ в Долинському районі МФО 836014) 49 036,67 грн. (сорок дев"ять тисяч тридцять шість грн. 67 коп.) - заборгованості.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1) в Доход державного бюджету України (31219206783002 - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), за кодом класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач - УДКСУ у м.Івано - Франківську) 1 720,50грн. (одну тисячу сімсот двадцять грн. 50коп.) - судового збору.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.06.13.

Суддя Булка В.І.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Булка В. І. 10.06.13