Постанова № 31713319, 06.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2315/6795/12 Головуючий у 1-й інстанції: Калашник В.П.,

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Андріюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Черкаській області Горбатюк Віталіни Петрівни, третя особа: управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі про бездіяльність державного виконавця, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2012 року ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернулась з адміністративним позовом до головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Черкаській області Горбатюк Віталіни Петрівни (надалі - відповідач), в якому просила скасувати постанову відповідача ВП № 32477621 від 30.07.2012 року та зобов'язати відповідача прийняти постанову «про поновлення виконавчого провадження».

Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23 січня 2013 року в задоволенні вимог адміністративний позов відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.

Заслухавши представника позивача, що прибув у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити, а оскаржувану постанову - скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 16 квітня 2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Черкаській області відкрито виконавче провадження з виконання постанови судді від 21 червня 2011 року щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни за період з 16.11.2010 року з врахуванням раніше виплачених сум до моменту втрати такого права.

18 червня 2012 року державний виконавець отримав лист УПФУ у м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області, з якого вбачається, що позивачці здійснено перерахунок пенсії за весь період. Також зазначено, що згідно зі статтею 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією зазначеного закону, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, тому виплата по особовому рахунку позивачки буде проведена при надходженні коштів з Державного бюджету України на такі витрати.

30 липня 2012 року на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що постанова про закінчення виконавчого провадження не підлягає скасуванню, оскільки винесена згідно чинного законодавства, Бюджетного Кодексу України, закону про Державний бюджет України на 2012 рік, та інших нормативно-правових актів.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

У відповідності до п. 11 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у випадку повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

Також, згідно п.2 ч. 2 ст. 75 - якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом.

З матеріалів справи вбачається , що відповідачем ні яким чином не було перевірено спроможність боржника виплатити нараховану суму заборгованості, не було застосовано жодних заходів впливу на боржника щодо спонукання його у добровільному порядку здійснити виплату вже перерахованих сум, тому питання щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження було вирішено лише на підставі листа від боржника, яким останній повідомляє про можливу виплату коштів у разі наявності фінансового ресурсу бюджету ПФУ.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що у відповідача були відсутні підстави для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

За змістом п. 11 ст. 49 та ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ лише в тому випадку, коли боржник з певних причин вибув із виконавчого провадження, а його зобов'язання за своїм характером є такими, що не допускають правонаступництва.

Рішення суду боржником було виконано лише в частині здійснення перерахунку пенсії.

До того ж, управління ПФУ у м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області є державним органом, який не ліквідовувався, і якщо рішення виконати неможливо на даний момент, то це не виключає можливість виконання рішення суду взагалі.

Також, стягнення коштів не належить до тих зобов'язань, які неможливо виконати без участі боржника, тому стягнути вже перераховані кошти можна й без волевиявлення боржника із реалізацією своїх повноважень державним виконавцем.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про передчасність винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, вимога позивача про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 30 липня 2012 року є обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Обов'язковість судових рішень безпосередньо закріплена в Конституції України та не потребує додаткового закріплення у судовому рішенні.

Так, у відповідності до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Разом з тим, на органи Державної виконавчої служби покладено функції з примусового виконання рішень.

Примусове виконання судового рішення передбачає вчинення державним виконавцем ряду процесуальних та виконавчих дій, прийняття певних рішень, які можуть бути оскаржені в судовому порядку. Проте, зобов'язання державного виконавця виконати судове рішення в цілому не може бути предметом адміністративного позову.

У зв'язку цим колегія суддів вважає, що вимога позивача про зобов'язання відповідача виконати судове рішення - не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду від 23 січня 2013 року підлягає скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23 січня 2013 року - скасувати. Ухвалити нову постанову, якою вимоги адміністративного позову задовольнити частково.

Визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Черкаській області Горбатюк Віталіни Петрівни щодо винесення постанови від 30.07.2012 року серії ВП №32477621 нечинними, винесену постанову про закінчення виконавчого провадження - скасувати.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий - суддя В.Г. Усенко

судді: Г.М. Бистрик

О.М. Оксененко

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.