Постанова № 31695069, 05.06.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2013 р. Справа № 5019/1824/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Філіпова Т.Л.

судді Бучинська Г.Б. ,

судді Саврій В.А.

при секретарі Басюку Р.О.

за участю представників сторін:

позивача - Балан М.Д.

відповідача 1 - не з'явилися

відповідача 2 - не з'явилися

відповідача 3 - не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Анминкоснат" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 23.04.13 р. у справі № 5019/1824/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Анминкоснат", м.Рівне

до відповідачів: 1. Відкритого акціонерного товариства "Рівнеагробудкомплект", м. Рівне

2. Товариства з обмеженою відповідальністю ЛТД "АЕК", м. Рівне

3. Приватного підприємства "Кольортех", м. Рівне

про витребування майна в натурі з чужого незаконного володіння, переданого відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду Державного Майна України по Рівненській області №170 від 18.05.2001р.

Ухвалою господарського суду області Рівненської від 23.04.2013 р. у справі №5019/1824/12 (суддя Трускавецький В.П.) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Анминкоснат» до Відкритого акціонерного товариства «Рівнеагробудкомплект», Товариства з обмеженою відповідальністю ЛТД «АЕК», Приватного підприємства «Кольортех» про витребування майна в натурі з чужого незаконного володіння, переданого відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду Державного Майна України по Рівненській області №170 від 18.05.2001 р. на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України - залишено без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Анминкоснат», звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 23 квітня 2013 року, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що господарським судом Рівненської області при винесення ухвали від 23.04.2013 р. порушено норми матеріального та процесуального права, що являється підставою для її скасування в апеляційному порядку згідно з ст..104 ГПК України.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2013р. у даній справі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Анминкоснат» прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

У судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Анминкоснат" підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення на обгрунтування своєї правової позиції. Вважає, ухвалу місцевого суду незаконною та необгрунтованою. Просить суд ухвалу господарського суду Рівненської області від 23.04.2013 р. у справі №5019/1824/12 скасувати, справу направити на розгляд до суду першої інстанції.

Представники відповідачів в судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Анминкоснат" звернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Рівнеагробудкомплект", Товариства з обмеженою відповідальністю ЛТД "АЕК", Приватного підприємства "Кольортех" про витребування майна в натурі з чужого незаконного володіння, переданого відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду Державного Майна України по Рівненській області №170 від 18.05.2001р. При цьому позивач посилається на положення ст.387 ЦК України, оскільки вважає, що він є власником цього майна.

Ухвалою господарського суду від 26.03.2013 року розгляд справи було відкладено та зобов'язано позивача подати через канцелярію суду в трьохденний строк з дня отримання ухвали: докази належності ТзОВ "АНМИНКОСНАТ" (КП "Управління виробничо-технічної комплектації") спірного майна на праві власності; реєстраційні документи КП "УВТК" (Статут, витяг (довідку, виписку) з ЄДР, довідку з ЄДРПОУ); письмові пояснення на питання які виникли у суду в ході судового розгляду справи; надати суду пропозиції, щодо експертної установи, експерта, кому доручити проведення експертизи для визначення вартості спірного майна; надати суду перелік питань, які на думку позивача, варто поставити на вирішення для експерта.

1 квітня 2013 року господарському суду на виконання вимог ухвали суду від 26.03.2013 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання (вхідний номер канцелярії 4888/13) про долучення до матеріалів справи копії Статуту колективного підприємства "Управління виробничо-технологічної комплектації" 1998 р.; копії наказу Фонду державного майна України від 22 липня 1998 р. "Про затвердження Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно"; копії Акту передачі державного майна управління виробничо-технологічної комплектації "Рівнеагробуд" від 10 листопада 1994 р.; копії реєстраційного посвідчення на об'єкти права нерухомого майна, які належать юридичним особам від 13 травня 1998 р.; копії довідки про взяття на облік платника податків № 055/0048 від 18.11.1998 р.; копії Довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Колективного підприємства "Управління виробничо - технологічної комплектації".

Ухвалою господарського суду від 01.04.2013 року розгляд справи було відкладено на 15.04.2013 р. у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.

15.04.2013 року господарський суд Рівненської області повторно відклав розгляд справи та вкотре зобов'язав позивача надати докази належності ТзОВ "Анминкоснат" (КП "Управління виробничо-технічної комплектації") спірного майна на праві власності.

Однак, вимоги суду щодо подання витребуваних доказів не виконані позивачем , незважаючи на те, що йому надавалося достатньо часу для цього, про причини ненадання витребуваних документів суд не повідомив.

Відтак, ухвалами господарського суду від 26.03.2013р., 01.04.2013р., 15.04.2013р. позивача зобов'язано в трьохденний строк з дня отримання ухвали через канцелярію суду подати:- докази належності ТзОВ "АНМИНКОСНАТ" (КП "Управління виробничо-технічної комплектації") спірного майна на праві власності, а у разі неможливості подання будь-яких документів на виконання вимоги ухвали суду - надати письмові пояснення.

Відтак, місцевий господарський суд в ухвалі від 23.04.2013 р., зазначив, що неподання вищевказаних документів, які витребовувались ухвалами суду від 26.03.2013р., 01.04.2013р., 15.04.2013р., позбавляє суд можливості, повно, всебічно та об'єктивно оцінити докази, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності та вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням вище викладеного, місцевий господарський суд з огляду на приписи п.5 ч.1 ст.81 ГПК України дійшов висновку про залишення позову без розгляду.

Натомість з такими доводами та власне висновками місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд погодитись не може з огляду на таке.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про судоустрій України", суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України прав і законних інтересів юридичних осіб. При цьому, п.2 ст.6 зазначеного вище Закону передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (ст.8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Згідно п.5 ч.1 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

При цьому, колегія Рівненського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що перш ніж залишити позов без розгляду, господарський суд зобов'язаний вирішити питання можливості розгляду справи за наявними в ній матеріалами, а якщо це неможливо, з'ясувати причини невиконання позивачем вимог суду щодо надання документів, об'єктивно оцінити їх поважність і вже після цього вирішувати питання про залишення позову без розгляду.

Як вбачається, на підтвердження своїх позовних вимог позивачем було надано: копії додаткової угоди до договору купівлі-продажу частки державного майна від 01.04.1998 р.; акт підтвердження розподілу активів балансу активів балансу ВАТ «Рівнегробудкомплект» станом на 01.07.1998 р.; лист Регіонального відділення ФДМУ по Рівненській області №684 від 27.04.1998 р.; лист Регіонального відділення ФДМУ по Рівненській області №431 від 01.03.1999 р.; лист Регіонального відділення ФДМУ по Рівненській області №1381 від 24.09.1997 р.; копія наказу Регіонального відділення ФДМУ по Рівненській області №170 від 18.05.2001 р.; копія наказу департаменту архітектури м.Рівне №180 від 09.04.1998 р.; рішення господарського суду Рівненської області від 15.04.2005 р.; ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2009 р.; витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.07.2001 р.; копія договору купівлі-продажу нерухомого майна між ВАТ «Рівнеагробудкомплект» та ТзОВ ЛТД «АЕК» від 11 червня 2003 р.; акт передачі нерухомого майна від 17.07.2013р.; витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно ТзОВ ЛТД «АЕК»; договір купівлі продажу: продавець - ТзОВ ЛТД «АЕК», покупець - ПП «Кольортех» від 19.06.2005 р.; договір уступки права вимоги; довідка про включення до ЄДР ТзОВ «Анминкоснат»; докази сплати судового збору; докази відправлення відповідачам копії позовної заяви.

Відповідно до ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-3, 33 ГПК України, господарське судочинство здійснюється в Україні на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору (ст.32 ГПК України).

Якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18, далі - Постанова Пленуму ВГСУ №18).

Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що не надавши необхідної правової оцінки доводам позивача, суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про залишення даного позову без розгляду у зв'язку з неподанням витребуваних документів без поважних причин, а тому колегія суддів погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі та вважає за необхідне їх задоволити. Відтак ухвалу господарського суду Рівненської області від 23.04.2013р., як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права - скасувати повністю, а справу №5019/1824/12, у відповідності до вимог ч.7 ст.106 ГПК України, передати на розгляд місцевого господарського суду для вирішення спору по суті.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106, 109, 110 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Анминкоснат» на ухвалу господарського суду Рівненської області від 23.04.2013 р. у справі №5019/1824/12 задовольнити, ухвалу господарського суду першої інстанції - скасувати.

Справу №5019/1824/12 направити до господарського суду Рівненської області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Саврій В.А.