Постанова № 31705404, 04.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2013 р. справа № 2а/0470/6117/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання:Стельмашової Я.А.,

представника відповідача - Семейко Наталії Юріївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2011 року

у справі за позовом Приватного підприємства «СПЕЙСЕЗ ТУ РЕНТ» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Приватного підприємства «СПЕЙСЕЗ ТУ РЕНТ» звернувся 25.05.2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії. Просив визнати неправомірними дії відповідача стосовно проведення невиїзної документальної перевірки з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.12.2011 року по 28.02.2011рік. а також скасувати акт суб'єкта владних повноважень від 11.05.2011 року «Про результати невиїзної документальної перевірки», якою неправомірно визнано вчинені правочини такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків. З урахуванням уточнень (а.с. 98 т. 1) просив визнати неправомірними дії державної податкової інспекції щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів Приватного підприємства «СПЕЙСЕЗ ТУ РЕНТ», що викладені в акті від 11.05.2011 року, №574/233-37006165 «Про результати невиїзної документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року; зобов'язати відповідача утриматись від використання акту від 11.05.2011 року №574/233-37006165 «Про результати невиїзної документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовані податкові зобов'язання за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, в проведенні перевірок інших суб'єктів господарювання - контрагентів шляхом направлення до податкових органів за місцем знаходження цих суб'єктів господарювання відповідних листів про проведення перевірок у зв'язку з визнанням правочинів нікчемними з суб'єктами господарювання за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року; а також скасувати зазначений акт.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2011 року позов задоволений. Визнано протиправними дії відповідача щодо визнання нікчемними всіх, укладених з позивачем правочинів, що викладені в акті від 11.05.2011 року; зобов'язано відповідача утриматися від використання спірного акту з питань, підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовані податкові зобов'язання за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що результати перевірки щодо нікчемності договорів між позивачем та контрагентами викладені необґрунтовано та не базуються на фактичних обставинах. Відповідачем не надано обґрунтованих доказів фіктивності договорів між позивачем та його контрагентами.

Не погодившись з даним рішенням суду представник відповідача (податкового органу) подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що постанову винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого вона підлягає скасуванню. Висновок Дніпропетровського окружного адміністративного суду зроблений на неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для вирішення справи. Предметом оскарження в адміністративному суді можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Рішення - це нормативно-правові чи правові акти індивідуальної дії. Обов'язковою ознакою нормативно-правового та правового акта індивідуальної дії є обов'язковість приписів для відповідного суб'єкта. Акт «Про результати перевірки» не є рішенням в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України - не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, не спричиняє виникнення будь-яких прав та обов'язків осіб, а отже не може бути предметом спору. До того ж в ході перевірки матеріалів податкових звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів встановлено, що позивач за юридичною адресою не знаходиться, не виявлено жодних первинних документів та бухгалтерських документів: договорі, накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, банківських виписок та будь-яких інших первинних бухгалтерських документів, що засвідчують здійснення господарської діяльності.

В судовому засіданні представник податкового органу (відповідача) просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати постанову суду першої інстанції. Суду надав пояснення тотожні, викладеним в апеляційній скарзі, зазначивши, що за змістом ч.1 ст.17 КАС України предметом оскарження в суді можуть бути, зокрема, рішення (нормативно-правові акти чи правові акти індивідуальної дії) дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень; при перевірці виявлено, що позивач за юридичною адресою не знаходиться, не виявлено жодних первинних документів та бухгалтерських документів: договорі, накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, банківських виписок та будь-яких інших первинних бухгалтерських документів, що засвідчують здійснення господарської діяльності. Вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про день та час судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив

Вислухавши представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська 22.04.2011 року було винесено наказ №469-3 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «СПЕЙСЕЗ ТУ РЕНТ» за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року. За результатами перевірки складено акт №574/233/37006165 від 11.05.2011 року. Відповідно до висновків акту, виявлено, що у позивача відсутні необхідні умови для проведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Встановлено, що правочини укладені ПП «СПЕЙСЕЗ ТУ РЕНТ» з контрагентами є нікчемними. Перевірка проводилась за відсутністю представника позивача у зв'язку з не встановленням фактичного місцезнаходження. Відповідачем 22.04.2011 року на адресу позивача було направлено повідомлення-запрошення на 11.05.2011 року за №10580-1, проте у даному повідомленні код підприємства за ЄДРПОУ вказаний 37006465. Повідомлення було отримане позивачем 27.04.011 року, що підтверджується поштовим повідомленням. Про неявку посадових осіб ПП «СПЕЙСЕЗ ТУ РЕНТ» для ознайомлення та підписання акту документальної позапланової невиїзної перевірки працівниками ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська складено акт №266 від 11.05.2011 року. Акт №574/233/37006165 від 11.05.2011 року був отриманий позивачем 17.05.011 року, що підтверджується поштовим повідомленням.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової службиё оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані і порядку та у спосіб, передбачені цим кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яки покладений на органи державної податкової служби.

Пунктом 85.2 ст.85 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Так, згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів. При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими платіжними та іншими первинними документам, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у том числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За наслідками перевірки податковий орган зобов'язаний скласти акт, що й було здійснено податковим органом. Отже порушень з боку податкового органу щодо його дій при складання висновків під час проведення перевірки не виявлено.

Приймаючи постанову, колегія судів апеляційної інстанції вважає за необхідне роз'яснити, що Акт несе в собі доказову інформацію, однак кожен доказ оцінюється судом за внутрішнім переконанням. Даний Акт може бути об'єктом доказування при розгляді справи про оскарження рішення податкового органу, прийнятого та підставі даного спірного акту. Однак на даний час, в даному провадження відсутні правові підстави для зобов'язання податкового органу утриматися від використання акту. Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати та в задоволенні позову - відмовити.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись пунктом 3 статті 198, статтями 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2011 року у справі за позовом Приватного підприємства «СПЕЙСЕЗ ТУ РЕНТ» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212, ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак