Ухвала суду № 31645056, 25.04.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Ліпчанський С.М.

Доповідач Гусєв В.В.

Категорія 20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого: судді Пономарьової О.М.,

суддів: Гусєва В.В., Резникової Л.В.

при секретарі Щербюк Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційні скарги ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства «Кагарлицький цукровий завод» на рішення Мар*їнського районного суду Донецької області від 18 березня 2013 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Богуславщина» до ОСОБА_2, ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства «Кагарлицький цукровий завод» про стягнення заборгованості з врахуванням індексу інфляції та 3% річних,

за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Богуславщина», Публічного акціонерного товариства «Кагарлицький цукровий завод» про визнання договору купівлі-продажу та договору поруки недійсним,

за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства «Кагарлицький цукровий завод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Богуславщина» про відшкодування збитків, завданих поклажедавцеві, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Богуславщина» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ПАТ «Кагарлицький цукровий завод» про стягнення заборгованості за договором купівлі продажу, посилаючись на те, що між ТОВ «Агро-Богуславщина» та ПАТ «Кагарлицький цукровий завод» було укладено договір купівлі-продажу б/н від 31 жовтня 2009 року, відповідно до якого було продано 1000 тон кукурудзи загальною вартістю 1200000 гривень. Підтвердженням виконання договору є накладна № 1351 від 31 жовтня 2009 року та податкова накладна № 50 від 31 жовтня 2009 року.

28 березня 2012 року між ТОВ «Агро_Богуславщина» та ОСОБА_1, який був одночасно генеральним директором ТОВ «Агро-Богуславщина» укладений договір поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_1 поручився за виконання ПАТ «Кагарлицький цукровий завод» грошових забов*язань по оплаті кукурудзи.

28 березня 2012 року між ТОВ «Агро_Богуславщина» та ОСОБА_2 укладений договір поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_2 поручився за виконання ПАТ «Кагарлицький цукровий завод» грошових забов*язань по оплаті кукурудзи.

Станом на 31 жовтня 2012 року грошове забов*язання за договором купівлі-продажу невиконане, тому позивач просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість в сумі 1200000 гривень з врахуванням індексу інфляції та 3% річних.

В жовтні 2012 року Відкрите акціонерне товариство «Кагарлицький цукровий завод» звернулось до суду з зустрічним позовом до ТОВ «Агро-Богуславщина» про відшкодування збитків, завданих поклажедавцеві.

В грудні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Богуславщина», Публічного акціонерного товариства «Кагарлицький цукровий завод» про визнання договору купівлі-продажу та договору поруки недійсним, посилаючись на те, що на час укладання договора купівлі-продажу б/н від 31 жовтня 2009 року голова правління ВАТ «Кагарлицький цукровий завод»ОСОБА_3 не мав повноважень на його укладання.

Рішенням Мар*їнського районного суду Донецької області від 18 березня 2013 року позов ТОВ «Агро-Богуславщина» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ПАТ «Кагарлицький цукровий завод» на користь ТОВ «Агро-Богуславщина» заборгованість за договором купівлі-продажу від 31 жовтня 2009 року в розмірі 1200000 гривень, 3% річних в розмірі 5720 гривень, індекс інфляції в розмірі 1080 гривень та судові витрати в розмірі 3219 гривень.

Зустрічний позов ПАТ «Кагарлицький цукровий завод» про відшкодування збитків залишено без розгляду.

В задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду в частині відмови у задоволенні його зустрічного позову та ухвалення нового рішення, яким задоволення його зустрічного позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Апелянт посилається на обставини, зазначені в позовній заяві.

У апеляційній скарзі ПАТ «Кагарлицький цукровий завод» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Агро-Богуславщина», мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Апелянт посилається на неналежне виконання ТОВ «Агро-Богуславщина» умов як самого договору купівлі-продажу, так і дій позивача за первісним позовом після його укладання.

В судовому засіданні апеляційного суду представник скарзі ПАТ «Кагарлицький цукровий завод» Доценко В.В. підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Представник вимог ТОВ «Агро-Богуславщина Бондарчук В.В. заперечував проти доводів апеляційних скарг, просив вїх задоволенні відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 підтримала доводи апеляційної скарги.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст. 60, 61 ЦПК України кожна сторона зобо*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, встановлені судовим рішенням у господарській справі що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи.

Судом установлено, що між ТОВ «Агро-Богуславщина» та ПАТ «Кагарлицький цукровий завод» було укладено договір купівлі-продажу від від 31 жовтня 2009 року, відповідно до умов якого продавець ТОВ «Агро-Богуславщина» забов*ячався в порядку та на умовах, визначених в договорі, передати у власність покупцю ПАТ «Кагарлицький цукровий завод», а покупець забов*язується в порядку нта на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити кукурудзу в кількості 1000 тон.

Відповідно до п.3.1. договору ціна однієї тони товару за цим договором становить 1200 гривень, в тому числі ПДВ - 200 гривень. Вартість всієї партії товару вагою 1000 тон становить 1200000 гривень, в тому числі ПДВ 200000 гривень.

28 березня 2012 року між ТОВ «Агро_Богуславщина» та ОСОБА_1 укладений договір поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_1 поручився за виконання ПАТ «Кагарлицький цукровий завод» грошових забов*язань по оплаті кукурудзи.

28 березня 2012 року між ТОВ «Агро_Богуславщина» та ОСОБА_2 укладений договір поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_2 поручився за виконання ПАТ «Кагарлицький цукровий завод» грошових забов*язань по оплаті кукурудзи.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04 березня 2013 року в задоволенні позову ПАТ "Кагарлицький цукровий завод" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 31 жовтня 2009 року, укладеному між ТОВ «Агро-Богуславщина» та ПАТ «Кагарлицький цукровий завод» відмовлено.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення первісного позову та відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ПАТ «Кагарлицький цукровий завод», суд першої інстанції дійшов до висновку, що між ТОВ «Агро-Богуславщина» та ПАТ «Кагарлицький цукровий завод» було укладено договір купівлі-продажу, яким прийняли на себе певні права та обов*язки, виконання яких є обов*язковими для обох сторін.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що по справі сплив строк позовної давності із звернення до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу недісним.

Такий висновок суду є законним та відповідає встановленим обставинам по справі.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов*язків.

Згідно до ст.526 ЦК України забов*язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавству, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором поруки у відповідності до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

В ст. 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).

Судом першої інстанції надана вірна оцінка умовам укладених договорів купівлі-продажу від 31 жовтня 2009 року та договору поруки від 28 березня 2012 року між ТОВ «Агро_Богуславщина» та ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги ПАТ «Кагарлицький цукровий завод» були предметом дослідження судом першої інстанції, а також господарським судом.

В судовому засіданні знайшло підтвердження заборгованості за договором купівлі-продажу в розмірі 1200000 гривень, 3% річних в сумі 5720 гривень та інфляціних в сумі 1080 гривень.

До того, в судовому засіданні апеляційного суду представник ПАТ «Кагарлицький цукровий завод» не заперечував, що відповідачем ПАТ «Кагарлицький цукровий завод» надавались заперечення до позову, в яких самим відповідачем було зроблено розрахунок нарахування 3% річних та індексу інфляції.

З таких підстав апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних виплат за договором купівлі-продажу від 31 жовтня 2009 року є законними та обґрунтованими.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_2 підтвердив визнання останнім позовних вимог та невиконання ним договору поруки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі рішення в частині визнання недійними договорів поруки не оскаржують, тому відповідно до вимог ст.303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність рішення тільки в межах апеляційних скарг.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що позовні вимоги та доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині визнання договору купівлі-продажу від 31 жовтня 20009 року недійними були предметом дослідження господарським судом.

Залишаючи зустрічний позов ПАТ «Кагарлицький цукровий завод» про відшкодування збитків без розгляду, суд першої інстанції виходив з положень ст.174 ЦПК України, оскільки ПАТ «Кагарлицький цукровий завод» було надано заяву про відмову від зустрічного позову.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що залишення зустрічного позову без розгляду має бути вирішено ухвалою, що на порушення ч.3 ст.174 ЦПК України не зроблено судом першої інстанції, проте зазначене порушення не є таким, що може бути підставою для скасування або зміни рішення суду.

Апеляційний суд не приймає до уваги інші доводи апелянтов, оскільки вони були предметом дослідження суду першої інстанції і не спростовують правових висновків суду та не дають підстав для висновку про неповне з*ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що привело або могло привести до неправильного вирішення справи.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального права або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства «Кагарлицький цукровий завод» відхилити.

Рішення Мар*їнського районного суду Донецької області від 18 березня 2013 року залишити без змін

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: