Ухвала суду № 31657576, 28.05.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року Справа № 29300/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Довгополова О.М.,

Святецького В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року в адміністративній справі № 2а-1137/10/0970 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Надвірна-Молоко» до державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання податкового повідомлення-рішення нечинним,

В С Т А Н О В И В :

24.03.2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Надвірна-Молоко» (далі - ТзОВ «Надвірна-Молоко») звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із вказаним позовом, у якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рі-шення державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області (далі - ДПІ в Надвірнянському районі) № 0000752301/0 від 31.12.2009 року, яким йому визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 96 862 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року позов задоволено.

З таким рішенням суду не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій покликаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено п.11.21 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 04.03.1997 року № 168/97-ВР, пункт 6 постанови КМУ «Про Порядок нарахування виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробником за поставлені ними переробним підприємством молоко та м'ясо в живій вазі» від 12 травня 1999 року № 805 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою КМУ від 27.02.2008 року № 122) та пункт 6 Постанови КМУ «Про порядок обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробником за поставлені ними переробним підприємством молоко та м'ясо в живій вазі» від 02.04.2009 року № 291.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотань про розгляд справи за їх участю не подали, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не належать до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, посадовими особами ДПІ в Надвірнянському районі проведено виїздну планову документальну перевірку ТзОВ «Надвірна-Молоко» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 29.01.2007 року по 30.09.2009 року, про що складено акт від 23.12.2009 року № 1841/23-34570813.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Надвірна-Молоко» за період з 03.05.2007 року по 30.09.2009 року на виконання п.1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України за № 166 від 30.05.1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 250/2054 від 09.07.1997 року, подало до ДПІ в Надвірнянському районі декларацію переробного підприємства, якою узгодило зобов'язання платника податків з податку на додану вартість в сумі 99882,00 грн., що підлягає перерахуванню переробним підприємством на його небюджетний рахунок та залишається в розпорядженні платника податку для використання за цільовим призначенням.

В порушення вимог п.11.21 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.6 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробником за поставлені ними переробним підприємством молоко та м'ясо в живій вазі» від 02.04.2009 року № 291, товариством несвоєчасно сплачено на небюджетний рахунок суми узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 96 862 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки та відповідно до встановлених порушень 31.12.2009 року ДПІ в Надвірнянському районі було винесено податкове повідомлення-рі-шення № 0000752301/0 від 31.12.2009 року, яким товариству визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 96 862 грн., у зв'язку з порушенням пункту 11.21 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (з змінами та доповненнями) та п.6 постанови КМУ «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробником за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі» від 12.05.1999 року № 805 (з мінами та доповненнями, внесеними постановою від 27.02.2008 року № 122).

Задовольняючи позовні вимоги ТзОВ «Надвірна-Молоко», суд першої інстанції виходив із того, що на час завершення перевірки позивача нормативні акти, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення не були чинними.

Крім того, п.11.21 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» не містить відповідальності (санкцій) за порушення цієї норми. Така відповідальність, виходячи із змісту самої статті, повинна міститись у відповідному порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України. Проте застосована відповідачем постанова КМУ № 805 від 12.05.1999 року, якою, поряд із порядком нарахування, виплати і користування зазначених коштів, встановлювалась і відповідальність за порушення такого порядку, втратила чинність згідно з постановою КМУ від 02 квітня 2009 року № 291, тобто, до моменту винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а відповідачем застосовано санкцію, передбачену законодавчим актом, який втратив чинність на день такого застосування.

Крім того, нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним і який встановлює порядок нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, встановлено, що розмір штрафних санкцій не може перевищувати 50% основного платежу.

Зазначені висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають дійсним обставинам справи та є правильними.

Відповідно до частини 2 статті 11 Закону України «Про систему оподаткування» фінансові санкції за наслідками документальних перевірок та ревізій, які здійснюються органами державної податкової служби України та іншими уповноваженими державними органами, застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими актами, чинними на день завершення таких перевірок або ревізій.

Як встановлено судом, в оскаржуваному повідомленні-рішенні підставою для його винесення зазначено акт перевірки № 1841/2-34570813 від 23.12.2009 року.

Згідно із п.4.1 наказу Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїздних документальних, виїздних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового,валютного та іншого законодавства», податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїздної документальної, виїздної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання ( на підставі відмітки на поштовому повідомленні).

В оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні зазначено про порушення товариством пункту 11.21 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями) та п.6 Постанови Кабінету Міністрів України «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів,спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробником за поставлені ними переробним підприємством молоко та м'ясо в живій вазі» від 12.05.1999 року № 805 (з змінами та доповненнями, внесеними Постановою від 27.02.2008 року № 122).

Разом з тим, п.11.21 ст.11 ЗУ «Про податок на додану вартість», яким було доповнено статтю 11 ЗУ «Про податок на додану вартість» відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу» № 922 VІ від 04.02.2009 року, згідно рішення Конституційного суду України № 29-рп/2009 року від 24.11.2009 року було визнано неконституційним.

Вказаний пункт було відновлено Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки агропромислового комплексу в умовах світової фінансової кризи» № 1782 VІ від 22.12.2009 року, який набрав чинності лише 31.12.2009 року.

Крім того, застосована податковим органом постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 року № 805 «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі» на той час втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2009 року № 291.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив, що відповідачем неправомірно застосовано до товариства фінансову санкцію і, у зв'язку з цим, правомірно задовольнив позовні вимоги ТОВ «Надвірна-молоко», скасувавши оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до змісту п.п.4.4.1 п.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», у разі, коли норма Закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі Закону, або коли норми різних Законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення на користь як платника податків так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

У відповідності до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи змін рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись вимогами ст.ст.195, 197, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року в адміністративній справі № 2а-1137/10/0970, - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя Р.Й. Коваль

Судді О.М. Довгополов

В.В. Святецький