Рішення № 31651641, 03.06.2013, Київський районний суд м. Сімферополя

Київський районний суд м. Сімферополя

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 123/3500/13-ц Номер провадження 2/123/1908/2013

03.06.2013 року Київський районний суд м. Сімферополя в складі:

головуючого - судді Тонкоголосюка О.В.,

при секретарі - Селезньовій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного Акціонерного товариства "Філдес Україна" про визнання договору недійсним, повернення коштів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування якого вказує, що 16 червня 2006 року він уклав контракт № 0503573 з Акціонерним товариством «Філдес Україна», відповідно до статті 1 якого, предметом контракту є надання особі, що уклала контракт, послуги по адмініструванню системи, що умовно називається CARCREDIT (КАР КРЕДИТ), з метою придбання автомобіля у групі.

Відповідно до статті 3 Договору, відповідач утворює групу системи, без якої

жоден з клієнтів не має можливості отримати автомобіль. Отже, споживач сплачує за

можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок споживання послуги.

Відповідно до статті 5 Договору, клієнт мав виплачувати не тільки конкретну

суму за автомобіль, але й додаткові платежі, вказані відповідачем.

Позивач зазначає, що за період часу з червня 2006 року по січень 2010 року щомісяця виплачував зазначену відповідачем суму. Загалом на виконання своїх зобов'язань за вказаним договором позивач сплатив 72770 грн. 45 коп. (за умови визначення вартості автомобіля у

розмірі 42590 грн.). З питання передачі автомобілю він неодноразово звертався до відповідача, до цього часу цього зроблено не було, у зв'язку із чим позивач просить визнати недійсним контракт № 0503573 від 16.06.2006 року, укладений між ним та Дочірнім підприємством "Філдес Україна", стягнути з останнього на його, позивача, користь суму попередньої оплати за придбання автомобілю в розмірі 72770,45 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник заявлені вимоги підтримали в повному об'ємі з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не явився, про дату та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Згідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представника відповідача, по доказах, що є в наявності в матеріалах справи, оскільки позивач та його представник не заперечують проти заочного розгляду справи.

Вислухав позивача та його представника, дослідивши матеріали справи всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.

За загальним правилом (ч.1 ст.11 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Сторони мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Стаття 213 ЦПК України вимагає від суду повно та всебічно з'ясувати обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідити всі докази в їх сукупності.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про захист прав споживачів" послугою вважається діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Договором є усний чи письмовий правочин укладений між споживачем і виконавцем. Підтвердження вчинення усного правочину оформлюється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншим документам (розрахунковий документ).

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було укладено контракт про надання послуг № 0503573 від 16.06.2006 року та ідентифікатор до контракту № 0503573, який є невід'ємною частиною Контракту, в якому зазначені всі відомості та реквізити Відповідача, а також бажану марку автомобіля з базовою ціною, яка діяла на момент підписання Контракту.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, серед іншого, свобода договору (яким є Контракт) та свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом (адміністрування придбань в групах).

Підтвердженням отримання Позивачем повної, необхідної, доступної та достовірної інформації про положення Контракту є особисте підписання Позивачем кожної сторінки Контракту та Заяви про повноту отриманої інформації (сторінка 16 Контракту).

Правочин сторонами укладено в письмовій формі, особисто підписаний позивачем та повноважною особою відповідача, а також скріплений печаткою.

Таким чином, було дотримано усі вимоги, які передбачені ст.ст. 202 - 203 ЦК України, до чинності правочину.

Згідно з умовами Контракту про надання послуг, предметом цього контракту є надання Позивачу послуг з адміністрування системи, умовно іменованої КАР КРЕДИТ з метою придбання автомобіля в групі. Відповідач в інтересах клієнта бере на себе зобов'язання здійснити сприяння клієнту в пошуках, придбанні, страхуванні та інших супутніх діях, необхідних для задоволення потреб клієнта з придбання бажаного автомобіля.

Вказаний контракт укладений в рамках створення групи покупців, які бажають придбати товар високої вартості, зокрема автомобіль, та які стають учасниками системи. Відповідач надає учаснику послуги, що направлені на придбання автомобіля та полягають у формуванні груп учасників, організації і проведенні в групах актів визнання, та інших послуг, передбачених угодою. Кінцевим результатом укладених угод з учасником певної групи є отримання автомобіля всіма учасниками, за умов дотримання ними встановлених договором умов.

Відповідно до ст. 6 п. А Контракту, кожний клієнт системи, що виконує зобов'язання, що випливають з дійсного контракту, одержує автомобіль відповідно до принципів визнання, передбаченими в контракті.

Правові наслідки в контракті сторони пов'язали у тому числі і з настанням певної обставини, як то передбачено статтею 212 ЦК України та ст. 7-9 Контракту, а саме в разі перемоги в акті визнання в групі клієнтів. У групі, до якої належить позивач, визнання відбувається за принципами торгів та за бальною системою (ст. 8,9 контракту).

Як стверджує позивач, що не було спростовано з боку відповідача, за період часу з червня 2006 року по січень 2010 року щомісяця виплачував зазначену відповідачем суму. Загалом на виконання своїх зобов'язань за вказаним договором позивач сплатив 72770 грн. 45 коп. (за умови визначення вартості автомобіля у розмірі 42590 грн.). З питання передачі автомобілю він неодноразово звертався до відповідача, до цього часу цього зроблено не було.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ "Про захист прав споживачів" споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 цього кодексу встановлено настання правових наслідків у разі порушення зобов'язання, у тому числі, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 612 ЦК України Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1) та прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (ч.4).

Згідно ст. 10 ЗУ "Про захист прав споживачів" Виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов'язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у по станові від 23.05.2012 р. у справі № 6-35цс12: За положеннями ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороня ються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених з використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідально схеми.

Оскільки позивачка сплачувала кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, ПАТ «Філдес Україна» без залучення власних коштів формувало групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок ко штів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи «Кар Кре дит», касаційний суд помилково погодився з висновками суду апеляційний інстанції про те, що спірний договір - це досягнута між сторонами угода про посередницьку діяльність, яка не порушує права позивачки, а діяльність ПАТ «Філдес Україна» з реалізації системи «Кар Кредит» не є такою, що вводить споживача в оману.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.01.2013 року у справі №6-161цс12.

У відповідності до положень ст. 360-7 ч.1 ЦПК України, яка передбачає, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, суд вважає, що задоволення вимог позивача про визнання контракту недійсним та стягнення з відповідача на його користь, у зв'язку з невиконанням умов договору, грошових коштів сплачених ним по контракту про надання послуг № 0503573 від 16.06.2006 року в сумі 72770,45 грн. є таким, що відповідає положення зазначених вище правових позицій Верховного Суду України.

На підстав викладеного, ст.ст. 610-612 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись ст..ст. 1, 3, 10, 11, 57, 60, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним контракт № 0503573 від 16.06.2006 року, укладений між Дочірнім підприємством "Філдес Україна" та ОСОБА_1.

Стягнути з Приватного Акціонерного товариства "Філдес Україна" на користь ОСОБА_1 суму попередньої оплати за придбання автомобілю в розмірі 72770,45 (сімдесят дві тисячі сімсот сімдесят гривен сорок п'ять копійок).

Стягнути з Приватного Акціонерного товариства "Філдес Україна" на користь держави судовий збір у розмірі 727,70 грн..

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем на рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення через Київський районний суд м. Сімферополя.

Суддя Тонкоголосюк О. В.