Рішення № 31664885, 22.04.2013, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 415/6437/12

№ провадження 2/208/166/13

РІШЕННЯ

Іменем України

22 квітня 2013 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська у складі: судді Дячкова С.В., при секретарі Тур І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Заводської районної у м. Дніпродзержинську ради, третя особа: обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом зазначивши, що 15 червня 1981 р. помер його батько ОСОБА_2

Після його смерті залишилось спадкове манно у вигляді домоволодіння № 26а розташованого по вул. Челюскіна в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області.

Він при житті батька і після його смерті, був зареєстрований і постійно проживав за місцем реєстрації покійного батька в спірному будинку.

В жовтні 2009 р. він звернувся з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом до Першої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори.

Постановою від 27.10.2009 р. державного нотаріуса Першої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на домоволодіння № 26а по вул. Челюскіна в м. Дніпродзержинську, оскільки не наданий Витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно спадкове домоволодіння.

Його батько побудував домоволодіння № 26а ще в 1968 р., але свідоцтво про право на спірний будинок батько не отримав.

Просив визнати за його покійним батьком ОСОБА_2 право власності на домоволодіння № 26а розташоване по вул. Челюскіна в м. Дніпродзержннськ Дніпропетровська області; визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на вказане домоволодіння.

У судове засідання позивач та відповідач не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від них надійшли заяви, в яких вони прохають розглянути справу у їх відсутність, позивач позов підтримує, відповідач позов визнає.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

15 червня 1981 р. помер батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3.

Після його смерті залишилось спадкове манно у вигляді домоволодіння № 26а розташованого по вул. Челюскіна в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, яке складається з наступних обєктів нерухомості: А-1 житловий будинок загальною площею 70,1 кв. м, житловою площею 39,1 кв. м., Б-1 гараж літня кухня, підвал під Б-1, б-1 відкрита веранда, оглядова яма, вхід у підвал без тамбуру, Г-1 сарай, Д 1 вбиральня, № 1 огорожа, № 2 зливна яма, № 3 ворота з хвірткою, № 4 огорожа, І тротуар та № 5 водопровід.

У відповідності до ст. 529 ЦК УРСР (1963 p.), який діяв па момент відкриття спадщини, після смерті батька позивача залишилось два спадкоємця першої черги, позивач та його мати. 27 липня 2012 р. мати позивача померла.

У відповідності до ч. 2 ст. 649 ЦК Української РСР спадкоємець повинен прийняти спадщину протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Мати при житті в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини на протязі шести місяців з дня відкриття спадщини не зверталась, не звертався і позивач в силу свого віку (йому тоді було 4 роки).

Частиною 1 статті 649 ЦК УРСР (1963 p.), який діяв на момент відкриття спадщини, зазначено дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, саме визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Позивач при житті батька і після його смерті, був зареєстрований і постійно проживав разом з матірю за місцем реєстрації покійного батька в спірному будинку.

Той факт, що позивач був зареєстрований до смерті, і на момент смерті спадкодавця в спірному будинку свідчить, про те, що він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном через матір, свого законного представника на той час, а отже прийняв спадщину згідно до діючого на той момент Цивільного кодексу УРСР.

В жовтні 2009 р. позивач звернувся з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом до Першої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори. Державним нотаріусом йому було надано запит до КП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» про надання Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно.

26.10.2009 р. КП «Дніпродзержииське бюро технічної інвентаризації» позивачеві було відмовлено у наданні Витягу з реєстру прав власності па нерухоме майно житловий будинок № 26а по вул. Челюскіна. В обгрунтування відмови у видачі витягу з реєстру прав власності на не рухоме майно було покладено те, що його покійний батько своєчасно тобто в 1981 р. не зареєстрував правовстановлюючі документи на нерухоме майно - будинок № 26а.

Постановою від 27.10.2009 р. державного нотаріуса Першої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори позивачеві відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на домоволодіння № 26а по вул. Челюскіна в м. Дніпродзержинську.

В обгрунтування постанови державного нотаріуса від 27.10 2009 р. було покладене те, що позивачем не наданий Витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно спадкове домоволодіння.

Батько позивача побудував домоволодіння № 26а ще в 1968 р.

Підставою для будівництва послугував Договір «про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на право приватної власності» від 22.04.1968 р. між батьком позивача та виконкомом Дніпродзержинської міськради депутатів трудящих.

На підтвердження укладання договору від 22.04.1968 р. був затверджений проект будівництва. Добудувавши житловий будинок з господарськими спорудами батько позивача на початку 1981 р. звернувся до Дніпровської районної ради народних депутатів з заявою про прийняття в експлуатацію побудованого домоволодіння № 26а по вул. Челюскіпа, але отримати рішення про приймання в експлуатацію вищезазначеного будинку не зміг, оскільки 15 червня 1981 р. він помер.

Рішенням Дніпровської районної ради народних депутатів «Про прийняття в експлуатацію індивідуальних житлових будинків» від 16.10.1981 р. № 503 домоволодіння № 26а по вул. Челюскіна в м. Дніпродзержинську було прийнято в експлуатацію та матері позивача був виданий акт приймання в експлуатацію домоволодіння № 26а по вул. Челюскіна на імя мого померлого батька позивача, про що зазначено в акті. Не дивлячись на те, що спірний будинок згідно з діючим на той момент побудований на законних підставах і з отриманням всіх дозволів та прийнятий в експлуатацію, свідоцтво про право на спірний будинок мати позивача не отримала.

13.07.2012 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про видачу мені свідоцтва про право власності на домоволодіння № 26а по вул. Челюскіна в м. Дніпродзержинську на імя покійного батька.

16.07.2012 р. своїм листом відповідач відмовив позивачеві у видачі свідоцтва про право власності на домоволодіння № 26 А по вул. Челюскіна в м. Дніпродзержинську на імя покійного батька.

Той факт, що батько позивача за своє життя належним чином не встиг оформити право власності на житловий будинок та господарські споруди, зараз також позбавляє позивача можливості вирішити питання про спадкування у позасудовому порядку.

У відповідності до ч. 5 прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції від 16.01.2003 р. правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Пунктом 2 ч. 4 визначено, що до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обовязків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

З огляду на вимоги ч. 4, 5 прикінцевих та перехідних положень, суд вважає, що дана позовна заява повинна розглядатися за нормами нині діючого ЦК України.

При вирішенні питання щодо отримання спадкового майна мати позивача відмовилася від належної їй частини спадкового майна і не заперечувала, щоб позивач отримав право власності в порядку спадкування за законом на весь будинок № 26а по вул. Челюскіна, про що є її зава завірена Терешківською сільрадою Барського району Вінницької області.

Викладені обставини підтверджуються: свідоцтвом про народження позивача; свідоцтвом про смерть батька; постановою державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій від

28.10.2009 р.; відповіддю КП «Дніпродзержинське Бюро технічної інвентаризації»; домовою книгою; договором «про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на право приватної власності» від 22.04.1968 р.; актом приймання в експлуатацію житлового будинку № 26а від 16.10.1981 р. № 503; рішенням про прийняття в експлуатацію від 16.10.1981 р. № 503; генеральним планом; технічним паспортом на житловий будинок № 26а; довідкою про склад сімї від 12.10 2009 р.

За таких обставин позов необхідно частково задовольнити в частині визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом на спірне домоволодіння.

Що стосується позовних вимог в частині визнання за померлим батьком позивача права власності на спірне домоволодіння, то вони є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 1218 ЦК України п. 2 ч. 4, ч. 5 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 на домоволодіння № 26а, розташоване по вул. Челюскіна в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, яке складається з наступних обєктів нерухомості: А-1 житловий будинок загальною площею 70,1 кв. м, житловою площею 39,1 кв. м., Б-1 гараж літня кухня, підвал під Б-1, б-1 відкрита веранда, оглядова яма, вхід у підвал без тамбуру, Г-1 сарай, Д 1 вбиральня, № 1 огорожа, № 2 зливна яма, № 3 ворота з хвірткою, № 4 огорожа, І тротуар та № 5 водопровід.

В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін апеляційної скарги.

Суддя Дячков С. В.