Постанова № 31663658, 05.06.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2013 р. Справа № 922/699/13-г

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плужник О.В., суддя Барбашова С.В. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3, м. Харків (вх. №1416Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 11.04.13 року у справі № 922/699/13-г

за позовом ФОП ОСОБА_4, м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, с. Пісочин про розірвання договору та стягнення 36 043,84 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про розірвання договору б/н від 23.11.12р. та стягнення передплати в розмірі 17400,00 грн., штрафу в розмірі 7143,84 грн., витрат за зберігання товару в розмірі 9000,00 грн. та витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 2500,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за договором поставки б/н від 23.11.2012р.

Через канцелярію суду 26.03.13р. від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вх№11230), в якій позивач просить стягнути з відповідача передплату в розмірі 17400,00 грн., штраф в розмірі 7143,84 грн. та витрати за зберігання товару в розмірі 15000,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.04.2013 року по справі №922/699/13-г (суддя Денисюк Т.С.) в позові відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що посилання позивача на ті обставини, що відповідачем не виконані зобов'язання, прийняті ним відповідно до умов укладеного договору б/н від 23.11.2012 року є недоведеними та таким, що спростовуються наданими доказами, у зв'язку з чим, позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач не погодився з вказаним рішенням, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на необґрунтованість та незаконність оскаржуваного рішення та його прийняття з порушенням норм процесуального права.

Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 11.04.2013 року по справі №922/699/13-г та прийняти нове, яким задовольнити в повному обсязі позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 про розірвання договору та стягнення заборгованості та вирішити клопотання відповідача щодо призначення судової інженерно-технічної експертизи від 04.04.2013 року по суті.

Як зазначає позивач у своїй скарзі, суд першої інстанції безпідставно відмовив в його клопотанні про призначення судової експертизи, в зв'язку із чим на думку позивача були порушені його права передбачені ст. 22 ГПК України. Також, позивач вважає, що протокол про огляд місця події, що був зроблений, слідчим СВ Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Тараненко Я.Г. не має доказової сили, оскільки в протоколі невірно вказана адреса і не зазначено обсяг повноважень залученого для обміру вікон спеціаліста Сірка С.М., а фототаблиця, що зроблена за допомогою лазерного дальноміру "SКІL ХАЕТ 0530" підписана лише слідчим і не підписана учасниками огляду.

На думку позивача використання при огляді лазерного дальноміру "SКІL ХАЕТ 0530" суперечить розділу 19 Наказу МВС №111 від 27.03.2009 р. "Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС" котрим визначений порядок застосування спеціальних технічних засобів та приладів працівниками ДАІ, та наказу МВС № 696 від 09.08.2012 р. "Про затвердження Положення про порядок застосування електронних засобів контролю".

Крім, того як зазначає позивач у своїй скарзі судом не встановлено, що вікна встановлені були виготовлені саме відповідачем (ФОП ОСОБА_5) і розмір встановлених вікон був узгоджений з позивачем.

Відповідач з обставинами, викладеними в апеляційній скарзі не погоджується, подав заперечення на апеляційну скаргу, вважає рішення суду обґрунтованим, законним, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права, просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судова колегія, в межах вимог передбачених ст.101 ГПК України, повторно розглянувши справу та перевіривши повноту, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про залишення рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі замовлення, що підписано ФОП ОСОБА_4 (том перший арк. спр. 52) сторонами був узгоджений розмір замовлених вікон. На підставі замовлення 23 листопада 2012 року між ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_4 був укладений договір б/н на поставку метало-пластикових вікон.

Відповідно до укладеного договору, Замовник (ФОП ОСОБА_4, позивач по справі) доручив, а Виконавець (ФОП ОСОБА_5, відповідач по справі) прийняв на себе зобов'язання щодо поставки металопластикових конструкцій - вікон. При підписанні зазначеного договору, сторони попередньо узгодили додаток до договору з визначенням розмірів, виду, та матеріалів Продукції, що підлягає постачанню, на підставі розмірів, визначених Замовником. Попереднє узгодження відбувалося шляхом обміну телефонними дзвінками та електронними повідомленням. Варіант договору та додатку до нього з реєстраційними документами Виконавця були направлені на електронну адресу, зазначену Замовником - ІНФОРМАЦІЯ_1

Факт поставки вікон згідно укладеного договору не спростовується позивачем та підтверджений наданими до матеріалів справи доказами.

Посилання позивача на те, що суд першої інстанції необгрутовано відмовив йому у призначенні судової експертизи безпідставне.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції у своєму рішенні, відповідно до ст. 1 Закону України "Про судові експертизи", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Ст. 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору та потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Ні суду першої інстанції, ні судовій колегії апеляційного суду представник позивача не надав відповідних пояснень, які спеціальні знання потрібні для заміру отриманих від відповідача вікон.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 03.12.2012 р. співробітниками Чугуївського РВ ГУМВС України в Харківській області було складено протокол в якому зафіксовано, що у будівлі Малинівської селищної ради, що розташована за адресою: Харківська область, Чугуївський район, смт. Малинівка, вул. Соїча, 2 знаходяться 33 вікна, виготовлених та поставлених ОСОБА_5, з яких 17 вікон вже вмонтовані у віконні отвори, а 16 вікон розпаковані та попередньо підготовлені для монтажу.

Посилання позивача на те, що в протоколі помилково зазначена адреса постачання та монтажу вікон: Чугуївський район, смт. Малинівка, вул. Соїча, 2, а не Стоїча, 5, не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки саме позивач зазначив у позовній заяві (а.с .4 том І) Чугуївський район, смт. Малинівка, вул. Соїча, 2. Фактично, огляд будівлі та фотографування вікон відбулося саме у тій будівлі, в яку вони поставлялися, а вірну адресу всі учасники судового процесу вже визначили в ході судового розгляду після 18.03.2013 р., тобто після дати складання зазначеного протоколу. До цього моменту і в документах позивача (позовна заява, дефектний акт) було зазначено: вул. Соїча, 2, смт. Малинівка, Чугуївського району, як і в документах відповідача (відзив на позов).

Таким чином, враховуючи, що до протоколу огляду місця події від 18.03.2013 року надані фотографії саме будівлі Малинівської селищної ради, щодо встановлення вікон в яку було укладено договір з відповідачем, описка в написанні адреси не ставить під сумнів дійсність даних, що містяться в зазначеному процесуальному документі.

Зазначений протокол з пояснень представника позивача не був оскаржений. Необгрунтованими є твердження апелянта щодо відсутності необхідної кваліфікації у спеціаліста, що здійснював заміри вікон 18.03.2013 року.

Відповідно до ст. 71 КПК України, спеціаліст був залучений за клопотанням потерпілого ОСОБА_5 в межах кримінального провадження. Рівень необхідних знань був перевірений слідчим на підставі наданих документів, копії яких залучені до матеріалів кримінального провадження.

Також, безпідставні посилання позивача на те, що вікна котрі були поставлені та частково змонтовані в будівлі Малинівської селищної ради на замовлення позивача, не є вікнами, що поставлені та змонтовані саме ОСОБА_5

Як встановлено судом першої інстанції та слідчими органами, вікна, які виготовляє власними силами на власному обладнанні ФОП ОСОБА_5 мають власні ідентифікаційні ознаки, за якими їх можливо відрізнити від вікон інших виробників. Це етикетки із зазначенням виробника, номеру замовлення та номером виробу у відповідному замовленні. Саме за цими етикетками було встановлено працівниками міліції, що вікна, які були вмонтовані та знаходилися на об'єкті по вул. Соїча, 5 вироблені ОСОБА_5

При цьому, суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги дефектний акт від 03.12.2012 року, копія якого надана суду позивачем, як належний доказ, оскільки, він був складений безпідставно, без участі ФОП ОСОБА_5 в інший день. А факти, викладені в акті спростовуються тими обставинами, що на дату зазначену в акті, вікна виготовлені та поставлені відповідачем вже були частково установлені.

Посилання в дефектному акті на невідповідність виготовлених та поставлених ОСОБА_5 вікон вимогам ДСТУ Б В.2-6-79-2009 здійснено без зазначення в чому саме полягає така невідповідність, яким саме вимогам зазначеного ДСТУ вони не відповідають, в зв'язку з чим. такий акт не доводить того, що виконавець неналежним чином виконав прийняті на себе зобов'язання.

Крім того, позивачем, в порушення вимог пунктів 17, 18 Інструкції "Про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку", затвердженої Постановою Держарбітражу при РС СРСР від 25.04.1966 р. №П-7 (далі - Інструкція П-7), не було викликано постачальника для складання двостороннього акту невідповідності. Дефектний акт від 03.12.2012 р. не містить обов'язкових даних, передбачених пунктами 29-32 Інструкції П-7, складений без виклику представника виробника (постачальника), в зв'язку з чим не може бути розцінений як належний доказ.

Вікна виготовлені та поставлені ОСОБА_5 на об'єкт за адресою Харківська область, Чугуївський район, смт. Малинівка, вул. Соїча, 5 установлені, тобто використані замовником відповідно до мети їх використання, яка висувалася покупцем під час їх замовлення.

З огляду на викладене, всі посилання позивача на ті обставини, що ОСОБА_5 не виконані зобов'язання, прийняті ним відповідно до умов укладеного договору б/н від 23.11.2012 р., є недоведеними та такими, що спростовуються наданими суду доказами.

18 березня 2013 року, в межах кримінального провадження слідчим СВ Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, проведено огляд будівлі, в якій встановлені вікна виготовлені ФОП ОСОБА_5 Згідно протоколу огляду: "Даним оглядом встановлено, що на другому поверсі оглядової будівлі встановлено 19 металопластикових вікон білого кольору, перше вікно двустворкове, розміром 1990x1760мм, друге вікно "відкривне", далі за ним вікно глухе. "Відкривне" вікно має наступні розміри - 1990x1170, "глухе" вікно має розмірі 1990x1170. Таким чином на другому поверсі зазначеної будівлі встановлено 19 вікон, з них 1 - двостворкове, 6 - "відкривних", 12 - "глухих".

Далі, в ході огляду встановлено, що з тильної сторони будівлі також встановлені металопластикові вікна білого кольору, аналогічні вище описаним, з них 10 відкривних і 4 глухих. Розміри вікон також аналогічні вищезазначеним.

Крім того, усі вищеописані вікна мають плівку WINTECH. Також, візуальним оглядом виявлено, що на вікнах вбачаються бірки білого кольору, які закріплені в хаотичному порядку на кожному вікні.

Копія зазначеного протоколу та зроблені під час огляду фотографії надані відповідачем до матеріалів справи.

Згідно огляду встановлено, що вікна, вмонтовані в будівлі Малинівської селищної ради Чугуївського району за розмірами, типами, кількістю та видом профілю повністю відповідають вікнам, що були виготовлені ФОП ОСОБА_8 на виконання договору, укладеного з ОСОБА_4

Позивач також не надав суду належних доказів в підтвердження вимог щодо стягнення з відповідача витрат на зберігання товару в сумі 15000,00 грн.

Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що на час подання позову ОСОБА_4 не надав жодного документу про отримання послуг зберігання та доказів, що такі витрати ним понесені.

Відомості щодо призначення платежу, що містяться в платіжних дорученнях вказують лише на сам договір та не уточнюють, що оплата проводилася саме за вберігання вікон, тобто є загальними.

Також, витрати, які просить стягнути позивач, понесені ним лише 13.02.2013 року, 05.03.2013 року та 25.03.2013 року, а позовна заява датована 28.01.2013 року, копію якої отримав відповідач з вимогами про стягнення витрат, заявлена до понесення фактично зазначених витрат.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Харківської області від 11.04.13 року у справі №922/699/13-г прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та діючого законодавства, без порушень норм матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Таким чином, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526, 610, Цивільного Кодексу України, ст.ст. 33, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст.ст. 104-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 11.04.13 року у справі № 922/699/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 05.06.2013 року.

Головуючий суддя Плужник О.В.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Слободін М.М.