Постанова № 31635230, 30.05.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зінченко О.В.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 року справа №805/2377/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Ляшенко Д.В.,

Ястребової Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Левченко Г.О.,

за участю

представника позивача Чуб М.В. (згідно статуту)

представників відповідача Головіна О.М., Максютенко С.О., Александрова О.О. (за довіреностями)

у відкритому судовому засіданні розглянув апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фітофарм» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року (головуючий І інстанції - Зінченко О.В.) за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Фітофарм» до Східної митниці Державної митної служби України, третя особа: Артемівська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.12.2012 року № 199 , -

В С Т А Н О В И В :

До Донецького окружного адміністративного суду окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось Публічне акціонерне товариство «Фітофарм» до Східної митниці Державної митної служби України, третя особа: Артемівська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.12.2012 року № 199 (т.1 а.с.3-6)

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 р. у справі № 2а/805/2377/13-а у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Фітофарм" до Східної митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 грудня 2012 року № 199 на суму податкового зобов'язання 302 934,75 грн., - відмовлено повністю.(т.2 а.с. 73-78)

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач - Публічне акціонерне товариство «Фітофарм» подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, прийняте нове рішення яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. (т.2 а.с.81-83 )

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували про доводів апеляційної скарги та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін..

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, думку представників сторін, перевіривши матеріали справи і, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Фітофарм" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Артемівської міської ради 27 липня 1995 року за адресою: 84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Сибірцева, 2, включено до ЄДРПОУ за номером 05430596, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 460030 від 10 вересня 2012 року, копії яких містяться в матеріалах адміністративної справи (том 1 арк. справи 8, 9).

Відповідач - Східна митниця Державної митної служби України, у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України у даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень.

Позивачем на підставі зовнішньоекономічних контрактів укладених з компанією "YANTAI DONGCHENG BIOCHEMICALS CO, LTD" від 07 січня 2009 року № 01-2009, від 29 січня 2010 року № 5-2010, від 11 травня 2012 року № 14-2012, в період на митну територію України позивачем ввезено товар "хондроїтин сульфат натрію". Зокрема, товариством здійснено митне оформлення означеного товару за кодами 3001909900, 3001909800 згідно з УКТЗЕД (ставка мита 0%) за вантажно-митними деклараціями (далі - ВМД):

- № 700030000/9/005466 від 28 грудня 2009 року;

- № 700000013/0/000212 від 02 березня 2010 року;

- № 700000013/0/000213 від 02 березня 2010 року;

- № 700030000/0/001835 від 27 квітня 2010 року;

- № 700030000/0/002589 від 02 червня 2010 року;

- № 700030000/0/005518 від 13 жовтня 2010 року;

- № 700030000/0/006646 від 06 грудня 2010 року;

- № 700000013/0/001689 від 09 грудня 2010 року;

- № 700030000/1/003351 від 05 серпня 2011 року;

- № 700030000/1/000787 від 06 березня 2012 року (том 1 арк. справи 88-107).

Як встановлено судом із пояснень представника позивача, імпортований товар використовувався позивачем для виготовлення лікарських препаратів, як речовина, що входить до їх складу.

З 04 грудня 2012 року по 07 грудня 2012 року, на підставі статей 345, 351 Митного кодексу України, наказу Східної митниці від 29 листопада 2012 року № 687, митним органом проведена документальна невиїзна перевірка митного оформлення товару "хондроїтин сульфат натрію", ввезеного на митну територію України ПАТ "Фітофарм" в період з 04 грудня 2009 року по момент проведення перевірки.

За наслідками перевірки складено акт від 07 грудня 2012 року № 66/2/700000000/0005430596 (том 1 арк. справи 12-19).

Зі змісту наведеного акту вбачається, що відповідачем зроблений висновок про те, що товар "хондроїтин сульфат натрію" повинен класифікуватися у товарній підкатегорії 3913900090 згідно з УКТЗЕД, як природний полімер тваринного походження, в іншому місці УКТЗЕД не зазначений. Для даної підкатегорії 3913900090 згідно з УКТЗЕД, Законом України "Про митний тариф України" встановлена ставка ввізного мита - 5 %. Декларування означеного товару за ВМД: № 700030000/9/005466 від 28 грудня 2009 року, № 700000013/0/000212 від 02 березня 2010 року, № 700000013/0/000213 від 02 березня 2010 року, № 700030000/0/001835 від 27 квітня 2010 року, № 700030000/0/002589 від 02 червня 2010 року, № 700030000/0/005518 від 13 жовтня 2010 року, № 700030000/0/006646 від 06 грудня 2010 року, № 700000013/0/001689 від 09 грудня 2010 року, № 700030000/1/003351 від 05 серпня 2011 року, № 700030000/1/000787 від 06 березня 2012 року проведено всупереч статті 81 Митного кодексу України (в редакції Закону України від 11 липня 2002 року №92-ІV), внаслідок методологічної помилки заявлені неточні відомості про код товару згідно УКТЗЕД, що призвело до несплати ввізного мита у розмірі 242 347,80 грн., який підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

Позивач не погоджуючись із означеним актом документальної невиїзної перевірки звернувся до відповідача із запереченнями, які згідно висновку № 11-21/17246 від 24 грудня 2012 року залишені без задоволення, а оскаржуваний акт без змін (том 1 арк. справи 20-24).

26 грудня 2012 року на підставі вказаних висновків акту перевірки та згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України Східною митницею прийняте податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 199, яким за порушення статті 81 Митного кодексу України (в редакції Закону України від 11 липня 2002 року № 92-ІV), визначено суму податкового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 302 934,75 грн., у тому числі за основним платежем - 242 347,80 грн., за штрафними санкціями - 60 586,95 грн. (том 1 арк. справи 25).

Водночас, позивач не погодився із наведеним податковим-повідомленням рішеннями та звернувся із скаргою до Державної митної служби України, якою згідно рішення про результати розгляду скарги № 11.1/2-15.1/490 від 18 січня 2013 року податкове повідомлення-рішення № 199 від 26 грудня 2012 року залишено без змін, а скаргу - без задоволення (том 1 арк. справи 29-35).

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням 21 лютого 2013 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду, у тому числі із вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" № 199 від 26 грудня 2012 року.

Прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, правомірність винесення яких здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

За приписами пункту 2 Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року № 582/2011 Держмитслужба України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністра, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

У відповідності до статті 8 Митного кодексу України державна митна справа здійснюється на основі принципів: виключної юрисдикції України на її митній території; виключних повноважень митних органів України щодо здійснення державної митної справи; законності та презумпції невинуватості; єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України; спрощення законної торгівлі; визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності; додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб; заохочення доброчесності; гласності та прозорості; відповідальності всіх учасників відносин, що регулюються цим Кодексом.

Пунктом 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України визначено поняття митного контролю. Це - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно пункту 7 частини 1 статті 336 Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

У частинах 1 та 3 статті 345 Митного кодексу України зазначено, що документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо: правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Положення частин 1-3 статті 351 Митного кодексу України визначають, що предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств. Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України. Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу митного органу.

Частиною 2 статті 345 Митного кодексу України встановлено, що документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, у пункті 102.1 якої визначено, що контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

У статті 69 цього ж Кодексу визначено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо (частина 5 статті 69 Кодексу).

Отже, при здійсненні всіх митних процедур, в тому числі при визначенні коду товару за УКТ ЗЕД митні органи мають суворо дотримуватися вимог чинного законодавства і діяти виключно у встановлених законодавством межах.

Відповідно до преамбули Закону України "Про Митний тариф України" від 05 квітня 2001 року № 2371-ІІІ, митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення проводиться згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка побудована на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів. УКТЗЕД є товарною номенклатурою митного тарифу України, який затверджений Законом України "Про Митний тариф України" з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації.

Частиною 1 статті 68 Митного кодексу України визначено, що ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрі України.

Відповідно до Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 року № 1863, УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України", що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів.

Класифікацію полімерних матеріалів та виробів з них наведено в групі 39 "Пластмаси, полімерні матеріали та вироби з них" Розділу 7 "Полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них; каучук, гума та вироби з них" Митного тарифу, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України".

Лікарські засоби (за винятком товарів, включених до товарних позицій 3002, 3005, або 3006), що складаються із змішаних або незмішаних продуктів для терапевтичного або профілактичного застосування, у дозованому вигляді (включаючи лікарські засоби у вигляді трансдермальних) або розфасовані для роздрібної торгівлі класифікуються у товарній позиції 3004.

Полімери природні у первинних формах, крім кислоти альгінової, її солі та складні ефіри, декстрана, не включені до інших товарних позицій, класифікуються у товарній підкатегорії 3913900090.

Як зазначалося раніше, відповідно до вантажних митних декларацій № 700030000/9/005466 від 28 грудня 2009 року, № 700000013/0/000212 від 02 березня 2010 року, № 700000013/0/000213 від 02 березня 2010 року, № 700030000/0/001835 від 27 квітня 2010 року, № 700030000/0/002589 від 02 червня 2010 року, № 700030000/0/005518 від 13 жовтня 2010 року, № 700030000/0/006646 від 06 грудня 2010 року, № 700000013/0/001689 від 09 грудня 2010 року, № 700030000/1/003351 від 05 серпня 2011 року, № 700030000/1/000787 від 06 березня 2012 року позивачем здійснено митне оформлення товару "хондроїтин сульфат натрію" за кодами 3001909800, 3001909900 згідно з УКТ ЗЕД (ставка мита 0%), однак відповідачем при проведенні перевірки встановлено, що означений товар повинен класифікуватися у товарній підкатегорії 3913900090 згідно з УКТЗЕД, як природний полімер тваринного походження, в іншому місці УКТЗЕД не зазначений.

У висновку Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Держмитслужби № 17-444 від 11 липня 2012 року, яким також керувався відповідач при проведенні перевірки, зазначено, що хонроїтин сульфат натрію є природним (тваринного походження) лінійним полімером (полісахаридом) - глікозаміногліканом (том 1 арк. справи 82-87).

Як свідчать матеріали адміністративного позову та підтверджено представником позивача у судовому засіданні, позивачем означені висновки митного органу стосовно необхідності класифікації товару "хондроїтин сульфат натрію" у товарній підкатегорії 3913900090 згідно з УКТЗЕД, як природний полімер тваринного походження, в іншому місці УКТЗЕД не зазначений, не оскаржувались. Незгода позивача із спірним податковим повідомленням-рішенням полягає у тому, що класифікація позивачем імпортованого товару за кодом 3001909900 згідно з УКТ ЗЕД обумовлювалась прийняттям митним органом відповідного рішення про визначення коду товару № КТ-700-26/16-05 2386_05 від 18 березня 2005 року, яким визначалось класифікація даного товару саме за кодом 3001909900 згідно з УКТ ЗЕД (том 1 арк. справи 37-38).

Колегія суддів зазначає, що перевірка позивача відповідачем провадилась в період з 04.12.2012 року по 07.12.2012 року, тобто на момент здійснення перевірки та прийняття спірного рішення відповідача діяли норми Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VІ.

Відповідно до положень статті 69 Митного кодексу України, митні органи повинні здійснювати контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення.

Код УКТЗЕД 3001 90 99 00 на товар «хондроітин сульфат натрію» у ВМД застосовувався позивачем згідно Рішення про визначення коду товару № КТ-700-26/16-05 2386_05 від 18.03.2005 року, виданого Державною митною службою України. Згідно закону України «Про митний тариф України», ставка ввізного мита на товар, що класифікувався за кодами 3001 90 99 00 та 3001 90 98 00 згідно з УКТЗЕД, становить 0%.

В даному рішенні зазначено, що «хондроітин сульфат натрію» являє собою полісахарид, тобто при митному оформленні позивач керувався даним рішенням та зявляв достовірні дані.

За приписами статті 68 Митного кодексу України, ведення УКТЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Згідно частини 7 статті 69 Митного кодексу України, рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковим.

Згідно з «Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року за № 631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 року за № 1360/21672, при митному оформленні всіх ВМД, митним органом згідно з п. 4.5.5., повинна була здійснюватись перевірка правильності класифікації товарів.

Колегія суддів зазначає, що змін по коду товару, що був предметом перевірки відповідачем, з боку митного органу до 16.07.2012 року не було.

Крім того, згідно пункту 7 частини 2 статті 68 Митного кодексу України, ведення УКТ ЗЕД передбачає, серед іншого, своєчасне ознайомлення суб'єктів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД.

Нове класифікаційне рішення про визначення коду товару № КТ - 700-0506-2012 прийняте 16.07.2012 року, про що був повідомлен позивач.

Відповідно до норм статті 3 Митного кодексу України, при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом.

Крім того, згідно частини 4 даної статті, у разі, якщо норми чинного законодавства з питань державної митної справи допускають неоднозначне трактування прав та обов'язків підприємств, які перемішують товари через митний кордон України, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь підприємств, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств.

Колегія суддів звертає у вагу, що позивач при митному оформленні вказаного товару до 16.07.2012 року керувався приписами Рішення про визначення коду товару № КТ-700-26/16-05 2386_05 від 18.03.2005 року, виданого Державною митною службою України, оскільки до вказаної дати з боку відповідача до позивача змін щодо прийнятого Рішення про визначення коду товару № КТ-700-26/16-05 2386_05 від 03.2005 року або його відкликання не було.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що рішення про визначення коду товару, а саме Рішення про визначення коду товару № КТ-700-26/16-05 2386_05 від 18.03.2005 року є актом індивідуальної дії та вичерпує свою дію в момент завершення митного оформлення товару.

Вищезазначенне підтверджується листом відповідача № 650 від 30.05.2012 р. від 15.01.2013 року № 11-19/610 відповідно вимог наказу Міністерства фінансів України, у якому зазначена інформація про відкликання коду товару від 18.03.2005 року № КТ-700-26/16-05 2386_05.

Згідно п. 22 вказаного наказу, після розгляду питання відкликання Рішення та накладення керівником митного органу резолюції щодо необхідності відкликання Рішення посадова особа ВМП або уповноважена особа ПМО чи митного поста вчиняє такі дії: не пізніше ніж протягом трьох робочих днів після оформлення відкликання Рішення інформує про це декларанта або уповноважену ним особу.

Колекгія суддів зазначає,що Рішення про визначення коду товару № КТ-700-26/16-05 238605 від 18.03.2005 року діяло в часі та мало юридичну силу до 15.01.2013 року, навіть поряд з новим рішенням про визначення коду товару № КТ - 700-0506-2012 від 16.07.2012 року, що суперечить митному законодавству.

Таким чином, митний орган безпідставно встановив порушення, визначені ст..81 Митного кодесу України та приняв спірне податкове повідомлення-рішення від 26.12.2012 року № 199, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст..94 КАС України підлягають стягненню на користь Публічного акціонерного товариства «Фітофарм» за рахунок Державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1181 грн.. 41 коп.

Відповідно до ст. 198 КАС України суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду.

Згідно п.4 ч.1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та ухвалює нове рішення, якщо судом першої інстанції при ухваленні рішення допущено порушення норм матеріального або процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової про задоволення позовних вимог.

Керуючись ч.ч.1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фітофарм» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року у справі № 805/2377/13-а- задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року у справі № 805/2377/13-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Фітофарм» до Східної митниці Державної митної служби України, третя особа: Артемівська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.12.2012 року № 199 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 199 від 26.12.2012 року, прийняте Східною митницею Державної митної служби України, яким за порушення статті 81 Митного кодексу України (в редакції Закону України від 11 липня 2002 року № 92-ІV), визначено суму податкового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 302 934 (триста дві тисячі дев'ятсот тридцять чотири) грн. 75 коп., у тому числі за основним платежем - 242 347 (двісті сорок дві тисячі триста сорок сім) грн. 80 коп., за штрафними санкціями - 60 586 (шістдесят тисяч п'ятсот вісімдесят шість) грн. 95 коп.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Фітофарм» за рахунок Державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1181 (одна тисяча сто вісімдесят одна) грн.. 41 коп.

В повному обсязі постанова виготовлена та підписана колегією суддів 4 червня 2013 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя: А.В. Гайдар

Судді: Д.В. Ляшенко

Л.В. Ястребова