Постанова № 31693246, 29.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/250/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В. А.

Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: Старової Н. Е. Файдюка В. В., Чаку Є. В. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСТА ПЛЮС" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСТА ПЛЮС" (далі позивач, Товариство) до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (далі відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСТА ПЛЮС" з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0013931503 від 08.10.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову, якою задовольнити позов повністю.

Справа розглянута відповідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, 27.08.2012 року за результатами камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за 1 півріччя 2012 року ТОВ «ОСТА ПЛЮС», складено акт перевірки № 636/15-3/32845513 від 27.08.2012 року (далі акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі ПК України) та, як наслідок, завищення збитку від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами на 188 722 596,00 грн та заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток на 296 175,00 грн.

08.10.2012 року, на підставі Акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0013931503, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 370 219,00 грн., у тому числі, за основним платежем - 296 175,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 74 044,00 грн.

Відповідно до рішення Державної податкової служби у місті Києві про результати розгляду первинної скарги № 7706/10/12-414 від 21.11.2012 року, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва № 0013931503 від 08.10.2012 року скасовано в частині донарахованого зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 60 219,00 грн. та застосованих штрафних санкцій у розмірі 15 055,00 грн., а в іншій частині залишено без змін.

Згідно з рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду повторної скарги № 7726/0/61-12/10-2115 від 24.12.2012 року, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва № 0013931503 від 08.10.2012 року залишено без змін з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги.

Не погоджуючись з рішенням ДПІ, позивач звернувся з позовом до суду.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що мають значення для вирішення справи та дійшов невірного висновку, з яким суд апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи, у відповідності до вимог п. 153.8 ст. 153, п. 150.1 ст. 150 ПК України, позивач включив від'ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами, що відбулись до 01.01.12 року, у витрати (за операціями з цінними паперами) першого кварталу 2012 році у повному обсязі.

Разом з тим, 01.07.2012 року набув чинності Закон України № 4834-YI від 24.05.2012 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм», яким внесено зміни до п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якими запроваджено особливий порядок застосування статті 150 Кодексу в період 2012-2015 років, що передбачає обмеження розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування, отриманого станом на 1 січня 2012 року, який враховується у витратах при визначенні податкових зобов'язань платника податку у наступних звітних податкових періодах.

При цьому, у відповідності до п. 4 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, операції з цінними паперами та деривативами, що придбані до набрання чинності розділом III цього Кодексу, відображаються в обліку при визначенні податку на прибуток підприємств за правилами, що діяли на момент придбання таких цінних паперів.

Разом з тим, колегія суддів акцентує увагу на тому, що відповідач не враховує, що вказана норма встановлює обмеження лише щодо перенесення спільного від'ємного значення об'єкта оподаткування, що утворилось станом на 01.01.2012 року. При цьому, негативний фінансовий результат операцій з цінними паперами не є від'ємним значенням об'єкта оподаткування з податку на прибуток, оскільки за своєю економічною суттю це різні поняття. Вказане обмеження не може застосовуватись до від'ємного фінансового результату від торгівлі цінними паперами, оскільки до його складу входять витрати на придбання цінних паперів (тобто вартості нереалізованих цінних паперів).

В даному випадку, як свідчать обставини справи, станом на 01.01.12 року позивач отримав та задекларував від'ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами у розмірі 251630128, 00 грн. Цей від'ємний фінансовий результат повністю складався з витрат на придбання цінних паперів, які знаходились у власності підприємства на вказану звітну дату. Тобто, за економічним змістом цей від'ємний фінансовий результат підприємства є витратами на придбання цінних паперів, що не були продані станом на 01.01.2012 року та знаходились у портфелі підприємства.

Так, відповідно до останнього абзацу Узагальнюючої податкової консультації щодо порядку відображення в податковому обліку суб'єктами господарювання операцій з цінними паперами, затвердженої Наказом ДПС України № 1160 від 21.12.12 року , у податковій декларації з податку на прибуток за звітні періоди 2012 - 2015 років (починаючи із звітного періоду - першого півріччя 2012 року), у платників з доходом, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування за 2011 рік, 1 мільйон гривень та більше враховується лише по 25 відсотків суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами, які рахуються станом на 01.01.2012 року у порядку, передбаченому пунктом 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу, якщо у такому від'ємному фінансовому результаті не містяться витрати на придбання цінних паперів, що не були продані станом на 01.01.2012 року.

Таким чином, обмеження щодо врахування збитків застосовується лише до від'ємного значення, яке не містить витрати на придбання цінних паперів, що не були продані станом на 01.01.2012 року.

Відповідно, витрати на придбання цінних паперів, які були придбані в попередніх податкових періодах та не реалізовані станом на 01.01.2012 року, враховуються в рядку «від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду» Додатку ЦП до Податкової декларації з податку на прибуток в наступних податкових періодах у повному обсязі, що і мало місце в даному випадку.

Отже, зміни, які внесено до пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» Перехідних положень ПК України щодо застосування п. 150.1 ст. 150 ПК України відносяться тільки до визначення розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за загальними правилами та відображеного у відповідному рядку податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

Крім того, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано доказів оскарження відмови ДПІ у прийнятті уточнюючих податкових декларацій № 29297/10/15-310 від 30.08.2012 року "Про невизнання звітних документів", оскільки судом не врахована та належним чином не досліджена скарга Товариства № 65 від 18.10.2012 року (а. с. 18-20) та рішення ДПІ № 7706/10/12-414 від 21.11.2012 року, яким належним чином не відреаговано на прохання Товариства про визнання та поновлення уточнюючих податкових декларацій.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що податковий орган неправомірно відмовив у прийнятті уточнюючих податкових декларацій на прибуток підприємства за I квартал та I півріччя 2012 року, а, отже, необґрунтовано не врахував при перевірці нові показники, зазначені в них.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що мають значення для вирішення справи та дійшов невірного висновку, з яким суд апеляційної інстанції не погоджується.

Доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 30 січня 2013 року, та є підставою для її скасування.

За таких обставин, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Керуючись статтями 195, 198, 202, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСТА ПЛЮС" задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2013 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0013931503 від 08.10.2012 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.