Ухвала суду № 31713315, 06.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-3015/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О., Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

06 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Андріюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Геліком ЛВ» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Геліком ЛВ» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби (далі - Відповідача) у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000852301/1421 від 18.05.2012 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників обох сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у період з 26.03.2012 по 23.04.2012 на підставі направлення від 26.03.2012 №37, виданого згідно з наказом ДПІ в Обухівському районі Київської області ДПС від 26.03.2012 №54, проведено позапланову документальну виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Геліком ЛB» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.01.2011. За результатами перевірки складено акт від 23.04.2012 №918/1-220/30889103 (далі - Акт перевірки).

У висновках Акта перевірки зафіксовано, що позивачем порушено вимоги п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5, п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (далі - Закон №334), п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2011 рік на загальну суму 5655248 грн., в т.ч. за І кв. 2011 р. - 2977663 грн., за ІІ кв. 2011 р. - 2677585 грн., ІІ-ІІІ кв. 2011 р. - 2677585 грн., ІІ-ІV кв. 2011 р. - 2677585 грн., а також занижено податок на прибуток у розмірі 94885 грн. за І квартал 2011 р.

Перевіркою встановлено, що позивачем згідно з кредитним договором, укладеним з Акціонерним комерційним промислово - інвестиційним банком 14.03.2007 за №66/07, отримано кредит в сумі 1 450 0000 грн. під заставу майна позивача. Повернення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами у відповідності до графіку (поквартально по 850 000 грн.). Повернення кредиту та низька рентабельність підприємства призвела до збитків підприємства починаючи з 2008 року. ТОВ «Геліком ЛB» задекларовано податку на прибуток 2008 р. - 1913 грн., 2009 р. - 230 грн., 2010 р. - 0 грн.

У листопаді 2010 р. Акціонерний комерційний промислово - інвестиційним банк у зв'язку з тим, що ТОВ «Геліком ЛВ» не сплачував відсотки по кредиту, продав права на кредитний договір від 14.03.2007 № 66/07 колекторській компанії «Ізі Лайф», тому, починаючи з 1 кв. 2011 р. проценти по кредиту не нараховувались.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що від'ємне значення об'єкта оподаткування, сформоване у І-му кварталі 2011 року з урахуванням від'ємного значення, що увійшло до складу цього показника з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік, повністю враховується при розрахунку (формуванні) об'єкта оподаткування і за ІІ-й квартал 2011 року, що підтверджується висновком спеціаліста-економіста ОСОБА_2

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Підставою для прийняття вищезазначеного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу про порушення позивачем пункту 3 розділу 4 XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, перевіркою формування складу валових витрат у І кварталі 2011 р., задекларованих ТОВ «Геліком ЛВ», встановлено порушення п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994. В Акті перевірки відповідачем зазначено, що порушення полягає у віднесенні до валових витрат сплачених відсотків по кредиту, не пов'язаних із веденням власної господарської діяльності, оскільки згідно з наданими до перевірки документами, деклараціями про прибуток підприємства ТОВ «Геліком ЛВ» протягом перевіряємого періоду декларувало від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток (збитки), тобто діяльність без отримання доходу (прибутку). Відповідач в акті перевірки зазначив, що в порушення п.п.5.5.1 п.5 ст.5 Закону України № 334 товариством завищено валові витрати на суму 2977663 грн.

Відповідно до виписки по рахунку 20732331270824, відкритого Акціонерним комерційним промислово - інвестиційним банком для обслуговування кредиту ТОВ «Геліком ЛВ», вся сума займу, яка була отримана позивачем у банківській установі, використана тільки на розрахунки з постачальниками та на розрахунки за виконані будівельні роботи, тобто на ведення господарської діяльності платника податку - ТОВ «Геліком ЛВ».

Оскільки за результатами діяльності товариства у І кварталі 2011 р. від'ємне значення об'єкта оподаткування зменшилось і склало 2 677 585 грн., то саме цю суму перенесено до наступних податкових періодів.

Пунктом 6.1 статті 6 Закону було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону.

Особливості, встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону, полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. До складу валових витрат платника податку на прибуток за III квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилося станом на 1 січня 2010 року (після набрання зазначеною нормою законної сили).

Водночас, як передбачено абзацом другим пункту 22.4 статті 22 Закону, у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом. Отже, в 2011 році встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону обмеження щодо можливості врахування усієї суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкту оподаткування, що виникло у 2010 році.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено особливості застосування у 2011 році пункту 150.1 статті 150 цього Кодексу.

Зазначена законодавча норма застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Абзац другий пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.

В свою чергу, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 1 квітня 2011 року норм Закону України від 28.12.1994 «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.

Отже, розрахунок об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також протягом 2010 року.

В свою чергу, на підставі пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

В подальшому розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому тлумачення абзацу третього пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в системному взаємозв'язку із абзацом другим цього ж пункту дозволяє дійти висновку про те, що наведене в цій нормі поняття «від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року» - це від'ємне значення, отримане як розрахунок значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року на підставі норм чинного на час проведення розрахунку законодавства, у тому числі щодо визначення складу валових витрат, які враховувалися при визначенні об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року.

Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємства, що використовувалася платниками податку починаючи з другого кварталу 2011 року, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 28 лютого 2011 року №114.

У рядку 06.6 зазначеної декларації підлягало відображенню, зокрема, від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року. Тобто, у другому кварталі 2011 року до рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 28 лютого 2011 року № 114, підлягало перенесенню в повному обсязі від'ємне значення рядку 08 декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року.

Причому ані Закон, ані Податковий кодекс України не передбачають можливості обмежити формування витрат другого кварталу 2011 року лише тими сумами від'ємного значення, які виникли як результат діяльності саме першого кварталу 2011 року, без урахування непогашених наростаючим підсумком сум від'ємного значення попередніх податкових періодів.

Таким чином, до складу витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягають включенню від'ємне значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року, причому розрахунок суми від'ємного значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року здійснюється з урахуванням без будь-яких обмежень сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року та тих, що виникли протягом 2010 року, та які не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних періодів.

Враховуючи викладене, не може бути підставою для визначення контролюючим органом платникові податку податкових зобов'язань із податку на прибуток саме собою включення до складу витрат другого кварталу 2011 року сум від'ємного значення, зазначених у попередньому абзаці.

Разом з тим, надаючи оцінку правомірності рішень податкових органів про визначення податкових зобов'язань внаслідок завищення платниками податку суми від'ємного значення з податку на прибуток, необхідно досліджувати формування сум від'ємного значення, задекларованого платниками податків та у разі встановлення порушення платником податку інших правил оподаткування не пов'язаних із застосуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» прийняти рішення з урахуванням фактично вчинених платником податку порушень.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя В.Г. Усенко

судді: Г.М. Бистрик

О.М. Оксененко

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.