Ухвала суду № 31635214, 30.05.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Куденков К.О.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 року справа №805/3533/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Васильєва І. А., Казначеєва Е.Г. , Яманко В.Г. ,

Секретар судового засідання Братченко О.В.

За участі представника позивача Гайфутдінова О.Р. (на підставі довіреності)

За участі представника відповідача Гой В.П. (на підставі довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2013 року у справі № 805/3533/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Харцизький трубний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2013 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Державної податкової служби, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01 березня 2013 року №0000131517/5879/10/1517/1-1-00191135 Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Державної податкової служби (а.с. 3 - 9).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2013 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Харцизький трубний завод" задоволений повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби від 01 березня 2013 року №0000131517/5879/10/1517/1-1-00191135 (а.с. 182 - 184).

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 186 -189).

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при вирішенні справи судом першої інстанції невірно застосовані вимоги податкового Кодексу України, а саме вимоги п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201. Апелянтом зазначено, що відповідно до абх.3 п. 198.6 ст. 198 ПКУ платнику податків надано раво на включення до податкового кредиту сплачених сум податку протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної, якщо такі суми податку на додану вартість не включені ним до податкового кредиту звітного періоду на підставі отриманих податкових накладних. Тобто для реалізації вимог вказаного пункту необхідною умовою є отримана платником податків належним чином оформлена та зареєстрована податкова накладна, яка дає право на формування податкового кредиту, але за будь-яких підстав сума ПДВ за такою податковою накладною не була включена до податкового кредиту в періоді її отримання. В іншому випадку платник податків згідно з п.201.10 ст. 201 ПКУ має право включити до податкового кредиту сплачені суми податку на додану вартість лише у разі подачі до податкової декларації за звітний період заяви із скаргою на такого постачальника та копій документів, перелічених у зазначеному пункті ст. 201 ПКУ. Тобто, виключно у періоді в якому відбулась перша з подій відповідно до п.198.2 ст. 198 ПКУ.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, позивач зареєстрований у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 00191135, місцезнаходження: 86703, Донецька область, м. Харцизьк, вул. Патона, буд.9, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ №440043 та довідкою АБ №566906 з ЄДРПОУ.

Позивач зареєстрований у якості платника податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом №100335874, та перебуває на обліку у відповідача, про що зазначено у довідці про взяття на облік платника податків від 10.12.2012р. №132/10/18-314-4.

Відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПуАТ "ХТЗ" щодо суми бюджетного відшкодування за грудень 2012р., за наслідками якої складений відповідний акт перевірки від 08.02.2013р. №80/15-17/1-1/00191135.

Згідно висновку вказаного акту, перевіркою встановлено порушення п.200.1 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України та п.21 "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за №1490/20228, - завищено податковий кредит за грудень 2012р. на 1 743,00 грн. в результаті чого завищено від'ємне значення різниці грудня 2012р., що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту на 1 743,00 грн.

За наслідками розгляду СДПІ у м. Донецьку заперечень позивача на вказаний акт перевірки висновки акту залишені без змін.

На підставі акту перевірки від 08.02.2013р. №80/15-17/1-1/00191135 відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 01.03.2013р. №0000131517/5879/10/1517/1-1-00191135, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1 743,00 грн. за грудень 2012р. за декларацією №9085069026 від 17.01.2013р.

Висвноки зроблені в акті перевірки від 08.02.2013 року ґрунтуються на тому, що до декларації з податку на додану вартість за грудень 2012р. додано додаток 8 - заява про порушення постачальниками порядку заповнення податкових накладних за грудень 2012р.

До вказаної заяви позивачем включені податкові накладні: від 09.11.2012р. №1955, від 09.11.2012р. №1956, від 09.11.2012р. №1960, від 09.11.2012р. №1964, від 06.11.2012р. №157 та від 28.09.2012р. №144 на загальну суму податку на додану вартість 1 743,06 грн.

До вказаної заяви додані відповідні первинні документи: платіжне доручення, видаткові накладні, акт виконаних робіт, акт здачі-приймання робіт.

Недоліків первинних документів доданих до заяви про порушення постачальниками порядку заповнення податкових накладних в акті перевірки від 08.02.2013р. №80/15-17/1-1/00191135 не встановлено. В акті зазначено, що доданими первинними документами підтверджено факт здійснення першої події, по якій виписано податкові накладні, у вересні 2012р. та у листопаді 2012р., заява зі скаргою продавця надана позивачем до податкової звітності за грудень 2012р. Отже податковий орган вважає, що позивач мав право включити до податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковою накладною від 28.09.2012р. №144 при включені цієї податкової накладної до заяви про порушення постачальниками порядку заповнення податкових накладних за вересень 2012р., а за податковими накладними від 09.11.2012р. №1955, від 09.11.2012р. №1956, від 09.11.2012р. №1960, від 09.11.2012р. №1964, від 06.11.2012р. №157 при включені цих податкових накладних до заяви про порушення постачальниками порядку заповнення податкових накладних за листопад 2012р.

Дослідивши встановлені обставини, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з урахуванням наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції, позивачем надана до суду податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2012р. №9085069026 від 17.01.2013р. з додатками, у тому числі додатком 8 - заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) №9085069023, до якої включені податкові накладні: від 09.11.2012р. №1955, від 09.11.2012р. №1956, від 09.11.2012р. №1960, від 09.11.2012р. №1964, від 06.11.2012р. №157, та від 28.09.2012р. №144 на загальну суму податку на додану вартість 1 743,06 грн. Вказана декларація з додатками подані до відповідача засобами електронного зв'язку, що підтверджується відповідними квитанціями. Позивачем подано до відповідача заяву зі скаргою вих. №2.3-50/51-114 від 17.01.2013р. постачальників щодо порушення ними порядку заповнення податкових накладних, яка отримана відповідачем 18.01.2013р., про що мається відповідна відмітка на цій заяві. До вказаної заяви додані відповідні копії первинних документів. Позивачем наданий до суду реєстр виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2012р., із якого вбачається, що податкові накладні: від 09.11.2012р. №1955, від 09.11.2012р. №1956, від 09.11.2012р. №1960, від 09.11.2012р. №1964 були отримані позивачем 07.12.2012р., податкова накладна від 28.09.2012р. №144 була отримана позивачем 24.12.2012р., а податкова накладна від 06.11.2012р. №157 була отримана позивачем 21.12.2012р.

За приписами п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Пунктами 201.4 та 201.6 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

У відповідності до п.201.6. та п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

За приписами п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що приписами зазначених норм не конкретизований звітний податковий період в якому покупець має право додати до податкової декларації скаргу на постачальників. Тобто, не визначено що це звітний податковий період в якому у платника податків виникло право на віднесення сум податку до податкового кредиту або що це звітний податковий період в якому платник податків включає відповідні суми до податкового кредиту.

Згідно п.202.1 ст.201 Податкового кодексу України, звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Пунктом 21 розділу ІІІ "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від25.11.2011 №1492, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за N 1490/20228, встановлено, що у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) та копії документів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу.

Платники, які подають податкову звітність в електронному вигляді, подають копії таких документів окремо у порядку, визначеному для подання податкової звітності у паперовому вигляді.

Пунктом 15 розділу ІІІ зазначеного Порядку встановлено, що додатки 1, 6, 7, 8 подаються до декларацій 0110/0121 - 123/0130/0140 за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках.

Наказом Державної Податкової служби України № 127 від 16.02.2012 року затверджена узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, в якій зазначене наступне:

"Податкова накладна, яка була виписана в звітному періоді, у цьому ж звітному періоді повинна бути отримана платником податку та у цьому ж звітному періоді повинна бути включена ним до реєстру отриманих податкових накладних, та, відповідно, повинна бути в цьому ж звітному періоді відображена в податковій звітності платника податку.

Якщо така податкова накладна згідно з даними податкового обліку платника була включена до реєстру отриманих податкових накладних цього звітного періоду, але з будь-яких причин не була відображена в податковій звітності за цей період, вона може бути відображена в податковій звітності платника податку в наступних звітних періодах, в тому числі і в складі податкового кредиту (за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту), шляхом подання уточнюючого розрахунку за той звітний період, в якому вона була включена до реєстру отриманих податкових накладних та помилково не включена до податкової звітності.

Податкова накладна, яка отримана у періодах, наступних за періодом, в якому її виписано, включається до реєстру отриманих податкових накладних та до податкової декларації в тому звітному періоді, на який припадає дата отримання податкової накладної. В цьому випадку уточнюючий розрахунок не складається".

Судова колегія не приймає доводи апелянта щодо невірного застосування судом першої інстанції вимог абз.3 п.198.6 ст. 198 ПКУ, оскільки платнику податків надано право на включення до податкового кредиту сплачених сум податку протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної, якщо такі суми податку на додану вартість не включені ним до податкового кредиту звітного періоду на підставі отриманих податкових накладних, отже законодавцем визначено право, а не обов'язок платника податку.

Податкові накладні: від 09.11.2012р. №1955, від 09.11.2012р. №1956, від 09.11.2012р. №1960, від 09.11.2012р. №1964, від 06.11.2012р. №157, та від 28.09.2012р. №144 отримані позивачем у грудні 2012р. У зв'язку із чим, позивач мав би можливість включити відповідні суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту 2012р. на підставі цих податкових накладних, але позивачем встановлені недоліки податкових накладних, що потягло необхідність включити вказані податкові накладні до заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) та подати відповідну скаргу до відповідача.

Відповідна заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8), до якої включені вказані податкові накладні, додана до податкової декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період грудень 2012р., тобто, за звітний податковий період в якому позивач отримав ці податкові накладні та в якому встановив недоліки.

Відповідні суми податку на додану вартість у загальному розмірі 1 743,00 грн. включені до податкового кредиту за звітний податковий період грудень 2012р.

Отже судом першої інстанції правомірно зроблено висновок про відсутність порушення позивачем вимог п.200.1 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України та п.21 "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за №1490/20228, при включенні суми податку на додану вартість у загальному розмірі 1 743,00 грн. до податкового кредиту за грудень 2012р., оскільки позивач включив цю суму до складу податкового кредиту на підставі належних документів, у встановленому порядку та у межах відповідного строку.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, що відповідно до вимог ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2013 року у справі № 805/3533/13-а -залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2013 року у справі № 805/3533/13-а -залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 04 червня 2013 року.

Колегія суддів І.А. Васильєва

Е.Г. Казначеєв

В.Г. Яманко