Рішення № 31701591, 03.06.2013, Центрально-Міський районний суд м. Макіївки

Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

Справа № 270/2350/13-ц

Провадження № 2/270/1106/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2013 року м. Макіївка

Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:

головуючого судді Кузнецова Р.О.

при секретарі Грицані О.С.

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Макіївці цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Донецьке регіональне управління» акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Донецьке регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Донецьке РУ» АТ «Банк «Фінанси та кредит») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за договором про відкриття невідновлювлювальної мультивалютної кредитної лінії у розмірі 73415,84 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05 вересня 2007 року між ВАТ Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №378pv-09-07, відповідно до умов якого банк надав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності, а відповідач отримав кредит у сумі 15425 доларів США. Умовами п. 2.1, 3.2, 3.3, 4.1 цього договору ОСОБА_1 зобов'язався щомісяця в термін з 1 по 10 числа кожного місяця здійснювати погашення позичкової заборгованості по кредитним ресурсам в розмірі 257,08 доларів США та нарахованими процентами згідно з графіком зниження заборгованості. Також відповідач зобов'язався протягом першого фактичного року кредитування сплачувати банку відсотки за користування кредитними ресурсами по процентній ставці 11,8% річних, протягом другого фактичного року кредитування - за процентною ставкою 11,5% річних, протягом третього фактичного року кредитування - за процентною ставкою 11,1% річних, протягом четвертого фактичного року кредитування - за процентною ставкою 10,8% річних, протягом п'ятого фактичного року кредитування - за процентною ставкою 10,4% річних, протягом шостого фактичного року кредитування - за процентною ставкою 9,8% річних й цілком повернути кредит до 04 вересня 2013 року. Додатковою угодою № 1 до кредитного договору від 25.11.2011 встановлено, що кредитні кошти надані у вигляді невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії з лімітом максимальної заборгованості 125469,55 грн. Перший транш був наданий 05.09.2007 у розмірі 15425 доларів США, який був повністю повернутий 25.11.2011. Відповідно до Додаткової угоди №2 до кредитного договору від 25.11.2011 позивач та відповідач домовились викласти назву кредитного договору та його умови у новій редакції, згідно якої ОСОБА_1 в рамках не відновлювальної кредитної лінії був наданий транш у розмірі 62990,10 грн. з поверненням згідно графіка погашення кредиту. Відповідно до п.п. 2.4, 3.1, 3.3 договору про відкриття невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії відповідач зобов'язався в строк з 1 по 10 число кожного місяця сплачувати проценти за користування кредитними коштами в національній валюті за процентною ставкою 22% річних та повністю повернути кредитні ресурси до 05 вересня 2014 року. Крім того, відповідно до п. 6.1 кредитного договору за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, ОСОБА_1 сплачує банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення строків платежів, передбачених п.п. 2.2, 2.4, 3.3, 3.5, 5.1 цього договору, або будь-яких інших строків платежів, передбачених цим договором. Своєчасно зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_1. не виконав, ним порушені передбачені кредитним договором терміни погашення кредиту та відсотків. Станом на 04.04.2013 загальна сума заборгованості відповідача становить 73415,84 грн., з яких: 51477,57 грн. - заборгованість за кредитом, 1579,48 грн. - непогашені відсотки, 20358,79 грн. - сума пені по кредиту та відсоткам.

Посилаючись на протиправність дій відповідача, якими суттєво порушуються законні права кредитора, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 73415,84 грн. Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати.

Представник позивача, яка належним чином повідомлена про дату, місце та час розгляду справи, не використала наданого законом права на особисту участь у судовому засіданні, надала суду письмову заяву, в якій підтримує позовні вимоги та просить розглянути справу за її відсутності. (а.с.78).

Відповідач ОСОБА_1, який належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи, не використав наданого законом права на особисту участь у судовому засіданні, надав суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності (а.с.80).

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому згідно роз'яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Матеріалами справи підтверджено, що 05 вересня 2007 року між ВАТ Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №378pv-09-07, відповідно до умов якого банк надав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності, а відповідач отримав кредит у сумі 15425 доларів США (а.с. 34-41).

Умовами п. 2.1, 3.2, 3.3, 4.1 цього договору ОСОБА_1 зобов'язався щомісяця в термін з 1 по 10 числа кожного місяця здійснювати погашення позичкової заборгованості по кредитним ресурсам в розмірі 257,08 доларів США та нарахованими процентами згідно з графіком зниження заборгованості. Також відповідач зобов'язався протягом першого фактичного року кредитування сплачувати банку відсотки за користування кредитними ресурсами по процентній ставці 11,8% річних, протягом другого фактичного року кредитування - за процентною ставкою 11,5% річних, протягом третього фактичного року кредитування - за процентною ставкою 11,1% річних, протягом четвертого фактичного року кредитування - за процентною ставкою 10,8% річних, протягом п'ятого фактичного року кредитування - за процентною ставкою 10,4% річних, протягом шостого фактичного року кредитування - за процентною ставкою 9,8% річних й цілком повернути кредит до 04 вересня 2013 року.

Додатковою угодою № 1 до кредитного договору від 25.11.2011 встановлено, що кредитні кошти надані у вигляді невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії з лімітом максимальної заборгованості 125469,55 грн. (а.с. 13-21). Перший транш був наданий 05.09.2007 у розмірі 15425 доларів США, який був повністю повернутий 25.11.2011.

Відповідно до Додаткової угоди №2 до кредитного договору від 25.11.2011 позивач та відповідач домовились викласти назву кредитного договору та його умови у новій редакції, згідно якої ОСОБА_1 в рамках не відновлювальної кредитної лінії був наданий транш у розмірі 62990,10 грн. з поверненням згідно графіка погашення кредиту (а.с. 10).

Відповідно до п.п. 2.4, 3.1, 3.3 договору про відкриття невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії відповідач зобов'язався в строк з 1 по 10 число кожного місяця сплачувати проценти за користування кредитними коштами в національній валюті за процентною ставкою 22% річних та повністю повернути кредитні ресурси до 05 вересня 2014 року.

З урахуванням встановлених у справі обставин суд дійшов висновку, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, що регулюють питання виконання зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому за приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи відсутність оплати за кредитом з боку відповідача, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитом в розмірі 51477,57 грн.

Також згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п.п. 2.4, 3.1, 3.3 договору про відкриття невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії відповідач зобов'язався в строк з 1 по 10 число кожного місяця сплачувати проценти за користування кредитними коштами в національній валюті за процентною ставкою 22% річних та повністю повернути кредитні ресурси до 05 вересня 2014 року.

Позивач у своїй заяві надав розрахунок процентів за користування кредитом станом на 04.04.2013, сума яких складає 1579,48 грн., тому, враховуючи, що визначення предмету та підстав позову є виключним правом позивача, суд вважає за можливе здійснити розрахунок належних до стягнення процентів в такій сумі та до цієї дати.

Одночасно, за приписами статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

При цьому за ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Судом встановлено, що за умовами відповідно до п. 6.1 кредитного договору за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, ОСОБА_1 сплачує банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення строків платежів, передбачених п. п. 2.2, 2.4, 3.3, 3.5, 5.1 цього договору, або будь-яких інших строків платежів, передбачених цим договором.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Одночасно стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

При цьому зазначену правову позицію було викладено у рішеннях Верховного Суду України під час розгляду аналогічних справ (постанови від 24.10.2011 N 25/187, від 07.11.2011 N 5002-2/5109-2010).

А враховуючи вимоги ч. 2 ст. 214 ЦПК України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Більш того рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України (ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України).

Таким чином, пеня за кредитом складає: за період з 17.05.2012 по 24.05.2012 - 4,29 грн.; за період з 18.06.2012 - 26.06.2012 - 5,49 грн.; за період з 27.06.2012 по 16.07.2012 - 10,26 грн.; за період з 17.07.2012 по 16.09.2012 - 71,05 грн.; за період з 17.09.2012 по 16.10.2012 - 53,23 грн.; за період з 17.10.2012 по 18.11.2012 - 79,90 грн.; за період з 19.11.2012 по 16.12.2012 - 85,56 грн.; за період з 17.12.2012 по 16.01.2013 - 114,78 грн.; за період з 17.01.2013 по 17.02.2013 - 139,16 грн.; за період з 18.02.2013 по 17.03.2013 - 139,55 грн.; з 18.03.2013 по 04.04.2013 - 101,83 грн., а всього на загальну суму 805,10 грн.

Крім того, пеня за відсотками складає: за період з 02.10.2012 по 31.10.2012 - 11,97 грн.; за період з 01.11.2012 по 02.12.2012 - 24,95 грн.; за період з 03.12.2012 по 10.12.2012 - 9,38 грн.; за період з 14.01.2013 по 30.01.2013 - 5,52 грн.; за період з 01.03.2013 по 04.04.2013 - 10,22 грн., а всього на загальну суму 62,04 грн.

Отже, з ОСОБА_1 підлягає стягненню пеня за кредитом та відсотками на загальну суму 867,14 грн.

Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково та стягнути з ОСОБА_1 прострочену заборгованість за кредитом, заборгованість за нарахованими відсотками та пеню по кредиту та відсоткам у загальному розмірі 53924,19 грн.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За приписами частини 1 статті 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову.

Отже з урахуванням часткового задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 539,24 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 3, 4, 10, 11, 60, 61, 84, 88, 130, 174, 209, 213, 215-218 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 554, 611, 624, 627, 1048, 1054 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Донецьке регіональне управління» акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт Серія НОМЕР_1, виданий Центрально-Міським РВ Макіївського МУУМВС України Донецької області), який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Донецьке регіональне управління» акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» (р/р 290910350980 МФО 335816, ЄДРПОУ 25795288) суму заборгованості за кредитним договором в розмірі - 53924 (п'ятдесят три тисячі дев'ятсот двадцять чотири) грн. 19 коп., з яких: 51477,57 грн. - заборгованість за кредитом, 1579,48 грн. - заборгованість за процентами, 867,14 грн - сума пені по кредиту та відсоткам.

В інший частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт Серія НОМЕР_1, виданий Центрально-Міським РВ Макіївського МУУМВС України Донецької області), який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Донецьке регіональне управління» акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» (р/р 290910350980 МФО 335816, ЄДРПОУ 25795288) витрати по сплаті судового збору в сумі 539 (п'ятсот тридцять дев'ять) грн. 34 коп.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а у разі відсутності особи яка має право на апеляційне оскарження, протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції.

Суддя: Р.О. Кузнецов