Ухвала суду № 31674873, 04.06.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2013 р.Справа № 1570/5388/2012

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Кравченка К.В.

при секретарі: Абилгазіновій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2012р. по справі за адміністративним позовом ТОВ "Спецавтотехніка Центр" до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2012р. ТОВ "Спецавтотехніка Центр" (далі Товариство) звернулось в суд із позовом до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що у період з 06.04.2012р. по

19.04.2012р. ДПІ проведена документальна виїзна перевірка Товариства з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Таверс" за період з 01.05.2011р. по 30.09.2011р. За результатами перевірки складений акт №1312/22-5/20932817 від 26.04.2012р., в висновках якого зазначені порушення норм податкового законодавства України, які полягали в тому, що позивач зависив податковий кредит, в результаті чого занижено суму, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 173800грн., окрім цього Товариством до податкової накладної зайво включені витрати з придбання послуг у ТОВ «Таверс» на суму 869000грн., що ставить під сумнів реальність господарських відносин з даним контрагентом.

На підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.05.2012р. №0001092250 про збільшення суми від'ємного значення по податку на прибуток в сумі 869000грн. та повідомлення-рішення від 14.05.2012 №0001082250, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 173800грн. та застосовано штрафну санкцію сумі 26450грн.

Товариство оскаржило в адміністративному порядку зазначені повідомлення-рішення, проте рішенням ДПС в Одеській області від 18.07.2012 скарга залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення залишені без змін. Крім того, ДПІ спірним рішенням збільшено суму застосованих (штрафних) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 26450грн., що зазначено в податковому повідомленні-рішенні від 03.08.2012р. №0001952250.

Позивач не погоджується з висновками ДПІ, вважає їх незаконними та необґрунтованими, оскільки Товариство правомірно сформувало податковий кредит за перевіряємий період на підставі належним чином виписаних та отриманих ним податкових накладних, а висновки акту перевірки щодо заниження позивачем податку на додану вартість є безпідставні та помилкові, а отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі цього акту перевірки, підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2012р. позовні вимоги задоволено. Скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби №0001092250 від 14.05.2012р., яким товариству з обмеженою відповідальністю "Спецавтотехніка Центр" збільшено суму від'ємного значення по податку на прибуток в сумі 869000грн.

Скасоване податкове повідомлення-рішення Держаної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби №0001082250 від 14.05.2012р.. яким товариству з обмеженою відповідальністю "Спецавтотехніка Цетр" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 173800грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 26450грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби №0001952250 від 03.08.2012р.. яким до товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтотехніка Центр" застосовано штрафну санкцію сумі 26450грн.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі документальної позапланової виїзної перевірки та акту прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.05.2012р. №0001952250 про збільшення суми від'ємного значення по податку на прибуток в сумі 869000грн. та повідомлення-рішення від 14.05.2012 №0001082250, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 173800грн. та застосовано штрафну санкцію сумі 26450грн.

В результаті адміністративного оскарження спірних податкових повідомлень-рішень ДПІ збільшило суму застосованих штрафних (фінансових) санкцій з ПДВ у розмірі 26450грн., що зафіксовано в податковому повідомленні-рішенні від 03.08.2012р. №0001952250.

Враховуючи, що позивачем надані первинні документи, які підтверджують реальність господарських відносин з контрагентом та спростовують висновки ДПІ відносно нікчемності правочинів, а також з урахуванням того, що визнання правочинів недійсними є виключно прерогативою суду, а не податкових органів, суд вважав, що підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень у податкового органу не було.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що ДПІ у період з 06.04.2012р. по 19.04.2012р. ДПІ проведена документальна виїзна перевірка Товариства з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Таверс" за період з 01.05.2011р. по 30.09.2011р., про що складено акт №1312/22-5/20932817 від 26.04.2012р., яким встановлено порушення позивачем вимог п. 138.2 та п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138, п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст.198ПК України, а саме: платником податків занижено суму ПДВ у розмірі 173800грн. та зайво включені витрати з придбаних послуг у ТОВ «Таверс» у розмірі 869000грн.

Таким чином, висновками перевірки встановлено недійсність правочинів позивача з вищезгаданим контрагентом, оскільки вони вчинені без мети реального їх настання, які виразилися в тому, що у відношенні ТОВ «Таверс»" проведено зустрічну перевірку, якою встановлено, що даний платник податків має ознаки «податкової ями», встановлений факт відсутності реальності здійснення господарської діяльності (а.с.155).

На підставі виявлених порушень ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.05.2012р. №0001092250 про збільшення суми від'ємного значення по податку на прибуток в сумі 869000грн. та повідомлення-рішення від 14.05.2012 №0001082250, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 173800грн. та застосовано штрафну санкцію сумі 26450грн. (а.с.30-33).

Підставою прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень є завищення позивачем податкового кредиту, в результаті чого занижено суму, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 173800грн., окрім цього Товариством до податкової накладної зайво включено витрати з придбання послуг у ТОВ «Таверс» на суму 869000грн., також не надані податкові накладні від ТОВ «Таверс», що ставить під сумнів реальність господарських відносин з даним контрагентом.

Між тим, довідкою від 26.06.2012р. про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Таверс» щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Спецавтотехніка Центр», ДПІ документально підтвердила реальність здійснення господарських відносин та відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із позивачем (а.с.35-39).

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями Товариство оскаржило їх в адміністративному порядку, але рішенням ДПС в Одеській області від 18.07.2012 скарга залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення залишені без змін. Крім того, податковою зазначеним рішенням збільшено суму застосованих(штрафних) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 26450грн., що зазначено в податковому повідомленні-рішенні від 03.08.2012р. №0001952250 (а.с.34).

Перевіряючи правомірність прийнятого податковими органами рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст.9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Таверс» укладалися договори за умовами яких виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з розповсюдження поліграфічної продукції (буклетів) (а.с.87-89, 92-94, 97-99, 102-104, 107-109, 112-113, 116-118, 121-123, 126-127, 130-131, 134-136, 139-141, 144-145).

За результатами виконаних робіт, контрагентом - ТОВ «Таверс» позивачу виписані податкові накладні, підписані акти виконаних робіт відповідно до умов договорів. Факт сплати позивачем грошових коштів за вищезазначеними договорами підтверджується копіями реєстрів АТ «УкрСиббанк» за період з 01.05.2011р. по 30.09.2011р. (а.с.148-149). Копії первинних документів містяться в матеріалах справи.

Вирішуючи правомірність висновків ДПІ та прийнятих на їх підставі податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції виходив з наступного.

Статтею 138ПК України визначені витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Під час з'ясування обставин по справі встановлено, що витрати понесенні платником податків є прямо пов'язаними із господарською діяльністю та згідно п.п.14.1.27 п. 14.1 ст.14, ст.138ПК України правомірно включені до складу податкового кредиту, у зв'язку з чим, судом встановлено, що ці факти повністю доводять встановлення зв'язку господарських операцій між позивачем та його контрагентом і подальшою господарською діяльністю позивача.

Статтею 198ПК України визначено порядок формування вартості товару (послуг) та дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Статтею 201ПК України визначений порядок видачі та оформлення податкової накладної.

Наведені обставини свідчать про те, що між контрагентами реально відбулися господарські відносини щодо надання послуг з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, що підтверджується належним чином оформленими бухгалтерськими та податковими документами та рухом коштів на поточному рахунку платника податків.

За правилами ст.204ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З матеріалів справи вбачається, що в судовому порядку господарські договори з контрагентами недійсними не визнані.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив, що позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту з ПДВ вартість витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних бухгалтерських документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС- залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2012р.- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

К.В. Кравченко