Постанова № 31666452, 04.06.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року Справа № 823/1604/13-а

12 год. 25 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бабич А.М.,

при секретарі - Сидорець І.С.,

за участю сторін:

представника позивача - Ніколаєва О.В. (за довіреністю),

представника відповідача - Павленко М.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Фрау Марта» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

07.05.2013 приватне акціонерне товариство «Фрау Марта» (далі-позивач) звернулось у Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби (далі-відповідач), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення: форми «П» від 22.04.2013 №0002482301, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року в розмірі 68185 грн.; форми «В4» від 22.04.2013 №0002492301, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 13637 грн.

Позов мотивовано тим, що податковий орган за результатами перевірки безпідставно зробив висновок про безтоварність господарських операцій позивача з ПТ ТОВ «Фірма «Санай» та не взяв до уваги наявні документи бухгалтерського обліку та податкової звітності, якими підтверджується їх реальність. Позивач вказував на неповне дослідження податковим органом таких документів, що призвело до прийняття неправомірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідач проти позову заперечував на тій підставі, що оскаржувані рішення прийняті законно у зв'язку з виявленими під час перевірки недоліками складання первинно-бухгалтерських документів за правовідносинами позивача зПТ ТОВ «Фірма «Санай».Крім того відповідач зазначив, що за результатами документальної невиїзної перевірки ПТ ТОВ «Фірма «Санай» встановлено, що за оскаржуваний період вказане підприємство не здійснювало господарських операцій та проводило безпідставне формування податкового кредиту, шляхом внесення до податкового обліку даних, спрямованих на надання податкової вигоди своїм контрагентам.

У судових засіданнях представники сторін підтвердили свої правові позиції у справі.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази у справі у їх взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Суд встановив, що приватне акціонерне товариство «Фрау Марта» згідно з даними ЄДРПОУ зареєстроване як юридична особа з 15.10.2003.

Головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю ДПІ у м. ЧеркасахЩербиною Т.А. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань господарських взаємовідносин з ПТ ТОВ «Фірма «Санай»за вересень 2011 року. Під час перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.138.1, 138.2, 138.4, 138.8 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі -ПКУкраїни), в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 68185,00 грн.,а також вимог п.198.2, 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за вересень 2011 року в сумі 13637,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 11.04.2013 №159/22-11/32653955 (далі - акт перевірки), на підставі якого відповідач прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення (далі - ППР) від 22.04.2013: №0002482301, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2-3 квартали 2011 року в сумі 68185,00 грн., та №0002492301, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13637,00 грн.

Суд звернув увагу, що вищевказані порушення пов'язані з встановленням податковим органом нереальності правочинів позивача з ПТ ТОВ «Фірма«Санай» за договором поставки від 08.08.2011 №40. До таких висновків відповідач згідно з даними акту перевірки позивача дійшов у зв'язку з тим, що в отриманих на підтвердження переміщення товару первинних документах міститься численний перелік невідповідностей фактичним обставинам здійснення операцій, а саме: у видаткових накладних на товар не вказані довіреності осіб на отримання товару, відсутні розшифрування підписів осіб, які відпускали та отримали вказаний товар;в товарно-транспортних накладних чітко не вказані пункти навантаження та розвантаження товару, не вказані ПІБ осіб, які здавали та приймали товар. Крім того відповідач зазначив, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевіркиПТ ТОВ «Фірма «Санай», оформленої актом від 12.03.2012 №28/22/21355084, встановлено, що за оскаржуваний період вказане підприємство не здійснювало господарських операцій та проводило безпідставне формування податкового кредиту, шляхом внесення до податкового обліку даних, спрямованих на надання податкової вигоди своїм контрагентам.

Надаючи оцінку вищевказаним обставинам справи суд виходив з наступного.

Згідно з підп.14.1.27. п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.1. ст.138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування згідно з п.138.2. ст.138 ПК України, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Згідно з пунктами 2.15-2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 №168/704), забороняється приймати до виконання первинні бухгалтерські документи на операції, що суперечать законодавчим актам.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Суд звернув увагу, що на підставі договору з ПТ ТОВ «Фірма«Санай» №40 позивач придбавав піддони відповідно до рахунків-фактур та наступних видаткових накладних (далі - ВН): від 08.09.2011 №40 на загальну суму 26676,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 4446,00 грн.), від 14.09.2011 №45 на загальну суму 26676,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 4446,00грн.), від 20.09.2011 №46 на загальну суму 28470,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 4745,00 грн.).

З акту перевірки ПТ ТОВ «Фірма«Санай» від 12.03.2012 №28/22/21355084вбачається, що видами діяльності вказаного підприємства є:оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям; неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; оптова торгівля сільськогосподарською технікою; інші види оптової торгівлі; організація перевезень вантажів;діяльність автомобільного вантажного транспорту. Отже поставка для позивача вищевказаного товару є характерним для його видів діяльності. Цей контрагент є платником ПДВ відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВвід 14.06.2006 №32256816.

Щодо посилання відповідача на ту обставину, що увидаткових накладних відсутнірозшифровки підписів осіб, які відпускали та одержували товар, суд зазначає наступне.

Згідно з даними видаткових накладнихПТ ТОВ «Фірма«Санай» відпустило, а позивач отримавпіддони. Суд зазначає, що підписи у видаткових накладнихпосадових осіб, які відпускали та отримували товар, візуально ідентичні підписам керівників позивача та ПТ ТОВ «Фірма«Санай», які зазначені у договорі поставки №40. Суд звернув увагу, що відповідно до установчих документів вказаних підприємств їх керівники мають право представляти інтереси підприємства без довіреності.Тому суд дійшов висновку, що видаткові накладні містять всі необхідні реквізити, що дозволяють ідентифікувати господарську операцію та осіб, що брали в ній участь. Оскільки видаткові накладні скріплені печатками сторін, отже відсутність розшифрування підписів не є достатньою підставою для визнання безтоварності господарських операцій.

Переміщення товару транспортними засобами ФОП ОСОБА_3 відповідно до умов договору транспортно-експедиційних послуг від 17.06.2011 підтверджується даними товарно-транспортних накладних(далі - ТТН), податковими накладними та актами здачі-прийняття робіт (том 1 а.с.27-28, 32-33,37-38) в матеріалах справи. Посилання відповідача на те, що ТТН не містять деталізованої адреси пункту навантаження та розвантаження товару, суд не взяв до уваги як доказ безтоварності господарських операцій у зв'язку з тим, що ТТН для договорів купівлі-продажу та поставки не є первинно-бухгалтерським документом. Така позиція викладена Вищим адміністративним судом України в роз'ясненні від 02.06.2011 № 742/11/13-11. Тому їх недоліки не дають підстав податковому органу під час здійснення невиїзної перевірки не враховувати наявні документи, що підтверджують формування витрат та взяття податкового кредиту, а також для висновків про безтоварність господарських операцій за ВН, які містять всі необхідні реквізити, достатні для підтвердження факту та змісту господарських операцій.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинними бухгалтерськими документами для договорів поставки є саме видаткові накладні, які є у позивача належним чином оформлені.

Згідно з даними акту перевірки позивач в повному обсязі розрахувався за отриманий товар (піддони), шляхом перерахування коштів на банківські рахунки ПТ ТОВ «Фірма«Санай». Станом на 30.09.2011 заборгованість позивача за отриманий товар перед ПТ ТОВ «Фірма«Санай» відсутня.

Згідно з даними карток бухгалтерського обліку позивача вартість піддонів була включена у собівартість виготовлення та транспортування готової продукції, а саме: продаж заморожених овочів, які згідно з даними вантажно-митних декларацій (том. 1 а.с.161-255) були реалізовані. Отже позивач підтвердив використання піддонів у власній господарській діяльності.

Відповідно до підп.14.1.228. п.14.1 ст. 14 ПК України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Суд не взяв до уваги посилання відповідача на висновки акту перевіркиПТ ТОВ «Фірма«Санай», оскільки відповідно до його даних він не надав документів, що підтверджують його відносини з третіми особами, що не доводить обов'язковий характер наслідків безтоварності правочинів з позивачем. Крім того вина посадових осіб вказаного підприємства щодо мінімізації податкових зобов'язань не підтверджена вироком суду, який набрав законної сили. Відсутні порушені кримінальні справи, а отже надання податкової вигоди третім особа не підтверджено належними та допустимими доказами у справі.

Пунктом 83.1 ст. 83 ПК України передбачено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Суд встановив, що відповідно до сформованих витрат за видатковими накладними позивач взяв податковий кредит на підставі наступних податкових накладних (далі - ПН): від 08.09.2011 №21 на загальну суму 26676,00 грн., у т.ч. ПДВ 4446,00 грн., від 14.09.2011 №22 на загальну суму 26676,00 грн., у т.ч. ПДВ 4446,00 грн.,від 20.09.2011 №27 на загальну суму 28470,00 грн., у т.ч. ПДВ 4745,00 грн. Вказаніподаткові накладні належно оформлені, містять всі необхідні реквізити та скріплені печаткою і підписом постачальника, підписані за правилами першої події (датами складення видаткових накладних). На дату виписування податкових накладнихПТ ТОВ «Фірма«Санай» відобразило у повному обсязі грошові зобов'язання з ПДВ за правовідносинами з позивачем.

Згідно з підп. «а» пункту 198.1 ст. 198 ПК України у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. (пункт 198.3 ст.198 ПК України).

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є видана на вимогу покупця платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг податкова накладна. Вимоги до обов'язкових реквізитів для ПН визначені ст.201 ПК України. Вона є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Зважаючи, що інших обставин, які би свідчили про нереальність господарських правочинів, відповідач не навів і судом не встановлено, зважаючи на наявність всіх необхідних документів бухгалтерського обліку на обґрунтування витрат та розміру взятого податкового кредиту позивача, суд дійшов висновку про неправомірність прийнятих ППР та необхідність їх скасування.

Відповідно до п. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи розмір сплаченого судового збору за подання адміністративного позову і обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність присудження судових витрат на користь позивача у розмірі 818,22 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 160 - 165, 254-256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Черкасах Черкаської області ДПС від 22.04.2013: №0002482301 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток ПрАТ «Фрау Марта» та №0002492301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.

3. Стягнути з державного бюджету на користь приватного акціонерного товариства «Фрау Марта» (код ЄДРПОУ 32653955) суму сплаченого судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 818,22 грн. (вісімсот вісімнадцять гривень 22 коп.).

4. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

5. Копію постанови направити сторонам.

Суддя А.М. Бабич

Повний текст постанови виготовлений 06.06.2013