Постанова № 31713830, 05.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16711/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Денісова А.О.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання - Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Дінакор» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2013 року за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби до Приватного підприємства «Дінакор» про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Дінакор» про стягнення коштів за податковим боргом в розмірі 24231,77 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2013 року позов задоволено, стягнуто з розрахункових рахунків, що належать Приватному підприємству «Дінакор» податкову заборгованість у розмірі 24231,77 грн. на користь Держави, а саме: заборгованість у розмірі 24048,19 грн. з податку на прибуток підприємств та заборгованість у розмірі 183,58 грн. з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2013 року відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі Акту невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету від 30.09.2009 року № 11654/15-1-23735595 Відповідачу було винесене податкове повідомлення-рішення від 30.09.2009 року № 0035441501/0, яким було визначено податкове зобов'язання в сумі 28789,22 грн. за порушення п.16.4. ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі по тексту - Закон № 2181-ІІІ).

Таким чином, податкове зобов'язання, визначене вказаним податковим повідомленням-рішенням вважається узгодженим з 30.09.2009 року, а відповідач зобов'язаний сплатити суму зазначеного податкового зобов'язання у строк до 11.10.2009 року, що не заперечується сторонами.

Відповідно до пп. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону № 2181-ІІІ, що була чинна на момент виникнення податкової заборгованості з податку на прибуток, у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.

Враховуючи наведене, строк, протягом якого вказаний податковий борг міг бути стягнутий з відповідача на підставі статті 15 Закону № 2181-ІІІ сплинув 10 жовтня 2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява подана податковим органом лише 06 грудня 2012 року.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з ПП «Дінакор» податкового боргу з податку на прибуток підприємств в розмірі 24048,19 грн., оскільки ДПІ пропустила строки давності, передбачені положеннями статті 15 Закону № 2181-ІІІ.

Щодо стягнення податкової заборгованості з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів необхідно зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 05.09.2012 року Приватне підприємство «Дінакор» має податкову заборгованість з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 183,58 грн.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Абзацом б) підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня вручення першої податкової вимоги.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу.

Оскільки відповідачем на надано доказів погашення суми податкового боргу, то судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність стягнення податного боргу з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 183,58 грн.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Керуючись статтями 195, 196, 202, 205, 207 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Дінакор» - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2013 року в частині стягнення податкової заборгованості в розмірі 24048,19 грн. з податку на прибуток підприємств скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2013 року залишити без змін.

Постанова, відповідно до ч. 1 ст. 183-2 КАС України, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді:

Постанова складена у повному обсязі 10.06.2013р.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Денісов А.О.

Міщук М.С.