Постанова № 31697690, 05.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 року Справа № 5015/3292/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Мирошниченка С.В.,суддів:Барицької Т.Л., Євсікова О.О.,розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 28.01.2013у справі№5015/3292/11 господарського суду Львівської областіза заявоюФізичної особи - підприємця ОСОБА_4пророз'яснення рішення господарського суду Львівської області від 21.12.2011 та зупинення виконавчого провадженняза позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_4доФізичної особи - підприємця ОСОБА_5проусунення перешкод у здійсненні права користування та зобов'язання повернути майно в судовому засіданні взяли участь представники: - позивача повідомлений, але не з'явився; - відповідача повідомлений, але не з'явився;ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 17.12.2012 у справі №5015/3292/11 (суддя Шпакович О.Ф.), за заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 роз'яснено в порядку ст. 89 ГПК України рішення господарського суду Львівської області від 21.12.2011 у даній справі

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.01.2013 (судді: Зварич О.В., Хабіб М.І., Якімець Г.Г.) вказану ухвалу місцевого господарського суду скасовано, в задоволенні заяви ФОП ОСОБА_4 відмовлено.

ФОП ОСОБА_4, не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати, ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.

Сторони належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, проте не скористалися своїм правом бути присутніми у судовому засіданні.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням господарського суду Львівської області від 21.12.2011 у справі №5015/3292/11, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.02.2012, позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (далі - позивач) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (далі - відповідач) про усунення перешкод у здійсненні права користування та зобов'язання повернути майно задоволено, зобов'язано ФОП ОСОБА_5 у 20-денний строк повернути ФОП ОСОБА_4 морозильні камери марки "Mondiale" (із логотипом СS 30 GT) у кількості 55 штук та марки "BYFAL" (із логотипом СS 40 GT) у кількості 47 штук.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано до господарського суду Львівської області заяву від 05.12.2012 про роз'яснення рішення господарського суду Львівської області від 21.12.2011 у даній справі.

Вказана заява обґрунтована тим, що при виконанні наказів, виданих на виконання рішення господарського суду Львівської області від 21.12.2011, виникли певні труднощі і на даний час у державного виконавця немає чіткої позиції на предмет зобов'язання боржника (ФОП ОСОБА_5) повернути морозильні камери на адресу, вказану в наказі суду.

Місцевий господарський суд, розглядаючи вказану заяву ФОП ОСОБА_4, погодися із її доводами, та керуючись ст. 89 ГПК України, задовольнив її, роз'яснивши виконання рішення господарського суду Львівської області від 21.12.2012 таким чином:

"Рішенням суду (на виконання якого видано дублікат наказу від 15.03.2012 у справі №5015/3292/11 (у зв'язку із втратою оригіналу наказу)) встановлено обов'язок ФОП ОСОБА_5 із вчинення дій, спрямованих на фактичне повернення майна (морозильні камери марки "Mondiale" (із логотипом СS 30 GT) у кількості 55 штук та марки "BYFAL" (із логотипом СS 40 GT) у кількості 47 штук) ФОП ОСОБА_4, тобто у місці її знаходження, а саме: АДРЕСА_1.

Повернення ФОП ОСОБА_5 майна (морозильних камер) передбачає вчинення двох послідовних дій:

- доставка, власними силами і за власні кошти, майна (морозильні камери) у АДРЕСА_1;

- вручення доставленого майна (у зазначеному місцезнаходженні Позивача) ФОП ОСОБА_4

Встановлений рішенням суду обов'язок ФОП ОСОБА_5 з повернення майна (морозильних камер) ФОП ОСОБА_4, може вважатися виконаним належним чином лише у випадку підписання зазначеними особами двостороннього документу на підтвердження факту передавання-приймання майна.

При цьому, важливо, що рішенням суду від 21.12.2011 не передбачено можливості понесення ФОП ОСОБА_4 будь - яких матеріальних витрат у ході виконання ФОП ОСОБА_5 обов'язку з повернення належного їй майна (морозильних камер).".

Вищий господарський суд України не вбачає підстав не погодитися із ухвалою місцевого господарського суду з огляду на таке.

Відповідно до ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Роз'яснення судового рішення - це виправлення недоліків судового акта, яке полягає в усуненні його неясності та викладення його у більш ясній і зрозумілій формі.

Роз'яснюючи рішення, господарський суд не вправі змінювати зміст рішення, тобто не має права змінювати, зокрема, відомостей викладених у рішенні відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Згідно з абзацами 3 та 4 п. 17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.

Роз'яснено може бути лише таке судове рішення, яке набрало законної сили та не змінене й не скасоване на момент звернення по його роз'яснення. В іншому разі господарський суд відмовляє в його роз'ясненні, а якщо рішення змінено чи скасовано в певній частині, - роз'яснює його в тій частині,в якій рішення залишено без змін, а в решті відмовляє у роз'ясненні. Місцевий господарський суд також не вправі роз'яснювати судові рішення апеляційної і касаційної інстанцій, в тому числі про зміну чи скасування рішень названого суду.

Отже, вирішуючи питання про межі, в яких має діяти суд, надаючи роз'яснення рішення, слід виходити з приписів ст. 84 ГПК України, відповідно до якої при задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються, зокрема у майнових спорах: найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум, а також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення; розмір сум, що підлягають стягненню (основної заборгованості за матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги, неустойки, штрафу, пені та збитків, а також штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу).

Виходячи з наведених норм, та вищевказаних обставин справи, суд першої інстанції, врахувавши викладені в заяві про роз'яснення судового рішення від 21.12.2011 у даній справі обставини, щодо труднощів, що виникли при його виконанні, правомірно, в межах вищенаведених норм, роз'яснив вказане судове рішення, про що виніс відповідну ухвалу. Дії місцевого господарського суду щодо розгляду заяви про роз'яснення судового рішення у даній справі, а також зміст винесеної ним ухвали про роз'яснення судового рішення є правомірними та знаходяться в правовій площині, на відміну від постанови суду апеляційної інстанції, якою скасовано вказану ухвалу місцевого господарського суду.

Так, апеляційний господарський суд, скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду та відмовляючи в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення, вищенаведеного не врахував та прийшов до безпідставного висновку про те, що місцевим господарським судом змінено зміст прийнятого ним рішення, адже, як вказувалося вище, місцевим господарським судом не змінювався зміст прийнятого ним 21.12.2011 рішення у даній справі і яке в силу ст. 124 Конституції України є обов'язковим до виконання, а вчинилися дії щодо викладення частини рішення, розуміння якої викликало труднощі, більш повно і зрозуміло, при цьому, без внесення змін до рішення по суті і без втручання в ті питання, які не були предметом судового розгляду.

Отже, враховуючи все вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в порушення ст. ст. 43, 99, 101, 105, 106 ГПК України, доводи апеляційного господарського суду, за якими він не погодився з висновками суду першої інстанції, є необґрунтованими. Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду про роз`яснення рішення суду, апеляційний господарський суд висновків місцевого господарського суду належним чином не спростував та дійшов до власних висновків, які суперечать обставинам справи та вимогам законодавства, при цьому надав невірну юридичну оцінку матеріалам справи, в зв'язку з чим постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.01.2013 у справі №5015/3292/11 скасувати, ухвалу господарського суду Львівської області від 17.12.2012 у справі №5015/3292/11 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко

Судді: Т.Л. Барицька

О.О. Євсіков