Ухвала суду № 31652165, 05.06.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Ус О.В. Доповідач Біляєва О.М.

Категорія 41

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Біляєвої О.М.,

суддів Мальованого Ю.М., Папоян В.В.,

при секретарі Саєнко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Орлівської сільської ради про визнання наймачем іншого члена сім'ї та зміну договору найму за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, на рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 22 квітня 2013 року,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 22 квітня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач, в інтересах якої діє ОСОБА_2, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

В обґрунтування скарги апелянт зазначає, що при ухваленні рішення суд безпідставно не врахував рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 25 жовтня 2012 року, яким позивач визнана членом сім'ї ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, та роз'яснення, що містяться у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" і п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя". Так, наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для відмови в праві користування житловим приміщенням особі, яка проживала чи вселилася туди як член сім'ї наймача. Відсутність письмової згоди членів сім'ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особи, які вселилися, не набули право користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду. Висновок суду, що договір найму житлового приміщення може бути змінений та укладений як з наймачем лише з членом сім'ї наймача, що помер; і при цьому ця особа повинна мати право на користування спірним житлом у встановленому законом порядку, не відповідає положенням ст. 106 ЖК України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.

Представник Орлівської сільської ради Удовиченко В.В. просив відхилити апеляційну скаргу, рішення залишити без змін.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права.

Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін з наступних підстав.

Відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 106 ЖК України повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї наймача.

У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім'ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.

Суд першої інстанції встановив, що у квартирі АДРЕСА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 наймача квартири ОСОБА_3 зареєстрованих осіб немає. Рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 25 жовтня 2012 року, що набрало законної сили, ОСОБА_1 визнана членом сім'ї померлого наймача; їй відмовлено у визнанні за нею права користування спірним приміщенням. Відповідач відмовив ОСОБА_1 у зміні договору найму (ас. 6-8, 9, 33, 34).

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що судовим рішенням від 25 жовтня 2012 року встановлено факт проживання позивача у спірній квартирі без дотримання встановленого порядку, без письмової згоди наймача та реєстрації у житловому приміщенні, у визнанні за ОСОБА_1 права користування квартирою відмовлено.

Такий висновок узгоджується з матеріалами справи і ґрунтується на законі.

Згідно з частиною другою ст. 64 ЖК України, до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Згідно з роз'ясненнями, даними Пленумом Верховного Суду України у п. 9 постанови № 2 від 12 квітня 1985 року "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" (із наступними змінами), при розгляді спорів про право користування житловим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи прописані вони в цьому житловому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство.

Рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 25 жовтня 2012 року, що набрало законної сили, у визнанні за ОСОБА_1 права користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 відмовлено. Судом встановлено факт, що ОСОБА_1 поселилася в спірне житлове приміщення усупереч вимогам ст. 65 ЖК без письмової згоди, зареєстрованою у квартирі не була. Питання про визнання права користування житловим приміщенням ні колишній наймач, ні позивачка не ставили.

Згідно з ч. 4 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відтак суд першої інстанції з додержанням вимог ст. 64 ЖК відмовив у зміні договору найму житлового приміщення за особою, за якою не визнано право користування цим приміщенням.

Апеляційний суд, враховуючи викладене, приходить до висновку, що суд першої інстанції при розгляді даної справи виконав вимоги процесуального закону, вирішив спір на підставі наданих сторонами доказів, яким дав правильну правову оцінку, визначився з характером спірних правовідносин, правильно застосувавши до них норми матеріального права. Наведені в апеляційній скарзі доводи не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо зміни або скасування судового рішення.

Апеляційний суд на підставі ст. 308 ЦПК України відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.1, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, відхилити.

Рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 22 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді