Постанова № 31666447, 30.05.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 р. Справа № 804/5411/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василієвни при секретаріПасечнику Т.В. за участю: представника позивача представників відповідача 1 ОСОБА_2. Готько О.С., Семенко Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача 1 Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області Державної податкової служби, відповідача 2 Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача 1 Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області Державної податкової служби, відповідача 2 Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська, в якому просить визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську державної податкової служби щодо не врахування для обчислення розміру пенсії державного службовця ОСОБА_1 компенсації за невикористану відпустку в сумі 8421,00 грн.; визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська щодо не врахування при обчисленні розміру пенсії державного службовця ОСОБА_1 індексації заробітної плати в сумі 6630,37 грн.; зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську державної податкової служби включити ОСОБА_1 в довідку про складові заробітної плати за останні 24 календарні місяці роботи перед зверненням за пенсією, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» компенсацію за невикористану відпустку в сумі 8421,00 грн.; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська здійснити з дати призначення пенсії перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням у складі заробітку індексації заробітної плати в сумі 6630,37 грн.

В обґрунтуванні позову зазначено, що 02.05.2011 року позивачка була звільнена з посади головного державного ревізора-інспектора сектору перевірок відшкодування ПДВ відділу податкового супроводження підприємств металургійної галузі за власним бажанням, у зв'язку виходом на пенсію, згідно ст. 38 КЗпП України. Для призначення пенсії СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби видана довідка від 04.05.2011 року про заробіток за останні 24 календарні місяці роботи без урахування компенсації за невикористану відпустку (60 календарних днів) в сумі 8421,00 грн. та індексації заробітної плати в сумі 6630.37 грн., з яких перерахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Уточнюючою довідкою від 06.03.20013 року № 309/10/05-23 суми індексації заробітної плати (6630,37 грн.) були враховані у складі заробітної плати у графі «Інші виплати», а компенсація за невикористану відпустку (8421,00 грн.) не врахована. В тому числі, позивач звернулась із заявою до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська з проханням здійснити перерахунок пенсії з урахуванням заявленою уточнюючою довідкою, у перерахунку пенсії з урахуванням індексації заробітної плати було відмовлено.

Представник позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав викладенних в позовній заяві.

Представники відповідача 1 в засіданні позовні вимоги не визнали у повному обсязі та просили у задоволенні позову відмовити, надали письмові заперечення, які містяться в матеріалах адміністративної справи.

Представник відповідача 2 в судових засіданнях надав свої усні та письмові пояснення, просив в задоволенні позову відмовити. В судове засідання призначене на 30.05.2013 року не з'явився, надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв'язку з неможливістю направити уповноваженого представника. Однак, відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Таким чином судом було вжито усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача 2 належним чином про проведення судового засідання та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, тому суд вважає за можливе проведення судового засідання без участі представника Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська, оскільки ним не було надано доказів поважності причин не прибуття в судове засідання.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Наказом СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську державної податкової служби від 04.05.2011 року № 126-о ОСОБА_1 02 травня 2011 року була звільнена з посади головного державного ревізора-інспектора сектору перевірок відшкодування ПДВ відділу податкового супроводження підприємств металургійної галузі за власним бажанням, у зв'язку виходом на пенсію, згідно ст. 38 КЗпП України, з виплатою компенсації за невикористані дні відпусток у 2010-2011 роках, на підстави заяви позивача.

Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області Державної податкової служби позивачеві була надана довідка від 04.05.2011 № 17515/10/08-08-34 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», з періодом з 01.05.2009 року по 30 квітня 2011 року, у якій підтверджено, що на всі виплати, уключені у довідку, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Розрахунковим листом за травень 2011 року підтверджено утримання єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з нарахованої позивачці компенсації за відпустку.

06.03.2013 року СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області ДПС було видано Уточнюючу довідку №309/10/05-23, відповідно до якої суми індексації заробітної плати були враховані у складі заробітної плати у графі «Інші виплати», а компенсація за невикористану відпустку не була врахована.

Позивачка звернулась до відповідача 1 із заявою від 12.03.2013 року про видачу уточнюючої довідки про складові заробітної плати за останні 24 календарні місяці роботи з урахування компенсації за невикористану відпустку та індексації заробітної плати, з яких справлявся збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак листом СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську ДПС від 22.03.2013 року № 8865/10/05-23 у врахуванні компенсації за невикористану відпустку було відмовлено з посиланням на те, що позивачка була звільнена 02 травня 2011 року з виплатою компенсації за невикористані дні відпусток і нарахування і виплата, відповідно, були здійснені після отримання наказу від відділу персоналу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську ДПС.

Вказані дії відповідача 1 по справі обґрунтовано тим, що відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі. Середньомісячна сума зазначених виплат за 24 або 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат за 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією чи за 60 календарних місяців роботи підряд відповідно на 24 або на 60. Таким чином, відповідач не мав змоги виходити за межі своїх повноважень та включити до Довідки про складові заробітної плати у травні 2011 року компенсації за невикористані дні відпусток, оскільки нарахування і виплата були здійсненні після одержання наказу від відділу персоналу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську ДПС у травні 2011 року.

Так, невключення вказаної суми компенсації за невикористану відпустку у складові заробітної плати вплинуло на розмір розрахованої позивачці пенсії та фактично зменшило його на вказану суму виплати.

В тому числі, 25.03.2013 року позивачка звернулась із заявою до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська з проханням здійснити перерахунок пенсії з урахуванням заявленою уточнюючою довідкою від 06.03.2013 року № 309/10/05-23 індексації заробітної плати в сумі 6630,67 грн..

Про те, листом від 04.04.2013 року № В-53/13ос відповідачем-2 у перерахунку пенсії з урахуванням індексації заробітної плати було відмовлено з посиланням на те, що індексація заробітної плати носить разовий характер та не є складовою заробітної плати у розумінні ч.2 статті 33 закону України «Про державну службу», а сам факт утримання із вище зазначених доплат суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не є підставою для включення їх до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчисленні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Наведені обґрунтування Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області Державної податкової служби та Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська щодо правомірності вчинених дій суд розцінює критично, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.116 Кодексу законів про працю України при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадяться в день звільнення.

Відповідно до ст.83 КЗпП та ст.24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористанні ним дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей.

За змістом статті 37 Закону № 3723-XII «Про державну службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95ВР «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Крім того, п. 1 ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону №2464 №VI від 08.07.2010 року) до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких, згідно з цим Законом, були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Даний висновок узгоджується постановою Верховного Суду України № 21-430а11 від 20.02.2012, згідно якої також вказано, що при вирішенні спірних відносин перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин стаття 41 Закону №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону №1788-XII «Про пенсійне забезпечення».

З огляду на викладене, чинне законодавство передбачає врахування у складі заробітної плати для обчислення пенсії компенсації за невикористану відпустку, з якої нараховані та сплачені страхові внески.

В тому числі, згідно з п.5 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 року за №1266, якщо застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менш як 6 календарних місяців, середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа), в яких сплачено страхові внески. Згідно табелю робочого часу останнім місяцем роботи позивача був квітень 2011 року, а саме 29.04.2011 року. У травні 2011 року робочих днів у позивача не було.

Наведені фактичні обставини та проаналізовані норми чинного законодавства дають підстави дійти висновку про протиправність дій відповідача 1 - Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо не врахування для обчислення розміру пенсії державного службовця ОСОБА_1 компенсації за невикористану відпустку в сумі 8421,00 грн..

Щодо дій відповідача 2 - Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська суд зазначає наступне.

Згідно з частиною шостою статті 95 КЗпП заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про оплату праці» у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078.

Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (частина перша статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», пункт 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078).

Структуру заробітної плати визначено у статті 2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій (частина друга статті 2 Закону України «Про оплату праці»).

Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 р. № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за № 114/8713.

Таким чином, індексація є складовою частиною заробітної плати, є додатковою заробітною платою. Аналогічна правова позиція викладена в листі ВССУ від 07.05.2013 року №708/0/4-13.

Так, неврахування органом Пенсійного фонду індексації заробітної плати як складової заробітної плати є перевищенням компетенції, оскільки згідно чинного законодавства пенсійний орган не наділений повноваженнями самостійно визначати структуру заробітної плати державного службовця для обчислення пенсії.

Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене вище, оцінивши докази, які є у справі, згідно з вимогами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України у їх сукупності, у відповідності до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Виходячи з цього, суд також вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 34,41 гривень, згідно квитанції, що міститься в матеріалах справи.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 71, 86, 94, 160-163, 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративного позов ОСОБА_1 до відповідача 1 Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області Державної податкової служби, відповідача 2 Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську державної податкової служби щодо не врахування для обчислення розміру пенсії державного службовця ОСОБА_1 компенсації за невикористану відпустку в сумі 8421,00 грн..

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо не врахування при обчисленні розміру пенсії державного службовця ОСОБА_1 індексації заробітної плати в сумі 6630,37 грн..

Зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську державної податкової служби включити ОСОБА_1 в довідку про складові заробітної плати за останні 24 календарні місяці роботи перед зверненням за пенсією, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» компенсацію за невикористану відпустку в сумі 8421,00 грн..

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська здійснити з дати призначення пенсії перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням у складі заробітку індексації заробітної плати в сумі 6630,37 грн..

Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер 2057600701) судові витрати у розмірі 34 (тридцять чотири) гривні 41 копійка.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено згідно з ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко