Постанова № 31626814, 19.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2013 р. Справа № 2а-6963/09/0470 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної інспекції з контролю за цінами

до Публічного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш»

про стягнення економічних санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Державна інспекція з контролю за цінами в Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Дніпрополімермаш» про стягнення економічних санкцій в сумі 8358 грн. 90 коп.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2013 року замінено первинного позивача на належного позивача - Державну інспекцію з контролю за цінами.

Крім того, під час судового розгляду справи було замінено відповідача з Відкритого акціонерного товариства «Дніпрополімермаш» на Публічного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за наслідком проведеної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Дніпрополімермаш» з питань додержання державної дисципліни цін, встановлено необґрунтоване завищення плати за спільне використання технологічних електромереж основного споживача. Рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в Дніпропетровській області від 09.10.2008 року на підставі ст.14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» до відповідача застосовані економічні санкції в розмірі 8358 грн. 90 коп. Зазначена сума відповідачем добровільно сплачена не була, що і стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 26.11.2009 року провадження у даній було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 2а-12566/08/0470 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш» до Державної інспекції з контролю за цінами в дніпропетровській області про скасування рішення № 440 від 09.10.2008 року про застосування економічних санкцій.

Ухвалою суду від 15.03.2013 року провадження у справі поновлено, у зв'язку із набранням рішенням в адміністративній справі № 2а-12566/08/0470 законної сили.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та про підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, зазначивши при цьому, що рішення № 440 від 09.10.2008 року про застосування економічних санкцій вважає протиправним, у зв'язку з чим зазначене рішення було оскаржено до суду. Проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

За таких обставин, у відповідності до ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення», державний контроль за нами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та гульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та одержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за одержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції складено Урядом України.

Відповідно до п.1 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1819 від 13.12.2000 р. (далі - Положення), державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.

У відповідності до п.З даного Положення, основними завданнями Держцінінспекції є організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду а дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суб'єктами господарювання вимог щодо формування, становлення та застосування цін (тарифів).

Державною інспекцією з контролю за цінами в Дніпропетровській області у період з 19.08.2008 року по 04.09.2008 року проводилась перевірка ВАТ «Дніпрополімермаш» з питань формування та застосування цін (тарифів) в галузі електроенергетики та електрозв'язку за період з 01.01.2007 року по 01.07.2008 року, за результатами якої складено акт № 799 від 04.09.2008 року.

Перевіркою встановлено, що рівень застосованої ВАТ «Дніпрополімермаш» плати за спільне використання власних ТЕМ перевищувала собівартість їх утримання, що є порушенням п. 6.32 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 року (у редакції постанови НКРЕ № 1497 від 22.11.2006 року) та вимог постанови НКРЕ «Про затвердження рівня рентабельності по передачі електричної енергії мережами основного споживача» № 1914 від 29.12.2006 року, у результаті чого у період з 01.01.2007 року по 01.07.2008 року ВАТ «Дніпрополімермаш» необґрунтовано отримало додаткову виручку, яка складає 9690 грн. 95 коп., що згідно ст. 250 Господарського кодексу України підлягає перерахунку зі споживачами. Сума, яка підлягає вилученню в дохід держави, у відповідності до ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» складає 2786 грн. 30 коп.

Діяльність по постачанню та передачі (транзиту) електроенергії регулюється Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 року (у редакції постанови НКРЕ № 1497 від 22.11.2006 року), в редакції, чинній на момент проведення перевірки та прийняття спірних рішень.

Постановою НКРЕ «Про затвердження рівня рентабельності по передачі електричної енергії мережами основного споживача» № 1914 від 29.12.2006 р. рівень рентабельності по передачі електроенергії мережами основного споживача встановлено у розмірі «0».

Відповідно до п. 6.32 Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 року, в редакції, чинній на момент проведення перевірки та прийняття спірних рішень, фактичні обґрунтовані витрати на утримання технологічних електромереж відшкодовуються основному споживачу відповідно до його кошторису витрат на здійснення цієї діяльності.

Кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж основного споживача складається на підставі бухгалтерських документів про фактичні витрати на здійснення цієї діяльності.

У разі приєднання до ТЕМ основного споживача електроустановок декількох субспоживачів величина витрат на утримання цих ТЕМ розподіляється між усіма суб'єктами господарської діяльності, електроустановки яких приєднані до цих ТЕМ, пропорційно величинам приєднаної потужності в точках надходження електроенергії а ТЕМ або установки субспоживачів.

До витрат основного споживача на утримання технологічних електричних мереж належать лише ті витрати, які безпосередньо стосуються вказаного виду діяльності.

Величина витрат споживача не може перевищувати величини витрат, визначених відповідно до нормативів витрат за об'ємом умовних одиниць електроустановок, які складаються за результатами діяльності електропередавальної організації, на території здійснення ліцензованої діяльності якої приєднані електроустановки основного споживача (споживача).

Таким чином, відповідачем необґрунтовано отримана виручка, яка з урахуванням ст. 250 Господарського кодексу України становить 2786 грн. 30 коп. та із застосуванням штрафу у двократному розмірі підлягає вилученню до бюджету.

Відповідно до ч.1 ст. 14. Закону України «Про ціни і ціноутворення» N 507-ХІІ від 03.12.1990 року вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Пунктом 1.4. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України Міністерства фінансів України №298/519 від 03.12.2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 року за №1047/6238 продубльовано вказані положення ст. 14. Закону України «Про ціни і ціноутворення» N 507-ХП від 03.12.1990 року. Згідно із п.1.7. Інструкції вилученню в дохід бюджету підлягають суми, які одержані внаслідок порушень державної дисципліни цін, визначених на підставі матеріалів перевірок незалежно від фінансового стану порушника та його розрахунків з бюджетом.

Розділ 3 зазначеної Інструкції, визначає порядок вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій, зокрема, відповідно до п.3.1 цієї Інструкції Державна інспекція з контролю приймає рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством.

У відповідності до вимог ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення», позивачем 09.10.2008 року було прийнято рішення про застосування економічних санкцій в сумі 8358 грн. 90 коп.

Не погодившись із винесеним рішенням, відповідач його оскаржив до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2011 року у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш» до Державної інспекції з контролю за цінами в дніпропетровській області про скасування рішення № 440 від 09.10.2008 року про застосування економічних санкцій, відмовлено. Дане рішення набрало законної сили 10.01.2013 року, що вбачається з ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.01.2013 року.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зокрема, зі змісту вищевказаного судового рішення вбачається, що судом досліджено та надано правову оцінку законності рішення Державної інспекції з контролю за цінами в дніпропетровській області № 440 від 09.10.2008 року про застосування економічних санкцій та підстав для його скасування не знайдено, а у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено.

З огляду на вищевикладене, суд, з урахуванням відповідних судових рішень, доходить висновку, що позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної інспекції з контролю за цінами - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш» в дохід державного бюджету (код 21081100, Відділення держказначейства Бабушкінського району, р/р 31116106700004, УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, ЗКПО 24245686) економічні санкції в сумі 8358 грн. 90 коп. (вісім тисяч триста п'ятдесят вісім гривень дев'яносто копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв