Постанова № 31677366, 30.05.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2013 р.Справа № 2а-3273/12/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Яковлева Ю.В,

судді - Жука С.І.

при секретарі - Кардашові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бандурський олійноекстракційний завод" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бандурський олійноекстракційний завод" звернулося до суду з позовом до Первомайської ОДПІ Миколаївської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень від 12 серпня 2010 року № 0000362301/0, від 2 вересня 2010 року № 0000362301/1 і від 4 жовтня 2010 року № 0000362301/2, про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1749506,48 грн.

Свої позовні вимоги ТОВ "Бандурський олійноекстракційний завод" обґрунтувало незаконністю спірних рішень відповідача.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2013 року вищенаведений позов було задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 12 серпня 2010 р. № 0000362301/0, від 2 вересня 2010 р. № 0000362301/1, від 4 жовтня 2010 р. № 0000362301/2, прийняті Первомайською ОДПІ Миколаївської області ДПС.

В апеляційній скарзі Первомайська ОДПІ Миколаївської області ДПС просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в серпні 2010 р. відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ згідно розрахунку суми бюджетного відшкодування за листопад 2009 р., під час відображення операцій з ТОВ "Будівельне управління-77". Результати перевірки оформлені актом від 11 серпня 2010 р. № 1436/07/32390305 (т. 1 а. с. 7-18).

Як зазначено у висновку акту перевірки, позивачем порушено ст. 7 п. 7.4. пп. 7.4.1. Закону України "Про податок на додану вартість", який регулював спірні правовідносини в охопленому перевіркою періоді, в результаті чого Підприємством завищено податковий кредит за жовтень 2009 р. на суму 1749506,48 грн. і, відповідно, завищено суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню в листопаді 2009 р. на 1749506,48 грн.

На підставі акту перевірки 12 серпня 2010 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000362301/0, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування ПДВ на суму 1749506,48 грн. (т. 1 а. с. 19).

На погодившись із правомірністю рішення, позивач скористався порядком апеляційного узгодження податкового зобов'язання, передбаченого ст. 5 п. 5.2. пп. 5.2.2. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". За наслідками розгляду скарг позивача, відповідач та Державна податкова адміністрація у Миколаївській області прийняли рішення, якими відмовили в задоволенні скарг позивача, а податкове повідомлення-рішення залишили без змін (т. 1 а. с. 20-32, 34-42).

За наслідками розгляду скарг позивача, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 2 вересня 2010 р. № 0000362301/1 і від 4 жовтня 2010 р. № 0000362301/2, аналогічні первинному рішенню від 12 серпня 2010 р. (т. 1. а. с. 33, 43).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

З урахуванням п. 2 ст. З Закону №996, відповідно до якого фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до п.п.1,2 ст. 9 Закону № 996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

У відповідності до підпункту 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97*ВР «Про податок на додану вартість» (норма яка діяла на момент правових відносин), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку..., у зв'язку з:... придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податків.

В розумінні п.7.4.5 ст. 7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сума ПДВ 1749506,48грн. була включена до податкового кредиту в жовтні 2009 року яка не підтверджена актами виконаних робіт, саме на цю суму ПДВ відповідач зменшив позивачу бюджетне відшкодування.

Відповідні розбіжності також підтверджує надана до матеріалів справи копія акту перевірки від 11.08.2010р. № 1436/07/32390305 про результати невиїзної документальної перевірки позивача щодо правильності ведення податкового обліку та правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за результатами операцій з ТОВ «Будівельне управління -77», згідно розрахунку суми бюджетного відшкодування за листопад 2009 року, поданого до Первомайської ОДПІ 21.12.2009 року за № 13342.

Згідно довідки Дніпропетровської МДПІ від 11.02.2010 року за №54/23-4/31828558 ТОВ «Будівельне управління -77» не має власних офісних та складських приміщень.

Згідно даних довідки результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Будівельне управління-77» виписано податкові накладні на виконання будівельно-монтажних робіт по будівництву Бандурського олійноекстракційного заводу на суму 3711937 грн.

Фактична вартість виконаних будівельно-монтажних робіт на які ТОВ «Будівельне управління-77» виписано податкові накладні, підтверджено видатковими накладними та актами виконаних робіт лише на суму ПДВ - 1 962 430,52 грн.

Різниця між сумою ПДВ, включеною ТОВ «Бандурський олійноекстракційний завод» до податкового кредиту в жовтні 2009р. при розрахунках з ТОВ «Будівельне управління -77» по податковим накладним та актами виконаних робіт ( з урахуванням придбання матеріалів) складає 1749506.48 грн.

На момент подачі розрахунку суми бюджетного відшкодування позивачем за листопад 2009 року встановлено відсутність первинного документу - актів виконаних робіт по будівництву ТОВ «Бандурський ОЕЗ», відсутність документів які б підтверджували про закінчення виконаних робіт на момент подачі розрахунку (тобто фактичне виконання робіт).

Для виконання робіт генпідрядник залучав підприємства -субпідрядників: ТОВ НВП «Акроюгокооперація»; ТОВ «Трансспецбуд»; ПВКП «Будшлях»; ТОВ «Орис».

В операціях відображених генпідрядником ТОВ «БУ-77» вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Правочини укладені за участю вище перелічених юридичних осіб не спричинили реального настання юридичних наслідків.

Тобто, позивачем завищено суму податкового кредиту, оскільки податкові накладні виписані ТОВ «Будівельне управління-77» на виконання будівельно-монтажних робіт по будівництву заводу не підтверджено документами, які засвідчують фактичне виконання робіт на суму 1749506,48грн.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вищенаведеним вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення оскаржена постанова суду першої інстанції не відповідає.

Згідно ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.

Пунктом 4 ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив такі порушення норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення даної справи по суті, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Бандурський олійноекстракційний завод" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 12 серпня 2010 року № 0000362301/0, від 2 вересня 2010 року № 0000362301/1 і від 4 жовтня 2010 року № 0000362301/2, про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1749506,48 грн. - відмовити у повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Постанова у повному обсязі виготовлена 3 червня 2013 року

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І. Жук/