Ухвала суду № 31697367, 27.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" травня 2013 р. м. Київ К-22696/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

за участю секретаря Зозулі Ю.В.

представника позивача Гурєнкова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2009

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2010

у справі № 2а-2006/09/2670

за позовом Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

до 1. Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків,

2. Державної податкової інспекції у місті Сімферополі

про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2010, в задоволенні позову відмовлено.

ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Посилається на порушення судами норм матеріального права: ч. 2 ст. 19, ст. 61 Конституції України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV, ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України та процесуального права: ч. 3 ст. 2, ч. 1 ст. 9, ч. 1, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для визначення за оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями від 06.02.2009 № 0000214110/0 податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 5807831,25 грн., у тому числі 3871887,50 грн. основного платежу та 1935943,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та від 06.02.2009 № 0000224110/0 податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 1551150,9 грн., у тому числі 775575,49 грн. основного платежу та 775575,40 грн. штрафних (фінансових) санкцій, слугували висновки перевірки, викладені в акті від 17.11.2008 № 8350/23-2/23451484, про порушення Кримською електроенергетичною системою НЕК «Укренерго» (структурний підрозділ позивача) вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що полягали у неправомірному віднесенні до складу валових витрат та податкового кредиту витрати та податок на додану вартість за операціями з придбання у 2006 році обладнання у МЧП «Ассо» за низкою договорів, статут якого та свідоцтво платника податку на додану вартість, первинні бухгалтерські документи рішенняи Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.06.2008 у справі № 2-16/3018-2008 визнано недійсними.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що засновник МЧП «Ассо» ОСОБА_3 у період з листопада 1999 року по 31.12.2005 здійснював фіктивне підприємництво, придбав підприємство для прикриття незаконної діяльності з непідтвердженої реальними фінансово-господарськими взаємовідносинами конвертації грошових коштів на розрахункових рахунках підприємства щодо переведення грошових коштів у готівку, господарської діяльності не вів. Постановою Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 24.12.2007 визнано, що вказаними діями ОСОБА_3 здійснив фіктивне підприємництво, однак у зв'язку з його смертю кримінальна справа закрита. Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.06.2008 у справі № 2-16/3018-2008 установчі та бухгалтерські документи визнано недійсними.

Суд касаційної інстанції не може визнати законними і обґрунтованими судові рішення попередніх інстанцій, оскільки останні ухвалені без повного та всебічного з'ясування обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За умови реального здійснення платником податків господарської операції з придбання товарів (робіт та послуг), що призвела до об'єктивної зміни складу активів такого платника (покупця), у межах господарської діяльності, за відсутністю з боку такого платника порушення норм п. 5.1, п. 5.2.1, п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якими регламентується порядок формування валових витрат та податкового кредиту, порушення постачальником товару (робіт, послуг) правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування валових витрат та податкового кредиту.

Платник податків (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальником товару (робіт, послуг), відомості щодо якого містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та який перебуває на обліку в податковому органу, в тому числі зареєстрований платником податку на додану вартість, вимог законодавства щодо створення підприємства, здійснення господарської діяльності, дотримання вимог законодавства його засновниками тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на валові витрати чи податковий кредит за можливу протиправну діяльність контрагента.

Відповідно до частин першої та другої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV 1 якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Для дослідження правомірності формування платником податків валових витрат та податкового кредиту, окрім встановлення дотримання таким платником вимог законів, необхідно встановити реальність здійсненої господарської операції з придбання товару (робіт, послуг) для використання в господарській діяльності.

Судами не досліджено обставин щодо реального характеру господарських операцій з придбання обладнання, не оцінено первинних бухгалтерських документів, складених під час здійснення господарських операцій, доводів позивача, залишено поза увагою, що зафіксовані в рамках кримінальної та господарської справ обставини щодо фіктивного підприємництва засновника МЧП «Ассо» стосувалися періоду з листопада 1999 року по 31.12.2005, тоді як спірні валові витрати та податковий кредит формувалися позивачем протягом 2006 року.

Порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи судам слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, належним чином їх оцінити, вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2010 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло