Ухвала суду № 31648184, 30.05.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/3599/11

Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Р.М.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

при секретарі судового засідання: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача - Олійник Р.О., Олійник Ю.Ю., представники на підставі довіреності

відповідача - Охрімовський Я.В., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінницький комбінат хлібопродуктів №2»звернулось з позовом до Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції (в результаті заміни відповідача Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05.10.2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що підприємством неправомірно задекларовано суми податкового кредиту, з подальшим неправомірним заявленням сум бюджетного відшкодування з ПДВ за податковими накладними, виписаних в попередніх періодах, по яким відсутні докази несвоєчасного отримання та за відсутності факту оскарження дій постачальників.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.

Представники позивача просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, посадовими особами відповідача проведено позапланову перевірку ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 1 812 232 грн. за серпень 2010 року, у сумі 4 123 600 грн. за вересень 2010 року на рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в травні, липні, серпні 2010 року.

У ході вказаної перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем податкового законодавства, зокрема:

- абзаців 1,2 п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1, п.п 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за серпень 2010 року на загальну суму 1 762 878,00 грн..

- п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за вересень 2010 року на загальну суму 1 804 173,00 грн..

- абзаців 1,2 п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого позивачем занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного періоду за вересень 2010 року в сумі 166 625 грн..

- абзаців 1,2 п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1, п. п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", позивачем завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного періоду за серпень 2010 року в сумі 397 817 грн..

- п.п. 3.1.3 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п. 6.2 ст. 6, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", занижено позивачем обсяг поставки по експортним операціям у податкових деклараціях з ПДВ за перевіряємий період в сумі 16 722 208 грн. (за серпень 2010 року на суму 9 057 474 грн., за вересень 2010 року на суму 7 664 734 грн.).

Не погоджуючись з зазначеними висновками податкового органу, ТОВ "ВКХП №2" подало до Вінницької МДПІ заперечення на акт перевірки.

За результатами розгляду заперечень відповідач направив позивачу листа №1014/10/23 від 17.02.2001 року, в якому повідомив, що акт перевірки не суперечить Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Закону України від 03.04.1997 року №168//97-ВР "Про податок на додану вартість".

02 березня 2011 року ТОВ "ВКХП №2"отримало податкове повідомлення-рішення №0000162300 від 22 лютого 2011 року та розрахунок, відповідно до яких ТОВ "ВКХП №2" зменшено суму бюджетного відшкодування (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в серпні 2010 року на 1 762 878,00 грн., у вересні 2010 року на 1 804 173,00 грн..

Позивачем подано до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області первинну скаргу про перегляд податкового повідомлення-рішення №0000162300 від 22 лютого 2011 року.

Державна податкова адміністрація у Вінницькій області рішенням №9392/10/25-009 про результати розгляду первинної скарги податкове повідомлення-рішення №0000162300 від 22 лютого 2011 року залишила без змін, а первинну скаргу - без задоволення.

12 травня 2011 року позивач подав до Державної податкової адміністрації України повторну скаргу про перегляд податкового повідомлення-рішення №0000162300 від 22 лютого 2011 року, винесеного Вінницькою МДПІ з урахуванням рішення про результати розгляду первинної скарги №9392/10/25-009 від 08.04.2011 року.

22 липня 2011 року ТОВ "ВКХП" отримано поштою рішення Державної податкової адміністрації України, яким податкове повідомлення-рішення №0000162300 від 22 лютого 2011 року було залишене без змін, а повторна скарга - без задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність та необґрунтованість застосування відповідачем до позивача податкового повідомлення-рішення №0000162300 від 22 лютого 2011 року.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

22.02.2011 року податковим органом, на підставі акта перевірки 22/23/34325039 від 02.02.2011 р., яким встановлено порушення абз. 1, 2 п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», прийнято податкове повідомлення-рішення №0000162300, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на загальну суму 3567051 грн., з яких за серпень 2010 року 1762878 грн. та за вересень 2010 року 1804173 грн.

Відповідно до п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану варість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника в банку за червень, липень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась в травні, червні 2010 року було предметом дослідження у адміністративній справі № 2а/0270/2519/11.

Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.04.2013 року, залишено без змін постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05.07.2011 р., та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2011 року у справі № 2а/0270/2519/11. Вказаними рішеннями встановлено правомірність відносно включення позивачем до складу податкового кредиту в податкових деклараціях по податку на додану вартість за червень-липень 2010 року податкових накладних, отриманих позивачем в червні-липні 2010 року, проте виписаних постачальниками в попередніх звітних періодах.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини. Також, згідно з частиною другою ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

З огляду на наведене обставини щодо формування позивачем бюджетного відшкодування за серпень-вересень 2010 р. не потребують доказування.

Таким чином, з огляду на вищевикладене суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки під час розгляду справи підтвердився той факт, що суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість є узгодженими, а тому позивач має право на їх відшкодування з бюджету.

Таким чином, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 06 червня 2013 року .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.