Постанова № 31657050, 04.06.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2013 р. Справа № 5015/5394/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Хабіб М.І.

суддів Зварич О.В.

Якімець Г.Г.

при секретарі судового засідання Бараняк Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" б/н і б/д

на рішення господарського суду Львівської області від 14.03.2013р.

у справі №5015/5394/12

за позовом: Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал", м. Львів

до відповідача: публічного акціонерного товариства "Галичина- Авто", м. Львів

за участю третіх осіб на стороні відповідача, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

третя особа -1: Львівське комунальне підприємство "Сигнівка", м. Львів

третя особа -2: товариство з обмеженою відповідальність "ЕККО", м. Львів

третя особа-3: спільне Українсько-Німецьке підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім Львів", м. Львів

за участю третьої особи - 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Львівської міської ради.

про стягнення додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих забруднень в сумі 24 206,64 грн.

За участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: Зданкевич О.З. - представник, Сухарєв В.В. - головний інженер (довіреності в матеріалах справи)

третьої особи -1: не з'явився;

третьої особи -2: не з'явився;

третьої особи -3: не з'явився.

третьої особи -4: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 14.03.2013р. у справі №5015/5394/12 (суддя Коссак С.М.) відмовлено в задоволенні позовних вимог Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до публічного акціонерного товариства "Галичина - Авто" про стягнення додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих забруднень в сумі 24 206,64 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване ст.. 44 Водного кодексу України, ст.ст.10,25 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" положеннями Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 р. N 37, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2002 р. за N 403/6691 (далі - державні Правила) та Правил скидання стічних вод підприємств в систему міської каналізації Львова, затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.09.2002 року № 292( далі - місцеві Правила).

При вирішенні спору місцевий суд виходив з того, зокрема, що позивачем не надано суду свідоцтва про атестацію Хіміко-бактеріологічної лабораторії по контролю за якістю очистки стічних вод на каналізаційних спорудах ЛМКП "Львівводоканал", на час проведення вимірювань спірної проби стічних вод, на право проводити вимірювання; не визначено Методики, які використовувались лабораторією при проведенні досліджень проб стічних вод та які саме методики застосовано лабораторією позивача при проведенні вимірювання контрольної вибіркової проби, відібраної згідно з актом №4623 від 19.06.2012р.; не подано доказів того, що об'єм проби (акт №4623) відповідав вимогам п.7.2.37 місцевих Правил, а саме - зазначена контрольна вибіркова разова проба відбиралась з участю належно підготовленого пробовідбірника, що найменший об'єм проби становить 2,5 літри (в посуд для головного аналізу - не менше 1л.; в посуд для контрольного аналізу - 1,5л.).

Крім того, судом першої інстанції досліджено план земельної ділянки з відображенням інженерних мереж та встановлено, що до контрольного колодязя КК-1, який розташований на території відповідача та з якого здійснено відбір контрольної проби, приєднано ще 3 абоненти: ТзОВ «Екко», СП ТзОВ « Автомобільний дім Львів» та ЛКП «Сигнівка», внаслідок чого утворюється суміш стічних вод. Позивачем не доведено факт добровільного допуску відповідачем згаданих підприємств до своєї каналізаційної мережі, не доведено, що перевищення встановленого ліміту фосфатів відбулось внаслідок господарської діяльності відповідача. Враховано положення п.5.16 місцевих Правил, яким встановлено, що об'єднання випусків стічних вод від кількох підприємств можливе лише після КК кожного підприємства.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, вважає рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі. На думку скаржника, суд неправомірно не застосував до спірних правовідносин положення п. 5.15 місцевих Правил, відповідно до якого підприємство, яке допускає у свою каналізаційну мережу стічні води іншого підприємства, несе перед водоканалом відповідальність за якісні показники усієї суміші стічних вод на своїх випусках. Поряд з тим, Водоканал нічим не зобов'язував відповідача допускати до користування його мережами інших осіб. Посилаючись на додане до апеляційної скарги Свідоцтво про атестацію №34 від 16.06.2009р. з Додатком, зазначає, що місцевий суд не ставив під сумнів та не витребовував Свідоцтва про атестацію Хімбаклабораторії Водоканалу, яка належно атестована

Відповідач у відзиві (вх.05-04/1998/13 від 13.05.2013р.) на апеляційну скаргу спростовує доводи скаржника та зазначає, що результати вимірювання №306 не містять даних на підставі якої Методики здійсненні вимірювання показників забрудненості у стічних водах. Вважає, що скаржником не спростовано п.5.16 Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова, якою встановлено що об'єднання випусків стічних вод від кількох підприємств можливе лише після КК кожного підприємства. Звертає увагу суду, що факт користування третіми особами каналізаційною мережею, яка знаходиться на балансі відповідача, підтверджено документально та визнано позивачем. В господарських відносинах з третіми особами відповідач не перебуває і плату за дані послуги не отримує. Відтак, вважає, що правових підстав для задоволення позовних вимог немає

В судове засідання 04.06.2013р. представник скаржника не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні. Крім того, подав пояснення від 01.06.2013р.(вх. № 05-04/2859/13 від 04.06.2013р), до якого додав докази на його підтвердження.

Представники відповідача з'явилися в судове засідання та підтримали свої доводи, просили рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Треті особи не забезпечили явку своїх представників в судове засідання. Від представника третьої особи -4 - Львівської міської ради, залученої до участі у справі ухвалою від 14.05.2013р., надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Колегія суддів відхиляє клопотання скаржника та третьої особи-4 про відкладення розгляду справи, оскільки причини неявки їх представників (зайнятість в іншому судовому засіданні) не можна вважати поважними Крім того, їх неявка не унеможливлює розгляд апеляційної скарги по суті.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи апеляційний суд встановив наступне.

ВАТ "Галичина - Авто" (на даний час ПАТ "Галичина - Авто") створене при реорганізації АТВТ «Львів-Авто» шляхом виділення, його статут зареєстрований 06.02.2004р.

21.07. 2010 р. ЛМКП "Львівводоканал" (далі - Водоканал) та ПАТ "Галичина - Авто" (далі - Абонент) укладено Попередній договір №305128 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі .

Відповідно до п.1.1. Договору Водоканал надає Абоненту послуги у забезпеченні питною водою та прийманні стічних вод, а Абонент користується послугами: здійснює забір води з водопроводу, скид стічних вод у каналізацію і сплачує вартість наданих послуг на умовах, які визначені договором та чинним законодавством України, зокрема: Законом України "Про питну воду і питне водопостачання", Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, Правилами приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова..

Згідно із пунктом 2.1.1 Договору Водоканал зобов'язується згідно з технічними умовами на приєднання Абонента до міської мережі водопроводу та каналізації, виданими Водоканалом, забезпечити в розмірі лімітів, зокрема, приймання стічних вод, у яких не перевищено допустимі концентрації забруднювальних речовин в об'ємі: 126 (сто двадцять шість) куб.м./міс, дощових (талих) стічних вод 1939 (одна тисяча дев'ятсот тридцять дев'ять) куб.м./міс.

Відповідно до пункту 2.2.1 Договору Абонент зобов'язаний отримати у Водооканалі технічні умови (в разі їх відсутності) на приєднання Абонента до мереж водопроводу та каналізації, погодити Паспорт водного господарства (в разі його відсутності) протягом одного місяця з моменту укладення Договору і у встановленому порядку отримати Дозвіл на скид стічних вод, погодивши проект Ліміту на скид забруднюючих речовин.

Згідно п.2.2.7 Договору відповідач зобов'язувався не перевищувати встановлені ліміти водоспоживання і водовідведення та допустимі концентрації забруднювальних речовин в контрольних колодязях на каналізаційних випусках Абонента.

Пунктом 3.6 Договору визначено, що скидання абонентом стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій на його каналізаційному випуску оплачується з відповідним підвищеним коефіцієнтом. Визначення допустимих концентрацій і нарахування додаткової плати за послуги водовідведення проводиться Водоканалом відповідно до правил приймання.

Термін, на який укладено договір, згідно п. 5.1. договору - один рік.

Проект ліміту ВАТ "Галичина-Авто" на скид на скид забруднювальних речовин в систему міської каналізації, погоджений позивачем 27.04.2005р.в ( т.1, а.с. 66-73).

30.04.2006р. позивачем погоджений Ліміт № 779 на скид забруднювальних речовин в систему міської каналізації ВАТ "Галичина-Авто", реєстраційний № 733, в якому встановлені допустимі концентрації (ДК) забруднювальних речовин у стічних водах підприємства, зокрема, ДК фосфатів встановлена 10 г/куб.м..

Згідно з актом № 4623 про відбір контрольної вибіркової проби стічних вод для проведення головного і контрольного хімічних аналізів від 19.06.2012р., представниками позивача в присутності головного інженера відповідача - Сухарєва В.В., здійснено вибірковий відбір проби стічних вод з контрольного колодязя відповідача КК-1 по вул. Городоцькій, 282, яка передана на дослідження. Хіміко-бактеріологічній лабораторії ЛМКП "Львівводоканал".

27.06.2012р.оформлені результати вимірювань № 306 (показники якості стічних вод), якими встановлено, що вміст фосфатів у стічних водах становить 12,7г/куб.м., за наслідками яких позивач провів розрахунок величини додаткової плати за приймання наднормативно забруднених стічних вод № 4463/36 від 16.07.2012р. на суму 24 206, 64грн., з яких 20 033,08грн. підлягає сплаті водоканалу, а 4173.56грн. - до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища.

31.07.2012р. позивачем надіслав претензію №4463 про додаткову плату за скид стічних вод з порушенням вимог Правил щодо їх складу і властивостей на суму 24 206,64 грн. При цьому, позивач посилався як підставу проведення відбору проб стічних вод відповідачем на Договір від 27.10.2005 р. №305128.

У відповідь на зазначену претензію листом від 10.08.2012р. №1170 відповідач повідомив, що у нього відсутній договір на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації №305128 від 27.10.2005р., відповідно до якого Львівводоканал нарахував плату за скид понаднормованих забруднень. Просив надати копію згаданого вище Договору, необхідного для задоволення претензії.

Листом від 12.09.2012р. №1606 відповідач повідомив позивача про те, що після проведення реконструкції з листопада 2011 року на території товариства відсутня мийка автомобілів, кафе, відходи яких можуть містити у собі такі хімічні речовини як фосфати. До каналізації ПАТ "Галичина-Авто" приєднанні каналізації стічних вод ПАТ "Львів - Авто", ТзОВ "ЕККО", а також каналізації ближче стоячих будинків та відхилив претензію позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, випуски стічних вод третіх осіб - ТзОВ "ЕККО", СП ТзОВ "Автомобільний дім Львів" та ЛКП "Сигнівка" приєднанні до каналізаційних мереж відповідача до КК-1, що знаходиться на території відповідача, що підтверджує план земельної ділянки з відображенням інженерних мереж по вул. Городоцька, 282 у м. Львові (на плані лінії приєднання позначені червоним кольором), також підтверджено третіми особами 1 та 2 в місцевому суді, а позивачем не спростовано.

В апеляційному суді представник позивача пояснив, що по цьому питанню була створена комісія, однак не змогла дати конкретних висновків щодо даної ситуації. Разом з тим, позивач стверджує, що таке приєднання інших підприємств допустив відповідач, однак не вказує яким саме чином він це зробив (надав письмову згоду, погодив документацію інших підприємств на приєднання тощо), та не вказує, яким нормативним актом надано відповідачу таке право щодо підключення інших підприємств.

18.01.2013р. відповідач звертався до голови Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради з листом від 18.01.2013р. №26 про надання інформації стосовно підключення ЛКП "Сигнівка" до каналізаційних мереж ПАТ "Галичина - Авто". Голова Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради надіслав запит (лист від 28.01.13р. №32 ) до ЛМКП "Львівводоканал", однак відповіді ЛМКП "Львівводоканал" на цей запит суду не надано.

Встановивши обставини справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази та доводи скаржника, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

В силу ст.19 ЗУ « Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 р. N 2918-III послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема, з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням;

Відповідно до п. 1.2 держаних Правил приймання стічних вод ці Правила поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - Водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - Підприємства).

Пунктом 1.5 держаних Правил встановлено, що на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів (далі - Інструкція) Водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту (далі - місцеві Правила ), у яких установлюються допустимі концентрації (далі - ДК) для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися Підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод Підприємств у міську каналізацію.

Приймання стічних вод Підприємств у систему каналізації здійснюється за договорами ( п. 6.1 державних Правил).

Згідно з 6.3. державних Правил істотними умовами договору на скид (приймання) стічних вод Підприємств у систему каналізації є:

обсяги та режим скиду стічних вод;

розмір та порядок оплати послуг водовідведення;

ДК забруднюючих речовин у стічних водах, що скидаються Підприємством;

розмір та порядок плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями (з перевищенням ДК забруднюючих речовин) - визначається за Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скиди промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів;

права та обов'язки сторін договору;

відповідальність сторін договору.

На виконання вимог названих вище Правил рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.09.2002 року № 292 затверджені Правила приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації м. Львова (далі - місцеві Правила), пунктом 4.2 1 яких встановлено, що договір на приймання стічних вод укладається одночасно з договором на подачу води з комунального водопроводу.

З аналізу названих норм випливає , що подача води та приймання стічних вод у систему міської каналізації здійснюється лише за наявності відповідних договорів, укладених сторонами.

Матеріалами справи підтверджено, що сторони не укладали два договори: на водопостачання та на приймання стічних вод, а 21.07.2010 р. сторонами був укладений один Попередній договір №305128 на подачу води з комунального водопроводу та прийняття стічних вод до каналізаційної мережі. Хоча цей договір був названий «Попереднім», його умови не відповідають нормам ст. 635 ЦК щодо попереднього договору, оскільки договором не встановлено, що сторони зобов'язуються в майбутньому укласти основний договір, на умовах, визначених попереднім договором.

Термін дії договору №305128 від 21.07.2010р. встановлений на 1 рік. Названим договором не передбачена його автоматична пролонгація на наступний період. Така пролонгація договору не передбачена ні Законом ні Правилами.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що після закінчення строку дії договору позивач надавав послуги із забезпечення відповідача питною водою та приймання стічних вод, а відповідач користувався послугами..

Після Попереднього договору №305128 від 21.07.2010р. наступний договір на подачу води з комунального водопроводу та прийняття стічних вод до каналізаційної мережі, був укладений сторонами лише 10.09.2012р. ( т.1, а.с.181-184).

Названі обставини дають підстави для висновку, що на момент виникнення спірних відносин(19.06.2012р. відбір проб) діяв договір від 21.07.2010р..

Однак, договір від 21.07.2012р. не містить всіх істотних умов, необхідних для договорів на приймання стічних вод( щодо режиму скиду стічних вод;, щодо ДК забруднюючих речовин у стічних водах, що скидаються Підприємством тощо), передбачених держаними Правилами.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, до контрольного колодязя КК-1, який розташований на території відповідача та з якого здійснено відбір контрольної проби, приєднано ще 3 абоненти: ТзОВ «Екко», СП ТзОВ « Автомобільний дім Львів» та ЛКП «Сигнівка», внаслідок чого утворюється суміш стічних вод відповідача та інших підприємств, що є порушенням вимог пункту 1.9 державних Правил, згідно з яким кожне Підприємство скидає стічні води в каналізаційну систему населеного пункту через окремий випуск з обов'язковим улаштуванням контрольних колодязів, розташованих за межами Підприємства в місцях, що мають під'їзні дороги. Об'єднання випусків стічних вод від кількох Підприємств дозволяється тільки після контрольного колодязя на випуску кожного Підприємства..

Пунктом 5.16 місцевих Правил також встановлено, що об'єднання випусків стічних вод від кількох Підприємств дозволяється тільки після контрольного колодязя на випуску кожного Підприємства..

Доводи позивача про те, що Водоканал не зобов'язував відповідача допускати до користування його мережами інших осіб, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки Водоканал видає всім підприємствам ТУ на каналізування, які повинні містити, зокрема, місце приєднання до водопровідних та каналізаційних мереж, вимоги до обладнання, КК, місця приєднання (пункти 4.1.4.1, 4.1.6 місцевих Правил); узгоджує всім підприємствам проекти приєднання до мереж каналізації населеного пункту та дозволяє підключення до системи каналізації (п.6.1 держаних Правил); видає Дозволи на підключення споживача до діючих мереж каналізації ( п.4.1.4.3 місцевих Правил).

Більш того, всі підприємства розробляють і подають на погодження Водоканалу Проекти ліміту (п.4.4 місцевих Правил), в яких в обов'язковому порядку вказується виконавче знімання об'єктів, з нанесеними каналізаційними мережами і КК на кожному з випусків; дані про те, куди надходять стічні води з кожного з випусків.

На підставі викладеного апеляційний суд вважає, що об'єднання випусків стічних вод відповідача та інших Підприємств до контрольного колодязя 1 відповідача мало місце з вини позивача, оскільки саме Водоканал має забезпечувати дотримання всіма підприємствами вимог державних та місцевих Правил при підключенні до системи міської каналізації, шляхом видачі ТУ на приєднання до міської каналізації, погодження документації підприємств на підключення до мереж каналізації та видачі відповідних дозволів.

Апеляційний суд відхиляє доводи позивача про те, що місцевий суд неправомірно не застосував до спірних правовідносин положення п. 5.15 місцевих Правил, відповідно до якого підприємство, яке допускає у свою каналізаційну мережу стічні води іншого підприємства, несе перед водоканалом відповідальність за якісні показники усієї суміші стічних вод на своїх випусках., оскільки таких положень державні Правила не містять. Відтак, положення пункту 5.15 місцевих Правил не можуть застосовуватися як такі, що суперечать державним Правилам, які мають вищу юридичну силу ніж місцеві Правила.

Разом з тим, апеляційний суд погоджується з доводами позивача про те, що згідно із свідоцтвом про атестацію №34, виданим 16.06.2009р., чинним до 16.06.2014р., Хімбаклабораторія Водоканалу на час проведення досліджень була належним чином атестована.

Проте, як встановлено місцевим судом та підтверджується матеріалами справи, в акті відбору контрольної вибіркової проби №4623 від 19.06.2012р.не вказаний об'єм відібраної проби, відтак, позивачем не доведено дотримання вимог п.7.2.37 місцевих Правил при відборі проби, а саме, що об'єм відібраної проби становив 2,5 літри (в посуд для головного аналізу - не менше 1л.; в посуд для контрольного аналізу - 1,5л.).

В результаті вимірювань №306 не вказано, інших доказів не подано, на підтвердження того, яка Методика виконання вимірювань застосовувалась (чи які Методики застосовувались) Хімбаклабораторією Водоканалу при визначенні кількості та якості забруднюючих речовин у пробі стічних вод, відібраній згідно з актом № 4623.

Відтак, неможливо дійти висновку про правомірність та достовірність результату вимірювань №306, в якому вказано про вміст фосфатів у стічних водах в кількості 12.7 г/куб.м.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого та вважає, що позивачем не доведено, що об'єднання випусків стічних вод відповідача та інших Підприємств до контрольного колодязя 1 відповідача, з якого була відібрана проба, мало місце зі згоди чи з вини відповідача, що перевищення встановленого ліміту фосфатів відбулось внаслідок господарської діяльності відповідача, та крім того, не доведено належними та допустимими доказами дотримання вимог нормативних актів при відборі проби та проведенні вимірювань, а отже, достовірність проведених вимірювань.

Інші доводи скаржника не приймаються до уваги як такі, що не спростовують висновків місцевого суду, викладених в рішенні.

На підставі викладено, апеляційний суд дійшов висновку, що встановлені позивачем в результаті вимірювань №306 перевищення ДК забруднюючих речовин, стосуються суміші стічних вод відповідача та інших підприємств, випуски стічних вод яких в порушення місцевих та державних Правил об'єднані з випуском відповідача до його КК-1, не можуть бути підставою для стягнення з відповідача додаткової плати за перевищення ДК забруднюючих речовин, оскільки результат вимірювань суміші стічних вод не свідчить про допущені перевищення ДК саме відповідачем.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст.ст.33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

На підставі викладеного апеляційний суд вважає, що скаржником не доведено наявність підстав для скасування рішення та задоволення апеляційної скарги.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на позивача..

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 14.03.2013р. у справі №5015/5394/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Постанова підписана 05.06.2013р.

Головуючий-суддя Хабіб М.І.

Суддя Зварич О.В.

Суддя Якімець Г.Г.