Постанова № 31657219, 03.06.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2013 р. Справа № 5015/5258/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Новосад Д.Ф.

Михалюк О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька основа» вих. № 235/12 від 29.12.2012р.

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.12.2012 р.

у справі № 5015/5258/12

за заявою Приватного підприємства «Фінторін», м. Львів

про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» від 21.09.2012р. у справі № 111/07.12

за позовом Приватного підприємства «Фінторін», м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька основа», м. Львів

за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства «Концерн «Галнафтогаз», м. Львів

про стягнення 1 666 002,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Немоловська-Хмара З.П. - представник;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.12.2012 року у цій справі, суддя Ділай У.І., заяву про видачу виконавчого документа задоволено; ухвалено видати Приватному підприємству «Фінторін» наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» від 21.09.2012 р. у справі № 111/07.12. на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька основа» на користь Приватного підприємства «Фінторін» 966 002,00 грн. боргу за невиконані роботи, 700 000,00 грн. збитків, 1 700,00 грн. сплаченого третейського збору; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька основа» на користь Приватного підприємства «Фінторін» 1 609,50 грн. судового збору на відшкодування витрат на сплату судового збору за подання заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду.

Ухвала суду мотивована зокрема, посиланням на ст.122-7 ГПК України, а також тим, що заявник звернувся до суду в строк, встановлений чинним законодавством України, рішення третейського суду на день звернення із заявою в суд не оскаржене та вступило в законну силу, склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідає вимогам ст.ст. 16-19 Закону України «Про третейські суди».

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Галицька основа», подало апеляційну скаргу, в якій просить, зокрема, скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.12.2012р. у справі № 5015/5258/12 в частині видачі наказу на суму 700 000,00 грн. та стягнення з ТОВ «Галицька Основа» 700 000,00 грн.

Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що оскаржувана ухвала в частині видачі наказу на суму 700 000,00 грн. та стягнення з скаржника збитків в розмірі 700 000,00 грн. є незаконною та необґрунтованою, а тому на його думку підлягає скасуванню.

Скориставшись своїм правом, наданим ст. 96 ГПК України, Приватне підприємство «Фінторін» подало заперечення на апеляційну скаргу, в якому доводи скаржника спростовує та зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення, відтак просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.12.2012 року у справі № 5015/5258/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ «Галицька основа» - без задоволення.

В дане судове засідання прибув представник позивача, яка підтримала доводи викладені у запереченні на апеляційну скаргу, а також висловила свої доводи і міркування щодо питань, які виникли у ході судового засідання.

Представники відповідача та третьої особи явки уповноважених представників не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.05.2013р.

Враховуючи ту обставину, що представники відповідача та третьої особи належним чином були повідомлені про час, місце розгляду апеляційної скарги та наслідки неявки в судове засідання, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.01.2013р. у справі № 5015/5258/12, зокрема, провадження по розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька основа" припинено (а.с. 102-104).

Постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2013р. у справі № 5015/5258/12 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька основа" задоволено; ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 28.01.2013р. у справі № 5015/5258/12 господарського суду Львівської області скасовано; справу направлено до Львівського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження (а.с. 136-139).

Згідно з ч. 1 с. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.05.2013р. у справі № 5015/5258/12, зокрема, прийнято апеляційну скаргу ТзОВ «Галицька основа» до свого провадження та призначено справу до розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвалу господарського суду Львівської області від 25.12.2012р. у справі № 5015/5258/12 слід залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька основа» без задоволення, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що 02 листопада 2011 року між Приватним підприємством «Фінторін» від імені якого діє Публічне акціонерне товариство «Концерн Галнафтогаз» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Галицька основа» (Підрдник) було укладено Договір підряду № 1/1-2-11/371 (надалі - Договір) (а.с. 11-21), відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати увесь комплекс робіт з будівництва автозаправного комплексу на 250 заправок на добу в складі комплексу придорожнього сервісу в с. Пасіки Зубрицькі, Пустомитівського району, Львівської області (далі також - об'єкт або об'єкт будівництва), відповідно до переліку та обсягів відображеному у Додатку № 1 до даного договору - Договірною ціною, за завданням Замовника та згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією (далі - Роботи), а також зобов'язується передати закінчений будівництвом об'єкт Замовнику у встановлений цим Договором термін (строк).

При цьому, пунктом 10.1. Договору передбачено, що всі спори і розбіжності, що можуть виникнути між сторонами із умов цього Договору, або в зв'язку з ним (при його укладенні, виконанні, зміні, розірванні, припиненні, визнанні неукладеним, визнанні недійсним і т. ін.) підлягають вирішенню Постійно діючим третейським судом при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація», який знаходиться за адресою - м. Львів, вул. Героїв УПА, 72.

Відповідно ст. 5 Закону України «Про третейські суди» юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» від 21.09.2012р. у справі № 111/07.12 позов Приватного підприємства «Фінторін» задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька основа» на користь Приватного підприємства «Фінторін» 966 002,00 грн. боргу за невиконані роботи, 700 000,00 грн. збитків у заздалегідь визначеному розмірі, 1 700,00 грн. сплаченого третейського збору за рогляд справи у третейському суді (а.с. 5-10).

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про третейські суди» сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов'язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду.

Згідно з ст. 57 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Пунктом 10.4. Договору визначено, зокрема, що рішення Третейського суду для Сторін є остаточним і підлягає виконанню.

Згідно статті 55 Закону України "Про третейські суди" якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» від 21.09.2012р. у справі № 111/07.12 в добровільному порядку ТзОВ «Галицьа основа» не виконало, відтак ПП «Фінторін» звернулося до господарського суду Львівської області з заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення.

Стаття 56 Закону України "Про третейські суди" передбачає порядок видачі виконавчого документа та встановлює, що заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.

Згідно з ст. 122-7 ГПК України питання видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається господарським судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду. Заява про видачу виконавчого документа про примусове виконання рішення третейського суду подається до господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.

Відповідно до статті 122-9 ГПК України, яка встановлює порядок розгляду заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, при розгляді заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду за клопотанням однієї із сторін господарський суд витребовує справу з постійно діючого третейського суду, в якому вона зберігається.

При цьому колегія суддів відзначає, що законодавець надав право суду при розгляді заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду за клопотанням однієї із сторін витребувати з постійно діючого третейського суду справу, в якому вона зберігається.

Згідно з ч. 3 ст. 122-9 ГПК України при розгляді заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 122-10 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 56 Закону України "Про третейські суди", яка кореспондується з нормами ст. 122-10 ГПК України, передбачено вичерпний перелік підстав відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що місцевим господарським судом правильно встановлено, що визначені ст.122-10 ГПК України підстави для відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду відсутні, а строк виконання рішення не встановлений.

Водночас, стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожний у випадку спору про його цивільні права та обов'язки має право на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і неупередженим судом, створеним відповідно до закону, що право доступу до правосуддя, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним. Воно може бути певною мірою обмежене державою. Проте такі обмеження не можуть обмежувати право доступу до правосуддя таким чином і такою мірою, що сама його суть виявиться порушеною; зрештою, ці обмеження будуть відповідати пункту 1 статті 6 Конвенції лише за умови, що вони мають законну мету і що існує розумна співмірність між використаним способом і поставленою метою.

Крім цього, пунктом 3.17.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 у справі № 1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів) положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

З документальних доказів у справі встановлено, що справа № 111/07.12 була підвідомча вищевказаному третейському суду відповідно до закону та третейського застереження визначеного у Договорі укладеному між сторонами, строк для звернення за видачею виконавчого документа не пропущений, зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейським застереженням, дане третейське застереження не визнано недійсним компетентним судом, склад третейського суду відповідав вимогам статей 16 - 19 Закону України "Про третейські суди", рішення третейського суду не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України тому доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Поряд з цим, колегія суддів вважає, що враховуючи вимоги заяви ПП «Фінторін» про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» від 21.09.2012р. у справі № 111/07.12 у цій справі та наведені доводи скаржника про неправомірність стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька основа» збитків у розмірі 700 000,00 грн., а також подані апеляційному господарському суду документи, зібрані докази не спростовують законності та обґрунтованості ухвали Господарського суду Львівської області від 25.12.2012р. у справі № 5015/5258/12.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок господарського суду Львівської області про задоволення заяви про видачу виконавчого документа.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Львівської області від 25.12.2012 р. відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Судовий збір за перегляд ухвали в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105, розділом XIV-1 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.12.2012р. у справі №5015/5258/12 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька основа" № 235/12 від 29.12.2012р. - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд ухвали місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складений 05.06.2013р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Новосад Д.Ф.

Суддя Михалюк О.В.