Постанова № 31656776, 20.05.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2013 р. Справа №805/5356/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 50 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Ковиліній А.А.,

з участю:

представника позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку у сумі 805,57 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

18 квітня 2013 року Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості з єдиного податку у сумі 805,57 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що заявлена до стягнення заборгованість виникла внаслідок несплати відповідачем єдиного податку за звітні податкові періоди: липень-жовтень 2010 року у розмірі 793,03 грн. та нарахованої пені у розмірі 12,54 грн. Відповідач в порушення вимог статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України податкову заборгованість не сплатив. З огляду на повідомлені обставини, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 805,57 грн.

У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. 17 травня 2013 року через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача (арк. справи 27).

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. справи 25). Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності не надав.

Відповідно до частини 2 статті 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які не прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

З 01 січня 2011 року набув чинності Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків суми самостійно визначеного зобов'язання з єдиного податку.

Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрований фізичною особою-підприємцем 24 вересня 2009 року виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ № 119536 та свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 № 975832, копії яких наявні в матеріалах справи (арк. справи 15, 7). Відповідач як платник податків з 25 вересня 2009 року перебуває на обліку в Орджонікідзевському відділенні Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби за № 18249 (арк. справи 6).

Пунктом 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», що діяв на момент вчинення спірних правовідносин, передбачено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

15 грудня 2008 року відповідач подав до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, правонаступником якої є позивач, заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за № 1417. Відповідно до заяви видом діяльності відповідача є таксі (арк. справи 5).

Заборгованість відповідача зі сплати єдиного податку у розмірі 793,03 грн. утворилася внаслідок несплати у повному обсязі єдиного податку за звітні податкові періоди: липень-жовтень 2010 року.

Згідно з пунктом 2 підпункту 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, сплачує єдиний податок, щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Згідно рішення Маріупольської міської ради від 24 червня 2008 року № 5/22-3907 ставка єдиного податку для всіх видів діяльності згідно галузевого класифікатора «Класифікація послуг та продукції у сфері побутового обслуговування» розраховується та сплачується до бюджету у гривнях і складає 200,00 грн. (арк. справи 9-10).

Як підтверджується зворотнім боком облікової картки, яка міститься в матеріалах справи, за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного податку, з урахуванням переплати 6,97 грн., за період із липня по жовтень 2010 року у розмірі 793,03 грн. (арк. справи 17-21, 28).

Відповідно до підпунктів 16.1.1 та 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом.

Вказані норми також містяться у статті 129 Податкового кодексу України, що набрав чинності 01 січня 2011 року.

Згідно зворотного боку облікової картки платника єдиного податку за відповідачем обліковується пеня у сумі 12,54 грн. (арк. справи 17-21, 28).

Відповідно до пункту 14.1.39 статті 14 Податкового кодексу України грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Судом встановлено, що позивачем приймались заходи по погашенню податкового боргу. Так, 29 червня 2010 року податковою інспекцією сформована перша податкова вимога № 1/631 (арк. справи 11). 29 червня 2010 року складено акт про причини неможливості вручення податкової вимоги у зв'язку з відсутністю фізичної особи-підприємця за місцем реєстрації (арк. справи 12).

10 серпня 2010 року податковою інспекцією сформовано другу податкову вимогу № 2/805 (арк. справи 13). 10 серпня 2010 року складено акт про причини неможливості вручення податкової вимоги у зв'язку з відсутністю фізичної особи-підприємця за місцем реєстрації (арк. справи 14).

На підставі зазначеного дані податкові вимоги розміщені податковим органом на дошці податкових оголошень та відповідно до пункту 5.8 статті 5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків вважаються врученими.

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними передбачався підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Аналогічні підстави визнання податкових вимог відкликаними передбачені статтею 60 Податкового кодексу України.

Отже, законодавчими нормами (як Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв до 01 січня 2011 року, так і Податковим кодексом України, чинного з 01 січня 2011 року) прямо встановлені підстави визнання податкових вимог відкликаними, тобто такими, що не підлягають виконанню.

Як вбачається із матеріалів справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 починаючи з 10 серпня 2010 року (дата формування другої податкової вимоги) по 20 травня 2013 року безперервно мав податковий борг, у зв'язку із чим вищевказані податкові вимоги є чинними.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведені податкові вимоги вважаються відкликаними не надано.

Таким чином, заходи прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати сплинули.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету підлягає стягненню заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 805,57 грн.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 254, 257 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку у сумі 805,57 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) заборгованість з єдиного податку у розмірі 805,57 грн. (вісімсот п'ять гривень 57 копійок) на користь місцевого бюджету Орджонікідзевського району м. Маріуполя, на р/р 34217379700054, одержувач Маріуп. УК/Орджон. р-н/21080900, код отримувача 37989721, банк одержувача ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, код платежу - 18050200.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 20 травня 2013 року.

Повний текст постанови складений 24 травня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.