КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-17242/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А.
Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
ПОСТАНОВА
Іменем України
06 червня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ганечко О.М.,
суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.03.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інтертехновєс» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.03.2013 року позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
У засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу від 27.09.2012 №1869 та згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.2 ст. 79 ПК, відповідачем проведена документальна позапланова перевірка позивача з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум ПДВ, а також податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "Ліга-Груп" та ТОВ "Респект-2000" за період з 01.09.2011 року по 31.12.2010 року, оформлена актом від 02.10.2012 року №325/1/22-30-33226878.
В акті зазначено про порушення позивачем п. 138.2 ст. 138 ПК і заниження податку на прибуток підприємства за ІІ-IV квартали 2012р. на суму 84910 грн. та про порушення п. 198.6 ст. 198 ПК і заниження ПДВ на загальну суму 73835 грн. (у т.ч.: за вересень 2012р. на 21150 грн., за жовтень 2012р. на 21490 грн., за грудень 2012р. на 31195 грн.).
Згідно з актом перевірки, названі контрагенти позивача відсутні за своїм місцезнаходженням та мають ознаки фіктивності, у зв'язку з чим неможливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій, а надані бухгалтерські та податкові документи, відповідно до ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України, є недійсними.
Так, за місцем реєстрації директор ТОВ "Ліга-Груп" ОСОБА_2 зазначив, що документів фінансово-господарської звітності, первинних документів, податкових, видаткових накладних, актів виконаних робіт жодного разу не підписував, звітності до податкових органів не підписував, не складав та не подавав, печатку не ставив, довіреності на представлення інтересів від імені ТОВ "Ліга-Груп" не видавав, коштів з рахунку не знімав та нікому не передавав, фінансово-господарську діяльність не проводив.
За місцем реєстрації директора ТОВ "Респект-2000" останнього не встановлено, водночас у розмові із сусідами стало відомо, що сусід вів асоціальний спосіб життя, зловживає алкоголем, немає спеціальної освіти, відповідних теоретичних та практичних навичок підприємництва.
На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.10.2012 року №0005172230, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 84910 грн. основного платежу та №0005182230, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 92293,75 грн. (у т.ч.: основний платіж - 73835 грн., штраф - 18458,75 грн.).
Як встановлено судом першої інстанції, позивачем віднесено до складу валових витрат за ІІ-IV квартали 2012р. 369175 грн. і до складу податкового кредиту 2012р. 73835 грн. (у т.ч.: за вересень 2012р. на 21150 грн., за жовтень 2012р. на 21490 грн., за грудень 2012р. на 31195 грн.) нарахованих у зв'язку з придбанням товарів і робіт у ТОВ "Ліга-Груп" і ТОВ "Респект-2000".
Також встановлено, що між позивачем та ТОВ "Респект-2000" укладений договір №1/0108-11 від 01.08.2011 року, згідно з яким Виконавець приймає на себе зобов'язання по виготовленню металоконструкцій, проведенню слюсарно-зварювальних робіт; специфікації №№1-4 до нього на виготовлення вагових платформ, їх ціни і загальної вартості в розмірі 169740 грн.
Крім того, між позивачем та ТОВ "Ліга-Груп" укладнгий договір №1/0109-11 від 01.09.2011 року, згідно з яким Виконавець приймає на себе зобов'язання по постачанню продукції, виробів з металопрокату, виготовленню металоконструкцій; специфікації №№1-6 до нього на виготовлення вагових платформ, балки Б52, їх ціни і загальної вартості в розмірі 273270 грн.
З акту перевірки ТОВ «Ліга-груп», встановлено, що за місцем реєстрації підприємство не знаходиться про що складено акт.
Крім того, працівниками ВПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області допитано ОСОБА_3, яка є директором ТОВ «Техномеблі» та власником приміщення за адресою АДРЕСА_2, яка пояснила, що підприємство TOB «Ліга Груп» їй не відомо, ніколи договорів оренди приміщення з ним не укладала та за даною адресою TOB «Ліга Груп» ніколи не знаходилось. Посадові особи TOB «Ліга Груп» їй не відомі.
Враховуючи даний факт, в рамках кримінальної справи, співробітниками ВПМ у Києво-Святошинському районі, здійснено виїзд за місцем реєстрації директора TOB «Ліга-Груп» ОСОБА_2, саме: АДРЕСА_1,який пояснив, що невстановлена особа запропонувала йому роботу кур'єром, які фактично документи він підписав не розбирався, оскільки не має відповідної освіти.
Крім того, гр. ОСОБА_2 зазначив, що документів фінансово-господарської діяльності, первинних документів, видаткових накладних, актів виконаних робіт жодного разу не підписував, до органів ДПІ не подавав. Печатку на будь-яких звітних та первинних документах не ставив. Довіреності на представлення інтересів від свого від імені TOB «Ліга-Груп» не видавав, коштів з рахунку у банку не знімав та нікому не передавав, фінансово-господарську діяльність не проводив.
Згідно, висновку спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру техніко-криміналістичного забезпечення роботи Святошинського РУ ГУМВС України м. Києві від 29.09.2011 року №1641, податкову звітність гр. ОСОБА_2 не підписував.
Також, як вбачається з актів перевірок TOB «Респект - 2000» від 13.01.2012 року № 16449011 та від 14.02.2011 року № 71/23-3-40-34779041, якими встановлено, що зустрічну звірку з TOB «Респект - 2000» неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за податковою адресою та має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.
Також, встановлено відсутність офісних, складських чи інших приміщень необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності, не встановлено поштової скриньки, офісного приміщення, обладнання, оргтехніки та інших матеріальних складових функціонування СГД.
Директора підприємства не встановлено, оскільки за місцем реєстрації не проживає.
Вищевикладене свідчить, що підприємством перераховувались кошти без мети реального настання наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Зазначене свідчить про те, що правочини, відповідно до ч.1,2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 ЦК України, є нікчемними, і, в силу ст. 216 ЦК Країни. не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
Згідно ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
В ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів, що свідчить про укладення угод без мети реальних наслідків.
Отже, зазначені договори, відповідно до. підпункту 1, 2 підпункту 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України, є нікчемним, і в силу Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків.
А тому, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у позивача, наміру створення правових наслідків. Тобто, вищевказані угоди носять фіктивний характер. Таким чином, виходячи з вищенаведеного, на порушення ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010р. № 2755-УІ, відповідачем вірно встановлено порушення позивачем п. 138.2 ст. 138 ПК і заниження податку на прибуток підприємства за ІІ-IV квартали 2012р. на суму 84910 грн. та про порушення п. 198.6 ст. 198 ПК і заниження ПДВ на загальну суму 73835 грн. (у т.ч.: за вересень 2012р. на 21150 грн., за жовтень 2012р. на 21490 грн., за грудень 2012р. на 31195 грн.).
Відповідно до вимог п. 138.2 ст. 138. Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом 2 цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів, послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку...".
Згідно п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону".
Крім того, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів, послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку виповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний період.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 24.10.2012 року №0005172230, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 84910 грн. основного платежу та № 0005182230, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 92293,75 грн. (у т.ч.: основний платіж - 73835 грн., штраф - 18458,75 грн.) винесені правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства, висновки відповідача, що операції не спрямовані на їх реальне настання є обґрунтованими та такими, що відповідають матеріалам справи.
А тому, постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування, з постановлениям нової постанови про відмову в задоволені позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195,196,197,198,202,205,207,212,254 КАС України, суд-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.03.2013 року - скасувати та прийняти нову, якою в задоволені вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інтертехновєс» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М.Ганечко
Судді: А.Ю.Коротких
О.Г.Хрімлі
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Коротких А. Ю.
Хрімлі О.Г.
Судове рішення № 31676796, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 06.06.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-17242/12/2670. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: