Постанова № 31702622, 10.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2013 року № 826/2817/13-а

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"

до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1) Державне підприємство "Одеська залізниця",

2) Державне підприємство "Донецька залізниця"

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 3 січня 2013 року № 0000024210 та № 0000014210.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Конституцію України, Податковий кодекс України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Кримінально-процесуальний кодекс України, Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, та зазначає, що Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби протиправно винесено податкові повідомлення-рішення від 3 січня 2013 року № 0000024210 та № 0000014210, оскільки податковим органом при проведенні перевірки Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" неправомірно зроблений висновок про безтоварність господарських операцій, здійснених за участю позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Інвест Груп", оскільки господарські взаємовідносини між позивачем та його контрагентом підтверджуються необхідними первинними документами. Також позивач вказує на відсутність рішення суду, яким би було визнано винними посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Інвест Груп" у скоєнні злочину.

Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, та зазначила, що Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби правомірно збільшено Державному підприємству матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, оскільки правочини, вчинені за участю позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Інвест Груп" не спрямовані на реальне виконання умов договору, а спрямовані на настання наслідків у вигляді несплати податків до бюджету. Також представник відповідача вказала на те, що первинні документи виписані Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал-Інвест Груп" не дають права Державному підприємству матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" на відображення валових витрат та на формування податкового кредиту.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" є юридичною особою та перебуває на обліку в Міжрегіональному головному управлінні Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників.

У відповідності до Указу Президента України від 24.12.2012 № 726/2012 "Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" та Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" Окружну державну податкову службу - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби реорганізовано шляхом перетворення у Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників.

В період з 7 вересня 2012 року по 19 вересня 2012 року та з 30 листопада 2012 року по 7 грудня 2012 року Окружною державною податковою службою-Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на підставі направлення від 7 вересня 2012 року № 341, згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України та відповідно до наказів Окружної державної податкової служби-Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 7 вересня 2012 року № 466 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, від 19 вересня 2012 року № 537 про перенесення термінів документальної позапланової перевірки, від 30 листопада 2012 року № 797 про поновлення документальної позапланової виїзної перевірки, проведено виїзну позапланову документальну перевірку Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" з питань своєчасності, достовірності та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал-Інвест Груп" за період з 1 жовтня 2011 року по 31 жовтня 2011 року та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГТС-ОІЛ" за період з 1 листопада 2011 року по 30 листопада 2011 року.

За результатами проведеної перевірки Окружною державною податковою службою-Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби складено акт від 13 грудня 2012 року № 1417/42-10/19014832, яким встановлено порушення Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач":

- пунктів 138.1, 138.2 статті 138, пункту 144.1 статті 144 Податкового кодексу України, пункту 2 статті 98 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме: встановлено завищення витрат за 4 квартал 2011 року в сумі 129 033 грн.;

- пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, а саме: підприємством завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 112 203 грн.

Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" подані заперечення на акт перевірки від 13 грудня 2012 року № 1417/42-10/19014832.

Листом від 28 грудня 2012 року за № 17301/42-158 Окружна державна податкова служба-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби повідомила Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" про те, що висновки акту від 13 грудня 2012 року № 1417/42-10/19014832 позапланової документальної виїзної перевірки Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал-Інвест Груп" за період з 1 жовтня 2011 року по 31 жовтня 2011 року залишено без змін.

На підставі складеного акту перевірки, 3 січня 2013 року Окружною державною податковою службою-Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0000024210, яким збільшено Державному підприємству матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" суму грошового зобов'язання в розмірі 129 033 грн. за платежем: податок на прибуток, код платежу: 11020100.

- № 0000014210, яким зменшено Державному підприємству матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 112 203 грн.

Не погоджуючись з прийнятими Окружною державною податковою службою-Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової служби України від 8 лютого 2013 року № 1956/6/10-2115 залишено без змін податкові повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби-Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 3 січня 2013 року № 0000024210 та № 0000014210, а скаргу - без задоволення.

Як встановлено під час розгляду справи, Окружною державною податковою службою-Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби зроблений висновок, що Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" неправомірно включено до складу валових витрат та неправомірно сформований податковий кредит по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал-Інвест Груп", оскільки правочини, вчинені за участю Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Інвест Груп" вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та не спрямовані на реальне виконання умов договору.

Як встановлено під час розгляду справи, Окружна державна податкова служба-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби прийшла до вказаного висновку на підставі акту Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 6 березня 2012 року № 28/22-222-36602883 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Метал-Інвест-Груп" щодо підтвердження господарських відносин з ДП "Укрзалізничпостач" та ТОВ "Ньюсістемс-Технолоджі" за жовтень 2011 року, яким встановлено порушення частини п'ятої статті 203, частин першої, другої статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал-Інвест Груп" при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по правочинах не був переданий в порушення статей 662, 655 та 656 Цивільного кодексу України. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) з контрагентами за жовтень 2011 року, які підпадають під визначення статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість".

До вказаного висновку Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби прийшла з тих підстав, що за результатами відпрацювання не встановлено фактичне місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Інвест Груп" та в зв'язку з тим, що висновком спеціаліста сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві № 45 від 2 березня 2012 року встановлено невідповідність підписів директора Петришина В.І., якими завірено договір поставки № Д100124 від 24 січня 2011 року, специфікація № 1 до договору поставки № Д100124 від 24 січня 2011 року, специфікація № 2 до договору поставки № Д100124 від 24 січня 2011 року, специфікація № 3 до договору поставки № Д100124 від 24 січня 2011 року, специфікація № 4 до договору поставки № Д100124 від 24 січня 2011 року, видаткова накладна № РН-0000016 від 23 лютого 2011 року, видаткова накладна № РН-000056 від 23 травня 2011 року, видаткова накладна № РН-000068 від 9 червня 2011 року, видаткова накладна № РН-000180 від 27 жовтня 2011 року, видаткова накладна № РН-000168 від 13 жовтня 2011 року.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Разом з тим, суд зазначає, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому, носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.

Проте, встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Зазначена правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 2 червня 2011 року.

Щодо визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість, суд зазначає про наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Згідно пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Разом з тим, Податковий кодекс України визначає окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною другою статті 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, 31 січня 2011 року між Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал-Інвест Груп", як постачальником, укладено договір поставки № ЦХП-02-00111-01, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі.

В пункті 1.2 договору визначено найменування продукції: жилет сигнальний з центральною застібкою на ґудзиках з двома накладними кишенями із оранжевої діагоналі щільністю 240 г/м.кв., жилет сигнальний з центральною застібкою на ґудзиках з двома накладними кишенями з накладками із світлоповертального матеріалу з оранжевої діагоналі щільністю 240 г/м.кв., виробник продукції: ТОВ "Сквиратекс", м. Сквира, Київська область, Україна.

Згідно розділу 2 договору, якість продукції, яка поставляється постачальником, повинна відповідати ДСТУ 4050-2001, ТО У 30435050-535-2009, ДСТУ 25295-2005, ТО У 30435050-536-2009.

Підтвердженням якості з боку постачальника є наступні документи: сертифікат відповідності на бланку Держспоживстандарту та сертифікат якості.

Вхідний контроль продукції проводиться кінцевим одержувачем - структурним підрозділом залізниці, згідно із вимогами ГОСТ 24297-87.

За умовами пункту 4.3 договору загальна сума даного договору на момент його підписання складає 3 083 830,44 грн.

З метою забезпечення зобов'язання постачальника щодо виконання умов договору поставки 31 січня 2011 року між Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал-Інвест Груп" укладено договір про неустойку № ЦХП-02-00111-НУ.

Згідно специфікації № 1 до договору поставки № ЦХП-02-00111-01 від 31 січня 2011 року, підписаної Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал-Інвест Груп", найменуванням продукції є: жилет сигнальний з центральною застібкою на ґудзиках з двома накладними кишенями із оранжевої діагоналі щільністю 240 г/м.кв., ДСТУ 25295-2005 ТО У 30435050-536-2009, в кількості 3 402 шт. на загальну суму без ПДВ в розмірі 155 131,20 грн. та жилет сигнальний з центральною застібкою на ґудзиках з двома накладними кишенями з накладками із світлоповертального матеріалу з оранжевої діагоналі щільністю 240 г/м.кв., ДСТУ 4050-2001 ТО У 30435050-535-2009, в кількості 49 030 шт. на загальну суму без ПДВ в розмірі 2 414 727,50 грн. Загальна вартість продукції складає 3 083 830,44 грн., в тому числі ПДВ - 513 971,74 грн.

28 квітня 2011 року між Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал-Інвест Груп" підписана додаткова угода № 1 до договору поставки № ЦХП-02-00111-01 від 31 січня 2011 року, згідно якої специфікацію № 1 прийнято в другій редакції: 394 000 грн., крім того ПДВ 20% - 78 800 грн., всього - 472 800 грн., включено до даного договору специфікацію № 2 на суму: 2 116 226 грн., крім того ПДВ 20% - 423 245,20 грн., всього - 2 539 471,20 грн. та прийнято пункт 4.3 даного договору в наступній редакції: Загальна сума даного договору складає: 2 510 226 грн., крім того ПДВ 20% - 502 045,20 грн., всього - 3 012 271,20 грн.

Між Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал-Інвест Груп" підписано специфікацію № 1 (друга редакція), згідно якої найменуванням продукції є: жилет сигнальний з центральною застібкою на ґудзиках з двома накладними кишенями з накладками із світлоповертального матеріалу з оранжевої діагоналі щільністю 240 г/м.кв., ДСТУ 4050-2001 ТО У 30435050-535-2009, в кількості 8 000 шт. на загальну суму 472 800 грн., в тому числі ПДВ - 78 800 грн.

Між Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал-Інвест Груп" підписано специфікацію № 2, згідно якої найменуванням продукції є: жилет сигнальний з центральною застібкою на ґудзиках з двома накладними кишенями із оранжевої діагоналі щільністю 240 г/м.кв., ДСТУ 25295-2005 ТО У 30435050-536-2009, в кількості 3 402 шт. на загальну суму без ПДВ в розмірі 148 837,50 грн. та жилет сигнальний з центральною застібкою на ґудзиках з двома накладними кишенями з накладками із світлоповертального матеріалу з оранжевої діагоналі щільністю 240 г/м.кв., ДСТУ 4050-2001 ТО У 30435050-535-2009, в кількості 41 030 шт. на загальну суму без ПДВ в розмірі 1 967 388,50 грн. Загальна вартість продукції складає 2 539 471,20 грн., в тому числі ПДВ - 423 245,20 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал-Інвест Груп" виписано рахунки-фактури від 13 жовтня 2011 року № СФ-0000010 на суму 299 208 грн. та від 27 жовтня 2011 року № СФ-0000015 на суму 374 007,90 грн.

Згідно видаткової накладної № РН-0000025 від 13 жовтня 2011 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал-Інвест Груп" поставлено відділу складського господарства служби МТЗ Донецької залізниці жилети сигнальні з центральною застібкою на ґудзиках з двома накладними кишенями з накладками із світлоповертального матеріалу з оранжевої діагоналі щільністю 240 г/м.кв., ДСТУ 4050-2001 ТО У 30435050-535-2009, в кількості 5 200 шт. на загальну суму 299 208 грн., в тому числі ПДВ - 49 868 грн.

Згідно видаткової накладної № РН-0000029 від 27 жовтня 2011 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал-Інвест Груп" поставлено відділу складського господарства служби МТЗ Донецької залізниці товар: жилет сигнальний з центральною застібкою на ґудзиках з двома накладними кишенями із оранжевої діагоналі щільністю 240 г/м.кв., ДСТУ 25295-2005 ТО У 30435050-536-2009, в кількості 1 222 шт. та жилет сигнальний з центральною застібкою на ґудзиках з двома накладними кишенями з накладками із світлоповертального матеріалу з оранжевої діагоналі щільністю 240 г/м.кв., ДСТУ 4050-2001 ТО У 30435050-535-2009, в кількості 5 385 шт. на загальну суму 374 007,90 грн., в тому числі ПДВ - 62 334,65 грн.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Метал-Інвест Груп" виписало на користь Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" податкові накладні:

- № 1 від 13 жовтня 2011 року на загальну суму 299 208 грн., в тому числі ПДВ - 49 868 грн.;

- № 5 від 27 жовтня 2011 року на загальну суму 374 007,90 грн., в тому числі ПДВ - 62 334,65 грн.

На підтвердження оплати товару, поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал-Інвест Груп", позивачем надано журнал реєстрації господарських операцій з 31 січня 2011 року по 31 березня 2013 року та виписки по рахункам в Жмеринській філії АБ "Експрес-Банк" та в філії "Центральне регіональне управління" АТ "Банк "Фінанси та Кредит".

Проаналізувавши надані позивачем первинні документи, судом встановлено їх відповідність вимогами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

При цьому, як встановлено під час розгляду справи, позивач закуповував у Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Інвест Груп" жилети сигнальні з метою їх постачання структурним підрозділом залізниці.

За перевіряємий Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби період, жилети сигнальні були поставлені Державному підприємству "Донецька залізниця". Разом з тим, як встановлено під час розгляду справи, жилети сигнальні протягом 2011 року поставлялися також Державному підприємству "Одеська залізниця".

Як вбачається з матеріалів справи, 25 грудня 2009 року між Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач", як постачальником, та Державним підприємством "Донецька залізниця", як покупцем, укладено договір № ЦАХ-10110, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити на умовах цього договору та передати у власність, а покупець прийняти і оплатити продукцію виробничо-технічного призначення, найменування, кількість та ціни якої вказуються в специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору та надаються додатково.

25 грудня 2009 року між Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач", як постачальником, та Одеською залізницею, як покупцем, укладено договір № ЦХП-50110, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити на умовах цього договору та передати у власність, а покупець прийняти і оплатити продукцію виробничо-технічного призначення, найменування, кількість та ціни якої вказуються в специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору та надаються додатково.

Отримання товару (жилетів сигнальних) та подальшої їх оплати Донецькою та Одеською залізницями підтверджується рахунками-фактурами, видатковими накладними, сповіщеннями Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" про прийняття пропозиції, згідно яких одержувачами товару, замовленого Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" у Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Інвест Груп" є: відділ складського господарства служби матеріально-технічного забезпечення Донецької залізниці та головний матеріальний склад Одеської залізниці.

Також на підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надано листи Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (від 9 лютого 2011 року № ЦХП-20/914, від 10 травня 2011 року № ЦХП/3169, від 9 червня 2011 року № ЦХП-19/752, 4 жовтня 2011 року № ЦХП-20/6625 та від 26 жовтня 2011 року № ЦХП-20/7033), якими Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" надавало згоду Товариству з обмеженою відповідальністю "Метал-Інвест-Груп" на відвантаження жилетів сигнальних в лютому 2011 року, в травні 2011 року, в червні 2011 року та в жовтні 2011 року до відділу складського господарства служби матеріально-технічного забезпечення Донецької залізниці та до головного матеріального складу Одеської залізниці.

На вимогу суду, листами від 21 травня 2013 року за № 3142 та від 23 травня 2013 року № 27/12 Головний матеріально-технічний склад Служби матеріально технічного постачання Державного підприємства "Донецька залізниця" та Служба матеріально-технічного постачання Державного підприємства "Одеська залізниця" підтвердили факт отримання від Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" жилетів сигнальних.

У листі від 21 травня 2013 року за № 3142 Головний матеріально-технічний склад Служби матеріально-технічного постачання Державного підприємства "Донецька залізниця" зазначив, що товарно-матеріальні цінності поставлялися на склад транспортом та за рахунок постачальника. Оприбуткування жилетів сигнальних здійснювалось на підставі рахунку-фактури, податкової накладної та видаткової накладної. На оприбуткування товарно-матеріальних цінностей складено прибуткові ордери за підписами матеріально-відповідальних осіб.

Судом під час розгляду справи витребовувалися від Державного підприємства "Одеська залізниця" та Державного підприємства "Донецька залізниця" товарно-транспортні накладні на підтвердження отримання жилетів сигнальних у 2011 році - 2012 році від Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач".

Проте, Донецькою та Одеською залізницями витребовуваних судом документів не надано. Головний матеріально-технічний склад Служби матеріально-технічного постачання Державного підприємства "Донецька залізниця" у листі від 21 травня 2013 року № 3142 вказав на відсутність у залізниці товарно-транспортних накладних.

Разом з тим, враховуючи, що позивачем надано первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Інвест Груп", які фактично підтверджують реальне здійснення правочину і досягнення позивачем законної мети його здійснення, спрямованої на отримання прибутку, висновки відповідача про те, що правочин не спричиняє реального настання правових наслідків, а тому є нікчемним, судом до уваги не приймається.

Судом також не приймаються до уваги доводи відповідача відносно того, що за результатами відпрацювання не встановлено фактичне місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Інвест Груп", як підставу для висновків про відсутність факту реального здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал-Інвест-Груп" фінансово-господарських операцій, оскільки як вбачається з акту Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби, обставини щодо відсутності Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Інвест-Груп" за його місцезнаходженням були встановлені в 2012 році, тобто після здійснених господарських взаємовідносин між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал-Інвест Груп".

Відносно висновку спеціаліста сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві № 45 від 2 березня 2012 року, суд зазначає про наступне.

Вказаним висновком встановлено невідповідність підписів директора Петришина В.І., якими завірено договір поставки № Д100124 від 24 січня 2011 року, специфікація № 1 до договору поставки № Д100124 від 24 січня 2011 року, специфікація № 2 до договору поставки № Д100124 від 24 січня 2011 року, специфікація № 3 до договору поставки № Д100124 від 24 січня 2011 року, специфікація № 4 до договору поставки № Д100124 від 24 січня 2011 року, видаткова накладна № РН-0000016 від 23 лютого 2011 року, видаткова накладна № РН-000056 від 23 травня 2011 року, видаткова накладна № РН-000068 від 9 червня 2011 року, видаткова накладна № РН-000180 від 27 жовтня 2011 року, видаткова накладна № РН-000168 від 13 жовтня 2011 року.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Разом з тим, суд звертає увагу, що при проведенні перевірки податковим органом не було встановлено, що первинні документи, які складені за результатами господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентом, підписані не директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Інвест Груп".

Зазначених доказів під час розгляду справи суду також не пред'явлено.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем також не було надано вироку суду, яким би були скасовані чи визнані нечинними установчі документи Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Інвест Груп" або було встановлено, що вказаною юридичною особою укладались фіктивні господарські угоди, в тому числі з Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач", підроблялись первинні документи або що товари, роботи (послуги) від вказаного контрагенту позивачу фактично не передавались.

Крім того, досліджувані спеціалістом сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві документи складалися не за результатами спірних господарських взаємовідносин.

Враховуючи наведене, висновок спеціаліста, згідно якого підписи від імені Петришина В.І на договорі поставки № Д100124 від 24 січня 2011 року, специфікаціях № 1, № 2, № 3, № 4 до договору поставки № Д100124 від 24 січня 2011 року, видаткових накладних № РН-0000016 від 23 лютого 2011 року, № РН-000056 від 23 травня 2011 року, № РН-000068 від 9 червня 2011 року, № РН-000180 від 27 жовтня 2011 року та № РН-000168 від 13 жовтня 2011 року ймовірно виконані іншими особами не може вважатися доказом, що доводить обґрунтованість заперечень відповідача.

Суд також зазначає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року у справі № 21-47а10.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Крім того, суд зазначає, що, для вирішення спору важливе значення має факт реєстрації та перебування контрагентів платника податку на додану вартість в стані платників податку на додану вартість, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на момент складання податкових накладних позивач та його контрагент були зареєстровані як платники податку на додану вартість та мали свідоцтва платника податків на додану вартість.

Також, суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, позивач не може нести відповідальність ні за несплату податків його контрагентами за договорами, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною четвертою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В контексті наведеного суд зазначає, що під час розгляду справи відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинення операцій, відсутність факту поставки робіт/послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди чи заволодіння майном держави.

З огляду на встановлене, суд зазначає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість та відображено витрати за наслідками операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал-Інвест Груп", тому податкові повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 3 січня 2013 року № 0000024210 та № 0000014210 визнаються протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 3 січня 2013 року № 0000024210.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 3 січня 2013 року № 0000014210.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" судові витрати у розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева