КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-10440/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Шурко О.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
при секретарі Киричуку Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2012 р. у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Дика Орхідея, Україна" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень №№ 00382207, 00392207 від 16.05.2012 р., -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2012 р. позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 16.05.2012 р. №00382207 та №00392207; судові витрати в сумі 871,39 грн. присудити на користь ПАТ "Дика Орхідея, Україна" за рахунок Державного бюджету України.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 27.03.2012 року ДПІ в Оболонському районі м. Києва ДПС було проведено фактичну перевірку магазину "Бюстьє 1005", платника податків ПАТ "Дика Орхідея, Україна", за результатами якої складено Акт фактичної перевірки № 0018/26/54/23/33781592 від 28.03.2012 року.
В акті перевірки зазначено, що суб'єктом господарювання в КОРО №2655017003/2 від 17.11.10 р. не оприбутковано готівкові кошти за 13.12.2010 р. в сумі 6526,24 грн. та готівкові кошти, що надійшли 24.09.11 р. в сумі 10765,49 грн. Не забезпечено друкування фіскальних звітних чеків за 12.12.2010 р. та 23.09.11 р.
На підставі вказаного Акту перевірки 16.05.2012 р. податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення: №00392207, яким за порушення позивачем п.9. ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року №266/95-ВР (надалі - Закон №266/95-ВР) до останнього застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 680,00 грн.; №00382207, яким за порушення позивачем п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. №637, (надалі - Положення №637) до останнього застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 86458,65 грн.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем безпідставно винесені вказані податкові повідомлення-рішення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, аргументуючи свою позицію наступним.
Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом допущено ряд процесуальних порушень під час проведення фактичної перевірки, а також в подальшому при прийнятті податкових повідомлень-рішень.
Так, колегія суддів, як і суд першої інстанції, звертає увагу на те, що податковим органом не надано доказів на підтвердження наявності обставин для проведення фактичної перевірки позивача, передбачених пп.80.2.1 -пп.80.2.7 п.80.2. ст.80 ПК України.
Крім того, податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем з порушенням строку встановленого податковим законодавством, а саме до п. 86.8 ст. 86 ПК України.
Що ж стосується самих порушень позивача, які викладені в акті перевірки, то колегія суддів вважає їх також безпідставними з огляду на наступне.
Колегією суддів досліджено Z-звіт за 24.09.2011 р., що підтверджує своєчасне оприбуткування готівкових коштів у сумі 10765,49 грн. у бухгалтерському обліку ПАТ "Дика Орхідея, Україна".
Так, відповідно до Наказу Генерального директора ПАТ "Дика Орхідея, Україна" було проведено акцію NIGHT» в магазині «Бюстьє 1005», що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т. Оболонський, 1-б, з 22:00 до 03:00 в ніч з 23.09.2012 р. на 24.09.2011 р.. Таким чином, було фактично продовжено робочий день 23.09.2012 р. до 03 год. 00 хв. 24.09.2012 р.
Відповідно до такого графіку роботи готівка накопичувалась в касі починаючи з 10 год. 00 хв. 23.09.2011 року до 03 год. 00 хв. 24.09.2011 року.
Положення п.9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не вимагає від суб'єкта господарювання знімати Z звіт саме в 00.00 год., а говорить про щоденне друкування фіскальних звітних чеків, тобто один раз у день, незалежно від того, скільки часу пройшло з останнього Z звіту та о котрій годині розпочалась робота з РРО у даний день, на працюючому РРО необхідно зробити обнуління фіскальної пам'яті.
З Акту перевірки вбачається, що позивач здійснив облік відповідних готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі ОРО на підставі фіскальних звітних чеків, тобто всі готівкові кошти, одержані позивачем через РРО під час періоду, за який проводилась перевірка, були оприбутковані.
Статтею 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" зазначено, що за неоприбуткування (неповне оприбуткування) у касах готівки до юридичних осіб застосовуються штрафні санкції у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Тобто, фінансові санкції, передбачені вказаною нормою, можуть застосовуватись лише у разі встановлення факту не оприбуткування, (неповного та/або невчасного оприбуткування) готівки у касах підприємств.
Однак, доказів того, що кошти в сумі 10765,49 грн. були неоприбутковані позивачем, відповідач не надав, а лише послався на факт порушення порядку оприбуткування готівки.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення позивачем вимоги п.2.6 Положення №637 та п.9 ст.3 Закону України №265/95-ВР, а саме, несвоєчасно було оприбутковано грошові кошти за 12.12.2010 року у сумі 6526,24 грн., а також несвоєчасно роздруковано Z-звіт за 12.12.2010 р.
Однак, оскільки відповідачем не було доведено правомірності проведення перевірки та своєчасності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №00382207 та №00392207, останні є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2012 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 21.05.2013 року.
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.
Судове рішення № 31676727, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.05.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-10440/12/2670. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: