Ухвала суду № 31697385, 27.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" травня 2013 р. м. Київ К-25591/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.03.2009

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2010

у справі № 4/557 (2а-4299/08)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок «Десна»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.03.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2010, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Дніпровському районі м.Києва від 08.04.2008 № 0001192340 про застосування до ТОВ «Ринок «Десна» штрафних санкцій в сумі 174920 грн. Присуджено на користь позивача з Державного бюджету України судові витрати в сумі 3,40 грн.

ДПІ у Дніпровському районі м.Києва подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та постановити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для визначення за оспорюваним рішенням штрафних санкцій відповідно до вимог п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» слугували висновки перевірки. викладені в акті від 01.08.2006 № 1046/2340-24377301/124, про порушення позивачем вимог п. 1 ст. 3 цього Закону, яке полягало у тому, що підприємство не провело розрахункові операції з наданих орендних послуг через реєстратор розрахункових операцій. За надані в оренду павільйони, торгові намети, торгові кіоски на ринку до каси підприємства без застосування РРО приймалися готівкові кошти у загальній сумі 34984,00 грн. на підставі прибуткових касових ордерів.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами норм матеріального права, на що посилається податкова інспекція в касаційній скарзі, та вважає, що суди повно встановили обставини у справі та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що врегульовують спірні відносини.

Закон висуває вимогу застосовувати реєстратор розрахункових операцій при здійсненні розрахункової операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

При визначенні, чи підлягає операція проведенню через реєстратор розрахункових операцій чи не підлягає в силу вимог п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів, видачею квитанцій тощо) необхідно виходити з того, чи можна вважати конкретну операцію з продажу послуг операцією, що здійснюється у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, і не можна виходити лише з одного з видів діяльності підприємства, яке зареєстровано у ЄДРПОУ.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем здійснювалися операції з надання в оренду власного майна з метою здійснення наймачами господарської діяльності. Такі операції не є операціями у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, суб'єктами якої завжди є продавець (виконавець) та покупець (замовник) та яка передбачає перехід права власності.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.03.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло