Постанова № 31631026, 01.04.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

01 квітня 2013 року 14:56 Справа № 814/928/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О.А., секретаря судового засідання Ополинського О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомФермерського господарства "Органік Сістемс", вул. Дорожна 19, с.Шевченкове, Жовтневий р-н, Миколаївська обл., 57263;доЖовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Торгова 63-А, м.Миколаїв, 54050;проскасування податкових повідомлень - рішень від 20.02.2013р. №0000012200, №0000052200 та №0000042200;за участю представників:

Від позивача: Фурман К.О., довіреність №б/н від 10.02.13р.;

Від позивача: Данилевська А.І,, довіреність №14/03-1, від 25.03.13р.;

Від позивача: Зелінівська О.О., довіреність № б/н від 26.03.12р.;

Від відповідача: Матвєєв Є.В., довіреність №927/8/10-024 від 10.02.13р.;

Фермерським господарством "Органік Сістемс" (позивач) пред'явлено позов до Жовтневої МДПІ Миколаївської області ДПС (відповідач) з вимогами скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача від 20.02.13р. №0000012200 за формою "Р", №0000052200 за формою "В4", №0000042200 за формою "П".

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав наведених у позовній заяві (т.1 а.с.4-15) та додаткових поясненнях.

Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до чинного законодавства (т.1, а.с.174-179).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд, - встановив:

Фермерське господарство "Органік Сістемс" (позивач) зареєстровано як юридичну особу 07.03.2008 року Жовтневою РДА Миколаївської області (т.1, а.с.163-164).

Основним видом діяльності позивача є перероблення та консервування фруктів та овочів.

В період з 17.12.12р. по 29.01.13р. відповідачем, була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.11р. по 30.09.12р. За результатами перевірки відповідачем було складено акт №57/22-35521091 від 05.02.13р. (т.1, а.с.16-96) в якому були зроблено висновки про певні порушення позивачем норм податкового законодавства, а саме:

1. - положень п.п.138.2, п.138.8 ст.138, з урахуванням п.п.14.1.27 п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПКУ, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 1306748грн.;

2. - п.п.138.2, п.138.8 ст.138, з урахуванням п.п.14.1.27 п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПКУ, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток:

- за 2011р. на суму - 3263295грн.; за півріччя 2012р. на суму - 815824грн.;

- за 3 квартали 2012р. на суму - 815824грн.

3. - п.198.1, п.198.3 ст.198, п.185.1 ст.185 ПКУ, в результаті чого позивачем завищено суму податкового кредиту та, як наслідок, суму від'ємного значення у розмірі 1059487грн.;

Позивачем було подано свої заперечення до акту перевірки (т1., а.с.127-137) але вони не були взяті відповідачем до уваги (т.1, а.с.138-142) та 20.02.13р. прийняті податкові повідомлення-рішення №0000012200 форми "Р", яким було донараховано суму сплати по податку на прибуток в розмірі 1306748грн., штрафні санкції на суму 653374,00грн.; №0000052200 форми "В4", яким зменшене від'ємне значення ПДВ на суму 1059487,00грн.; №0000042200 форми "П", яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 4079119,00грн. (т.1, а.с.97-100).

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідка ОСОБА_5, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав:

Стаття 19 ч.2 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначена норма дає підстави для висновку про те, що діяльність органів або посадових осіб, які здійснюють владні управлінські функції, має здійснюватись виключно в межах їх законодавчо визначених повноважень і реалізація таких повноважень повинна відповідати способу, встановленому законодавством. Таким чином, порушення з боку владних органів чи їх посадових осіб може виражатись як в діях поза межами власних повноважень, так і в порушенні способу реалізації цих повноважень.

Так, на думку відповідача позивачем було завищено витрати через включення до фінансових витрат відсотків, нарахованих за користування позикою, отриманою від фірми "Renitalo Investments Limited" (Кіпр) на суму 2723852грн.

Відповідачем було зроблено висновок, що отримання даної позики не пов'язано з господарської діяльністю з причини непогашення такої позики достроково, тобто раніше строку ніж строк, який вказаний в договорі позики та сплати у перевіряємому періоді тільки відсотків за користування позикою, що сприяє зменшенню оподатковуваного прибутку.

Суд вважає зазначений висновок хибним та таким, що не відповідає вимогам законодавства.

Так, згідно п.14.1.36 ПКУ господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Дана позика була отримана позивачем у червні 2009р. від не резидента України фірми "Renitalo Investments Limited" для поповнення оборотних коштів, у розмірі 5 млн. доларів США на строк до 31.01.13р. Отримані кошти були витрачені на поповнення обігових коштів.

Умовами договору позики було передбачено сплату відсотків за користування позикою за ставкою 8,5% річних та повернення позики у кінці строку договору. Позику було повернуто частинами: 1млн. дол. США - 19.08.10р. та 4млн. дол. США - 02.10.12р. після отримання коштів залучених за кредитним договором з Європейським банком реконструкції та розвитку.

Чинне законодавство не забороняє отримувати від нерезидента позику за умови отримання відповідного дозволу НБУ.

Так, згадувана вище позика залучалась для поповнення обігових коштів, які були використані для забезпечення виробництва томатної пасти, дохід від реалізації якої є основним доходом позивача, та є господарською діяльністю у розумінні п.14.1.36 ПКУ.

Згідно п.138.10.5 та п.144.1 ПКУ фінансові витрати, що пов'язані з нарахуванням відсотків за користування позиками, включають до витрат у податковому обліку.

Відповідно до п.138.10.5., 141.1 ПКУ фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку);

До складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

В судовому засіданні були дослідженні первинні документи на підтвердження правомірності позиції позивача та вищезазначених обставин (т.1, а.с.102-126):

- договір позики (на виконання вимог Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.06.04р. N270, пройшов реєстрацію в НБУ) (т.1, а.с.116-126);

- реєстраційне свідоцтво №7 видане НБУ в Миколаївській області від 27.05.09р. за №09-020/1964 НДД,

- додаток від 14.06.10р. №1 до реєстраційного свідоцтва НБУ в Миколаївській області від 14.06.10р. за №09-020/1112 НДД; додаток від 08.09.10р. №2 до реєстраційного свідоцтва НБУ в Миколаївській області від 08.09.10р. за №09-020/2565 НДД;

- додаток від 01.10.10р. №3 до реєстраційного свідоцтва НБУ в Миколаївській області від 01.10.10р. за №09-020/2749 НДД; додаток від 18.02.11р. №4 до реєстраційного свідоцтва НБУ в Миколаївській області від 18.02.11р. за №09-020/491 НДД; додаток від 07.02.12р. №5 до реєстраційного свідоцтва НБУ в Миколаївській області від 07.02.12р. за №09-020/382;

- лист про законність операцій отриманого від НБУ в Миколаївській області від 13.02.13р. за №09-008/511; лист про операції по обслуговуванню та погашенню заборгованості отриманого від МОД АТ "Райффайзен Банк Аваль" від 11.02.13р. за №35-7-16-05/16-618;

- реєстр платіжних доручень на витрату грошових коштів, отриманих за договором позики з "Renitalo Investments Limited";

- договори з контрагентами, згідно яких було витрачено грошові кошти, отриманих за договором позики з "Renitalo Investments Limited"; акти та накладні, що підтверджуються витрачання грошових коштів, отриманих за договором позики з "Renitalo Investments Limited";

- банківські виписки, ідо підтверджують витрачання грошових коштів, отриманих за договором позики з "Renitalo Investments Limited";

- реєстр платіжних доручень по сплаті відсотків за отриманими кредитами та позиками в З кварталі 2011р.; банківські виписки, що підтверджують сплату відсотків за отриманими кредитами та позиками в 3 кварталі 2011р.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що позивачем було правомірно включено до фінансових витрат відсотки у сумі 2723852грн., нараховані за користування позикою, отриманою від фірми "Renitalo Investments Limited".

Щодо висновків відповідача про включення позивачем до складу фінансових витрат перевіряємого періоду витрат, що не були підтверджені результатами попередньої планової виїзної перевірки (акт від 30.12.11р. №1054/23-35521091) у розмірі 1746887грн. з причини відсутності підтверджуючих первинних документів, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що в судовому засіданні було встановлено (з пояснень сторін та свідка), що первинні документи на підтвердження здійснених фінансових витрат у 3 кварталі 2011р. у сумі 1746887грн., були в наявності у позивача в повному обсязі та надавались на перевірку інспектору.

В той же час, зазначені документи не були прийняті відповідачем до уваги тільки з посиланням на акт перевірки яка відбувалась раніше.

В той же час, відповідно до положень п.138.11 ПКУ витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п.138.4, 138.6 -138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, п.138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, п.140.1 ст.140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно ст.138.11 ПКУ це суми витрат, не віднесені до складу витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, що підтверджують здійснення витрат, установлених цим розділом, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді; суми витрат, не враховані в минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлені у звітному періоді в розрахунку податкового зобов'язання.

Зазначені в цьому пункті витрати, здійснені в минулі звітні роки, відображаються у складі інших витрат, а ті, які здійснені у звітному податковому році, - у складі витрат відповідної групи (собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, загальновиробничих витрат, адміністративних витрат тощо).

Таким чином, так як вищезазначені первинні документи позивачем були пред'явлені під час перевірки, суд дійшов висновку про безпідставне виключення відповідачем із витрат фінансових витрат позивача суми 1746887грн. на підставі п.139.1.9. ПКУ, а позивачем було правомірно включено вище зазначені витрати у склад фінансових витрат за 2011 рік.

Стосовно встановленого, на думку відповідача порушення п.138.2, п.138.8 ст.138 (з урахуванням п.п.14.1.27 п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14) ПКУ, а саме безпідставного завищено собівартості реалізованої виготовленої готової продукції шляхом віднесення до складу собівартості реалізованої продукції, вартості бракованої сировини, яка не приймає участі в процесі виробництва, чим в свою чергу. було завищено загальну суму витрат, що враховується при визначенні об'єкту оподаткування на суму 4199345грн., суд зазначає наступне:

В періоді, що був перевірений відповідачем позивачем закуповувались свіжі томати у якості сировини для виробництва томатної пасти у сторонніх виробників, одним з яких було ПСП "Агрофірма "Роднічок".

Згідно укладених договорів на поставку томатів №02/11т-ОС від 24.01.11р. та №01/12т-ОС від 13.06.12р. томати поставлялись позивачу насипом автомобільним транспортом за рахунок постачальника. (т.1, а.с.144-162).

Якість томатів повинна відповідати вимогам, що викладені у Специфікації на томати свіжі для промислової переробки, що підписано обома сторонами договору у вигляді додатку. Дана специфікація складена на підставі РСТ УССР 1551. Якість партії томатів (будь-яка кількість томатів, що поставляється в одному транспортному засобі) визначається під час їх прийняття на підставі вхідного контролю якості власної лабораторії, згідно інструкції (внутрішньої) "Правила відбирання проб свіжих томатів, що надходять насипом", що затверджена Інститутом овочевих та баштанництва м.Харків ТК-71. Результати такого контролю оформлюється актом вхідного контролю якості томатів, який підписується зі сторони Покупця - лаборантом, зі Сторони Продавця - водієм транспортного засобу. Ціна визначається в залежності від якості:

стандартні томати - базова ціна у розмірі 700 грн. з ПДВ за 1 тону;

нестандартні томати (недозрілі, з пошкодженнями, плодоніжкою та при вмісті сухих речовин в партії менше 4,2 %) - базова ціна зменшується на 25%;

браковані томати (гнилі, зелені, пошкоджені шкідниками) - не сплачується, тобто ціна прийнята нульовою.

Підставою для приймання томатів є товарно-транспортна накладна, що оформлюється постачальником окремо на кожну партію. Після здійснення розвантаження, підприємством формується та надається постачальнику документи "Прибуткова накладна" та "Акт відбору проб і зважування" із зазначенням кількості стандартних, нестандартних та бракованих томатів, ціни томатів та загальної вартості прийнятої партії томатів. Прибуткова накладна зі сторони Покупця підписується вагарем, зі сторони Продавця - водієм транспортного засобу, крім цього проставляється кутовий штамп Покупця. Акт відбору проб і зважування зі сторони Покупця підписують вагар та завідувач виробництва, а зі сторони Продавця - водій транспортного засобу. Прибуткова накладна визнана сторонами договору єдиним документом, в якому фіксується ціна прийнятих томатів та визначається загальна вартість прийнятої партії томатів.

На підставі вище зазначених документів постачальником надається одна зведена видаткова накладна за добу, що враховує усі партії прийнятих томатів протягом такої доби.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на не визнання первинними документами певних документів позивача (акт відбору проб і зважування, прибуткові накладні та акти вхідного контролю якості томатів) у зв'язку із відсутністю на них печатки постачальника з огляду на таке.

Відповідно до закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому Наказом Міністерства фінансів від 24.05.95р. №88 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції 05.06.95р. за №168/704 (далі за текстом - Положення №168/704) підставою для бухгалтерського обліку операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ст.9 Закону).

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми); дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (п.2.1-2.7): первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Судом також встановлено, що позивачем під час здійснення господарської операції з закупки томатів, на кожну окрему партію, оформлюються первинні документи за формами, розробленими самостійно, що не суперечить законодавству, та які містять усі обов'язкові реквізити.

Так як печатка не є обов'язковим реквізитом первинного документа, висновок відповідача щодо неможливості прийняття вищезазначених документів (актів відбору проб і зважування, прибуткових накладних та актів вхідного контролю якості томатів), як первинних, для подальшого відображення його в бухгалтерському та податковому обліку лише з причини відсутності на них печатки є помилковим.

В судовому засіданні було досліджено первинні документи надані позивачем стосовно зазначеного питання (т.2, а.с.1-260; т3, а.с.1-311; т.4, а.с.1-250; т.5, а.с.1-82; т.6, а.с.1-288; т.7, а.с.1-232; т.8, а.с.1-233), а саме:

- свідоцтва про атестацію від 10.08.12р. №РН-0082/2012 та №РН-0084 від 10.08.09р. видані Державним підприємством "Миколаївський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації";

- висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 11.03.10р.;

- Інструкція "Правила відбирання проб свіжих томатів, що надходять насипом", затверджена 11.03.10р. та Технічні умови "Томаты свежие для промышленной переработки" РСТ УССР 1551-84; договори купівлі-продажу томатів за 2009-2012р.р.

- первинні документи з прийомки томатів (прибуткові накладні, акти вхідного контролю якості томатів, акти відбору проб і зважування, товарно-транспортна накладні) за 2009р.-2012р.

- звіт про прийомку томатів за 15.09.12р. та за 01.10.11р.

- відомості за партіями товарів на складах (бухгалтерській облік) за серпень-вересень 2012р., серпень-жовтень 2011р., 07.10.11р., 15.09.12р.-16.09.12р., 01.10.11р.-02.10.11р.

- звіт цеху по витрати сировини та матеріалів (з вимогою-накладною на томати, що використані у виробництві томатної пасти) за 15.09.12р., 16.09.12р., 01.10.11р., 02.10.11р.

- розрахунок собівартості (бухгалтерській облік) за 2011р.

- Акт №1129/23-35521091 від 15.10.10р. про результати виїзної планової перевірки ФГ "Органік Сістемс" за період з 07.03.08р. по 30.06.10р.;

- Акт №1054/23-35521091 від 30.12.11р. про результати виїзної планової перевірки ФГ "Органік Сістемс" за період з 01.07.10р. по 30.09.11р.

Зазначені документи також повністю спростовують висновки відповідача викладені в акті перевірки стосовно порушення порядку обліку бракованої продукції (томатів) та застосування відповідних цін на товари.

Судом також взято до уваги Висновок Державної інспекції України з контролю за цінами від 28.02.2013р. про те, що ціни на свіжі томати, що поставляються насипом для подальшої промислової переробки при виробництві томатної пасти не підлягають державному регулюванню та використовуються вільні ціни (т.1, а.с.172-173).

З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку про безпідставність виключення відповідачем із собівартості готової продукції позивача вартості бракованої сировини (томатів).

Стосовно висновку відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту за липень 2012р. на суму 60499грн., у зв'язку придбанням імпортних товарів, не використаних в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку, а саме повернення їх постачальнику у режимі реекспорту (ЕК11), суд зазначає наступне:

Відповідно до ВМД від 27.06.12 № 3185 ФГ "Органік Сістемс" отримано від фірми "СFТ 8.Р.А." (VIA PARADIGNA 94/A-43100 PARMA-ITALY) обладнання для подальшої реалізації. При розмитнені товару було сплачено податок на додану вартість у розмірі 60499грн., який включено до складу податкового кредиту за червень 2012р. та задекларовано в Декларації з ПДВ за червень 2012р. від 20.07.12р. №9042101245.

В липні 2012р. позивач повернув обладнання нерезиденту в режимі реекспорту (ВМД (ЕК11) від 20.07.12р. №.3667) у зв'язку із невідповідністю обладнання певним технічним умовам.

Зазначені обставини підтверджені відповідними первинними документами:

- контракт №2003 від 20.03.12р. з "СЕТ 8.р.А" зі Специфікацією №1;

- вантажно-митна декларація №504060000/2012/003185 від 27.06.12р.;

- вантажно-митна декларація №504060000/2012/003667 від 20.07.12р.;

- вантажно-митна декларація №504060000/2012/003810 від 27.07.12р.;

- виписка по рахунку №2600600109770 за 22.06.12р.;

- виписка по рахунку №2600600109770 за 26.07.12р.;

- рекламаційний акт №П від 10.07.12р.

Згідно п.195.1.1 ПКУ дана фінансово-господарська операція оподатковується податком на додану вартість за нульовою ставкою.

Так, за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України: у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України;"

Згідно п. 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України:

були поміщені у митний режим імпорту і повертаються нерезиденту - стороні зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари помішувалися у цей режим, у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов цього договору або з інших обставин, що перешкоджають його виконанню, якщо ці товари:

а) вивозяться протягом шести місяців з дати поміщення їх у митний режим імпорту;

б) перебувають у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якої були виявлені недоліки, що спричинили реекспорт товарів.

Безпідставним також є посилання відповідача на обов'язок позивача відкоригувати суму податкового кредиту з причини його не використання в господарській діяльності, при поверненні раніше імпортованого товару. Відповідачем не наведено норми законодавства які передбачають коригування податкового кредиту, отриманого внаслідок імпорту товарів, які в подальшому було повернуті постачальнику в режиму реекспорту.

Так, загальний порядок коригування податкового кредиту зазначений у статі 192 ПКУ.

В той же час, судом встановлено, що у зазначеній статті йде мова про коригування податкових зобов'язань продавця з наступним коригуванням податкового кредиту покупця, тобто лише щодо операцій між підприємствами-резидентами України і не має відношення до коригування податкового кредиту, що виник в наслідок імпорту товару при сплаті податку на додану вартість грошовими коштами під час його розмитнення.

Оскільки товар придбавався для використання у господарській діяльності позивача по оподатковуваних ПДВ операціях, то норми п.198.3 ПКУ були позивачем дотримані. Тобто сума ПДВ, сплачена під час імпорту товару, правомірно включена до податкового кредиту. При цьому підстави для її коригування відсутні, оскільки норми п.192.1 ПКУ не застосовуються у зв'язку з тим, що постачальник - нерезидент не є платником ПДВ, а це є необхідною умовою для її застосування (п.192.2 ст.192 ПКУ).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Порядку оформлення результатів перевірок з питань дотримання податкового та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.05р. №327, зареєстрованому в МЮ України 25.08.05р. за №25/11205 (надалі - Порядок), а саме пп.2.4.1, 2.4.2 п.2.4, висновок акту перевірки повинен відображати узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового, та іншого законодавства з посиланням на підпункти, пункти, статті нормативно-правових актів. Аналогічні вимоги до формування висновків акту перевірки містяться у п.4 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок суб'єктів господарювання, затверджених наказом ДПА України від 11.09.08р. № 584.

При розгляді справи, судом встановлено, що певні висновки Акта перевірки не відповідають вимогам чинного законодавства, викладені в ньому обставини ґрунтуються на припущеннях, без зазначення первинних документів та без системного викладення порушень вимог чинного податкового законодавства з боку позивача.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення - рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби за формою "Р" від 20.02.2013р. №0000012200, за формою "В4" від 20.02.2013р. №0000052200, за формою "П" від 20.02.2013р. №0000042200 є протиправними та підлягають скасуванню.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підкріплені належними та достатніми доказами, та, у зв'язку з цим, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати податкові повідомлення - рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби за формою "Р" від 20.02.2013р. №0000012200, за формою "В4" від 20.02.2013р. №0000052200, за формою "П" від 20.02.2013р. №0000042200.

3. Присудити на користь Фермерського господарства "Органік Сістемс" (код ЄДРПОУ 35521091) судові витрати у розмірі 2294грн. Державній казначейській службі України стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення у судому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Зіньковський О.А.

Вступну та резолютивну частини постанови

складено в нарадчій кімнаті і проголошено

в присутності представників сторін 01.04.13р.

Повний текст постанови складено та підписано 04.04.13р.