Постанова № 31689684, 30.05.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2013 р. Справа № 5015/4944/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Малех І. Б.

суддів Желіка М. Б.

Костів Т. С.

при секретарі судового засідання М. Кришталь

за участю представників :

від позивача - Фостяк О. Я.,

від відповідача - Оленюк С. Л.,

розглянувши апеляційну скаргу Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України б/н та б/д

на рішення Господарського суду Львівської області від 07.02.2013р.

у справі № 5015/4944/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-німецького підприємства "Скомекс", с. Перетоки, Сокальський район, Львівська область

до відповідача Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів

про визнання недійсним рішення № 93 від 18.10.2012р.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 07.02.2013 року у справі 5015/4944/12 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-німецького підприємства "Скомекс" до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволено повністю. Визнано недійсним Рішення Адміністративної Колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 93 від 18 жовтня 2012 року у справі №3 01 51/2012 в частині визнання дій Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство "Скомекс", які полягали у заниженні закупівельних цін на молоко, заготовлене від продавців сировини у Львівській області в лютому-березні 2012 року, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.1 ст. 50, ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, шляхом вчинення схожих дій на ринку, які могли призвести до обмеження конкуренції та накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство "Скомекс" штрафу в розмірі 20 000,00 гривень.

Не погоджуючись з даним рішенням відповідач, Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, подало апеляційну скаргу, в якій просить дане рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в позові Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-німецького підприємства "Скомекс" до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - відмовити повністю. При цьому, апелянт вказує на те, що суд дійшов невірного висновку про недоведеність Антимонопольним комітетом України узгодженості дій суб'єктів господарювання, оскільки в даному випадку господарський суд Львівської області припустився переоцінки обставин, встановлених органом Антимонопольного комітету України.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач, заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, при цьому вказав, що саме орган Антимонопольного комітету України має довести безпідставність посилання заінтересованої особи на інші чинники, що можуть позначатися на поведінці суб'єкта господарювання (зокрема, на специфіку відповідного товарного ринку; тривалість та вартість зберігання товару; час та вартість доставки; витрати на реалізацію товару тощо). На відповідний орган покладається обов'язок не лише доведення однотипної і одночасної (синхронної) поведінки суб'єктів господарювання на ринку, а й установлення, шляхом економічного аналізу ринку (в тому числі, за необхідності, шляхом залучення спеціалістів та експертів) відсутності інших, крім попередньої змови, чинників (пояснень) паралельної поведінки таких суб'єктів господарювання.

Представник відповідача в судовому засіданні навів доводи, аналогічні, викладеним в своїй апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції скасувати, апеляційну скаргу задоволити. Представник позивача в судовому засіданні заперечив доводи апелянта, вказав що на його думку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, а відтак просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши наявні в справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та відзиві на неї, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід скасувати, а апеляційну скаргу Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволити з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Частиною 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу.

Згідно з ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Рішенням Адміністративної Колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №93 від 18 жовтня 2012 року у справі №3 01 51/2012 дії позивача, які полягали у заниженні закупівельних цін на молоко, заготовлене від продавців сировини у Львівській області в лютому-березні 2012 року, було визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.1 ст.50, ч.3 ст.6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення схожих дій на ринку та накладено на ТОВ СУНП "Скомекс" штраф у розмірі 20 000 гривень.

Висновки адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про порушення позивачем п.1 ст.50, ч.3 ст.6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ґрунтуються на наступних висновках, відображених в оскаржуваному рішенні відповідача:

- на ринку молока для промислової переробки в 2011 році та на даний час діє 9 молокопереробних підприємств, кожне із яких здійснює заготівлю молока у визначеній зоні;

- молокопереробні підприємства Львівської області можуть в значній мірі впливати на формування рівня закупівельних цін на молоко коров'яче незбиране у регіоні;

- зони заготівлі молока пересікаються, де суб'єкти господарювання конкурують між собою;

- у лютому 2012 року у молокопереробних підприємствах області відбулося одночасне зниження заготівельних цін на молокосировину;

- згідно із статистичними даними у 4 кварталі 2011 року та в січні-лютому 2012 року не спостерігалось різкого збільшення поголів'я ВРХ, що не сприяло зростанню обсягів виробництва товаровиробниками молокосировини, тому об'єктивних причин, які б могли обумовити зменшення заготівельних цін на молокосировину не було;

- аналіз цінової ситуації у березні 2012 року вказує на триваючу тенденцію щодо зниження закупівельних цін на молокосировину молокопереробними підприємствами регіону;

- закупівельні ціни позивача на молоко почали знижуватися з січня 2012 року і в лютому 2012 року в порівнянні з листопадом 2011 року знизились на 5-6,3% для господарств, на 16,7-20% для населення, у цьому періоді обсяги заготівлі в порівнянні з листопадом 2011 року практично не змінилися;

- при зниженні закупівельних цін на молокосировину позивачем не було знижено обсягів закупівлі молока;

- позивач, не зменшуючи обсягів виробництва, скористався ситуацією, що виникла на ринку заготівлі молока і необгрунтовано знизив заготівельні ціни молокосировину, чим ущемив інтереси здавачів продукції, тобто вчинив схожі дії як і інші молокопереробні підприємства області;

- зростання цін на паливно-мастильні матеріали, енергоносії та мінімальної заробітної плати не є обгрунтуванням щодо одночасного з іншими суб'єктами господарювання необгрунтованого зниження закупівельних цін на молокосировину;

- одночасне зниження цін на молокосировину мало місце за умови суттєвої незмінності пропозиції продавців молока за наявності істотно різних витрат молокопереробних підприємств, тобто відсутні об'єктивні причини для такого зниження;

- аналіз закупівельних цін на молоко за попередні роки та інформації ветеринарної служби свідчить про те, що сезонне зниження закупівельних цін на молоко відбувається починаючи з кінця березня-початку квітня місяця, оскільки зростають обсяги надоїв молока, отже зниження закупівельних цін на молоко позивачем у лютому 2012 року не може бути пояснено як сезонне;

- молокопереробні підприємства області мають різну спеціалізацію діяльності, різну номенклатуру молочної продукції, різні технологічні умови її виробництва, різні обсяги закупівлі молочної сировини, різні потужності та ступінь їх зносу, різну собівартість виробництва молочної продукції, різні шляхи її реалізації (просування) покупцям, тому будь-які зміни на ринках готової молочної продукції не можуть обгрунтувати одночасне зниження суб'єктами господарювання закупівельних цін на молокосировину і таке зниження не може бути пояснено інакше, ніж узгодженістю поведінки;

- узгоджена поведінка молокопереробних підприємств може полягати у мовчазній координації для чого є необхідні передумови;

- при збільшенні статей витрат (енергоносії, заробітна плата тощо) молокопереробні підприємства не вживають достатніх заходів щодо мінімізації та оптимізації витрат, а використовують механізм антиконкурентних дій та перекладають свої ризики на здавачів молока, оскільки завдяки погодженій поведінці можуть визначати умови обороту товару на ринку молока незбираного для промислової переробки, що закуповується на території Львівської області;

- дії молокопереробних підприємств області свідчать про усунення конкуренції, оскільки кожний суб'єкт господарювання відмовляється від можливості збільшити свою частку на ринку шляхом приваблення здавачів молока свого конкурента за рахунок вищої закупівельної ціни.

Вищенаведені антиконкурентні узгоджені дії, шляхом вчинення схожих дій на ринку відповідно до п.1 ст.50, ч.3 ст.6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що тягне за собою накладення на суб'єкта господарювання штрафу у розмірі, визначеному ст.52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно до ч.3 ст. 6 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» анти конкурентними діями вважається також вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).

В свою чергу, у вище згаданому рішенні адміністративної колегії ЛОТВ АМК України від 18.10.2012 року № 93 міститься виклад аналізу ситуації на ринку товару, який свідчить про вчинення ТОВ «Скомекс» порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачено ч.3 ст.6 та п. 1 ст. 50 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» у вигляді узгоджених дій шляхом вчинення схожих дій на ринку, які могли призвести до обмеження конкуренції, а саме: у часовому проміжку до лютого 2012 року відбулось зростання цін заготівлі молока, що перебувало у взаємозв'язку із сезонним зменшенням обсягів молока, одночасно молокопереробні підприємства знизили заготівельні ціни на молоко, однак згідно із статистичними даними у 4 кварталі 2011 року та в січні-лютому 2012 року не спостерігалось різкого збільшення поголів'я ВРХ, що не сприяло зростанню обсягів виробництва товаровиробниками молокосировини, тому об'єктивних причин, які б могли обумовити зменшення заготівельних цін на молокосировину не було, отже вказане зниження закупівельних цін на молоко, можливе лише внаслідок мовчазної координації поведінки на ринку молокопереробних підприємств, оскільки молокопереробні підприємства області мають різну спеціалізацію діяльності, різну номенклатуру молочної продукції, різні технологічні умови її виробництва, різні обсяги закупівлі молочної сировини, різні потужності та ступінь їх зносу, різну собівартість виробництва молочної продукції, різні шляхи її реалізації (просування) покупцям, тому будь-які зміни на ринках готової молочної продукції не можуть обгрунтувати одночасне зниження суб'єктами господарювання закупівельних цін на молокосировину і таке зниження не може бути пояснено інакше, ніж узгодженістю поведінки, відтак вказані дії суб'єктів господарювання щодо тенденції зниження цін на молоко не відповідали ситуації на ринку, яка спростовує об'єктивність причин для вчинення таких дій та свідчать про можливість обмеження конкуренції.

Окрім того, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, не погоджується з висновком господарського суду Львівської області про недоведеність відповідачем в оскаржуваному рішенні факту порушення ТОВ СУНП "Скомекс" законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.1 ст.50, ч.3 ст.6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, шляхом вчинення схожих дій на ринку, з наступних підстав.

Відповідно до Закон України «Про Антимонопольний комітет України» передбачає у ч. 2 ст. 7, що до повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема:

- розгляд заяв і справ про надання дозволу, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, проведення досліджень за цими заявами і справами;

- прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами про надання дозволу на узгодженні дії, концентрацію, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;

В даному ж випадку місцевий господарський суд припустився переоцінки обставин встановлених Львівським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України. Проте господарські суди у розгляді таких справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, не перебираючи при цьому на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами згаданого комітету. (підпункт 15.5 пункту 15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавтсва»).

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - задоволити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 07.02.2013 року у справі 5015/4944/12 скасувати.

3. Постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-німецького підприємства "Скомекс" до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство "Скомекс" (80023, Львівська область, Сокальський район, с.Перетоки, вул.Шевченка, 86, код за ЄДРПОУ 14338889) до спеціального фонду Державного бюджету України (Банк: ГУДКСУ у Львівській області; МФО 825014; отримувач: УДКСУ у Личаківському районі м. Львова; код ЄДРПОУ 38007620; рахунок 31216206782006) 573, 50 грн. судового збору за апеляційне провадження.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 04.06.2013 р.

Головуючий суддя Малех І. Б.

Суддя Желік М. Б.

Суддя Костів Т. С.