Ухвала суду № 31675739, 17.04.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2013 р.Справа № 2-а-2411/11/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Мавродієва М.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 липня 2011 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАКОНТА» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про скасування податкового повідомлення-рішення про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва подала апеляційну скаргу на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 липня 2011 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Постановою від 04 липня 2011 року Миколаївський окружний адміністративний суд в повному обсязі задовольнив адміністративний позов ТОВ «ТРАКОНТА» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача № 0000242301 від 09 лютого 2011 року.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, оскільки перевірка позивача проведена відповідно до постанови слідчого в межах кримінальної справи, порушеної у відношенні ОСОБА_1, який підробив підписи ОСОБА_2 - засновника та директора ТОВ «Нікострой-777», яке є контрагентом позивача.

Апелянт посилається на те, що на всіх установчих документах ТОВ «Нікострой-777», видаткових накладних, податкових накладних, первинних бухгалтерських документах, підпис директора підроблений, у зв'язку з чим угоди укладені між позивачем та ТОВ «Нікострой-777» мають ознаки нікчемності, внаслідок чого позивач неправомірно сформував податковий кредит за березень, квітень, червень 2010 року на загальну суму 30 935,75 грн., що в свою чергу стало підставою для нарахування позивачу податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 30 935,75 грн. та штрафних санкцій в розмірі 7 733,94 грн.

Також апелянт посилається на те, що завищення податкового кредиту відбулось на підставі включення до податкового кредиту сум сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними, оскільки надані на перевірку податкові накладні містять підроблені підписи директора ТОВ «Нікострой-777», що підтверджено судовою почеркознавчою експертизою від 20 серпня 2010 року проведеною в рамках кримінальної справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАКОНТА» письмових заперечень на апеляційну скаргу не надало, але в судовому засіданні апеляційного суду представник ТОВ «ТРАКОНТА» заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Ухвалюючи постанову про задоволення позовних вимог суд першої інстанції встановив, що в період з 29 грудня 2010 року по 28 січня 2011 року ДПІ у Ленінському районі, проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «ТРАКОНТА» з питань правомірності формування податкового кредиту по взаєморозрахунках з ТОВ «Нікострой-777» за період з 01 лютого по 31 липня 2010 року.

За результатами перевірки складений акт №172/23-100/23618895 від 28 січня 2011 року (а.с.7-13).

Перевірка проведена, згідно з ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу» п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, на підставі постанови слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Миколаївській області від 27 серпня 2010 року про призначення документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТРАКОНТА» в межах кримінальної справи №10800010.

Суд першої інстанції встановив, що ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва направляло позивачу лист від 27 вересня 2010 року №8310/10/23-117 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження з питань взаємовідносин ТОВ «ТРАКОНТА» та ТОВ «Нікострой-777» за період з 01 лютого по 31 липня 2010 року (а.с.223). У відповіді на вказаний запит позивач пояснень та документів з питань взаємовідносин з ТОВ «Нікострой-777» не надав, пославшись на те, що 04 серпня 2010 року проведено виїмку документів ТОВ «Нікострой-777» (а.с.224).

Суд першої інстанції встановив, що нормативні акти, які регулювали підстави проведення перевірок органами державної податкової служби, як на початку проведення перевірки 29 грудня 2010 року, так і на час її закінчення та складання акту 28 січня 2011 року, передбачали у правовідносинах які склались між сторонами по справі, проведення позапланової виїзної перевірки, а не позапланової невиїзної документальної перевірки, яка була проведена податковим органом, у зв'язку з чим дії відповідача по проведенню саме такого виду перевірки, як позапланова невиїзна документальна перевірки є протиправними.

Суд першої інстанції встановив, що за висновками акту перевірки відповідачем вказано на порушення ТОВ «ТРАКОНТА» п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та зроблено висновок про нікчемність правочину, укладеного між ТОВ «ТРАКОНТА» та ТОВ «Нікострой-777», з посиланням на приписи п.п.1,2 ст. 215, п.п.1,5 ст. 203 ЦК України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість у розмірі 30 935,75 грн., у т.ч. по періодах:

- березень 2010 року - 3 333,33 грн.;

- квітень 2010 року - 22 433,33 грн.;

- червень 2010 року - 5 169,09 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 09 лютого 2011 року №0000242301, яким позивачу нараховане грошове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 30 935,75 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 7 733,94 грн.

Суд першої інстанції встановив, що в якості підстави для таких висновків податковий орган посилається на відсутність товарно-транспортних накладних або будь-яких інших документів на перевезення товару від ТОВ «Нікострой-777»; на висновки судово-почеркознавчої експертизи від 20 серпня 2010 року, згідно яких на видаткових та податкових накладних підписи зроблені не директором ТОВ «Нікострой-777» ОСОБА_3, а ОСОБА_1, відносно якого порушено кримінальну справу №10800010 за фактом умисного ухилення від сплати податків, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, що, на думку податкового органу, свідчить про штучне формування ТОВ «ТРАКОНТА» податкового кредиту у березні, квітні та червні 2010 року в розмірі 30 935,75 грн.

Суд першої інстанції встановив, що відповідач не надав належних доказів визнання ТОВ «Нікострой-777» у судовому порядку «фіктивним» підприємством, як на час перевірки, так і на час розгляду справи в суді, а також не дослідив при перевірці, та не довів під час розгляду справи факт «безтоварності» укладених між ТОВ «ТРАКОНТА» та ТОВ «Нікострой-777» договорів купівлі-продажу.

Також суд першої інстанції встановив, що висновки експертизи з приводу підписання договорів купівлі-продажу ТОВ «ТРАКОНТА», видаткових та податкових накладних, не директором, а іншою особою, самі по собі не можуть бути преюдиційним документом для визнання зазначених договорів недійсними або нечинними, а накладних такими, що не відповідають за своєю формою та змістом приписам чинного законодавства.

Господарські операції з купівлі-продажу у ТОВ «Нікострой-777» товару дійсно мали місце, їх здійснення підтверджено первинними бухгалтерськими документами: видатковими та податковими накладними (а.с.21-61), журналом-ордером по рахунку 631 за 2010 рік (а.с.137-142), книгою обліку придбання товару (робіт, послуг) за 2010 рік (а.с.143-146), картками складського обліку матеріалів (а.с.148-182), а також подальшим використанням придбаного товару при здійсненні підрядних робіт, що підтверджено актами виконаних робіт за формою КБ-2в та підсумковими відомостями ресурсів (а.с.183-214).

Директор ТОВ «ТРАКОНТА» ОСОБА_4, допитаний судом першої інстанції в якості свідка, зазначив, що підприємство займається котломонтажем та вентиляцією. По прайс-листах, які надходять на підприємство відбирається необхідний для виконання робіт товар, при цьому враховується можливість його доставки транспортом продавця. У 2010 році позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Нікострой-777». Весь товар зазначений у видаткових та податкових накладних поставлявся автомобілем продавця ГАЗель. Товар оприбутковувався, ставився на облік по складу, а накладні передавались до бухгалтерії для здійснення бухгалтерського та податкового обліку. В подальшому, отримана від ТОВ «Нікострой-777» продукція була використана при виконанні підрядних робіт.

Суд першої інстанції встановив, що факт оприбуткування товару по складу та бухгалтерському обліку підтверджений свідком ОСОБА_5, яка є головним бухгалтером підприємства, та відповідачем вказані свідчення не заперечені та не спростовані.

Також суд першої інстанції встановив, що постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 березня 2011 року (а.с.77), адміністративну справу відносно ОСОБА_4 закрито за відсутності у діях останнього складу адміністративного правопорушення, та встановлена відсутність з боку ОСОБА_4 порушення податкового законодавства, зокрема п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд першої інстанції встановив безпідставність та необґрунтованість доводів відповідача на відсутність у ТОВ «ТРАКОНТА» товарно-транспортних накладних з відмітками про передачу та отримання товару, оскільки жодним нормативно-правовим актом не визначено, що саме товарно-транспортна накладна на поставку даного виду товарів є єдиним первинним документом, на підставі якого здійснюється списання товарно-матеріальних цінностей підприємством, що здійснило їх відпуск, та для оприбуткування їх підприємством-одержувачем, а також для складського, оперативного і бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей.

Також суд першої інстанції встановив безпідставність посилання податкового органу на Наказ Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України №488/346 від 29.12.1995 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», оскільки вказаний документ не зареєстрований у Міністерстві юстиції України, та стосується первинного обліку роботи вантажного автомобіля, до якого вантажоотримувач не має безпосереднього відношення.

Суд першої інстанції встановив, що відповідачем в акті перевірки підтверджено наявність у позивача податкових накладних на придбання товару, виписаних ТОВ «Нікострой-777» на загальну суму 189 079,53 у т.ч. ПДВ 31 513,25 грн. (а.с.10). Вказаний товар оплачений позивачем в повному обсязі, що також підтверджено актом перевірки (а.с.11).

Відповідно до акту перевірки та пояснення сторін при розгляді справи, суд першої інстанції встановив, що на момент видачі ТОВ «Нікострой-777» податкових накладних, останнє перебувало на обліку як платник ПДВ, і, відповідно, мало право на видачу податкових накладних.

Суд першої інстанції встановив, що позивачем сформовано податковий кредит у ті податкові періоди, коли ним були отримані податкові декларації, що відповідає вимогам . п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи податкового органу з того приводу, що ТОВ «Нікострой-777» не задекларувало податкові зобов'язання за березень, квітень та червень 2010 року, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає відповідальності платників податків за дії інших платників.

Також суд першої інстанції послався на те, що Верховним Судом України неодноразово висловлювалась правова позиція із вказаних питань, яка ґрунтується на тому, що сама по собі несплата податку продавцем або його контрагентами - постачальниками (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податків до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не може бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на формування податкового кредиту та відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Суд першої інстанції встановив необґрунтованість та недоведеність доводів відповідачів щодо нікчемності правочинів, укладених між ТОВ «ТРАКОНТА» та ТОВ «Нікострой-777» оскільки висновки про нікчемність правочинів, та визнання правочинів нікчемними відноситься виключно до компетенції судів, а не податкових органів.

Суд першої інстанції встановив, що податкове повідомлення-рішення відповідача від 09 лютого 2011 року №0000242301 є протиправним та підлягає скасуванню.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника апелянта, представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Перевірка проведена, згідно з ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу» п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, на підставі постанови слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Миколаївській області від 27 серпня 2010 року про призначення документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТРАКОНТА» в межах кримінальної справи №10800010 (а.с. 7)

Оскільки на письмовий запит ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 27 вересня 2010 року №8310/10/23-117 ТОВ «ТРАКОНТА» повідомило податковий органу про неможливість надання пояснень та документів з питань взаємовідносин з ТОВ «Нікострой-777» з посилання на те, що 04 серпня 2010 року проведено виїмку документів ТОВ «Нікострой-777» (а.с.224), та з урахуванням вимог ч. 1 ст. 11, п. 1 ч. 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п. 20.1.4 ст. 20, п.78.1.11 ст. 78 ПК України, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відсутності підстав, як на початку проведення перевірки 29 грудня 2010 року, так і на час її закінчення та складання акту 28 січня 2011 року, для проведення податковим органом позапланової невиїзної документальної перевірки позивача.

Відповідачем встановлені порушення ТОВ «ТРАКОНТА» п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та зроблений висновок про нікчемність правочину, укладеного між ТОВ «ТРАКОНТА» та ТОВ «Нікострой-777», з посиланням на приписи п.п.1,2 ст. 215, п.п.1,5 ст. 203 ЦК України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість у розмірі 30 935,75 грн.

Також податковий орган посилався на відсутність товарно-транспортних накладних або будь-яких інших документів на перевезення товару від ТОВ «Нікострой-777»; на висновки судово-почеркознавчої експертизи від 20 серпня 2010 року, згідно яких на видаткових та податкових накладних підписи зроблені не директором ТОВ «Нікострой-777» ОСОБА_3, а ОСОБА_1, відносно якого порушено кримінальну справу №10800010 за фактом умисного ухилення від сплати податків, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, що, на думку податкового органу, свідчить про штучне формування ТОВ «ТРАКОНТА» податкового кредиту у березні, квітні та червні 2010 року в розмірі 30 935,75 грн.

Оскільки податковий орган, заперечуючи проти позову, та в порушення вимог ч. 2 ст. 70 КАС України, не надав належних доказів визнання ТОВ «Нікострой-777» у судовому порядку «фіктивним» підприємством, не дослідив при перевірки та не довів при розгляді справи факт «безтоварності» укладених між ТОВ «ТРАКОНТА» та ТОВ «Нікострой-777» договорів купівлі-продажу, а господарські операції з ТОВ «Нікострой-777» (їх реальність, платність та подальше використання позивачем у господарській діяльності) підтверджені матеріалами справи (а.с.21-61, 137-142, 143-146, 148-182, 183-214), показаннями свідків, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість та бездоказовість доводів податкового органу про нікчемність угод, укладених між позивачем та «Нікострой-777».

Також суд першої інстанції правильно встановив, що висновки експертизи з приводу підписання договорів купівлі-продажу ТОВ «ТРАКОНТА», видаткових та податкових накладних, не директором, а іншою особою, самі по собі не можуть бути преюдиційним документом для визнання зазначених договорів недійсними або нечинними, а накладних такими, що не відповідають за своєю формою та змістом приписам чинного законодавства.

З урахуванням вимог п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», норми якого підлягають застосуванню до спірних відносин, п. 5 Порядку заповнення податкової декларації, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30 травня 1997 року, того, що момент видачі ТОВ «Нікострой-777» податкових накладних, останнє перебувало на обліку як платник ПДВ, і, відповідно, мало право на видачу податкових накладних, а в акті перевірки підтверджено наявність у позивача податкових накладних на придбання товару, виписаних ТОВ «Нікострой-777» на загальну суму 189 079,53 у т.ч. ПДВ 31 513,25 грн. і вказаний товар оплачений позивачем в повному обсязі, апеляційний суд встановив правомірність висновків суду першої інстанції, що позивачем сформовано податковий кредит в ті податкові періоди, коли ним були отримані податкові декларації, та у відповідності до вимог п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З урахуванням вимог ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст. 228 ЦК України, ст. 207 ГК України ст. 14 Конституції України, положень Податкового кодексу України та Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якими не передбачено такого права, як визнання в односторонньому порядку господарських правочинів нікчемними, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки відповідача про ознаки нікчемності укладених угод (ґрунтуються на припущеннях та не підтвердженні посиланнями на будь-які первинні документи.

Також суд першої інстанції правильно зауважив на неприпустимість таких підходів до проведення перевірок платників податків та складання актів з такими висновками, що вже визнано ДПА України та доведено до відома підпорядкованих підрозділів листом № 20289/7/16-1617 від 29.09.2010 року «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними».

Невиконання ТОВ «Нікострой-777» своїх зобов'язань по сплаті податків, в тому числі не включення ними до податкової декларації сум податкових зобов'язань по вчиненим правочинам, не сплата сум ПДВ до державного бюджету та вчинення інших податкових порушень, не свідчить про відсутність у нього цих податкових зобов'язань та не є підставою для позбавлення ТОВ «ТРАКОНТА» права на включення нарахованих та сплачених ним сум податків на додану вартість до податкового кредиту.

Порушення податкової дисципліни ТОВ «Нікострой-777» не можуть тягнути відповідальність для позивача, та обмежувати його у праві на включення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту, оскільки відповідальність за порушення законодавства несе порушник, а не третя особа - позивач, який виконав всі передбачені законом умови щодо включення цих сум ПДВ до складу податкового кредиту, що підтверджено матеріалами справи та не спростовано податковим органом.

Аналогічні висновки містяться також й у судових рішеннях Верховного Суду України від 11 жовтня 2006 року у справі № 21-593во06, від 11 грудня 2007 року в справі № 21-1376во06, від 09 вересня 2008 року в справі № 21-500во08, від 01 червня 2010 року в справі № 21-573во10, від 31 січня 2011 року в справі № 21-47а10.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ «ТРАКОНТА» виконало всі передбачені законом умови щодо включення цих сум до складу податкового кредиту та має документальні підтвердження його розміру.

Також, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно пунктом 86.9 статті 89 ПК України, чинній на час закінчення проведення перевірки, складання акту перевірки та прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення, встановлено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Оскільки перевірка позивача проведена відповідно на підставі постанови слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Миколаївській області від 27 серпня 2010 року про призначення документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТРАКОНТА» в межах кримінальної справи №10800010, податковий орган з порушенням норм ПК України прийняв оскаржене податкове повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.

Керуючись ст. ст. 70, 71, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 липня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 27 травня 2013 року.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя Л.П. Шеметенко