Постанова № 31688903, 05.06.2013, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

05.06.2013

Справа №2-а/489/231/2013

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 року Ленінський районний суд м. Миколаєва, у складі: головуючого судді - Рум'янцевої Н.О., при секретарі - Ляшик С.В., за участю: за участю позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Кулик О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Миколаєва справу за адміністративною заявою ОСОБА_1 до Миколаївської обласної державної адміністрації, Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Департаменту праці та соціального захисту населення про визнання недійсними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Миколаївської обласної державної адміністрації, Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання недійсними та скасування рішень щодо оскарження дій та бездіяльності посадових та службових осіб місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх протиправних дій та бездіяльності з виконання законів України та винесення протиправних рішень, а саме: рішення Миколаївської облдержадміністрації, наданих за листами № К-7-11 від 06.01.2011р., № К-2067/2-10 від 12.10.2010р., № К-2067-10 від 27.08.2010р., № К-1829/2-08 від 09.06.2008р., № К-2507-09 від 20.01.2010р., № К-1129/3-08к від 24.07.2008р.; рішення Виконавчого комітету ММР за листами № 19 к від 15.02.2011р., № 110-1/4 від 04.02.2011р., № к-2889-2/ц-10 та к-2067/2-10 від 12.10.2010р., № к-2889-1/ц-10 та к-2067/10 від 13.09.2010р.

Вищезазначеними рішеннями не виконані завдання органів державної влади щодо надання соціального захисту позивача згідно з ст. 13 Закону України № 3551-12 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в порядку позачергового забезпечення його житлом та сплати разової щорічної допомоги інвалідам війни у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Посилаючись на вищезазначене, позивач просив визнати недійсними та скасувати вищевказані рішення Миколаївської облдержадміністрації, рішення Виконавчого комітету ММР; зобов'язати відповідачів вчинити певні дії, а саме: прийняти рішення про надання позачергового житла; зобов'язати Миколаївську обласну державну адміністрацію, Виконавчий комітет Миколаївської міської ради сплатити разову щорічну допомогу позивачу як інваліду війни ІІІ групи у розмірі семи мінімальних пенсій за віком за 2007-2010рр. у розмірі 17150,00 грн.

В квітні 2012р. позивач уточнив позовні вимоги та просив зобов'язати уповноважений орган сплатити разову щорічну допомогу позивачу як інваліду війни ІІІ групи у розмірі семи мінімальних пенсій за віком за 2011р. у розмірі 6337,00 грн..

В ході розгляду справи у якості співвідповідача було залучено Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - Миколаївської обласної державної адміністрації в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову.

Представники відповідачів - Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради в судове засідання не з'явилися, повідомлялися належним чином, причини неявки не повідомили.

Вислухавши думку сторін по справі, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

Статтею 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачає, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи внаслідок травми, отриманої при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, боротьбі зі злочинністю.

Стаття 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначає перелік пільг, які надаються інвалідам війни.

Згідно Листа Управління соціальних виплат і компенсацій Центрального району Департаменту праці та соціального захисту населення від 15.02.2011р. № 19-К ОСОБА_1 включено до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, в Управлінні соціальних виплат і компенсацій Центрального району, як інваліда війни 3 групи відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2007р. № 117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги». Він має право на пільги відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Також він користується 100% знижкою плати за користування житлом, послугами газопостачання, електропостачання у межах середніх норм споживання та 50% знижкою плати за користування телефоном.

Відповідно до положень статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інвалідам війни 3 групи щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 17-1 цього Закону щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Статтею 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України.

Законом України від 28.12.2007р. № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якими визначено, що розмір разової грошової допомоги, яка виплачується особам, на яких поширюється дія цього Закону, щорічно до 5 травня, визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, установлених законом про Державний бюджет України.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008 зміни, внесені до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Відтак, поновлено редакцію ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», згідно з якою позивачу має бути виплачена щорічна грошова допомога до 5 травня 2011р. у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, визначених на рівні прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено право осіб, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

При цьому при визначенні розміру належної позивачеві допомоги до Дня Перемоги за 2011 рік для розрахунку слід брати саме мінімальну пенсію за віком, визначену у відповідності з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виплаченого законом про державний бюджет.

З огляду на вказане, позовні вимоги щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги до 5 травня в розмірі семи мінімальних пенсій за віком, визначених на рівні прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність за 2011 рік підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання недійсними та скасування рішення Миколаївської облдержадміністрації, рішення Виконавчого комітету ММР, то в їх задоволенні необхідно відмовити у зв'язку з їх безпідставністю з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» N 280/97-ВР від 21.05.1997р. встановлено перелік питань, які вирішуються виключно на пленарних засіданням міських рад, зокрема пункт 15 встановлює, що скасування актів виконавчих органів ради, можливе лише якщо вони не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

Рішенням ВК ММР №219 від 24.02.2010року ОСОБА_1 включено до списку громадян, які користуються правом позачергового отримання жилих приміщень.

Інших рішень щодо відмови у наданні житла, виключення позивача зі списків, тощо, відповідачами не виносилось.

Позивач зазначає, що оскаржує рішення Миколаївської облдержадміністрації та рішення Виконавчого комітету ММР з приводу не виконання завдань органів державної влади щодо надання соціального захисту позивача згідно з ст. 13 Закону України № 3551-12 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в порядку позачергового забезпечення його житлом та сплати разової щорічної допомоги інвалідам війни у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Однак як вбачається з матеріалів справи, оскаржуються Листи-відповіді на заяви та скарги позивача.

Листи, що є предметом оскарження, не є нормативно-правовими актами, оскільки не створюють жодних прав чи обов'язків для позивача та не містять ознак нормативно-правового акта.

Предметом оскарження можуть бути також дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що полягають відповідно в активній чи пасивній поведінці суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свобода та інтереси фізичних та юридичних осіб.

Однак позивачем оскаржуються не дії чи бездіяльність вказаних вище органів, а саме листи цих органів влади, які позивач помилково вважає за рішення, які утискають його права.

На підставі вищевказаного, суд вважає, що вимоги позову підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.22 Конституції України, ст. ст. 2, 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст.ст. 9,11, 86, 159, 160-162 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Зобов'язати Департамент праці та соціального захисту населення м. Миколаєва вчинити дії щодо перерахунку відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551 належної позивачу до виплати разової грошової допомоги щорічно до 05 травня як інваліду війни за 2011 рік з розрахунку 7 мінімальних пенсій за віком виходячи виключно

із законодавчо встановлених розмірів мінімальної пенсії за віком та провести відповідно зазначеного перерахунку виплату вказаної грошової допомоги з урахуванням фактично сплаченої суми.

В задоволенні позовних вимог до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради та Миколаївської обласної державної адміністрації - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: