Постанова № 31631027, 01.04.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

01 квітня 2013 року Справа № 2а-5670/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О.А., секретаря судового засідання Ополинського О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареал-Снігурівка", вул.Позаміська 7, м.Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57303;

до

Жовтневої МДПІ Миколаївської області Державної податкової служби, вул.Торгова, 63-А, Миколаїв, 54050;

про

скасування податкового повідомлення - рішення від 11.12.07р. №0000902301/0, зобов’язання вчинити певні дії;

10 квітня 2008 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Ареал-Снігурівка" (позивач) пред’явлено позов до Снігурівської міжрайонної державної податкової інспекції у Миколаївської області з вимогами:

- визнати нечинним податкове повідомлення - рішення від 11.12.2007р. №0000902301/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 7.313.447грн. (т.1, а.с.14);

- зобов'язати Снігурівську міжрайонну державну податкову інспекцію у Миколаївській області виконати не вчинені дії – надати висновок та реєстри Головному Управлінню державного казначейства у Миколаївській області із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню із бюджету, згідно загальної податкової декларації з ПДВ за вересень 2007р. в розмірі 7.313.447грн.

05 травня 2008 року позивачем було уточнено позовні вимоги (т.2, а.с.4-12):

- скасувати податкове повідомлення - рішення №0000902301/0 від 11.12.2007р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 7313447грн.;

- зобов'язати Снігурівську МДПІ виконати не вчинені дії – надати висновок та реєстри Головному Управлінню державного казначейства у Миколаївській області із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню із бюджету, згідно загальної податкової декларації з ПДВ за вересень 2007р. в розмірі 7313447грн.

Постановою Господарського суду Миколаївській області від 11.06.08р. по справі №1/224/08 в задоволенні позову було відмовлено в повному обсязі

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2009 року по справі №22-а-5826/2008 постанова Господарського суду Миколаївській області від 11.06.08р. по справі №1/224/08 була залишена в силі (т.2, а.с.89-92).

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 16.10.2012 року по справі №К-18510/09 Постанову Господарського суду Миколаївській області від 11.06.08р. по справі №1/224/08 та Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.04.09р. по справі №22-а-5826/2008 було скасовано, справу було передано на новий розгляд до суду першої інстанції (т.2, 154-158).

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.12.2012р. було замінено відповідача по справі Снігурівську МДПІ у миколаївській області на її правонаступника – Жовтневу МДІ Миколаївської області Державної податкової служби, а також третю особу Головне управління Державного казначейства України у Миколаївській області його правонаступником – Головне управління Державної казначейської служби у Миколаївській області (т.3, а.с.2).

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.04.2013р. було прийнято до розгляду зміну (уточнення) позовних вимог позивачем, а саме:

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.12.2007р. №0000902301/0.

Вимогу щодо зобов'язання відповідача виконати не вчинені дії – надати висновок та реєстри Головному Управлінню державного казначейства у Миколаївській області із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню із бюджету, згідно загальної податкової декларації з ПДВ за вересень 2007р. в розмірі 7.313.447грн. було залишено без розгляду у зв'язку із її відкликанням.

У зв'язку із зміною позовних вимог третю особу по справі - Головне управління Державної казначейської служби у Миколаївській області було виключено зі складу третіх осіб.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав наведених в уточненій позовній заяві та додаткових поясненнях (т.3, а.с.49-54).

Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 11.12.2007р. №0000902301/0 прийнято у відповідності до чинного законодавства (т.3, а.с.73-77).

Відповідач також зазначив, що позивач порушив вимоги п.7.7.1., 7.7.2. ст.7, п.11.29 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" (в чинній на час виникнення правовідносин редакції) та п.4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарі (робіт, послуг), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого Постановою КМУ від 26.09.99р. №271: безпідставно відніс суму ПДВ по придбанню кліткового обладнання та автомобіля до загальної декларації з ПДВ.

На підтвердження своїх правових позицій представники сторін також послалися на відповідну судову практику.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд, - встановив:

ТОВ "Ареал - Снігурівка" (позивач) зареєстровано, як юридичну особу Снігрівською районною державною адміністрацією 02.10.2007р. (свідоцтво про державну реєстрацію №340710) та відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру займається такими видами діяльності:

- вирощування зернових та технічних культур;

- розведення птиці;

- надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту;

- оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин тощо (т.1, а.с.49- 50).

ТОВ "Ареал-Снігурівка" є правонаступником приватного сільськогосподарського підприємства "Ареал" (т.2, а.с.196-207).

Позивач є сільськогосподарським товаровиробником і фактично займається розведенням та реалізацією птиці та курячих яєць, що підпадає під спеціальний режим оподаткування, а саме п.11.21 та п.11.29 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Позивач подав відповідачу три декларації з податку на додану вартість: загальну декларацію та дві спеціальні декларації (скорочені), в яких відображаються оподатковувані операції у відповідності з пунктами 11.21 та 11.29 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" (т.1, а.с.38-41, т.3, а.с.7-32).

В період з 13.11.07р. по 03.12.07р. відповідачем (Снігурівською МДПІ) була проведена перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за вересень 2007р.

За наслідками перевірки відповідачем було складено акт про результати виїзної позапланової перевірки від 05.12.07р. №591/23-31427847 (т.1, а.с.15-37), яким встановлено неправомірне віднесення до складу податкового кредиту загальної податкової декларації з ПДВ №3 за серпень 2007р. податковий кредит в сумі 7313447,00грн., відповідно неправомірно заявлено в загальній податковій декларації з ПДВ №3 за вересень 2007р. суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 7313447,00 грн., чим порушено п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7, п.11.29 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість", п.4 постанови КМУ №271 від 26.02.99р.

Перевіркою також було встановлено, що в порушення п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7, п.11.29 ст.11 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" та п.4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками ПДВ щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію, виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою КМУ від 26.02.99р. №271 сільськогосподарським товаровиробником (позивачем) неправомірно віднесено до складу податкового кредиту загальної податкової декларації з ПДВ №3 в серпні 2007р. суму 7313447грн. та, відповідно, неправомірно заявлено в загальній декларації з ПДВ №3 в вересні 2007р. суму 7313447грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000902301/0 від 11.12.07р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 7313447,00грн. (т.1 а.с.14).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з наступних підстав:

Стаття 19 ч.2 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.11.21 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» до 01.01.08р. сума ПДВ, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Згідно із пп.11.29. ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість", яким зупинено дію п.7.7 ст.7, п.10.1, п.10.2 ст.10 даного Закону в частині сплати до бюджету ПДВ щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, зазначені кошти (сум податку на додану вартість) залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.

Пункт 11.29 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" зупинив дію п.7.7 ст.7 тільки в частині сплати до бюджету ПДВ щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, а не порядку визначення суми податку - як різницю між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли з будь-якої поставки товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Порядок застосування спеціального режиму оподаткування, передбаченого п.11.29 ст.11 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено Постановою КМУ №271 від 26.02.99р. “Про порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками ПДВ щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію, виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини".

Відповідно до п.4 вказаного Порядку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з ПДВ з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію, виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою.

Порядок застосування спеціального режиму оподаткування, передбаченого п.11.21 ст.11 Закону України “Про податок на додану вартість” визначається Постановою КМУ №805 від 12.05.99р. “Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі".

Відповідно до п.12 вказаного Порядку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з ПДВ за поставлені ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах.

Залишок податкового кредиту відповідно до згаданих податкових декларацій, тобто від'ємна різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальникам, зараховується на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів.

Судом встановлено, що позивачем були укладені договори купівлі - продажу кліткового обладнання для утримання курей несучок з ЗАТ "Агромаш-ІФ" та договір купівлі - продажу вантажного автомобілю "Камаз" з ТОВ "Торговий дім "Ліга-Авто" (т.1, а.с.51-53, т.1, 54-173).

На виконання умов укладених договорів позивач перерахував ЗАТ "Агромаш-ІФ" згідно платіжного доручення №26 від 01.08.07р. 43666484,40грн., в тому числі ПДВ в сумі 7277747,40грн., отримав від постачальника податкову накладну №125 від 01.08.07р. на суму 43666484,40грн. в тому числі ПДВ – 7277747,40грн. (т.1 а.с.41).

За вантажний автомобіль "Камаз" позивач перерахував ТОВ "Торговий дім "Ліга-Авто" платіжним дорученням №22 від 31.07.07р. на суму 188000грн., отримав податкову накладну №103 від 31.07.07р. на суму 188000грн., в тому числі ПДВ 31333,33 грн. та податкову накладну №108 від 06.08.07р. на суму 26200грн., в тому числі ПДВ 4366,67 грн.(т.1 а.с.42-43).

Позивачем також надано суду копію кредитного договору від 19.01.2006 року укладеному між приватним сільськогосподарським підприємством "Ареал" та ТОВ комерційний банк "Фінансова ініціатива" про відкриття кредитної лінії (т.2, а.с.187-195).

Вказані вище господарські операції позивач відобразив в загальній декларації по ПДВ за серпень 2007р. та відніс суму ПДВ – 7313447грн. до податкового кредиту (а.с.30), а в податковій декларації за вересень 2007р. визначив суму 7313447грн. як таку, що підлягає бюджетному відшкодуванню (а.с.38-41).

Також позивачем було зазначено, що податковий кредит по операції з виробництва м'яса птиці (згідно з п.11.21 ст.11 Закону "Про ПДВ") становить 7191142,2грн. (т.3, а.с.83-84).

В той же час представником відповідача було доведено, що у перевіряє мий період відбувалась реалізація живих курок, а не м'яса птиці.

У зв'язку із цим суд зазначає, що Порядком заповнення та подання податкової декларації з ПДВ затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.97р. №166 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997р. за №250/2054, абз.4 п.1.2 визначено, що податкову декларацію з ПДВ (скорочену) подають також ті платники податку, в яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29, 11.35 Закону "Про податок на додану вартість") суми ПДВ повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання.

Таким чином, сплачена позивачем сума ПДВ за товарно-матеріальні цінності (основні засоби) що використовуються і будуть використовуватися для виробництва власної сільськогосподарської продукції має відображатися, як податковий кредит в спеціальній податковій декларації з ПДВ. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, встановлені зазначеними пунктами.

Тобто, формування податкового кредиту згідно придбаних позивачем основних фондів повинно проводитись відповідно до тієї діяльності в якій використовуються, чи будуть використовуватися такі фонди.

Таким чином, по результатам перевірки визначено, що в даному випадку оподаткуванню підлягає не сільськогосподарська продукція, а закуплені основні фонди, які позивачем використовуються для виробництва продукції, тобто, виключно для здійснення операцій, які підпадають під норми п.11.29 Закону "Про податок на додану вартість".

Отже, сума ПДВ сплаченого замовником у розмірі 7313447грн. від придбання з ПДВ основних засобів, призначених для здійснення операцій у виробництві продукції птахівництва, яка підлягатиме оподаткуванню ПДВ, повинні включатися в податкову декларацію з ПДВ (скорочену) №2, яку подають платники податку, у яких відповідно до чинного законодавства (п.11.29 Закону "Про ПДВ") суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, бо дане кліткове обладнання призначене для використання позивачем у виробництві продукції птахівництва.

Таким чином, позивачем неправомірно було заявлено до відшкодування з Державного бюджету (включивши до податкового кредиту загальної податкової декларації) суму ПДВ сплаченого постачальнику у розмірі 7313447грн., що повинно відображатися в спеціальній декларації, який повністю залишається у його розпорядженні для цільового використання.

Зазначена правова позиція викладена Вищим Адміністративним Судом України в інформаційному листі від 20.07.2010р. №1112/11/13-10, де вказано, що суми податку на додану вартість сплачені сільськогосподарськими товаровиробниками постачальникам під час придбання таких основних фондів, повинні відображатися лише в спеціальних податкових деклараціях з ПДВ. Відповідно залишок податкового кредиту за розглядуваними операціями повинен зараховуватися на зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів, а тому не може вплинути на розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Верховним Судом України також було висловлено правову позицію із зазначеного питання у справі за позовом ЗАТ "Авангард" до ДПІ у Тисменському районі Івано-Франківської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та спонукання до вчинення дій (Постанова ВСУ від 24.02.09р., реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР-37418993). Верховним Судом України було встановлено, що сільськогосподарські товаровиробники не можуть вимагати бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість за операціями, що підлягали відображенню у спеціальній податковій декларації з податку на додану вартість.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дії відповідача по прийняттю оспорюваного податкового повідомлення рішення є правомірними, а отже, дії позивача при поданні зазначених декларацій не відповідають вимогам чинного на той час податкового законодавства.

Як було зазначене, позивач є сільськогосподарським товаровиробником, який спеціалізується на виробництві та реалізації птиці та продукції птахівництва. На нього розповсюджується спеціальний режим оподаткування, передбачений п.11.21 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" вразі реалізації м’яса птиці та 11.29 ст.11 цього ж закону вразі реалізації яєць.

Приписами цих норм закону визначено, що для сільськогосподарських товаровиробників встановлюється пільговий режим оподаткування, відповідно якого податкове зобов’язання по операціям, що підпадають під дію вказаних пунктів закону, не сплачується до бюджету, а повністю залишається у розпорядженні цих платників податку і спрямовується за цільовим призначенням на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва та на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.

Отже, в спеціальну(скорочену) податкову декларацію включаються не тільки господарські операції з реалізації власної продукції(податкові зобов’язання) – в даному випадку яєць, але й господарські операції з придбання товарів, що стосуються спеціального режиму оподаткування (податковий кредит).

Напрямок відшкодування сум податку на додану вартість, які сплачені в складі ціни придбаних товарно-матеріальних цінностей, залежить від безпосереднього використання таких ресурсів на виробництво оподатковуваних податком на додану вартість товарів (робіт, послуг) та віднесення вартості цих ресурсів до складу їх вартості.

Оскільки, придбані товарно-матеріальні цінності використовуються для виробництва власної сільськогосподарської продукції, то податковий кредит повинен відображатись у спеціальній податковій декларації по податку на додану вартість, а не у загальній, відповідно якій здійснюються розрахунки з бюджетом.

Крім того, факт неправомірності відображення податкового кредиту в загальній декларації по податку на додану вартість за серпень 2007р. в сумі 7313447грн. та визначення в податковій декларації за вересень 2007р. суму 7313447грн. як таку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, встановлено постановою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 10.01.08р. по справі №3-1/2008р., яке набрало законної сили (т.2, а.с.28).

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів суду відповідність нормам податкового законодавства прийнятого податкового повідомлення – рішення.

Інші доводи та міркування позивача є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування або визнання неправомірним рішення прийнятого за наслідками перевірки.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення від 11.12.2007р. №0000902301/0 прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

У зв’язку з цим, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати покладені на позивача.

Керуючись статтями 2, 7, 11, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення у судому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Зіньковський О.А.

Вступну та резолютивну частини постанови

складено в нарадчій кімнаті і проголошено

в присутності представників сторін 01.04.13р.

Повний текст постанови складено та підписано 04.04.13р.