Ухвала суду № 31670132, 06.06.2013, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

06 червня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді Григоренка М.П.,

суддів : Бондаренко Н.В., Собіни І.М.,

секретар судового засідання Панас Б.В., з участю представника товариства з обмеженою відповідальністю „Фруктовий світ" та представника товариства з обмеженою відповідальністю „Продагрозбут", розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Фруктовий світ" на ухвалу Рівненського міського суду від 17 квітня 2013 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Продагрозбут" до товариства з обмеженою відповідальністю „Фруктовий світ", ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за поставлену продукцію,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Рівненського міського суду від 17 квітня 2013 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Продагрозбут" про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю „Фруктовий світ" в межах суми заявленого позову, що становить 2499071 грн.41 грн. і які знаходяться на рахунках в установах банків.

В поданій на ухвалу апеляційній скарзі ТзОВ „Фруктовий світ" вказує на її незаконність, через порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Зазначає, що місцевим судом не встановлено чи була мотивованою подана заява про забезпечення позову.

Також вказує, що судом не досліджено доказів наданих позивачем щодо підтвердження своїх вимог, не встановлено чи існує реальна загроза невиконання рішення суду і в чому вона полягає.

Звертає увагу суду на те, що їхнє товариство є успішно діючим підприємством, згідно фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва (баланс) станом на 31 березня 2013 року становить 19681900 грн., з яких 4323400 грн. - необоротні активи. Дана інформація свідчить про платоспроможність підприємства і відповідно, про відсутність загрози невиконання рішення суду.

Крім того, вказує що на підприємстві працює 36 працівників і накладення арешту на рахунки товариства повністю зупинить його роботу.

Із цих підстав просить оскаржувану ухвалу скасувати.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача вказує, що оскаржувану ухвалу вважає законною та обґрунтованою, тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

________________

Провадження № 22-ц/787/1029/2013 Головуючий у 1 інстанції : Наумов С.В.

Доповідач : Григоренко М.П.

В ході апеляційного розгляду справи представник товариства з обмеженою відповідальністю „Фруктовий світ" підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача просив апеляційну скаргу відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Частиною 3 статті 151 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частиною 5 статті 153 ЦПК України передбачено, що про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 „ Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність.

Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими. Тому, допускаючи забезпечення позову, суд відповідно до ч. 4 ст. 153 ЦПК вправі покласти на позивача обов'язок внести на депозитний рахунок суду заставу, достатню для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову (проте її розмір не повинен перевищувати розміру ціни позову). За змістом цієї норми суд (суддя), визначивши вид забезпечення позову та розмір застави, повинен зазначити у відповідній ухвалі, що остання звертається до виконання негайно після внесення предмета застави у повному розмірі.

Ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. 209 ЦПК України, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводяться посилання на закон, якими суд керувався при постановленні ухвали.

Приймаючи рішення про задоволення заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції в своїй ухвалі послався на те, що з матеріалів справи вбачається наявність заборгованості відповідача перед позивачем і на підставі цього дійшов висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача, оскільки не вжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Проте, на розсуд колегії суддів, суд першої інстанції передчасно прийняв таке рішення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що спір перед усім виник між двома юридичними особами, який випливає із договору поставки, який за загальним правилом підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до статті 208 ЦК України правочини між юридичними сторонами належить вчиняти у письмовій формі.

Звертаючись до Рівненського міського суду із своїм позовом товариство з обмеженою відповідальністю „Продагрозбут" взагалі не вказало і суд першої інстанції належним чином це не з'ясував, на підставі чого перед останнім у товариства з обмеженою відповідальністю „Фруктовий світ" виникло зобов'язання, оскільки додані до матеріалів справи видаткові накладні підтверджують лише факт отримання товару, його вартість, але не містять інших істотних умов, які відповідно до звичаїв ділового обороту зазначаються у відповідних договорах.

За таких обставин, суд першої інстанції мав би спочатку з'ясувати у позивача на забезпечення виконання якого саме зобов'язання було укладено договір поруки між позивачем та фізичною особою ОСОБА_1, який до того ж був укладений фактично вже після того як відповідач отримав всю продукцію, і, як заявив представник відповідача в ході апеляційного розгляду справи, цей договір поруки було укладено взагалі без відома товариства з обмеженою відповідальністю „Фруктовий світ".

Відповідно до вимог статті 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання.

Відповідно до звичаїв ділового обороту, які є усталеними у сфері цивільних правовідносин на даний час, при укладенні договору поруки поручитель бере на себе обов'язок відповідати за зобов'язання боржника за згодою та бажання самого боржника, або у крайньому випадку із його відома, а не так як це має місце в даному випадку, коли відповідач у справі про договір поруки дізнається лише в суді.

З метою всебічного з'ясування обставин справи, в ході апеляційного розгляду до матеріалів справи було долучено належним чином завірену ксерокопію договору поставки від 09 липня 2012 року, який був укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Продагрозбут" та товариством з обмеженою відповідальністю „Фруктовий світ", пунктом 7.1 якого передбачено, що вирішення спорів за цим договором здійснюються господарським судом і будь-які умови, щодо забезпечення виконання цього договору шляхом укладення договору поруки із іншою фізичною особою, взагалі не містить.

Незважаючи на неодноразові виклики, поручитель ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, в зв'язку із чим відсутня можливість пересвідчитись щодо обставин укладення ним договору поруки.

Крім того, представником відповідача надано витяг із реєстру досудових розслідувань, згідно якого вбачається, що в цьому реєстрі на даний час вже є зареєстрованими заяви інших юридичних осіб, які звернулись з приводу вчинення щодо них шахрайських дій за участю ОСОБА_1, який також виступає їх поручителем перед іншими юридичними особами, без їх відома, в зв'язку із чим є підстави вважати, що укладений між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю „Продагрозбут" договір поруки може порушувати публічний порядок, а тому, згідно із статтею 228 ЦК України, є нікчемним.

Частина 3 статті 27 ЦПК України передбачає, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, тому суду першої інстанції також слід було перевірити те, чи добросовісно сторони у даній справі використовують свої процесуальні права та чи не штучно створюють підстави для звернення з позовом до суду іншої підвідомчості та підсудності.

Відсутня в оскаржуваній ухвалі і будь-яка мотивація щодо того, в чому саме полягає реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову та які фактичні обставини справи на це вказують і підтверджуються відповідними доказами.

Оскільки товариство з обмеженою відповідальністю „Фруктовий світ" є суб'єктом господарювання і накладення арешту на його рахунки в банківських установах може відбитись на його господарській діяльності та завдати збитки, суд першої інстанції мав би перевірити належним чином і ці обставини, а у разі потреби обговорити питання про можливість покладення на позивача обов'язку внести на депозитний рахунок суду заставу, достатню для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову, але цього зроблено також не було.

В ході апеляційного розгляду справи представником відповідача надано документи, згідно яких вбачається, що внаслідок накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю „Фруктовий світ", останнє не може здійснити обов'язкові платежі до державного бюджету та своїм контрагентам.

В зв'язку із викладеним, ухвала Рівненського міського суду від 17 квітня 2013 року про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю „Фруктовий світ" не може бути залишена в силі, тому підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали про відмову товариству з обмеженою відповідальністю „Продагрозбут" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись статтями 151-154, 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Фруктовий світ" задовольнити .

Ухвалу Рівненського міського суду від 17 квітня 2013 року скасувати та постановити нову ухвалу про відмову товариству з обмеженою відповідальністю „Продагрозбут" у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю „Фруктовий світ", які знаходяться на рахунках в установах банків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити ухвалу апеляційного суду до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді :