Ухвала суду № 31690038, 06.06.2013, Апеляційний суд Закарпатської області

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

06.06.2013 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі :

головуючого - судді - Стана І.В.,

суддів - Вотьканича Ф.А., Марчука О.П.,

за участю прокурора - Міцовди К.Д. та засудженої ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією, яку подав старший прокурор прокуратури м. Мукачева, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Мукачівського міськрайонного суду від 06 грудня 2012 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та мешканка АДРЕСА_1, гр. України, українка, із середньою спеціальною освітою, не працююча, розлучена, на утриманні неповнолітня дитина, не судима,

засуджена за ч. 3 ст. 190 КК України на чотири роки шість місяців позбавлення волі, за ч. 1 ст. 358 КК України на один рік шість місяців обмеження волі, а за ч. 4 ст. 358 КК України на один рік обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено чотири роки шість місяців позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки й зобов'язана не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - підписка про невиїзд.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області 4128 гривень - витрати в зв'язку із проведенням по справі експертиз.

Речові докази - документи, ухвалено зберігати при справі.

ОСОБА_1 визнана винуватою й засуджена за вчинені злочини за таких обставин.

У 2002 - 2008 роках ОСОБА_1 отримала від громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, спадкоємця ОСОБА_5, який помер у 1997 році, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, яка померла в 2005 році, ОСОБА_10, ОСОБА_11, спадкоємця ОСОБА_12, який помер у 2001 році, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 свідоцтва про право власності на майнові паї колишньої птахофабрики «Мукачівська» і зобов'язалась розрахуватись з ними за паї, однак взяте на себе зобов'язання не виконала і шляхом обману та зловживання довірою заволоділа їх майновими паями. 11 березня 2009 року в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 підробила договори купівлі - продажу від 11 березня 2009 року про продаж їй громадянами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 своїх майнових паїв колишнього сільськогосподарського підприємства птахофабрика «Мукачівська», що розташоване в с. Ромочевиця Мукачівського району. 17 березня 2009 року ОСОБА_1 з метою оформлення права власності на будівлі трьох пташників НОМЕР_1 птахофабрики використала договори, надавши їх до виконавчого комітету сільської ради с. Залужжя й отримала дозвіл на оформлення права власності та виготовила три свідоцтва про право власності на будівлі трьох пташників АДРЕСА_2 та за НОМЕР_2. Своїми умисними діями ОСОБА_1 заподіяла матеріальну шкоду ОСОБА_2 на суму 16030 гривень, ОСОБА_3 на суму 8401 гривня, ОСОБА_4 на суму 11868 гривень, ОСОБА_6 на суму 14381 гривня, ОСОБА_7 на суму 10183 гривні, ОСОБА_8 на суму 14992 гривні, ОСОБА_10 на суму 7473 гривні, ОСОБА_11 на суму 13128 гривень, ОСОБА_13 на суму 9329 гривень та ОСОБА_14 на суму 9246 гривень.

В апеляції старший прокурор прокуратури м. Мукачева вказує на те, що вирок є незаконним, і підлягає частковому скасуванню в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням кримінально-процесуального закону. Прокурор вважає, що судом дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 190 ; ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України, однак не враховано те, що ОСОБА_1 злочини передбачені ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України вчинила в березні 2009 року. При цьому посилається на те, що згідно ч. 4 ст. 358 КК України за використання завідомо підробленого офіційного документу передбачена відповідальність у виді штрафу в розмірі до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. Відповідно до ст. 12 КК України передбачений вищевказаною частиною статті злочин відноситься до злочинів невеликої тяжкості, тому остання підлягала звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 358 КК України на підставі ст. 49 КК України за спливом строку давності. Із цих же підстав незаконним вважає й призначене ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 358 КК України. Просить вирок у частині засудження ОСОБА_1 за ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України скасувати, а кримінальну справу закрити на підставі ст. ст. 11-1; 376 КПК України.

Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, пояснення прокурора та засудженої ОСОБА_1, які підтримали доводи апеляції, врахувавши письмову заяву ОСОБА_1 про її звільнення від кримінальної відповідальності за ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.

Доводи прокурора про те, що сплив передбачений законом строк для притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України підлягають задоволенню з таких підстав.

Так, ч. 4 ст. 358 КК України передбачена кримінальна відповідальність за вчинення дій що полягають у використанні завідомо підробленого документа. Згідно санкції цієї статті особі може бути призначено покарання у виді штрафу в розмірі до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

За вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 358 КК України особі може бути призначено покарання у виді штрафу в розмірі до сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Згідно ст. 12 КК України указані злочини відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Відповідно до ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо із дня вчинення нею злочину й до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Під час розгляду справи апеляційним судом ОСОБА_1 подала письмову заяву, у якій просила звільнити її від кримінальної відповідальності за ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України за спливом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

З матеріалів кримінальної справи убачається, що ОСОБА_1 у розшуку не перебувала, що строк давності притягнення її до кримінальної відповідальності не переривався.

Оскільки із часу вчинення ОСОБА_1 злочинів передбачених ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України сплило понад три роки ; враховуючи вищенаведене, те, що ОСОБА_1 вину в скоєнні цих злочинів визнала повністю, тому відповідно до ст. 49 КК України та ст. ст. 11-1, 376 КПК України вона підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, вирок суду в цій частині скасуванню, а справа закриттю.

У зв'язку із закриттям справи за ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України покарання призначене за цим вироком судом першої інстанції за ч. 3 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців, а також застосовані вимоги ст. ст. 75, 76 КК України, відповідно до ст. 365 КПК України залишається без зміни.

Керуючись пунктами 11, 15 розділу Х1 «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України та ст. ст. 365, 366, 379 КПК України (у редакції Закону України 1960 року), апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляцію, яку подали старший прокурор прокуратури м. Мукачева, який приймав участь у розгляді справи, задовольнити.

Вирок Мукачівського міськрайонного суду від 06 грудня 2012 року в частині засудження ОСОБА_1 за ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України скасувати, а справу закрити, звільнивши ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України із застосуванням ст. 49 КК України на підставі ст. ст. 11-1, 376 КПК України.

Вважати ОСОБА_1 засудженою ч. 3 ст. 190 КК України на чотири роки шість місяців позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України вважати ОСОБА_1 звільненою від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки, і зобов'язаною не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

У решті вирок залишити без зміни.

Судді :