Постанова № 31645082, 24.05.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 травня 2013 року Справа № 812/2820/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Матвєєвої В.В.

при секретарі Захаровій Ю.О.

за участю сторін:

представника позивача Степаненко Т.О.

представника відповідача Клиновського Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню,-

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету в розмірі 18 596 945,00 грн.

Ухвалою суду від 24.05.2013 провадження по адміністративній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету в розмірі 18 596 945,00 грн., в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Луганську, що втілилася у ненаданні до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновку про відшкодування ПАТ «Луганськтепловоз» податку на додану вартість за червень 2012 року на суму 18 596 945,00 грн. закрито у зв'язку з відмовою.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ПАТ «Луганськтепловоз» до СДПІ у м. Луганську Державної податкової служби було подано податкову декларацію з податку на додану вартість та уточнюючий розрахунок за червень 2012 року, якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку в розмірі 18596945,00 грн. Відповідачем на підставі наказу від 07.08.2012 №290 з 08.08.2012 по 17.08.2012 проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем заявленого бюджетного відшкодування в податковій декларації з ПДВ за червень 2012 року та уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за червень 2012 року, за результатами якої складено довідку від 27.08.2018 №83/14-0/05763797. Перевіркою встановлено, що ПАТ «Луганськтепловоз» сплачено суму ПДВ у складі вартості товарів на користь постачальників у попередньому податковому періоді, порушень не виявлено, заявлену суму бюджетного відшкодування по ПДВ в розмірі 18280093,00 грн. підтверджено, а заявлену суму ПДВ за червень 2012 року в розмірі 316852,00 грн. податковий орган зможе підтвердити після отримання матеріалів зустрічних перевірок по ланцюгу постачання від органів ДПС.

На думку позивача, ПАТ «Луганськтепловоз» реалізувало своє право на включення сплаченого ним у цінні товару податку на додану вартість у розмірі 18596945,00 грн. до податкового кредиту, в межах строку, визначеного Податковим кодексом України, а тому, позивач діяв правомірно, включивши сплачену суму ПДВ в податковий кредит за червень 2012 року. У зв'язку з викладеним, позивач просив стягнути з Державного бюджету України суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за червень 2012 року в розмірі 18 596 945,00 грн.

У судовому засіданні 24 травня 2013 року представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог та пояснив, що під час розгляду зазначеної справи СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби було здійснено часткове задоволення позовних вимог підприємства та відшкодовано ПДВ в сумі 18280093,00 грн., що надійшли на розрахунковий рахунок підприємства без розшифровки сум по контрагентам. Невідшкодований залишок ПДВ по декларації за червень 2012 року складає 316852,00 грн. Просив задовольнити позов та стягнути з Державного бюджету України решту суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за червень 2012 року в розмірі 316852,00 грн.

Представник СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби адміністративний позов не визнав, надав заперечення, в якому зазначив, що перевіркою підтверджено відображене позивачем у декларації з урахуванням уточнюючого розрахунку за червень 2012 року бюджетне відшкодування у розмірі 18280093,00 грн.

Перевіркою не підтверджено відображене ПАТ «Луганськтепловоз» у декларації за червень 2012 року бюджетне відшкодування у розмірі 316852,00 грн. по причині не отримання довідки зустрічної звірки по ланцюгу постачання, серед яких виявлено платника, якому надано ризиковий кредит, а саме ТОВ «Глобал Трейдинг ДСС». Відповіді на запит по зазначеному підприємству не отримано. На момент закінчення перевірки була лише отримана відповідь від ГВПМ СДПІ ВПП у м. Луганську ДПС від 17.08.2012, згідно якої на момент закінчення перевірки проводяться оперативні заходи по відпрацюванню зазначеного контрагента.

З посиланням на вимоги ст. 200 ПК України стверджував, що для вирішення питання щодо правомірності формування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість необхідно дослідити як правильність формування податкового кредиту платника, так і правильність визначення його податкових зобов'язань за певний податковий період.

Представник Головного УДКС України у Луганській області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення розгляду справи повідомлявся, 08.04.2013 надав заперечення, в якому зазначив, згідно із вимогами пунктів 12,13. ст. 200 Податкового кодексу України, у 2-го відповідача виникають обов'язки по відшкодуванню лише за наявності відповідного висновку органу державної податкової служби із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. У зв'язку із відсутністю висновку податкового органу відсутні підстави для задоволення позову. Просив відмовити в задоволені позову та розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Стаття 20 Податкового кодексу України визначає права органів державної податкової служби. Відповідно до п. п. 20.1.4 п. 20.1 цієї статті органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ПАТ «Луганськтепловоз» зареєстрований в якості суб'єкта господарської діяльності - юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 27.04.2011 за №13821050023002275 (т. 1, а. с. 66), про що внесено запис до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (т. 1, а. с. 63). Перебуває на обліку в СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби з 09.07.1993 за №5584/15 (т. 1, а. с. 64). Згідно свідоцтва №100337613 позивач є платником податку на додану вартість з 08.07.1997 (т. 1, а. с. 65).

У встановленому порядку позивач подав 1-му відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість згідно форми декларації, затвердженої Наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41 за червень 2012 року №9042379909 (т. 1, а. с. 24-25), із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 18 596 945,00 грн., уточнюючий розрахунок, розрахунок суми бюджетного відшкодування, відповідні додатки та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (т.1, а. с. 27, 29, 31, 33, 34-37, 39, 40).

Відповідно до вищезазначеної форми декларації, затвердженої Наказом ДПА України від 15.01.2011 року № 41, розрахунок суми бюджетного відшкодування зазначений в додатках.

Додаток № 2 «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)», у якому розшифровується від'ємне значення, що виникло у розрізі періодів його виникнення, відстежується його фактично сплачена у попередньому періоді частина та виводиться показник рядку 24 декларації («мінус», що переходить на наступний період).

Додаток № 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ)», в якому зазначене формування суми бюджетного відшкодування, значення якої переходить до рядка 23 декларації.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства визначений та затверджений наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 р. (далі - Порядок 984).

На підставі наказу 1-го відповідача №209 від 07.08.2012, винесеним з посиланням на п. п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України (т. 1, а. с. 11), направлень №137 та №138 від 07.08.2012 (т. 1, а. с. 12, 13), уповноваженими особами податкової служби була проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності заявленої суми бюджетного відшкодування.

За наслідками перевірки складено довідку № 83/14-00/05763797 від 27.08.2012 (далі - довідка № 83, т.1, а. с. 14-23).

Згідно із п. 3 Порядку № 984 довідка - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про не встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.

В довідці №83 зазначено, що перевіркою підтверджено відображене позивачем у декларації з урахуванням уточнюючого розрахунку за червень 2012 року бюджетне відшкодування 18 280 093,00 грн., від'ємне значення за червень 2012 року в сумі 18 791 852,00 грн.

Перевіркою не підтверджено відображене ПАТ «Луганськтепловоз» у декларації за червень 2012 року бюджетне відшкодування у розмірі 316852,00 грн. по причині не отримання довідок зустрічних звірок по ланцюгу постачання від органів ДПС (т. 1, а. с. 22).

Відповідь на запит по підприємству ТОВ «Глобал Трейдинг ДСС» до теперішнього часу не отримана (т. 1, а. с. 85-86). На момент закінчення перевірки була лише отримана відповідь від ГВПМ СДПІ ВПП у м. Луганську ДПС від 17.08.2012, згідно якої на момент закінчення перевірки проводяться оперативні заходи по відпрацюванню зазначеного контрагента.

Як зазначено у розділі 2 Довідки №83, під час перевірки документи надано позивачем у повному обсязі, суцільним порядком перевірені декларації та уточнюючи розрахунки до декларацій з ПДВ з додатками, всі податкові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, договори в сфері ЗЕД та вантажно-митні декларації на експорт та імпорт продукції за цей період; вибірковим порядком перевірені інші документи (виписки з банківських рахунків, касові та банківські документи, платіжні документи, зворотно-сальдові відомості, головні книги, акти виконаних робіт, товарно-транспортні документи, накладні на оприбуткування, рахунки - фактури).

В судовому засіданні сторонами визнано, що під час проведення перевірки фахівцями відповідача були перевірені наступні документи позивача:статутні документи, реєстраційні документи, контракти, угоди, договори купівлі - продажу, журнали ордери, реєстри отриманих податкових накладних, податкові накладні за червень 2012 року та інші первинні бухгалтерські документи.

У 1-го відповідача відсутні зауваження щодо кількості та якості наданих позивачем для перевірки відповідачу документів.

В довідці також зазначено, що позивач платіжним дорученням сплатив постачальникам за товар із зазначенням у складі вартості товарів (послуг) суми ПДВ в розмірі 316852,00 грн. (т. 1, а. с. 158).

Враховуючи зміст довідки №83 та її юридичний статус в розумінні вимог Порядку 984, суд приходить до висновку, що відповідачем не виявлено порушень з боку позивача щодо правомірності визначення бюджетного відшкодування та його сума за червень 2012 року складає 18 596 945,00грн., із яких 18280093,00 грн. вже відшкодовано, решта складає 316 852,00грн.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

При цьому, частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

З системного аналізу зазначених нормативних документів, довідки № 83 та пояснень сторін вбачається, що під час проведення перевірки не було встановлення порушень податкового законодавства з боку позивача.

Відповідно до ст. 200 Податкового Кодексу України (ПК України) - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 200.7. ст. 200 ПК України - платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (що Позивачем і було зроблено). При цьому до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до п. 200.12. ст. 200 ПК України - орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після тримання висновку органу державної податкової служби.

Судом встановлено та визнано сторонами, що станом на момент розгляду справи по суті на розрахунковий рахунок підприємства надійшли кошти в сумі 18 280 093,00 грн., що підтверджується актом звірки заборгованості бюджетного відшкодування з ПДВ (т. 1, а. с. 208), платіжним доручення №1405 від 29.04.2012 на суму 18280093,00 грн. (т. 1, а. с. 209) та довідкою про розмір залишку невідшкодованих сум ПДВ (т. 1, а. с. 218). Невідшкодованою залишається сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 316852,00 грн., висновок до 2-го відповідача 1-м відповідачем не направлений.

Згідно п. 200.14 ст. 200 ПК України - якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує-її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Суд не приймає до уваги посилання 1-го відповідача як на причину ненадання довідки відсутність довідки про проведення звірки по ланцюгу постачання з підприємством-контрагентом ТОВ «Глобал Трейдинг ДСС», з наступних підстав.

Діюче законодавство взагалі та Податковий кодекс зокрема не пов'язують право господарюючого суб'єкта - платника ПДВ - на отримання бюджетного відшкодування по ПДВ з проведенням або не проведенням зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Обов'язковість проведення зустрічних перевірок визначається податковими органами самостійно. Однак проведення податковим органом такої перевірки не може подовжити визначений Законом термін відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.

Визначене законодавством право податкової служби на проведення перевірок повинно реалізовуватися без порушення приписів Закону.

Проведеними чисельними перевірками не встановлено порушень податкового законодавства з боку позивача з питань податку на додану вартість.

Стосовно посилань 1-го відповідача на не підтвердження бюджетного відшкодування ПДВ по ланцюгам у розмірі 316852,00 грн. по причині не отримання довідки зустрічної звірки по ланцюгу постачання з ТОВ «Глобал Трейдинг ДСС» суд виходить з наступного.

Статтями 198 та 200 Податкового кодексу України регламентований порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, який платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту та заявлений від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту у відповідності із пунктом 198.2 статті 198 Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківською рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з 4 абз. п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися її оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

На підтвердження фактичного виконання господарських операцій з контрагентам ТОВ «Глобал Трейдинг ДСС» позивач надав первинні бухгалтерські документи, зокрема договір поставки №10427 від 19.05.2011 (т. 1, а. с. 127-128), додаткові угоди до зазначеного договору (т. 1, а. с. 132-135), статутні документи контрагента (т. 1, а. с. 147-150), видаткові накладні, податкові накладні, приходні ордери, акти здачі-приймання виконаних робіт, договори на поставку товарів, платіжні доручення, реєстри платіжних доручень, рахунки-фактури, вантажно-митні декларації.

Зазначені документи, підписані уповноваженими особами, були досліджені під час проведення перевірок позивача.

Проаналізувавши вказані фінансово-господарські документи, суд прийшов до висновку, що взаємовідносини між позивачем ПАТ «Луганськтепловоз» та його контрагентом ТОВ «Глобал Трейдинг ДСС» з постачання товарно - матеріальних цінностей мали реальний характер, податковий кредит було сформовано правомірно, із додержанням всіх необхідних умов, встановлених діючим законодавством України.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Виходячи з вищевказаного, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позову, так як можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить лише від їх сплати в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної. Також реальність здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Глобал Трейдинг ДСС» знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету в розмірі 316852,00 грн. є обґрунтованим, доведеним та такими, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України, ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» (р/р №260000661206 у ЛФ ПАТ «Укрексімбанк», МФО 304289, код 05763797) суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з ПДВ за червень 2012 року в розмірі 316 852,00грн. (триста шістнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят дві грн.00коп.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 294грн.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 24 травня 2013 року.

Суддя В.В. Матвєєва