Ухвала суду № 31629026, 28.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 р.Справа № 820/2260/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.

представника відповідача Кириченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2013р. по справі № 820/2260/13-а

за позовом Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби

до Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

08 квітня 2013 року постановою Харківського окружного адміністративного суду у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби до Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" про стягнення податкового боргу - відмовлено.

У апеляційній скарзі позивач - Державна податкова інспекція у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. На думку заявника, судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки тому факту, що заборгованість відповідача перед бюджетом у сумі 537790,99 грн. дійсно виникла після надіслання податкових вимог від 26.10.2001 року №1/19 та від 24.12.2001р. №2/173, проте у відповідності до п. 59.5. ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога не надсилалась, оскільки Казенне підприємство "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" мало на цей час не погашений податковий борг, який виник раніше. Судом першої інстанції у оскаржуваній постанові не було наведено обґрунтованих доказів на підтвердження припинення обставин, з якими пов'язано виникнення податкового боргу, крім того податкові вимоги не були відкликані, що свідчить про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що Казенне підприємство "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" зареєстроване Зміївською районною державною адміністрацією Харківської області за реєстраційним номером № 14581200000004484. Державною податковою інспекцією у Зміївському районі КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" 28.12.1993 року взято на облік, як платника податків.

Казенним підприємством "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" було подано до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби розрахунок №9086627126 частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за 2012 рік, у якому визначена частина прибутку, що підлягає сплаті у розмірі 533696 грн. (а.с.5) та податкову декларацію № 9083964788 з екологічного податку від 09.01.2013 року, якою нараховане податкове зобов'язання у розмірі 4094,99 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами (а. с. 13-17).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що право податкового органу на стягнення з відповідача коштів в рахунок погашення податкового боргу по розрахунку №908662716 частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями та по податковій декларації №9083964788 з екологічного податку не виникло, позивачем не доведено виконання всіх заходів, які дають право на стягнення коштів на погашення податкового боргу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, органам державної податкової служби надано право здійснювати за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п.95.2 ст. 95 цього кодексу, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.95.3 ст. 95 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що Державна податкова інспекція у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби звернулась до суду з позовом про стягнення з Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" суми податкового боргу у розмірі 537790,99 грн., який виник в результаті подання до податкового органу самостійно узгоджених податкової декларації з екологічного податку №9083964788 та розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями (а.с.3). Позивач посилається на той факт, що на час виникнення зазначеної заборгованості, відповідач вже мав податковий борг, який виник з 02.10.2001 року та не переривався. Відповідачу було направлено податкові вимоги від 26.10.2011 року №1/19 на суму 40734,82 грн. та від 24.12.2001 року 32/173 на суму консолідованого боргу 289198,71 грн.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.5 ст. 59 цього кодексу, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Колегія суддів зазначає, що ні Податковий кодекс України, ні Порядок направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року N 1037 не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

У разі якщо сума податкового боргу, зазначеного у поданні про стягнення коштів за податковим боргом, більша, ніж сума податкового боргу, зазначеного в податковій вимозі, яка була надіслана платнику податків, орган державної податкової служби повинен надати суду документальне підтвердження того, що податковий борг збільшився після надсилання (вручення) платнику податків податкової вимоги.

Між тим, відповідно до п.п.60.1.3 п.60.1 ст. 60 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Згідно копії рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби від 29.11.2012 року №10, податковий борг Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод", який виник станом на 01.07.2012 року і залишився несплаченим станом на 31.10.2012 року у сумі 2 796 792,57 грн. списано на підставі ст. 101 Податкового кодексу України як безнадійний(а.с.48).

Колегія суддів вважає, що разом із списанням суми податкового боргу раніше надіслані відповідачу податкові вимоги вважаються відкликаними, а тому не можуть бути підставою для вжиття заходів із примусового стягнення податкового боргу, який виник пізніше. У зв'язку з цим, якщо після списання податкового боргу, у відповідача знову виник податковий борг, органу державної податкової служби слід було направити йому нову податкову вимогу виходячи з виникнення нового грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.88.1 та 88.1 ст. 88 цього Кодексу, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Виходячи з приписів п.89.1 ст. 98 ПК України, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; а також у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно п.89.3 ст.89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Так, 29.10.2012 року податковим керуючим Двигун І.І. проведено опис майна КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод", код ЄДРПОУ 08326540, на суму податкового боргу у розмірі 2 963 251,84 грн., та складено відповідний акт №26/19-028 (а.с.49).

Між тим, позивачем не наведено доказів на підтвердження вчинення дій, передбачених пунктом 96.2 статті 96 Податкового кодексу України, щодо погашення зазначеної заборгованості, а саме:

- продажу внесеного в податкову заставу майна;

- у разі недостатності коштів, отриманих від такого продажу для покриття податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, - звернення до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Зазначена процедура є обов'язковою для погашення податкового боргу за рахунок майна, внесеного у податкову заставу, державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств.

Згідно з п.96.3 ст. 96 ПК України, відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Позивачем не було надано обґрунтованих доказів на підтвердження вжиття всіх необхідних заходів, які передбачені Податковим кодексом України для погашення податкового боргу Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод", тому колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи позивача у апеляційній скарзі про те, що на підставі п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, податковий орган звільнений від обов'язку надсилати податкову вимогу суб'єкту господарювання у випадку зміни податкового боргу, який в повному обсязі не погашений, є безпідставними, оскільки з урахуванням вимог п.п.60.1.3 п.60.1 ст. 60 ПК України, у випадку відкликання податкових вимог, в тому числі у зв'язку зі списанням податкового боргу як безнадійного, вони не можуть бути підставою для вжиття заходів із примусового стягнення податкового боргу, який виник пізніше. Таким чином, у зв'язку зі списанням податкового боргу Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод", який виник станом на 01.07.2012 року та залишився несплаченим станом на 31.10.2012 року у сумі 2796792,57 грн., податкові вимоги від 26.10.2001р. №1/19 та від 24.12.2001р. №2/173 вважаються відкликаними, а тому не можуть бути підставою для вжиття заходів із примусового стягнення податкового боргу, який виник на підставі поданих відповідачем розрахунку №9086627126 частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за 2012 рік та податкової декларації № 9083964788 з екологічного податку.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2013р. по справі № 820/2260/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: СУДДЯ Сіренко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 03.06.2013 р.