Ухвала суду № 31633637, 23.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/400/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

23 травня 2013 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

за участю секретаря Рижкової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Твема-Дніпро" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Твема-Дніпро" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дії, скасування наказу,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Товариство з обмеженою выдповыдальныстю "Твема-Дніпро", звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби та просить визнати протиправним і скасувати наказ ДПІ №695 від 12.06.2012, визнати протиправними дії ДПІ стосовно визнання правочинів при проведенні перевірки фіктивними (нікчемними), визнати перевірку, яка оформлена актом від 26.06.2012 №1510/22-719/35012659, такою, що здійснена з перевищенням повноважень.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2013 року у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Твема-Дніпро" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем за підписом начальника ДПІ Бондаренко І.Г. на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК прийнято наказ №695 від 12.06.2012 року про проведення документальної виїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності, повноти формування податкового зобов'язання та податкового кредиту по ПДВ за грудень 2010р. під час взаємовідносин з ТОВ "КБ Оксідон" та ТОВ "ТПК "Салтіс".

На підставі даного наказу відповідачем здійснена документальна позапланова виїзна перевірка позивача, оформлена актом від 26.06.2012 року №1510/22-719/35012659.

В акті зазначено про порушення: п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст.ст. 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 ЦК в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Твема-Дніпро" за період з 01.01.2010 по 31.12.2010; пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону №168/97 в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2010р. на 617587 грн.; пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168/97 в результаті чого податковий кредит з ПДВ за грудень 2010р. завищено на суму 597480 грн.

Таким чином, за наслідками перевірки у позивача виникла переплата ПДВ в сумі 20107 грн., податкове повідомлення-рішення відповідачем не вносилося.

Позивач надав заперечення від 10.07.2012 року №156/12 до акта перевірки, за результатами розгляду яких відповідач залишив без змін висновки перевірки, про що надав письмову відповідь від 26.07.2012 року №6618/10/22-711.

Позивач оскаржив наказ про проведення перевірки та дії ДПІ по проведенню перевірки в адміністративному порядку до ДПС у м. Києві та ДПС України, які відмовили в задоволенні скарг позивача рішеннями від 21.08.2012 року №5156/10/22-710 та від 17.10.2012 року №3749/0/61-12/22-1416 відповідно.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову прийшов до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений законом, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК документальна позапланова перевірка здійснюється, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно із п. 78.4 ст. 78 ПК про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано зазначає, що у випадку, передбаченому пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК, виключними передумовами для прийняття органом державної податкової служби рішення (наказу) про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків і здійснення перевірки, є: а) виявлення податковим органом фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства та б) факт ненадання цим плат-ником пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Зазначені у пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК обставини є юридичними фактами, з настанням яких законодавець пов'язує реалізацію органом державної податкової служби свого права на проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач надав до суду копію письмового запиту ДПІ від 15.05.2012 року №3383/10/22-711, в якому відповідач на підставі пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК та у зв'язку з встановленням сумнівів у факті здійснення операцій просить надати протягом 10-ти робочих днів з дня, що настає за днем надходження запиту, пояснення та їх документальне підтвердження з питань відносин з ТОВ "КБ Оксідон" і ТОВ "ТПК "Салтіс" за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року, а також визначено перелік необхідних документів.

Судом першої інстанції встановлено, що виникнення сумнівів у фактичності здійснення господарських операцій з ТОВ "КБ Оксідон" і ТОВ "ТПК "Салтіс" та необхідність направлення позивачу запиту обумовлено надходженням до ДПІ акта ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 31.03.2011 №730/23-04/37146414 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ТГК "Салтіс" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень-грудень 2010р., січень 2011р., а також протоколу від 31.08.2011 допиту свідка, що заперечив свою причетність до діяльності ТОВ "КБ "Оксідон".

Як зазначає у своїх запереченнях представник відповідач та проти чого не заперечувала представник позивача, на вказаний запит позивач надіслав лист-відповідь від 29.05.2012 року №122/12. Однак, витребуваних документів позивачем до ДПІ не надано, у зв'язку з чим відповідачем прийнято рішення про проведення позапланової виїзної перевірки позивача.

Під час розгляду справи представник позивача стверджувала, що вказаний запит оформлено з порушенням п. 73.3 ст. 73 ПК, оскільки він не містить підстав направлення, тому позивач був звільнений від його виконання.

Разом з тим, суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги вказані доводи позивача, так як абзацом 2 п. 73.3 ст. 73 ПК встановлено, що запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Цим же пунктом визначено підстави, за наявності хоча б однієї з яких, письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин,

Отже, з наявної у справі копії письмового запиту ДПІ від 15.05.2012 року №3383/10/22-711 вбачається, що його підписано заступником начальника ДПІ Вєлевою Л.В., запит містить перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також в запиті вказано відповідну підставу для його надіслання, що відповідає вимогам п. 73.3 ст. 73 ПК.

Вказані обставини позивачем не спростовані, у зв'язку з чим твердження про невідповідність запиту вимогам п. 73.3 ст. 73 ПК та відсутність у позивача обов'язку з надання документів є необґрунтованими.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що буквальне формулювання відповідачем підстави направлення запиту - "у зв'язку з встановленням сумнівів у факті здійснення операцій" з ТОВ "КБ Оксідон" і ТОВ "ТПК "Салтіс", хоча і не тотожне змісту визначених у пп. 1 п. 73.3 ст. 73, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК підстав направлення письмового запиту, проте по суті узгоджується і не суперечить змісту останніх і, на переконання суду, може розумітися як наявність фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства, враховуючи аналіз отриманих відповідачем матеріалів податкової перевірки контрагента позивача, що містять такі факти. При цьому, обґрунтованість припущень відповідача про порушення позивачем податкового законодавства, на стадії направлення письмового запиту, не має визначального значення, оскільки у пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК законодавцем вказано саме на можливість таких порушень, а не їх очевидність чи достовірність, що і буде предметом документальної позапланової виїзної перевірки.

Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що письмовий запит ДПІ від 15.05.2012 року №3383/10/22-711 відповідав вимогам п. 73.3 ст. 73, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК та підлягав виконанню позивачем, тому враховуючи ненадання позивачем запитуваних пояснень і їх документального підтвердження суд дійшов висновку про наявність визначених пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК підстав для проведення позапланової документальної виїзної перевірки позивача і правомірність оскаржуваного наказу.

Крім того, судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги зазначені позивачем у позовній заяві обставини щодо викрадення 14.06.2012 портфелю з оригіналами документів бухгалтерських та фінансово-господарських по взаємовідносинам з контрагентами та повідомлення про це 15.06.2012 відповідача, так як дані обставини не стосуються порядку призначення позапланової виїзної перевірки згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК, а також настали після винесення відповідачем оскаржуваного наказу і не можуть обумовлювати його правомірність чи протиправність.

Також суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги інші доводи позивача щодо необґрунтованості висновків перевірки, оскільки правомірність рішення про призначення перевірки не ставиться в залежність від подальших висновків перевірки.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про визнання протиправним та скасування наказу ДПІ №695 від 12.06.2012 року про проведення документальної виїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності, повноти формування податкового зобов'язання та податкового кредиту по ПДВ за грудень 2010р. під час взаємовідносин з ТОВ "КБ Оксідон" та ТОВ "ТПК "Салтіс" є необґрунтованою і суд не вбачає підстав для її задоволення.

Також, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що не підлягає задоволенню вимога про визнання протиправними дій ДПІ стосовно визнання правочинів при проведенні перевірки фіктивними (нікчемними).

Згідно з п. 86.1 ст. 86 ПК результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (абз.1). Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підпи-саний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати (абз.2).

Пунктом 86.10 ст. 86 ПК передбачено, що в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Абзацом 4 п. 86.1 ст. 86 ПК визначено, що у разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом, а п. 86.7 ст. 86 ПК передбачено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Відповідно до п. 83.1 ст. 83 ПК для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка, за результатами якої зазначено про порушення податкового законодавства, у зв'язку з чим складено акт, що відповідає приписам п. 86.1 ст. 86 ПК.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що незгода позивача з висновками акта може бути реалізовано ним шляхом подання до органу державної податкової служби письмових заперечень; оскарження рішень контролю-ючих органів, прийнятих за наслідками перевірки, або оскарження інших дій чи рішень органу державної податкової служби під час реалізації результатів перевірки, з висновками якої платник не погоджується. Однак закон не ставить правомірність проведення органом державної податкової служби перевірки платника податків в залежність від зроблених посадовими особами органу державної податкової служби у подальшому висновків. В даному випадку грошові зобов'язання і штрафні санкції відповідачем не нараховува-лися, а податкові повідомлення-рішення відповідачем не виносилися. Інших дій, пов'язаних з фактичною реалізацією результатів перевірки, відносно позивача відповідачами не вчинялося. Водночас акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства і не є остаточним документом, зобов'я-зуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, пере-вірку якого проведено, породжують саме рішення або інші конкретні дії податкового органу, вчинені на підставі складеного акту.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що зміст акта перевірки і вірність суджень посадових осіб ДПІ в акті перевірки, зроблених ними на основі наявних фактичних даних та в силу свого освітньо-кваліфікаційного рівня чи розумово-інтелектуальних здібностей, з якими позивач не погоджується, на думку суду не може бути достатньою підставою для висновку про протиправність дій відповідача щодо проведення перевірки та оформлення її результатів.

Отже, враховуючи те, що позивачем не спростовано наявність законних підстав для призначення перевірки і правомірність її проведення відповідачем, зважаючи, що акт перевірки містить обґрунтування допущених порушень, а також беручи до уваги, що відповідачем здійснювався розгляд заперечень позивача на акт перевірки, то суд вважає вимогу позивача про визнання протиправними дій необґрунтованою і не знаходить підстав для її задоволення.

Також суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що не підлягає задоволенню вимога позивача про визнання перевірки, оформленої актом від 26.06.2012 року №1510/22-719/35012659, такою, що здійснена з перевищенням повноважень, оскільки наявність відповідних повноважень на проведення документальних позапла-нових виїзних перевірок передбачено зокрема пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК. Окрім того, вказана вимога не відповідає матеріально-правовим способам захисту порушеного права платника податків, адже оскарження пере-вірки та визнання перевірки такою, що здійснена з перевищенням повноважень, не передба-чено ПК. Висновок про перевищення суб'єктом владних повноважень наданих Конституцією та законами України може містити мотивувальна частина рішення суду, але не резолютивна.

Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання позивача на п. 44.5 ст. 44 ПК та не те, що відповідач не переніс терміни проведення перевірки у зв'язку з повідомленням про викрадення документів, так як дана обставина не спростовує наявність відповідних повноважень у відповідача на проведення такого роду перевірки та не стосується порядку оформлення результатів перевірки, відносно чого заявлені позовні вимоги. Водночас інших вимог щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не перенесення термінів проведення позивач не заявляв.

Колегія суддів звертає увагу на той факт, що заява про викрадення документів надійшла відповідачу вже після надання позивачу направлення на перевірку.

Більш того, згідно з постанови Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві про відмову в порушенні кримінальної справи від 20 червня 2012 року вбачається, що підставою для відмови у відкритті кримінальної справи стала та обставина, що встановити свідків та очевидців події не представилось можливим та достатніх підстав для порушення кримінальної справи від заявника не отримано.

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

При цьому апеляційна скарга не містить інших посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Твема-Дніпро" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 28 травня 2013 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.