Ухвала суду № 31651646, 01.06.2013, Київський районний суд м. Сімферополя

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 123/4852/13-ц Номер провадження 4-с/123/80/2013

01.06.2013 року Київський районний суд м. Сімферополя в складі:

головуючого - судді Тонкоголосюка О.В.,

при секретарі - Селезньовій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність, зобов'язання до вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною скаргою. В обґрунтування якої зазначає, що 07.05.2012 року старшим державним виконавцем Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ Івановим В.А. була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-3973/2011 від 20.04.2012 виданим Київським районним судом м. Сімферополя та розпочато виконавчі дії.

Заявник стверджує, що під час ознайомлення з виконавчим провадженням, як мало місця 16.04.2013 рок, йому стало відомо про наявність грубих порушень його особистих прав.

Так, 13.06.2012 року за вих. № 03-50/7517 на адресу стягувана за вищевказаним виконавчим провадженням - Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», Івановим В.А. був направлений лист про необхідність авансування видатків по виконавчому провадженню. В листі також було зазначено, що у випадку відсутності письмового відзиву в 20-ти денний термін, або відмови від авансування видатків, виконавчий лист буде повернуто на адресу стягувача на підставі п. 4, ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». У визначений державним виконавцем термін Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» жодним чином не прореагувало на вищевказану вимогу. Але не зважаючи на вказані обставини виконавчий документ відповідно до вимог п. 4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» повернутий не був, що на думку заяв7ник є незаконною бездіяльністю старшого державного виконавця Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ Іванова В.А.

Крім того, постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена 07.05.2012 року старшим державним виконавцем Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ Івановим В.А., останнім також були відпрацьовані та направлені відповідні листи до КРП «Сімферопольське МБРТІ» до ПАО «Сведбанк», винесена також постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Але починаючи з вересня 2012 року всі виконавчі дії проводились іншим державним виконавцем, а саме заступником начальника Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ Коржовим Р.В., при цьому будь якого документу щодо передачі на виконання вищезазначеного виконавчого провадження до іншого виконавця в матеріалах провадження немає, що в свою чергу є грубим порушенням вимог інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802, пунктом 6.2 якої встановлено, що передача виконавчого провадження в межах одного органу ДВС або виконавчої групи здійснюється за письмовим дорученням начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівника виконавчої групи.

Крім цього п. 6.7 зазначеної інструкції встановлено, що при передачі виконавчого провадження з одного органу ДВС до іншого, від одного державного виконавця до іншого відповідні відомості заносяться до Єдиного реєстру. Так станом на момент звернення із даною скаргою до суду даних щодо передачі виконавчого провадження від Старшого державного виконавця Київського ВДВС Сімферопольського міського управління юстиції Іванова В. А. до заступника начальника Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ Коржова Р.В. - в реєстрі немає. Таким чином, дії Коржова Р.В. по даному виконавчому провадженню вчинені із перевищенням повноважень, без відповідної вказівки (письмового доручення начальника відділу). Тому всі процесуальні документи видані зазначеною посадовою особою підлягають - скасуванню.

13.09.2012 року державним виконавцем Коржовим Р.В. складено акт опису й арешту майна. В графі акту місце складання зазначено АДРЕСА_1, але в дійсності у зазначений в акті день до квартири за адресою АДРЕСА_1 ніхто не приходив та не проводив ніяких дій. В акті зазначено присутність двох понятих, а саме: ОСОБА_4 АДРЕСА_2, та ОСОБА_5 АДРЕСА_3, але, на думку заявника, підписи вказаних осіб на першій та останній сторінках акту дуже різняться, що ставить під сумнів їх дійсність тому цей акт підлягає скасуванню.

Крім того, безпідставно Коржовим Р.В. до матеріалів виконавчого провадження долучене платіжне доручення від 22 жовтня 2012 року № 3739, стягувач в якому зазначений ТАО «Всеукраїнський акціонерній банк», а не ПАО «Сведбанк», та розпорядження затверджене В.о. начальника Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ 19.10.2012, в якому також в якості стягувача зазначено ПАО «Всеукраїнський акціонерній банк».

Більш того, 12.02.2013 року заступником начальника Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ Коржовим Р.В. складено акт уцінки майна який затверджено 12.02.2013 року Начальником Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ. Так в зазначеному акті вказано, що майно передане на реалізацію в рамках виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 2-3973/ 2011 від 20.04.2012 виданим Київським районним судом м. Сімферополя - не реалізовано у зв'язку із відсутністю заявок у відповідності до ч. 5 ст. 62 ЗУ «Про виконавче провадження», тому майно (Квартира, що розташована за адресою: АРК, АДРЕСА_1) підлягає уцінці. Зазначений акт вважаю незаконним, безпідставним, виданий без наявності на то законних, обґрунтованих підстав, а тому також підлягає скасуванню. На дату видання зазначеного акту, а саме 12.02.2013 у Київському ВДВС Сімферопольського МУЮ була відсутня будь яка офіційно зареєстрована інформація щодо не реалізації вищезазначеного майна. Тому рішення щодо уцінки майна яке оформлено у вигляді відповідного акту від 12.02.2013 року прийнято передчасно без наявності на те правових підстав.

На підставі наведеного заявник просить визнати бездіяльність Старшого державного виконавця Київського ВДВС Сімферопольського міського управління юстиції Іванова В.А., яка виявилась у неповерненні стягувачу виконавчого документа відповідно до п.п. 4. п. 1. ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» - незаконною, зобов'язати останнього повернути виконавчий документ № 2-3973/2011 від 20.04.2012 виданий Київським районним судом м. Сімферополя у відповідності до п.п. 4. п. 1. ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачу. Визнати дії заступника начальника Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ Коржова Р.В. щодо складання акту опису й арешту майна від 13.09.2012 року незаконними та скасувати зазначений акт, а також визнати дії заступника начальника Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ Коржова Р.В. щодо передачі пакету документів разом із заявкою на реалізацію квартири АДРЕСА_1 та організацію прилюдних торгів протиправними. Відшкодувати судові витрати.

В судовому засіданні представник заявника заявлені вимоги підтримав в повному об'ємі, з підстав викладених в скарзі.

Заступник начальника Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ Коржов Р.В., який діє також в інтересах Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ проти скарги заперечував посилаючись на те, що вона є необґрунтованою та безпідставною, з приводу чого надав письмові заперечення, які були додані до матеріалів справи.

Старший державний виконавець Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ Іванов В.А. надав заяву з проханням розглянути справу за його відсутності.

Вислухав сторони, що явилися, дослідивши матеріали цивільної справи, проаналізувавши усі наявні по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судовим розглядом встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Сімферополя перебувала цивільна справа № 2-3973/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Заочним рішенням від 18 листопада 2011 року позовні вимоги ПАТ «Сведбанк» були задоволені, вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки (за договором іпотеки від 23 січня 2008р. за реєстровим № 212), а саме: на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1101/0108/88/011 від 23 січня 2008р. у сумі 74 652,03 доларів США, що еквівалентно 595 252,89 гривням (п`ятсот дев`яноста п`ять тисяч двісті п`ятдесят дві гривні вісімдесят дев`ять копійок), для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», шляхом продажу предмету іпотеки на публічних торгах за початковою ціною, визначеною попередньо незалежним експертом - суб'єктом оціночної діяльності. З ОСОБА_1, ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» стягнуто витрати по сплаті судового збору у сумі 1700,00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 120,00 гривень в рівних частках, а саме по 910 грн. з кожного.

У відповідності до ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

У відповідності до ст. 3 цього Закону виконання рішень, перелік яких встановлено законом, покладається на державних виконавців.

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом (ст. 4 Закону).

Згідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

У відповідності до ст.6 Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

На підставі заяви представника ПАТ «Сведбанк» були видані три виконавчі листи на примусове виконання зазначеного рішення № 2-3973/2011 від 20.04.2012 року.

07.05.2012 року старшим державним виконавцем Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ Івановим В.А. була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-3973/2011 від 20.04.2012 року виданим Київським районним судом м. Сімферополя та розпочато виконавчі дії.

13.06.2012 року за вих. № 03-50/7517 державним виконавцем на підставі ст.. 42 Закону України «Про виконавче провадження» було надіслано пропозиції щодо авансування витрат виконавчого провадження, пов'язаних з виготовленням технічної документації та проведенням експертизи об'єкту нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності. В листі також було зазначено, що у випадку відсутності письмового відзиву в 20-ти денний термін, або відмови від авансування видатків, виконавчий лист буде повернуто на адресу стягувача на підставі п. 4, ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно виписки Управління Державного казначейства України у м.Сімферополі від 08.08.2012 року на рахунок по обліку депозитних сум Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ від ПАТ «Сведбанк» надійшла сума у розмірі 1200,00 грн. як авансовий внесок по проведенню експертної оцінки нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 згідно листа № 03- 50/7517 від 13.06.2012 року.

Заявник стверджує, що стягував пропустив встановлений державним виконавцем строк на проведення авансування виконавчих дій, у зв'язку із чим останній мав повернути виконавчий лист стягувану. Між тим, суд не може погодитися з такою думкою заявника, оскільки з матеріалів виконавчого провадження, яке було оглянуто вході судового розгляду справи не вбачається, коли саме стягувачем було одержано цього листа, тому вважати, що ним був пропущений строк на проведення авансування у суду також немає підстав.

28.08.2013 року згідно акту прийому-передачі виконавчих проваджень від головного державного виконавця Іванова В.І. до заступника начальника Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ Коржова Р.В. було переданого виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа по справі 2-3973/2011, виданого Київським районним судом м.Сімферополя 20.04.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) на користь ПАТ «Сведбанк» (м.Київ, вул. Комінтерну,30 ЄДРПОУ 19356840) 595 252,89 грн. шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1, копія цього акту було додано до матеріалів справи. Таким чином, доводи заявника про те, що передача виконавчого провадження від одного державного виконавця іншому було проведено з порушенням діючого законодавства, були спростовані наявними доказами.

13.09.2012 року в межах виконавчого провадження було складено акт опису й арешту майна.

19.10.2012 заступником начальника Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим, Коржовим Р.В. на підставі вимог ст.43 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено розпорядження про перерахування грошових коштів з депозитного рахунку по обліку депозитних сум у розмірі 1200,00 грн. як авансового внеску на рахунок Головного управління юстиції МЮУ в АРК.

Заявник зазначає, що у відповідності до вказаного розпорядження авансування виконавчих дій було проведено ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк" в той час коли стягувачем є ПАТ «Сведбанк», а отже проведення виконавчих дій було проведено безпідставно.

Між тим, як було встановлено в ході судового розгляду справи в розпорядженні від 19.10.2012 року було допущено описку, щодо зазначення стягувача, яка була усунута постановою начальника Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції в АРК, Єрмолаєвою К.В. від 31.05.2013 року.

Згідно договору № 0112474 від 20.12.2012 року майно у вигляді квартири АДРЕСА_1 передано на реалізацію за ціною визначеною оцінювачем.

Згідно п.5 ст.62 Закону України «Про виконавче провадження» не реалізоване майно на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінки державним виконавцем.

Так, згідно листа Філії 01 ПП «Нива В.Ш.» від 11.02.2013 року Вих.№ 0245 прилюдні торги по реалізації нерухомого майна у вигляді квартири АДРЕСА_1 не відбулись.

12.02.2013 року на підставі ст.62 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем проведено уцінку арештованого нерухомого майна.

Заявник стверджує, що на станом на 12.02.2013 року у Київському ВДВС Сімферопольського МУЮ була відсутня будь яка офіційно зареєстрована інформація щодо не реалізації вищезазначеного майна. Тому рішення щодо уцінки майна яке оформлено у вигляді відповідного акту від 12.02.2013 року прийнято передчасно без наявності на те правових підстав.

Як пояснив в ході судового розглядусправи Коржов Р.В. лист Філії 01 ПП «Нива В.Ш.» від 11.02.2013 року Вих. № 0245 надійшов до Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ до того, як було прийняте рішення про уцінку арештованого нерухомого майна та було підставою для прийняття такого рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи скарги не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, оскільки вони були спростовані наданими доказами.

На підставі Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про державну виконавчу службу», керуючись статтями 383-389 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність, зобов'язання до вчинення певних дій відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Тонкоголосюк О. В.