Рішення № 31703956, 06.06.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/227/13-ц Головуючий у І інстанції Скарлат О.І.Провадження № 22-ц/780/2737/13 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю.О.Категорія 4 06.06.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

06 червня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Волохова Л.А.,

суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

при секретарі Баліну П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 19 березня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2013 року ОСОБА_2 звернулася до Вишгородського районного суду Київської області з вищевказаним позовом та просила суд ухвалити рішення про його задоволення, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3, після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку за АДРЕСА_1. Спадщину після смерті матері позивач прийняла шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, оскільки проживала та проживає в даному будинку та зареєстрована в ньому, однак постановою державного нотаріуса Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області Кравченко О.В. від 08 лютого 2013 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, в зв»язку з тим, що свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 05 жовтня 2001 року на ім»я ОСОБА_3 на будинок після смерті чоловіка ОСОБА_5 не було зареєстроване нею у Вишгородському бюро технічної інвентаризації, тобто будинок АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини ОСОБА_3 не належав, тому не може бути успадкований позивачем. На підставі викладеного позивач просила суд визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, після смерті матері ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 19 березня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, ОСОБА_2 подала на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про задоволення її позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення позивача, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що житловий будинок померлій ОСОБА_3 на праві власності на день смерті не належав та не увійшов до складу спадщини, в зв»язку з чим у її спадкоємця ОСОБА_2 не виникло право на отримання цього будинку у спадщину, однак з такими висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (а.с.6), єдиним спадкоємцем якої за законом є її дочка ОСОБА_2, позивач по справі (а.с.5).

Також встановлено, що ОСОБА_2 спадщину після смерті матері ОСОБА_3 прийняла, оскільки протягом шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, що відповідно до ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року, який врегульовує спірні правовідносини, свідчить про прийняття нею спадщини. Фактичний вступ позивача в управління та володіння спадковим майном підтверджується наявними в справі письмовими доказами (а.с.7-11).

З матеріалів справи також вбачається, що спадкодавець ОСОБА_3 05 жовтня 2001 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка ОСОБА_5 на майно у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями за АДРЕСА_1 (а.с.14) шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК України в редакції 1963 року прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

На підставі вищевикладеної правової норми ОСОБА_3 набула право власності на спадкове майно у вигляді житлового будинку з моменту відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки прийняла її у спосіб, встановлений ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року, і відсутність державної реєстрації свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 жовтня 2001 року, права власності на спадкове майно, набуте нею на законних підставах, не позбавляє.

Таким чином, оскільки житловий будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_3 на праві власності на день смерті, то він є спадковим майном, яке входить до складу спадщини після її смерті.

Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції про те, що житловий будинок не увійшов до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 і позивач ОСОБА_2 не мала права успадковувати його, є незаконним та необґрунтованим, оскільки суд дійшов його з порушенням норм матеріального права.

Зважаючи на те, що житловий будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_3 на праві власності на день смерті, при цьому позивач ОСОБА_2, як єдиний спадкоємець першої черги за законом, прийняла спадщину у спосіб, встановлений п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача про визнання за нею права власності на майно в порядку спадкування за законом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції про відмову в позові в зв»язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням судом норм матеріального права - скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про задоволення позову відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 19 березня 2013 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення:

Позов ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: