Ухвала суду № 31633630, 23.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-8529/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

23 травня 2013 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

за участю секретаря Рижкової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відовідальністю "ТНК-ВР Коммерс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс" до Державного підприємства "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів", третя особа Міністерство економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправним та скасування наказу про анулювання реєстрації технічних умов №397 від 23.03.2012, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Товариство з обмеженою відовідальністю "ТНК-ВР Коммерс", звернулося до суду з позовом до Державного підприємства "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" про визнання протиправним і скасування наказу ДП «Укрметртестстандарт» від 26 березня 2012 року № 176 щодо анулювання державної реєстрації технічних умов «бензин автомобільний Formula petrol TУ У 23.2-32345025-001-2007» та зобов'язати ДП «Укрметртестстандарт» поновити реєстрацію вищевказаних технічних умов.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Позивач є власником технічних умов «бензин автомобільний Formula petrol TУ У 23.2-32345025-001-2007», право власності на які набув на підставі договору №0099-10/У від 27 травня 2010 pоку, укладеного з Дочірнім підприємством «Вик Оил-Київ».

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 березня 2012 року №397 Державному підприємству «Укрметртестстандарт» наказано анулювати реєстрацію належних позивачу технічних умов.

На виконання вказаного наказу наказом ДП «Укрметртестстандарт» від 26 березня 2012 року № 176 «Щодо анулювання державної реєстрації технічних умов» анульовано державну реєстрацію технічних умов згідно з додатком, зокрема, «бензини автомобільні Formula petrol ТУ У 23.2-32245025-001-2007».

Не погоджуючись з вказаним Наказом ДП «Укрметртестстандарт» від 26 березня 2012 року № 176 позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову прийшов до висновку, що видання ДП «Укрметртестстандарт» оскаржуваного наказу від 26 березня 2012 року № 176 є правомірним, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 31 травня 2011 року №634/2011 «Про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України» Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку України) є правонаступником Державної служби технічного регулювання України в частині формування та реалізації державної політики у сфері технічного регулювання (стандартизації, метрології, сертифікації, оцінки (підтвердження) відповідності, управління якістю), а також формування та реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів (крім функцій з реалізації державної політики з питань державного контролю у сфері захисту прав споживачів; функцій з формування та реалізації державної політики з питань безпечності харчових продуктів).

Згідно з Положенням про Мінекономрозвитку України, затвердженим Указом Президента України від 31 травня 2011 року № 634/2011, назване Міністерство входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку, цінової, промислової, інвестиційної, зовнішньоекономічної політики, державної політики у сфері торгівлі, державної регіональної політики, державної політики з питань розвитку підприємництва, технічного регулювання та захисту прав споживачів, а також міжвідомчої координації з питань економічного і соціального співробітництва України з Європейським Союзом.

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих положень Закону України від 20 травня 2010 року № 2275 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» Кабінету Міністрів України доручено забезпечити розробку та введення в дію національних стандартів на нафтопродукти, на які встановлено акцизний збір згідно з законом, і скасувати державну реєстрацію всіх технічних умов, виданих раніше на вищезазначену продукцію.

Спільним наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України і Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 18 липня 2011 року № 301/206 з метою реалізації досягнутих домовленостей на засіданні експертно-аналітичної групи з опрацювання питань функціонування ринку нафти і нафтопродуктів і розвитку нафтопереробної промисловості щодо спільної перевірки виконання правил реєстрації чинних технічних умов на нафтопродукти та змін до них затверджений склад міжвідомчої робочої групи, якій наказано в період з 15 липня 2011 року по 15 серпня 2011 року перевірити виконання встановлених правил реєстрації чинних технічних умов на нафтопродукти (моторні палива, мастила, оливи).

За результатами даної перевірки виявлено порушення, які негативно впливають на споживчий ринок нафтопродуктів в Україні, про що Голові комісії з реорганізації Держспоживстандарту України надано службову записку із зауваженнями щодо невідповідності технічних умов нормативним документам та пропозиціями про врегулювання питань щодо виробництва нафтопродуктів.

Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 05 вересня 2011 року № 326 за наслідками проведеної роботи наказано керівникам центрів стандартизації, метрології та сертифікації повідомити власників технічних умов про необхідність у тримісячний термін приведення технічних умов у відповідність до вимог нормативних документів та попередити про подальше анулювання технічний умов у разі невідповідності їх вимогам нормативних документів, однак зазначені у вищенаведених документах порушення не були усунуті власниками технічних умов шляхом їх приведення у відповідність до вимог нормативних документів у тримісячний термін.

Відповідно до пункту 8.5.4 ДСТУ 1.6:2004 «Національна стандартизація. Правила реєстрації нормативних документів» анулювання реєстрації технічних умов здійснює державне підприємство, яке їх зареєструвало, або Мінекономрозвитку України.

При цьому, підпунктом «д» абзацу 2 цього пункту 8.5.4 передбачено, що державне підприємство, яке зареєструвало технічні умови, анулює його реєстрацію після перевірки органами державного ринкового нагляду та/чи органами державного контролю за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, якщо в технічних умовах порушено вимоги законодавчих, нормативно-правових актів та національних (міждержавних) стандартів, а підприємство-власник не вжило заходів щодо усунення цих порушень.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що в ході проведення перевірки технічних умов Позивача були виявлені порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.02 р. №288 "Про затвердження переліків центральних органів виконавчої влади, на які покладаються функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності та розроблення технічних регламентів", ДСТУ 1.3:2004 "Правила побудови, викладання, оформлення, погодження та позначання технічних умов" (надалі - ДСТУ 1.3:2004), ДСТУ 3437-96 "Нафтопродукти. Терміни та визначення".

Разом з тим, суд першої інстанції обгрунтовано встановив підстави анулювання реєстрації технічних умов Позивача.

Згідно з ДСТУ 1.3:2004 "Правила побудови, викладання, оформлення, погодження та позначання технічних умов" (з урахуванням усіх змін), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 30.04.04 р. №86, передбачено, що починаючи з 30.04.04 p., згідно п. 5.8 ДСТУ 1.3:2004 ТУ або зміни до них на продукцію, що підлягає транспортуванню і є небезпечим вантажем, обов'язково погоджують з центральним органом виконавчої влади з питань транспорту в установленому ним порядку, а також з органами виконавчої влади, які здійснюють нагляд за безпечним перевезенням вантажів.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача, що технічні умови 23.2-32245025-001:2007 «Бензин автомобільний Formula petrol» були погоджені з усіма державними органами, що мають відповідні повноваження.

Крім того згідно з ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" відповідальність за відповідність нормативних документів вимогам актів законодавства, а також їхній науково-технічний рівень несуть розробники, організації та установи, які провели експертизу, і органи, підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що затвердили ці документи.

Згідно з п. 3.11 ДСТУ 1.3:2004 (в редакції згідно змін №3 від 01.06.09 р.) власники технічних умов перевіряють їх на відповідність чинному законодавству України, технічним регламентам, потребам споживачів, обороноздатності, рівневі розвитку науки і техніки, досягнутому на момент перевіряння, а також узгодженості з чинними нормативними документами тієї самої сфери застосування.

Технічні умови треба перевіряти регулярно, але не рідше одного разу на п'ять років після надання їм чинності чи останнього перевіряння, якщо не виникає потреби перевіряти його раніше у разі прийняття нормативно-правових актів, відповідних національних (міждержавних) стандартів та інших нормативних документів, якими регламентовано інші вимоги, ніж ті, що встановлені в технічних умовах.

Відмітку про перевіряння технічних умов виконують у порядку встановленому власником технічних умов.

Внаслідок перевіряння (за необхідності) вносять зміни до цих технічних умов або розробляють технічні умови на заміну чинних установленим порядком.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме на власника покладено відповідальність за дотримання вимог чинного законодавства у змісті технічних умов під час їх дії і обов'язок ініціювати виправлення виявлених недоліків.

Питання побудови, викладання, оформлення, погодження та позначання технічних умов врегульовано ДСТУ 1.3:2004 "Правила побудови, викладання, оформлення, погодження та позначання технічних умов", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 30.04.04 р. №86, згідно якого (з урахуванням всіх змін) передбачено, що починаючи з 01.06.09 p., згідно п. 5.3 ДСТУ 1.3:2004 технічні умови або зміни до них мали погоджуватися з центральними органами виконавчої влади, на які Кабінетом Міністрів України покладаються функції технічного регулювання у визначених ним сферах діяльності.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.02 р. №288 "Про затвердження переліків центральних органів виконавчої влади, на які покладаються функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності та розроблення технічних регламентів" функції технічного регулювання у сфері паливозабезпечення покладено на Мінпаливенерго (Міненерговугілля), що мало надавати відповідне погодження.

Вказані вимоги при реєстрації технічних умов Позивача та змін до них не дотримано, оскільки відповідне погодження з Мінпаливенерго (Міненерговугілля) відсутні, тоді як погодження ДП "Масма" не може вважатися належним з огляду на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.02 р. №288 "Про затвердження переліків центральних органів виконавчої влади, на які покладаються функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності та розроблення технічних регламентів" або іншими актами законодавства делегування повноважень щодо погодження відповідності продукції не передбачено; Мінпаливенерго (Міненерговугілля) відповідних рішень не приймало.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги доводи позивача, що відповідне погодження вимог реєстрації технічних умов та змін позивачу надалось ДП "Масма", так як згідно статуту ДП "Масма" до компетенції підприємства не віднесено погодження відповідності, а погодження має бути отримане лише з Мінпаливенерго (Міненерговугілля).

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що позивачем оскаржувався в судовому порядку Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 березня 2012 року №397, яким Державному підприємству «Укрметртестстандарт» наказано анулювати реєстрацію належних позивачу технічних умов та постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2012 у справі №2а-8533/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 року встановлено правомірність прийняття Мінекономрозвитку України вказаного наказу.

У відповідності до ч.1 ст.72 КАСУ обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем як власником технічних умов виявлені вищевказаною міжвідомчою групою порушення не усунуті, технічні умови, які не відповідають вимогам ДСТУ 1.3:2004 «Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення, погодження, прийняття та позначання технічних умов», та зареєстровані з порушенням вимог ДСТУ 1.6:2004 «Національна стандартизація. Правила реєстрації нормативних документів», не приведені у відповідність до вимог нормативних документів у тримісячний строк, Мінекономрозвитку України, керуючись абзацом 5 пункту 7 Положення про Мінекономрозвитку України в установленому порядку видало наказ від 23 березня 2012 року № 397, яким ДП «Укрметртестстандарт» доручено анулювати державну реєстрацію, зокрема технічних умов У 23.2-32245025-001-2007, які зареєстровані ДП «Укрметртестстандарт».

Таким чином, суд обґрунтовано зазначає, що наказ Мінеконорозвитку України від 23 березня 2012 року № 397 є обов'язковим для виконання відповідачем.

Отже, суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам справи та вірно застосував законодавство, що регулює ці правовідносини.

Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності колегія суддів дійшла висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та, відповідно, його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відовідальністю "ТНК-ВР Коммерс" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 28 травня 2013 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.