Вирок № 31655058, 04.06.2013, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2008/13-к

Номер провадження 1-кп/623/130/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 червня 2013 року Ізюмський міськрайонним суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Винниченка П.П.,

при секретарі Орловій І.С.,

з участю: прокурора Волика О.Г.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюм Харківської області кримінальне провадження № 42012220750000001 від 13 грудня 2012 року про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Ярмолинці Хмельницької обл., українця, громадянина України, одруженого, з повною вищою освітою, колишнього військового комісара Ізюмсько-Борівського об'єднаного міського військового комісаріату Харківської області, підполковника запасу, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 410, ч. 1 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В :

У липні 1994 року через Хмельницький МВК (м. Хмельницький) ОСОБА_2 добровільно вступив на військову службу, яку до 2012 року проходив на різних посадах.

Наказом першого заступника начальника Генерального штабу ЗС України Хі44 від 04.02.2011 року ОСОБА_2 призначено на посаду військового комісара Ізюмсько-Борівського об'єднаного міського військового комісаріату Харківської області (в подальшому - Ізюмсько-Борівського ОМВК), яку останній обіймав до 01 жовтня 2012 року.

Наказом начальника Генерального штабу ГК ЗС України №497 від 11 ! <Л009 року ОСОБА_2 присвоєно військове звання «підполковник».

Відповідно до ст. ст. 11, 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та функціональних обов'язків військового комісара Ізюмсько-Борівського ОМВК Харківської області, затверджених 26.03.2011 р. військовим комісаром Харківського обласного військового комісаріату, підполковник ОСОБА_2. був начальником для всіх військовослужбовців і працівників військомату та відповідав за внутрішній порядок, стан і збереження техніки, пального і матеріальних засобів військового комісаріату, був зобов'язаний забезпечувати збереження матеріальних засобів та їх своєчасне поповнення, вживати заходів до відшкодування матеріальних збитків, заподіяних військомату, відповідав за підготовку молоді до військової служби та проведення призову на військову службу.

Таким чином, ОСОБА_2 постійно виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тим самим являючись військовою службовою особою.

Згідно книги обліку наявності та руху матеріальних засобів і книги наявності та руху матеріальних коштів Ізюмсько-Борівського ОМВК Харківської області на обліку у вказаному військовому комісаріаті перебували 2 сейфи металеві засипні, 6 шаф металевих двохсекційних, 2 шафи металеві (до одного метра), 1 шафа металева двохдверна, 1 ящик металевий одно дверний, які відповідно до Закону України «Про правовий режим майна у Збройних СилахУкраїни» були військовим майном.

Так, згідно ст.ст. 1, 3 вказаного Закону, військовим майном являється днржєавне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). Військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління. З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням.

Однак, підполковник ОСОБА_2 в червні 2011 року, будучи військовою службовою особою - військовим комісаром Ізюмсько-Борівського ОМВК Харківської області, діючи всупереч інтересам служби та в порушення вищевказаних норм Закону, маючи прямий єдиний умисел незаконно збагатитися за рахунок держави, а саме військового майна Ізюмсько- Борывського ОМВК: 2 сейфів металевих засипних, 6 шаф металевих двохсекційних, 2 шаф металевих (до одного метра), 1 шафи металевої двохдверної, 1 ящика металевого однодверного, тобто діючи з корисливою метою, грубо порушуючи свої службові обов'язки, вирішив стати на шлях злочинної діяльності, що виразилося у викраденні ним вказаного військового майна шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Так, на початку червня 2011 року підполковник ОСОБА_2 запропонував громадянину ОСОБА_3 придбати у нього за грошову винагороду 8 металевих сейфів, на що останній погодився. При цьому, протиправний характер дій підполковника ОСОБА_2 громадянину ОСОБА_3 відомий не був.

В подальшому, підполковник ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний намір, зловживаючи своєю владою та службовим становищем, з метою викрадення військового майна, 24 червня 2011 року наказав підпорядкованим йому працівникам Ізюмсько-Борівського ОМВК Харківської області, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 винести з приміщення Ізюмсько-Борівського ОМВК, розташованого за адресою: Харківська обл., м. Ізюм, вул. Старопоштова, буд. 37, та завантажити на вантажний автомобіль наступне військове майно, а саме: 6 шаф металевих двохсекційних, 1 шафу металеву двохдверну та 1 ящик металевий однодверний.

В свою чергу, працівники Ізюмсько-Борівського ОМВК, не будучи обізнаними в злочинних намірах ОСОБА_2, виконали вищевказаний наказ.

Надалі, підполковник ОСОБА_2 викрав вказане військове майно, вивізши його за допомогою вантажного автомобільного транспорту з Ізюмсько- Борівського ОМВК Харківської області, та реалізував громадянину ОСОБА_7 за грошову винагороду.

В подальшому, продовжуючи свою злочинну діяльність та спрямовуючи свої дії на доведення вищевказаного єдиного умислу до кінця, з метою незаконнно збагатитися за рахунок держави, підполковник ОСОБА_2 в один з днів наприкінці серпня 2011 року запропонував громадянину ОСОБА_3 за грошову винагороду придбати у нього решту 4 металевих сейфів, на що останній погодився. При цьому, протиправний характер дій підполковника ОСОБА_2 громадянину ОСОБА_3 відомий не був.

Тоді ж, в один із днів наприкінці серпня 2011 року, за вказівкою підполковника ОСОБА_2 двоє невстановлених в ході розслідування осіб завантажили на вантажний автомобіль наступне військове майно, а саме: 2 сейфи металевих засипних, які знаходились в приміщенні Ізюмсько- Борівського ОМВК, та 2 шафи металеві, які знаходились в приміщенні господарської будівлі на території Ізюмсько-Борівського ОМВК, розташованого за адресою: Харківська обл., м. Ізюм, вул. Старопоштова, буд. 37.

Після цього, підполковник ОСОБА_2 того ж дня викрав вказане військове майно, вивізши його за допомогою вантажного автомобільного транспорту з Ізюмсько-Борівського ОМВК Харківської області, та реалізував громадянину ОСОБА_3 за грошову винагороду.

Крім цього, згідно п. 6.1.2 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 400 від 11.1998 року до бланків суворої звітності належать бланки посвідчення особи, військові квитки та інші документи військового обліку.

Відповідно до п. 9 Настанови з військового обліку прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів і матросів запасу ЗС України та інших військових формувань, затвердженого Наказом Міністра оборони України №35 ш 22.01.2002 року, бланки суворої звітності повинні зберігатися в такому порядку, як і таємні документи. Відповідальним за зберігання бланків у

в :військовому комісаріаті є військовий комісар.

Згідно «Журналу обліку суворої звітності Харківського ОВК» встановлено, шо 01 квітня 2011 року військовий комісар Ізюмсько-Борівського ОМВК підполковник ОСОБА_2 отримав 400 військових квитків серії СО за номерами від №110501 до № 110900.

В один із днів червня 2011 року до військового комісара Ізюмсько- Борівського ОМВК підполковника ОСОБА_2 звернулася громадянка ОСОБА_8 з проханням видати її сину - громадянину ОСОБА_9 військовий квиток без проходження ним призовної комісії.

У свою чергу, ОСОБА_2, будучи військовою службовою особою, погодився на прохання громадянки ОСОБА_8 та в один із днів червня 2011 року, діючи умисно, всупереч інтересам служби, в інтересах третіх осіб, в приміщенні Ізюмсько-Борівського ОМВК, розташованого за адресою: Харківська обл., м. Ізюм, вул. Старопоштова буд. 37, вніс до офіційного документу - військового квитка серії НОМЕР_1 завідомо неправдиві відомості

про нібито визнання ОСОБА_9 за результатами проходження медичної комісії непридатним за станом здоров'я до військової служби, завірив вказані недостовірні відомості своїм підписом та відтиском гербової печатки Ізюмсько-Борівського ОМВК Харківської області і видав останньому вказаний військовий квиток, хоча в дійсності ОСОБА_9 для проходження медичної комісії не з'являвся, непридатним за станом здоров'я до військової служби визнаний не був, будь-якого рішення вищевказаною комісією про непридатність останнього не приймалось та згідно витягу з книги протоколів призивної комісії Ізюмсько-Борівського ОМВК знаходився в розшуку осіб, які ухиляються від призову на строкову службу.

Крім цього, в один із днів у серпні 2011 року до військового комісара Ізюмсько-Борівського ОМВК підполковника ОСОБА_2 звернулася громадянка ОСОБА_10 з проханням видати її сину - громадянину ОСОБА_11 військовий квиток без проходження ним призовної комісії.

У свою чергу, ОСОБА_2, будучи військовою службовою особою, погодився на прохання громадянки ОСОБА_10 та в один із днів серпня 2011 току, діючи умисно, всупереч інтересам служби, в інтересах третіх осіб, в приміщенні Ізюмсько-Борівського ОМВК розташованого за адресою: Харківська обл., м. Ізюм, вул. Старопоштова буд. 37, вніс до офіційного документу - військового квитка серії НОМЕР_2 завідомо неправдиві відомості про нібито визнання ОСОБА_10 за результатами проходження медичної комісії непридатним за станом здоров'я до військової служби, завірив вказані недостовірні відомості своїм підписом та відтиском гербової печатки Ізюмсько-Борівського ОМВК Харківської області і видав останньому вказаний військовий квиток, хоча насправді ОСОБА_10 для проходження медичної комісії не з'являвся, непридатним за станом здоров'я до військової служби визнаний не був, будь-якого рішення вищевказаною комісією про непридатність останнього не приймалось та згідно витягу з книги протоколів призивної комісії Ізюмсько-Борівського ОМВК знаходився в розшуку осіб, які хиляються від призову на строкову службу.

Далі, в один із днів грудня 2011 року до військового комісара Ізюмсько-Борівського ОМВК підполковника ОСОБА_2 звернувся громадянин ОСОБА_12 з проханням видати йому військовий квиток без проходження ним призовної комісії.

В подальшому, ОСОБА_2, будучи військовою службовою особою, погодився на прохання ОСОБА_12 та в один із днів грудня 2011 року, діючи умисно, всупереч інтересам служби, в інтересах третіх осіб, в приміщенні Ізюмсько-Борівського ОМВК, розташованого за адресою: Харківська обл., м.Ізюм, вул. Старопоштова буд. 37, вніс до офіційного документу - військового квитка серії НОМЕР_3 завідомо неправдиві відомості про нібито визнання ОСОБА_12 за результатами проходження медичної комісії непридатним за станом здоров'я до військової служби, завірив вказані недостовірні відомості своїм підписом та відтиском гербової печатки Ізюмсько-Борівського ОМВК Харківської області і видав останньому вказаний військовий квиток, хоча в дійсності ОСОБА_12 для проходження медичної комісії не з'являвся, непридатним за станом здоров'я до військової служби визнаний не був, будь-якого рішення вищевказаною комісією про непридатність останнього не приймалось та згідно витягу з книги протоколів призовної комісії Ізюмсько- Ботізського ОМВК знаходився в розшуку осіб, які ухиляються від призову на строкову службу.

Таким чином, підполковник ОСОБА_2, будучи військовою службовою особою - військовим комісаром Ізюмсько-Борівського ОМВК Харківської області. діючи умисно, всупереч інтересам служби, маючи на меті незаконно збагатитися за рахунок держави, тобто з корисливих мотивів, грубо порушуючи ст.ст.3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» та свої службові обов'язки, зловживаючи владою та службовим становищем вчинив викрадення з території Ізюмсько-Борівського ОМВК, розташованого за адресою: Харківська обл., м. Ізюм, вул. Старопоштова буд. З7, військового майна, а саме: 24 червня 2011 року - 6 шаф металевих двохсекційних, вартістю 266 грн. кожна, 1 шафу металеву двохдверну, вартістю 292 грн. 60 коп., 1 ящик металевий однодверний, вартістю 170 грн. 60 коп. та в один із днів наприкінці серпня 2011 року - 2 сейфів металевих засипних, вартістю 354 грн. 90 коп. кожна, 2 шаф металевих (до одного метра), вартістю 219 грн. 10 коп. кожна, а всього на загальну суму 3207,20 гривень (три тисячі двісті сім гривень 20 копійок), які в подальшому реалізував стороннім особами, а отриманими за це грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.

Своїми діями, ОСОБА_2 вчинив викрадення іншого військового майна, вчинене військовою службовою особою із зловживанням службовим становищем, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 410 КК України

Крім того, ОСОБА_2, будучи військовим комісаром Ізюмсько-Борівського ОМВК, тобто військовою службовою особою, яка постійно виконувала організаційно-розпорядчі функції, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, в один із днів у червні, серпні та грудні 2011 року, в порушення норм вищевказаних правових актів та своїх службових обов'язків, в приміщенні : Ізюмсько-Борівського ОМВК, розташованого за адресою: Харківська обл., м. Ізюм, . вул. Старопоштова буд. 37, вносив до офіційних документів - військових квитків серії НОМЕР_3, серії НОМЕР_2 та НОМЕР_1 завідомо неправдиві відомості про нібито проходження громадянами ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_9 відповідно, медичної комісії та визнання їх за результатами проходження комісії непридатними за станом здоров'я до військової служби, затвердив вказані відомості особистим підписом та скріпив відтиском гербової печатки Ізюмсько-Борівського ОМВК Харківської області, хоча в дійсності вказані особи для проходження медичної комісії не з'являлися, непридатними за станом здоров'я до військової служби не визнавалися, будь-яких. рішень вищевказаною комісією про їх непридатність не приймалось та згідно книги протоколів призовної комісії Ізюмсько-Борівського ОМВК вони знаходилися в розшуку осіб, які ухиляються від призову на строкову службу.

Своїми діями, ОСОБА_2 вчинив внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України.

В судовому засіданні подана угода про визнання винуватості укладена 4 червня 2013 року між старшим прокурором Харківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері юристом 1 класу ОСОБА_14 та підозрюваним ОСОБА_2 .

Згідно з угодою ОСОБА_2 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 410, ч. 1 ст. 366 КК України, та щиро покаявся.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_2 буде призначене покарання ч. 1 ст. 366 КК України у вигляді штрафу в розмірі 60 (шестидесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 грн. (тисяча двадцять гривень) в дохід держави, за ч. 2 ст. 410 КК України на підставі ст.ст. 69, 53 КК України - у вигляді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень (три тисячі чотириста гривень) в дохід держави. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання призначити у вигляді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень (три тисячі чотириста гривень) в доход держави.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочини, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав себе винуватим, віднесені до злочинів середньої тяжкості, та тяжкого злочину, внаслідок якого шкода завдана лише державним інтересам, а отже угода відповідає вимогам закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 цілком розуміє положення ч.ч. 4, 5 ст. 474 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або внаслідок обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Злочинними діями підозрюваного ОСОБА_2 завдано збитків державі на суму 3 207, 20 грн., які в повному обсязі добровільно останнім відшкодовані.

1 жовтня 2012 року обвинувачуваний ОСОБА_2 звільнився з військової служби, що унеможливлює продовження ним своє злочинної діяльності в учиненні злочинів у воєнній сфері.

Підозрюваний ОСОБА_2 одружений, має на утриманні малолітню дитину.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_2 відповідно до ст. 66 КК України є його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2 відповідно до ст. 67 КК України, досудовим розслідуванням не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_2 погоджується на призначення узгодженого покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про винуватість між старшим прокурором Харківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері юристом 1 класу ОСОБА_14 та ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд. -

З А С У Д И В :

Угоду про визнання винуватості, від 4 червня 2013 року, по кримінальному провадженні № 2012220750000001 від 13 грудня 2012 року, укладену між старшим прокурором Харківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері юристом 1 класу ОСОБА_14 і обвинуваченим ОСОБА_2 затвердити.

Визнати ОСОБА_2 . винуватим за ч. 2 ст. 410 та ч. 1 ст. 366 КК України та призначити узгоджене покарання:

- за ч. 1 ст. 366 КК України - у вигляді штрафу в розмірі 60 (шестидесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 грн. (тисяча двадцять гривень) в доход держави;

- за ч. 2 ст. 410 КК України, на підставі ст.ст. 69, 53 КК України, - у вигляді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень (три тисячі чотириста гривень) в доход держави.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у вигляді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень (три тисячі чотириста гривень) в доход держави.

Стягнути зі ОСОБА_2 - за проведення судово-почеркознавчої експертизи Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при ГУМВС України в Харківській області (м. Харків, вул. Ярославська, 1/29) від 07 лютого 2013 року - 1176,00 грн. Одержувач платежу - НДЕКЦ при ГУ МВС України в Харківській області код по ОКПО 25574728, Р/Р 31253272210487, в УДК в Харківській області МФО 851011 з позначкою виду платежу: ( за експертні послуги).

Речові докази: особова справа призовника ОСОБА_9, особова справа призовника ОСОБА_11, особова справа призовника ОСОБА_12, книга видачі бланків військових квитків працівникам Ізюмсько-Борівського ОМВК, акти прийому-передачі посади від 22.03.2011 р., книга наявності та руху матеріальних коштів Ізюмсько-Борівського ОМВК, книга №1 учета наличия и движения материальных средств, книга № 342/16 обліку наявності та руху матеріальних засобів Ізюмсько-Борівського ОМВК, журнал обліку бланків суворої звітності Харківського ОВК, книга протоколів засідань призовних комісій Ізюмсько-Борівського ОМВК восени 2010 р., книга протоколів засідань призовних комісій Ізюмсько-Борівського ОМВК весняного призову 2011 р., книга протоколів засідань призовних комісій Ізюмсько-Борівського ОМВК осіннього призову 2011 р., книга протоколів весняного призову 2012 р., книга протоколів засідань призовних комісій Ізюмсько-Борівського ОМВК осіннього призову 2012 р., військовий квиток серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_12, військовий квиток серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_9 та військовий квиток серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_13, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, - зберігати в матеріалах кримінального провадження до набрання вироком законної сили, після чого передати до архіву військового відомства на їх вимогу.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонним суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя П.П.Винниченко